2013

Permanent URI for this community

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/9689

Browse

Browsing 2013 by Author "Айтов, Спартак Шалвович"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософія культури М. М. Бахтіна: історично-антропологічні виміри
    (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Мета. Зв’язування впливу теоретичних підходів концепцій філософії культури М. М. Бахтіна на ґенезу та реалізацію історично-антропологічних концептів та реконструкцій ментальності, а також соціально-культурних особливостей й поведінки людей і суспільств минулого. Методологія. Методологічним інструментарієм є методи системного та джерелознавчого аналізів. Наукова новизна. Проаналізовані такі концепти філософії культури М. М. Бахтіна як карнавал, народна культура, сміхова культура, поняття соціально-культурної проекції матеріально-тілесного низу та її впливу на сміхову культуру Європейського Середньовіччя та Ренесансу. Відтворено методологічні підходи Бахтіна для історично-антропологічної реконструкції ментальності та соціокультурних реалій високого Середньовіччя та доби Відродження. Досліджено сприймання філософсько-культурних концепцій М. М. Бахтіна наукового співтовариства та їх вплив на історично-антропологічні студії. Також був проаналізований вплив відповідних ідей М. М. Бахтіна на історично-антропологічні дослідження останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст., зокрема на роботи Д. Лихачова, А. Гуревіча, Е. Томпсона та низки дослідників. Висновки. Концепція філософії культури М. М. Бахтіна, зокрема сміхова культура, народне світосприйняття, карнавал, соціально-культурна двосвітність культури сміху Європи доби високого Середньовіччя та Ренесансу виступають одним із найважливіших концептуальних елементів при дослідженні ментальності, соціально-значущіх поведінки і повсякденного життя як вказаних епох, так і будь-яких інших, від раннього Середньовіччя до сучасності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цивилизационные и историко-антропологические аспекты «греческого чуда»
    (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
    RUS: Цель. Проблемой данной работы является изучение воздействия географического и социокультурного контекста, особенностей ментальности исторического процесса социума на зарождение и характерные черты развития интеллектуальных достижений, в частности, философии и науки. Цель статьи заключается в осмыслении совокупности природных, исторических, культурных, социально-психологических факторов, которые обусловили генезис особенности когнитивного развития древнегреческой философии научного познания. Методология. Методология данной работы содержит познавательные подходы: системно-структурный, источниковедческий и постпозитивистский концепты, теория локальных цивилизаций. Научная новизна. Новизна данной работы заключается в исследовании разнородных факторов, предопределивших возникновение и динамику древнегреческих философской мысли и науки как целостной системы взаимосвязанных элементов. Проанализировано влияние на генезис философии и науки древней Эллады ее географических условий, геополитического положения, культурного диалога с окружающими цивилизациями, рецепции исторического и культурного опыта предыдущей эллинской цивилизации, исторического процесса и ментальности древних эллинов. Выводы. Весь кластер указанных выше факторов оказал глубокое и разнонаправленное влияние на становление и развитие древнегреческих философии и науки. При этом каждый из факторов проявил оригинальное воздействие на интеллектуальные достижения эллинов. В частности, влияние природных факторов реализовалось в формировании в ментальности древних греков навыков, ставших предпосылкой философствования и научного познания. Геополитический и социокультурный факторы способствовали географической экспансии древних греков и получение ими разнообразной информации об окружающем мире. Благодаря диалогу с другими культурами Средиземноморья и Востока эллины освоили интеллектуально богатый и содержательный опыт целого ряда великих цивилизаций. Значительную роль в генезисе древнегреческой философии и науки сыграли предшествующие им формы интеллектуальной деятельности. Синергия взаимодействия данных факторов обусловила возникновение и интенсивное развитие философия и науки деревней Эллады.