Факультет електромеханіки та електрометалургії (ДМетІ) <br> Дніпровський металургійний інститут (ДМетІ)
Permanent URI for this community
ENG: Faculty of Electromechanics and Electrometallurgy
Dnipro Metallurgical Institute
Dnipro Metallurgical Institute
Browse
Browsing Факультет електромеханіки та електрометалургії (ДМетІ) <br> Дніпровський металургійний інститут (ДМетІ) by Subject "adaptive-reflexive practices"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Роль адаптивно-рефлексійних практик в освітньому процесі закладів вищої освіти України у воєнний час(Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського, Полтава, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Розкрити виховну роль адаптивно-рефлексійних вправ для студентів, які знизять рівень страху й підвищать позитивний емоційний стан для успішного дистанційного навчання; наголосити на підсиленні психологічної функції викладача в його професійній діяльності; описати окремі адаптивно-рефлексійні вправи для практичного використання викладачами. Наголошено, що перебування людей під час карантину в червоній зоні, коли мали місце певні обмеження, психологічно вплинуло на людей, а найбільш вразливою стала категорія учнів і студентів. Воєнний стан поглибив цю ситуацію, коли загроза життю стала не тільки явною, а й трагічною, емоційно забарвленою. Розкрито виховну роль адаптивно-рефлексійних вправ для студентів, які знизять рівень страху й підвищать позитивний емоційний стан для успішного дистанційного навчання; наголошено на підсиленні психологічної функції викладача в його професійній діяльності; описано окремі адаптивно-рефлексійні вправи для практичного використання викладачами. Методика. Використано теоретичні методи дослідження, зокрема, соціологічне опитування, аналіз, узагальнення, інформаційні джерела, адаптивно-рефлексійні практики. Результати. Висвітлюються проблеми психологічного стану студентів і викладачів у воєнний час, розкривається діяльність викладачів в умовах дистанційного навчання, наголошується на важливості адаптивно-рефлексійних практик на навчальних заняттях. Автор уточнює різницю між поняттями «рефлексійний» і «рефлективний», наголошуючи на психологічному стані людини, її бажанні зосередитися на своєму внутрішньому стані. Стрес, критичний душевний стан, бажання вижити, осмислити себе, знайти своє місце, думати про майбутнє, – мабуть, це найбільше, що спостерігається серед студентів і викладачів у дні воєнного стану. Увага приділяється аналізу результатів соціологічного опитування студентів за допомогою гугл форми, яке вони могли пройти онлайн. Після кожного питання подається глибокий коментар з точки зору педагогіки й психології. Аналіз анкет підтвердив необхідність введення адаптивно-рефлексійних практик на навчальних заняттях. Автор ділиться досвідом таких практик, характеризує окремі з них на прикладі гуманітарних дисциплін. Є розуміння, що вчитися студентам у будь-який спосіб треба, але мозок перебиває дистрес й усвідомлення важкого стану. Наукова новизна. У статті наголошується на іншій позиції викладача: на відході від моралізаторства, глибокого вивчення дисципліни, і більше спілкування, бо дистанційне навчання сьогодні сприймається ще й як канал добра, зустрічі з одногрупниками, обміном душевного стану для студентів, підтримки з боку викладачів. Пропонується підвищити роль психолога. Практичне значення. Адаптивно-рефлексійні вправи рекомендуються для практичного використання викладачами.