Випуск 23 (МТ)
Permanent URI for this collection
ENG: Issue 23 (BT)
Browse
Browsing Випуск 23 (МТ) by Author "Петренко, Володимир Дмитрович"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз результатів випробування підсилення земляного полотна армованими ґрунтоцементними палями(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, Україна, 2023) Крисан, Володимир Іванович; Крисан, Віталій Володимирович; Петренко, Володимир Дмитрович; Тютькін, Олексій ЛеонідовичUKR: Мета. Метою роботи є аналіз результатів випробування підсилення земляного полотна армованими ґрунтоцементними палями. Методика. Проведено аналіз ситуації підсилення земляного полотна із визначенням сучасних тенденцій застосування геосинтетичних матеріалів та ґрунтоцементних паль. Розроблено і впроваджено на практиці алгоритм підсилення земляного полотна армованими ґрунтоцементними палями із застосуванням спеціального шарошечного долота. Проведено визначення несучої здатності армованих ґрунтоцементних паль шляхом обґрунтованого вибору конструкції, ґрунтової основи, матеріалу, глибини закладання паль відповідно до інженерно-геологічних умов, конструктивної схеми споруди та способу їх улаштування. Результати. Було випробувано 6 паль довжиною від 21 м до 23 метрів. У ході виготовлення паль №№ 1, 4 і 6, довжина яких складала 22…23 м, під час буріння з’ясовано, що в їх основі залягає масивний монолітний граніт (заглиблення в граніт виконувалось на 0,5 м), наявність тріщин в якому не фіксувалась. Палі №№ 2, 3, 5 своєю основою мали граніти тріщинуваті, заглиблення в них також проводилось на 0,5 м. Для цих армованих ґрунтоцементних паль отримані величини вертикального переміщення палі під час її навантаження і розвантаження ступенями. Розрахункове навантаження вдавлювання на палю, що випробувалася, становить від 268,3 т·с до 275,0 т·с. Наукова новизна. Вона полягає в отриманні залежностей осідань армованих ґрунтоцементних паль, створених на основі бурозмішувальної технології, під час їх випробування в режимах навантаження та розвантаження. Практична значимість. Визначено, що при зміні жорсткості земляного полотна, оскільки ґрунтоцементні армовані елементи виготовляються з модулем деформації 300…600 МПа, вирішується проблема його підсилення. Практично є можливість зменшити різницю в жорсткості штучної споруди та конструкції верхньої будови колії, що дозволить ліквідувати баластові поглиблення.Item Обґрунтування вибору моделі основи та фундаменту будівлі під час її підсилення мікропалями(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, Україна, 2023) Харченко, Віталій Валерійович; Петренко, Володимир ДмитровичUKR: Мета. На основі аналізу існуючого досвіду провести обґрунтування вибору моделі основи та фундаменту будівлі під час його підсилення мікропалями. Такий методологічний крок дозволить прийняти до подальших досліджень модель основи, яка більш повно відповідає взаємодії мікропаль, фундаменту визначеної жорсткості та варіації їхніх параметрів. Методика. Фундаменти, в тому числі ті, що підсилюються мікропалями, проєктуються таким чином, щоб навантаження на основу не перевищувало певної межі, яка дозволяє проводити розрахунки за деформаціями у фазі ущільнення. Для вирішення поставленої задачі проведено аналіз методузагальних пружних деформацій основи, розроблений з використанням гіпотезипружного пів-простору. Залучення пружного півпростору до теоретичних побудов має основою чіткі та відпрацьовані рішення теорії пружності і, ширше, механіки суцільного середовища. Також розглянутий метод, заснований на обмеженні зони основи, що деформується (гіпотеза шару кінцевої товщини). Узагальнені випадки застосування цих гіпотез для проєктування та розрахунку фундаментів з врахуванням їх взаємодії з основою. Результати. Визначено, що більш плідною гіпотезою як для фундаментів взагалі, так і для випадкуїх підсилення мікропалями, є гіпотеза пружного шару. На її основі обґрунтовано, що скінченно-елементні моделі фундаменту з мікропалями та ґрунтовою основою повинні мати визначені межі, що, в першу чергу, дозволяють вільне деформування системи «фундамент – основа», а, в другу чергу, мати розміри, що можуть бути піддані розрахунку на ПЕОМ. Наукова новизна. Вона полягає вобґрунтуванні моделі основи, що базується на гіпотезі шару кінцевої товщини як найбільш відповідноїдля чисельних експериментів за допомогою методу скінченних елементів. Практична значимість. Полягає вотриманні обґрунтованої товщини кінцевого шару, що дорівнює 5...6 значень довжини мікропалі. Саме ця товщина, на основі якою обираються розміри скінченно-елементної моделі, дозволяє вільне формування напружено-деформованого стану моделі і не має протиріччя з вже існуючими вимогами до визначення цього параметру.