Кафедра перекладу та іноземних мов (ДМетІ)

Permanent URI for this community

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14615
ENG: Department of Translation and Foreign Languages (Dnipro Metallurgical Institute, DMetI)

Browse

Browsing Кафедра перекладу та іноземних мов (ДМетІ) by Subject "axiological value"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Аксіологічне значення німецьких паремій як складник прагматичного потенціалу
    (Видавничий дім «Гельветика», 2021) Прутчикова, Валентина Василівна
    UKR: Мета статті − дослідити участь аксіологічного значення німецьких паремій в актуалізації прагматичної функції в аспекті емоційно-оціночних і міжособистісних установок учасників комунікації. Зазначено, що аксіологічність є конститутивною характеристикою паремій, які у мовному фонді відрізняються своєю семантичною і комунікативною двоплановістю, автосемантією, усталеним комунікативно-прагматичним потенціалом, що визначає їх актуалізацію. Визначено, що в актуальній конситуації паремії пристосовуються до основної комунікативно-прагматичної направленості і набувають релевантного прагматичного значення, не втрачаючи свого базового прагматичного значення – дидактичного, яке корелює з основною для паремії особливістю – її здатністю давати оцінку усьому, що відбувається, з точки зору соціуму, який є імпліцитним «автором» паремії. Конситуативне значення паремії створюється кожного разу як результат нової особистісно-комунікативної орієнтації. Встановлено, що суб’єктом оцінювання паремій є імпліцитний необмежений соціум, об’єктом оцінювання – типова мовленнєва паремійна ситуація, і «моментом відліку» – оціночні стереотипи соціуму. Семантична двоплановість паремій мотивує два види оцінки: узуальну (поза конситуацією) і конситуативну (в конситуації). Оцінка подій, дій, осіб тощо актуалізується залежно від розподілу соціальних ролей і намірів учасників комунікації і генерує певний мовленнєвий вплив на адресата через схвалення або осудження стану речей як пораду, настанову, рекомендацію тощо. Зроблено висновок про те, що аксіологічне значення паремій є базовим складником їхньої прагматичної функції, потенціює суб’єктивне емоційно-оціночне ставлення комунікантів до ситуації через образність, соціально-оціночну умотивованість, раціонально-оціночну інтерпретацію дійсності, функціонально-діяльнісну орієнтацію, когнітивність за метою, асоціативно-субституційний характер. До лексичного фонду мови паремії входять як «прагматичні заготовки» з соціально-оціночною орієнтацією.