Випуск 14 (АВФД)
Permanent URI for this collection
UK:
Зі статтями авторів, що не працюють в ДНУЗТ, можна ознайомитится на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
EN:
Articles of authors who are not employees DNURT, is available online at Vernadsky National Library of Ukraine or at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"
Browse
Browsing Випуск 14 (АВФД) by Subject "anthropology"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Descartes about Anthropological Grounds of Philosophy in the "Early Writings"(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Malivskyi, Anatolii M.ENG: Purpose of this work is to find the key to understanding the paradox of Descartes’ way of philosophizing during the recourse to the text of "early writings". Realization of the set purpose involves the consistent solving of such tasks: by referring to the research literature, to outline the forms of transition to modern methodology; to explicate the main reasons for philosophy anthropologization by Descartes; to analyze the role of art as the main form of ex-pressing Descartes’ worldview in the "early writings". Theoretical basis. Studies by Descartes experts and the phe-nomenological tradition. Originality. The analysis of the "early writings" allows to determine the origins of the main doctrine of Descartes’ philosophizing. Its role is manifested in the course of clarifying the main motives of the anthropological approach of the French philosopher. That entails their rootedness in the Copernican-based scientific revolution of the New Age. A prerequisite for the authentic comprehension of the radical change carried out by Descartes is the attention to the paradigmatic significance of art, which is most fully asserted in the "early writings". It is substantiated that the appeal of young Descartes to the experience of art influences his understanding of science, as well as the awareness of human presence in the development of the scientific picture of the world and the distinction of the main components of human nature – mind and will. Conclusions. During the analysis of the contemporary literature devoted to Descartes, there is outlined the tendency to go beyond the notions of naivety and simplicity of his position, one of the manifestations of which is the increased attention to anthropology. The main motives for its actualization are rooted in the scientific revolution of the New Age, which are the form of completion of the radical worldview change initiated by Copernicus. It is about the vision of man as the main component of the universe, attention thereto in the search for the source point and the decisive authority for the world development, reflection of the thinker’s desire to build his own ethical doctrine based on human nature. While comprehending the "early writings", the author focuses on the interpretation by young Descartes of art as a form of expression of truth, which enables the authentic comprehension of human nature. These ideas became the basis for the further work of the thinker, and today they open up new perspectives of exploring the anthropological foundation for later works.Item The Phenomenon of Negative Emotions in the Social Existence of Human(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Pavlova, T. S.; Bobyl, Vladimir V.EN: Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the typology of ethical emotions, b) to highlight individual negative ethical emotions and to determine their ability to influence human behaviour. Theoretical basis. The theoretical and methodological basis of the research is the recognition of the significant influence of negative emotions on human activity in society. In this regard, it is proposed to consider them as a complex multidisciplinary phenomenon, which is predetermined by both social and personal factors of origin and has a certain specificity of objectification. Originality. The authors determined that in addition to destructive effects on a person of negative emotions, they can also have a constructive effect on person’s behaviour, due primarily to the fact that a person does not want to experience these emotions and therefore tries to avoid situations they cause. Conclusions. The ethical emotions of guilt, embarrassment, anger, disgust and contempt can affect, through the cognitive aspect of the emotional process, the decision-making process of people when they predict situations in which they risk to feel such emotions. So the emotion of guilt creates a constructive setup aimed at correcting inappropriate social norms of human behaviour. The emotion of embarrassment motivates a person to behave more benevolently in society in order to integrate in it and get its approval, thus encouraging the person to adhere to social and moral agreements and norms. The emotion of anger motivates a person to act to eliminate injustice, herewith not only in relation to himself, but also in relation to others. Rejecting those people who cause moral and social aversion, society creates a system of punishments and rewards that acts as a strong deterrent to the socio-cultural behaviour. The emotion of contempt performs the function of preventing punishment in relation to the despised individual.Item Декарт про антропологічне підґрунтя філософування в "ранніх записах"(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідницької літератури окреслити форми переходу до сучасної методології; експлікувати основні мотиви антропологізації філософування у Декарта; проаналізувати роль мистецтва як основної форми увиразнення світогляду Декарта в "ранніх записах". Теоретичний базис. Дослідження декартознавців та феноменологічна традиція. Наукова новизна. Здійснений аналіз "ранніх записів" дозволяє прояснити витоки головної настанови філософування Декарта. Її роль проявляється в ході прояснення основних мотивів антропологічного підходу французького філософа. Мова йде про їх укоріненість в започаткованій Коперником науковій революції Нового часу. Передумовою автентичного осягнення здійсненого Декартом радикального перевороту є увага до парадигмальної значущості мистецтва, найбільш повно оприявненої в "ранніх записах". Обґрунтовано, що звернення молодого Декарта до досвіду мистецтва впливає на його розуміння науки, а також усвідомлення людської присутності в розбудові наукової картини світу та виокремлення основних компонентів людської природи – ума і волі. Висновки. В ході аналізу присвяченої Декарту сучасної літератури окреслена тенденція виходу за межі уявлень про наївність та простоту його позиції, одним з проявів якої є посилення уваги до антропології. Основні мотиви її актуалізації укорінені в науковій революції Нового часу і є формою завершення започаткованого Коперником радикального перевороту в світогляді. Йдеться про бачення людини як головного компоненту світобудови, уваги до неї в ході шукань вихідного пункту та вирішальної інстанції розбудови світу, відображення прагнення мислителя розбудувати власне етичне вчення на базі людської природи. В ході осмислення "ранніх записів" автор зосереджує увагу на тлумаченні молодим Декартом мистецтва як форми оприявнення істини, котра уможливлює автентичне осягнення людської природи. Означені ідеї стали підґрунтям подальшої творчості мислителя, котрі сьогодні відкривають нові перспективи експлікації антропологічного підґрунтя для більш пізніх творів.Item Феномен эмоций негативной направленности в социальном бытии человека(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Павлова, Т. С.; Бобыль, Владимир ВладимировичRU: Цель. Исследование направлено на определение влияния негативных этических эмоций на социальную жизнь и деятельность личности, что предусматривает решение определенных задач: а) выяснить подходы к типологизации этических эмоций, б) выделить отдельные негативные этические эмоции и определить их способность влиять на человеческое поведение. Теоретический базис. Теоретико-методологической базой исследования является признание весомого влияния этических эмоций негативной направленности на деятельность человека в обществе. В связи с этим предлагается их рассмотреть как сложный мультидисциплинарный феномен, который обусловлен как социальными, так и личностными факторами возникновения и имеет определенную специфику объективации. Научная новизна. Авторами было установлено, что, кроме деструктивного воздействия на человека этических эмоций негативного характера, они могут также и конструктивно влиять на его поведение; а связано это прежде всего с тем, что человек не желает переживать эти эмоции и поэтому старается избегать ситуаций, которые их вызывают. Выводы. Этические эмоции вины, смущения, гнева, отвращения, презрения могут влиять через когнитивный аспект эмоционального процесса на процесс принятия решений людьми, когда они прогнозируют ситуации, в которых рискуют испытать такие эмоции. Так, эмоция вины создает конструктивную установку, которая направлена на исправление несоответствующего общественным нормам поведения человека. Эмоция смущения мотивирует человека вести себя более дружелюбно в обществе с целью интеграции в него и одобрения с его стороны, таким образом, поощряя его придерживаться социальных и моральных соглашений и норм. Эмоция гнева мотивирует человека к действию по устранению несправедливости, причем не только в отношении его самого, но и по отношению к другим. Отвергая тех людей, которые вызывают моральное и социальное отвращение, общество создает систему наказаний и поощрений, действующих как сильный сдерживающий фактор для надлежащего в социально-культурном отношении поведения. Эмоция презрения выполняет функцию предупреждения наказания по отношению к индивиду, которого презирают.