Статті КФУ
Permanent URI for this collection
ENG: Articles
Browse
Browsing Статті КФУ by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 79
Results Per Page
Sort Options
Item М. С. Грушевський та «мова» соціології Е. Дюркгейма(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1997) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Висвітлюється проблема взаємодії наукових «мов» М.С. Грушевського і Е. Дюркгейма. Досліджується досвід застосування М.С. Грушевським досягнень соціологічних теорій французького вченого до студій історії України.Item Українська історіографія та журнал «Основа» як культурна система(Херсонський державний університет, Херсон, 1999) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Вивчається сутність впливу наукової діяльності журналу «Основа» на розвиток української історіографії ХІХ ст. Сукупність наукових праць авторів часопису аналізується як культурна система. Осмислено її сутнісні властивості та їх значущість для розвитку студій з української історії і культури.Item Часопис «Основа» як культурна система і розвиток українознавства у ХІХ ст.(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1999) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Досліджується значення журналу Основа для розвитку українознавства у ХІХ ст. Багатоаспектні наукові статті журналу у сфері студій історії і культури України вивчаються як цілісна культурна система. Аргументується роль культурної системи Основи як наукової революції в українознавчих розвідках.Item Немецкая философская и историческая мысль конца ХVІІІ-первой половины ХІХ ст. и украиноведческие исследования журнала «Основа»: аспект изучения национального характера(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: Отражена модель научного диалога теоретических достижений журнала «Основа» и концепций немецких философов и историков конца XVIII – первой половины XIX в. Из-за сопоставления данных концептов в области изучения национального характера доказано значительное совпадение их содержательных черт.Item Часопис «Основа» і зміна стереотипів мислення про Україну на початку 1860-х рр.(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується проблема впливу наукової діяльності журналу «Основа» на бачення суспільством першої половини ХІХ ст. української культури. Осмислюються ментальні стереотипи суспільної психіки про особливості вітчизняного культурного і історичного розвитку. Досліджується співвідношення романтичного і народницького наративів про національно-культурну особливість України.Item Українознавчі дослідження М.С. Грушевського і етнологічна концепція Л. Леві – Брюля(Дніпровська міська громадська організація «Товариство шанувальників журналу „Бористен“, 2004) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується сутність теорії “пралогічного мислення” французького філософа і етнолога Л. Леві-Брюля. Вивчається вплив його концепцій на наукову творчість М.С. Грушевського. Досліджуються студії проявів феномену “пралогічного мислення” у історико-культурному розвитку українського народу.Item «Історія запорозьких козаків» Д. І. Яворницького і теорія «прикордонних» цивилізацій(ДНУ ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2005) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Розглядається сутність теорії «прикордонних» цивілізацій. Аналізуються когнітивні кореляції цієї концепції з дослідженнями історії запорозьких козаків Д.І. Яворницького. Осмислено вплив природно-географічних і культурно-історичних, цивілізаційних чинників на формування і історичне буття феномену запорозького козацтва.Item Розвиток Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи та епістемологічні піходи історичної антропології(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується вплив історико-антропологічних чинників на розвиток наукових і культурних ідей і досягнень Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи. Вивчаються ментальні і соціокультурні чинники історичного розвитку зазначеного цивілізаційного регіону.Item Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.Item Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії (препринт)(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.Item Розробка науково-методичного підходу до планування процесів інноваційного розвитку залізниць(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ "ДКС Центр", м. Дніпро, 2019) Мельник, В. О.; Марценюк, Лариса Володимирівна; Міщенко, Максим Іванович; Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Автори статті поставили собі за мету знайти напрямки підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту в сфері пасажирських перевезень в Україні. Для цього розроблено науково-методичний підхід до планування процесів інноваційного розвитку залізниць, який передбачає розподіл витрат та вигід між державними та приватними суб’єктами господарювання, які організовуватимуть туристичні перевезення залізничним транспортом. Для вирішення поставленого завдання в статті використано методи наукової абстракції, дедукції, логічної формалізації, системного аналізу. Реалізація даного методичного підходу дозволить керівництву ПАТ «Українська залізниця» продавати надлишковий рухомий склад після його капітально-відновлювального ремонту туристичним компаніям та агентам для організації залізничного туризму та отримання додаткового прибутку за рахунок надання комплексу послуг при експлуатації туристичних поїздів.Item Альтернативні напрями розвитку пасажирських залізничних компаній в Україні(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ "ДКС Центр", м. Дніпро, 2019) Бандурко, Анна Олександрівна; Марценюк, Лариса Володимирівна; Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних постулатів інноваційного розвитку пасажирських компаній шляхом організації залізничного туризму в сучасних умовах господарювання, що формуються під постійним впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. На підставі головних економічних інтересів туристичних компаній, що використовують залізничні перевезення, визначено функції кожного з учасників. Визначено основні організації зовнішнього середовища, що впливають на діяльність залізничної туристичної компанії. Сформовано науково-практичний підхід щодо визначення оптимальних структур управління туристичними перевезеннями. В залежності від пайової участі в уставному капіталі встановлено три основних варіанти управління залізничним туризмом. В результаті впровадження запропонованих структур управління можливо застосування успішного у всьому світі державно-приватного партнерства – концесії, внаслідок чого вітчизняні та закордонні приватні інвестори, державне підприємство «Укрзалізниця» та органи місцевого самоврядування отримають додаткові грошові надходження, а пасажири – цікавий, доступний та безпечний вид відпочинку – залізничний туризм.Item Гендерна темпоральність як вимір соціальних конфліктів: український контекст(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, «МІЛЕНІУМ», Київ, 2020) Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Стаття присвячена аналізу сутності сучасного наукового розуміння гендерних аспектів часу в контексті соціальної конфліктології. Наголошується на тому, що життя української спільноти нині визначається двома культурними кодами: з одного боку, вона перебуває у стані завершення проєкту модерну, а з іншого – західний культуний постмодерн активно конструює моделі суспільних практик на її теренах. Відтак, суперечності модерну та конструктивістські практики постмодерну впливають на специфіку виникнення й розв’язання соціальних конфліктів у сучасній Україні. Типологія соціальних конфліктів і причини їх виникнення розглядаються у взаємозв’язку з гендерною темпоральністю. Як спроба управління соціальним часом вона є виміром соціальної конфліктності. Авторкою зауважено, що в науковій літературі виділяються такі превалюючі моделі часу: мобілізаційна, модель серединного та есхатологічного часу. Дві моделі гендерної темпоральності – мобілізаційна і есхатологічна – виділені й проаналізовані як такі, що активно впливають на формування конфліктогенного ландшафту сучасності. У статті доведено, що гендерна темпоральність як вимір соціальних конфліктів нині є одним із визначальних чинників їх вирішення, а «політика спільності у відмінностях», яка є основою феміністської політики часу, і етика піклування повинні прийти на зміну суспільному прогресизму і стати моделлю для подальшого розвитку українського соціуму.Item Розвиток української літератури в Аргентині у ХХ ст.(Національний університет ''Острозька академія'', Острог, 2020) Накашидзе, Ірина СергіївнаUK: У статті цілісно досліджується розвиток української літератури в Аргентині відповідно до хвиль еміграції. Наведено короткі відомості про письменників, які проживали постійно (Л. Голоцван, Н. Велич- ковський, К. Бульдин та ін.) чи деякий час (І. Качуровський, О. Драгоманова, О. Керч та ін.) у цій країні. Увагу приділено утворенню українських громадських та мистецьких товариств. Виявлено, що важливу роль у розвитку літератури відіграла перекладацька та видавнича справа.Item Новітні історично-антропологічні студії як сучасна філософія історії(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2020) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Стаття дослiджує складну проблематику впливу новітніх наукових розвідок історичної антропології на утворення парадигми сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Новітні студії з історичної антропології проявляють теоретичну сутність сучасної філософії історії. Вона реалізується через такі пізнавальні площини осмислення історично-антропологічними розвідками змісту і значущості багатоаспектної історичної динаміки, як «історія ментальностей», «мікроісторія», «історія жінок», «нова культурна історія», «історія ідентичності», «історія пам’яті», історія ментальних аспектів політичних процесів. Сутність філософсько-історичної основи студій з «історії ментальностей» полягає в осмисленні психологічного і культурного впливу на соціуми минулого магічних уявлень, легенд та вірувань та їх ролі у суспільному розвитку. Вона проявляється також у аналізі сприймання суспільcтвами різних історичних епох феномена дитинства та їх ставлення до дітей. Наукові розвідки з «мікроісторії» розподіляються на дослідження життєвого шляху окремих людей, сімей та історії мешканців локальних громад, які існували й діяли у різні часи минулого. Вони включають і реконструкцію, й осмислення значущості великих сімей у соціокультурному розвиткові минулих епох. Новітні історично-антропологічні студії з «історії жінок» утворюють три теоретичні піднапрями. Відповідно до них належить аналіз соціокультурної специфіки шлюбних стосунків у минулі епохи, вивчення ролі жінок у соціально-економічному розвиткові суспільства, загальні дослідження, які орієнтовані на розуміння різноманітних ментальних аспектів участі жінок у історичній динаміці. Дослідження у царині «нової культурної історії» вивчають психологічно-культурний горизонт історично-культурних процесів та їх вплив на динаміку суспільств минулого. Аналіз кола наукових проблем, пов’язаних з реконструкцією і осмисленням уявлень про власні соціокультурні особливості різноманітних соціальних груп і соціумів минулих епох, складає основу напряму «історії ідентичності» новітніх історично-антропологічних студій. Дослідження у проблемному полі «історії пам’яті» реалізуються за трьома когнітивними рівнями. На мікрорівні відбувається аналіз пам’яті про минуле окремих особистостей та невеликих спільнот. На мезорівні здійснюється вивчення матеріальних об’єктів, котрі виступають символами історичних подій та генерують і підтримують пам’ять про них у певних соціумах. На мегарівні реалізуються студії напрямів функціонування історичної пам’яті та її складових (культурних міфів) і їх вплив на динаміку «локальних цивілізацій». Наукові розвідки з історії ментальних аспектів політичних процесів осмислюють вплив бачення суспільством політичних процесів та їх емоційного сприймання на особливості і розвиток політики минулого. Новітні студії історичної антропології як сучасної філософії історії суттєво сприяють розумінню ментально-культурних причин і чинників динаміки минулого, реконструкції і релевантному аналізу людського виміру складних історичних процесів.Item Жанри східної поезії у творчості Яра Славутича(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020) Накашидзе, Ірина СергіївнаUKR: Стаття присвячена творчості відомого українського поета-емігранта з Канади Яра Славутича. Його творчість складається з 10 збірок. Тематично вони різноманітні. Яр Славутич – прихильник класичних віршованих форм. У його доробку є і пісні, і романси, і елегії, і ронделі тощо. Важко знайти "строгу" віршовану форму, у якій би митець себе не випробував. "Найулюбленішим" жанром поета є сонет. Звертається Яр Славутич і до жанрів східної поезії у збірці "Мудрощі мандрів" (1972). Серед таких віршів хокку, танка, рубаї та газелі. Ці твори написані під час мандрівок поета країнами Сходу. Як митця Яра Славутича не могла не зацікавити література країн, які він відвідав. У хокку Яра Славутича втілено його мандрівне життя, почуття відірваності від батьківщини, біль від розуміння неспроможності повернутися до неї. У класичну японську форму вірша Яр Славутич вклав українську образність. Танка Яра Славутича належить до пейзажної лірики. Рубаї Яра Славутича відповідають вимогам цього жанру, проте не завжди дотримана класична система римування. Тематично ці твори є пейзажними, на тлі споглядання яких у ліричного героя виникають філософські роздуми. Тут яскраво втілюється мотив самотності, що є одним із провідних у творчості поета. Газелі Яра Славутича написані на любовну тематику за всіма "законами" жанру. Митець зберігає традиції східних поетів зберігаються Наслідуючи літературні джерела інших народів, Яр Славутич збагатив українську літературу жанрами східної літератури. При цьому він продемонстрував широкі можливості української мови та художньої образності. Вірші східної поезії Яра Славутича відзначаються звуковим багатством, свіжістю поетичної мови, різноманітністю ритміки, досконалістю форми. Подальше дослідження жанрів східної поезії в українській літературі (зокрема діаспорній) залишається перспективним.Item Купці-старообрядці мінаєви: від промислової до доброчинної діяльності на території східної України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.(Запорозький національний університет, Запоріжжя, 2020) Мірошниченко, Оксана ВолодимирівнаUK: У статті досліджено підприємницьку діяльність та благодійність старообрядців міста Олександрівська купців Мінаєвих. Встановлено, що в основі соціальної доброчинності купців-старообрядців було розуміння значення їх безкорисних діянь у вирішенні проблем саме соціального характеру: за допомогою Мінаєвих було побудовано багато навчальних закладів в місті, організовано будівництво старообрядницької церкви. Купецтво було уніка-льним прошарком імперського суспільства, бо виступало підприємницьким елементом на традиційно аграрних територіях Східної України.Item Гендерне маркування соціальної темпоральності як чинник деконфліктизації українського суспільства(Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київ, 2020) Власова, Ольга ПетрівнаUKR: У статті виконано аналіз гендерної темпоральності як виміру соціального часу в контексті трансформаційних процесів, що визначають буття сучасної української спільноти. Акцентовано увагу на особливостях філософської інтерпретації феномена соціального часу, а також архаїчних змістах, присутніх у сучасній українській культурі й закріплених у патріархатних стереотипах, які впливають на процеси моделювання сучасної гендерної темпоральності і є одним із конфліктогенних чинників у житті українського суспільства. Зауважено, що в традиційній українській культурі прогресивний зміст соціального часу ототожнювався з чоловічим досвідом. Також акцентовано увагу на тому, що фундаменталістськи налаштовані творці антигендерної міфології, які нині активізувалися, створюють реальне підґрунтя для загострення конфліктів. Натомість стверджується, що конструювання суспільних відносин на основі гендерної паритетності визначальним чином впливає на вирішення проблеми соціальної справедливості, а, отже, гендерні ідеології є чинником деконфліктизації життя української спільноти. Нині гендерна темпоральність є маркером, який вказує на поглиблення егалітарних тенденцій у житті українського соціуму. На прикладах доведено, що виявлення гендерного виміру соціальної темпоральності уможливлює виокремлення й типологізацію конфліктогенних чинників, які є складовою соціальних змін. Дослідження зрушень у суспільному бутті, пов’язаних з новим змістовним наповненням феноменів фемінності й маскулінності, виявлення ролі українського жіноцтва в переламних подіях нашої нещодавньої історії, як то: Революція Гідності і війна з російським агресором, а також гендерне забарвлення проблем у сфері професійної зайнятості, які виникли у зв’язку з пандемією Covid 19, спонукають до висновку, що гендерна темпоральність як складова соціального часу, безпосередньо впливає на розв’язання актуальних конфліктів у житті українського суспільства.Item Дотримання принципу балансу державних і громадських інтересів як запорука запобігання соціальних конфліктів(ДРІДУ НАДУ при Президентові України, Дніпро, 2020) Кривчик, Геннадій Георгійович; Євсєєва, Галина ПетрівнаUK: В умовах нового етапу децентралізації влади, який розпочався з 2019 року і передбачає насамперед законодавче забезпечення сучасних демократичних процесів в місцевому самоврядуванні, особливого значення набуває дотримання принципу балансу державних та громадських інтересів. Очевидно, що негативні для центральної влади результати виборів допоможуть центральній владі правильно вибудувати свої відносини з місцевим самоврядуванням. Щодо органів місцевого самоврядування й місцевих еліт, які значною мірою підтримують політику громад, то вони мусять усвідомити, що конфронтація з центром ні до чого хорошого не принесе ані державі, ані самим регіонам і місцевим громадам.Item Феномен гендерної темпоральності в концептуалізаціях часу В. Брайсон(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2021) Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Актуальність феномену гендерної темпоральності зумовлена процесами суттєвої трансформації гендерної культури європейської спільноти. У ході аналітики було встановлено, що нині не існує остаточного розмежування між поняттями «час» і «темпоральність». У науковій літературі стверджується, що особистість є темпорально-організованим феноменом, а часовість розглядається як найважливіша обставина існування людини, яка характеризує її природу. Впровадження поняття «гендерна темпоральність» дозволяє не тільки виявити дуалістичну природу часу, але й наполягати на тому, що абсолютизувати розподіл часу на чоловічий і жіночий є помилкою, яка призводить до часових ухроній, тобто неіснуючих способів розуміння і використання часу. Мета дослідження – розкрити і піддати історико-філософському аналізу зміст, характер і роль гендерної категорії темпоральності в західноєвропейській філософії В. Брайсон. Методи та результати дослідження. У статті розглянуто формування концепту гендерної темпоральності в аналітиці політик часу В. Брайсон. Виокремлено теоретико-методологічні підходи та особливості застосування гендерних методологій у процесі розгортання аналітики гендерної темпоральності. Акцетовано увагу на характерних рисах трансформації думки дослідниці в процесі інтерпретації феміністичних уявлень про часовість людського буття. Наголошено на перевагах і недоліках феміністичних політик, зумовлених інтерпретацією темпоральності з позиції усталених у капіталістичних суспільствах політик часу. Темпоральність є способом організації людського співбуття як турботи. Саме «жіночий час» зазвичай ототожнюють з виявами етики піклування, називаючи його внутрішнім, часом репродукції, сім’ї і особистих відносин, називаючи жінку доглядальницею. «Чоловічий час» зазвичай розглядається як виробничий час, який оплачується. Відтак чоловік – це насамперед робітник. Акцентуючи увагу на непропорційному розподілі домашніх обов’язків між жінками і чоловіками, В. Брайсон підкреслює, що жіноча темпоральна дискримінація пов’язана з вторинністю приватної сфери, а також із недостатнім жіночим політичним представництвом, і все це суттєво впливає на умови оплачуваної зайнятості та домашньої роботи. Підтримуючи егалітаристські гендерні ідеї, наголосимо, що час не є гендерно нейтральним. Відтак дослідження гендерної темпоральності сприяють зміні гендерної культури сучасних суспільств.