ВКР КХІЕ

Permanent URI for this collection

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/12595

Browse

Browsing ВКР КХІЕ by Author "Погрібна, Наталія Олексіївна"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Оцінка впливу метизного виробництва на атмосферне повітря
    (Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2021) Погрібна, Наталія Олексіївна
    UKR: Об’єкт дослідження ‒ масштаби впливу підприємства третього класу небезпеки з виробництва металевої продукції на якість, стан та рівень екологічної безпеки атмосферного повітря урбоекосистеми з високим антропогенним навантаженням, а також на стан здоров’я реципієнтів (населення) та гомеостаз екосистем. Предмет дослідження – рівень екологічної безпеки викидів забруднюючих речовин від технологічних процесів виробництва метизної продукції, рівні забрудненості атмосфери та шляхи зниження негативного впливу підприємства на стан атмосферного повітря урбанізованої екосистеми. Мета дослідження – оцінити масштаби екологічного впливу типового підприємства індустрії металевих виробів на стан атмосферного повітря урбоекосистеми міста Дніпро, виявити найнебезпечніші забруднюючі речовини та джерела викидів дослідженого підприємства. У магістерській роботі детально проаналізовано проблему забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, узагальнено інформацію про найпоширеніші забруднюючі речовини. Проведено аналіз особливостей технологічних процесів метизного виробництва (травлення, промивання, вапнування, волочіння, цинкування, відпал, флюсування, сушка та ін.). Вивчено кількісний та якісний склад викидів виробництва металевих виробів, надано екотоксикологічну оцінку основних забруднюючих речовин. Побудовано ситуаційні карти забруднення атмосферного повітря внаслідок розсіювання викидів дослідженого підприємства (поля розсіювання концентрацій), визначено пріоритетні забруднювачі, концентрація яких значно перевищує затверджені ГДК на границі СЗЗ. За результатами розрахунків встановлено, що найнебезпечнішими є наступні джерела викидів: ‒ 92 та 93 (розігрів тепловозів узимку); ‒ 76-79 (дефлектор, станція нейтралізації). При цьому джерела №92 та 93 є сезонними, викиди з цих джерел здійснюють тільки узимку та данні джерела непов’язані з основними технологічними процесами. Що стосується джерел №76-79 – це труби, що відводять викиди від станції нейтралізації кислих стоків енергетичного цеху. Найбільш небезпечними забруднюючими речовинами є бенз(а)пірен, діоксид азоту та кальцію гідроксид. Встановлено, що на території підприємства концентрація BaP перевищує ГДК (10-6 мг/м3) від 1,2 до 200 разів, концентрація двооксиду азоту перевищує ГДК (0,04 мг/м3) від 1,2 до 10 разів, концентрація гідроксиду кальцію в повітрі перевищує ГДК (0,01 мг/м3) від 1,2 до 50 разів. В межах санітарно-захисної зони концентрація BaP перевищує ГДК від 1,2 до 100 разів, NO2 ‒ від 1,2 до 10 разів, Ca(OH)2 ‒ від 1,2 до 20 разів. Рівень забруднення території підприємства та СЗЗ є недопустимим. Уточнено межі санітарно-захисної зони з поправкою на розу вітрів та за рівнем концентрації, розроблено систему моніторингу із застосування сучасною ГІС.