№ 17 (ЕСБЗТ)

Permanent URI for this collection

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14447

Browse

Browsing № 17 (ЕСБЗТ) by Subject "current collector"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Диагностика токоприемника электроподвижного состава
    (Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Аль Саид Ахмад, Мохаммад Ахмад Диаб
    RU: Актуальность. В условиях повышения скоростей движения электроподвижного состава, внедрения нового типа локомотивов и электропоездов особенно актуальной становиться проблема поддержания в работоспособном состоянии элементов контактной сети и токоприемника. Целью научных исследований является выполнение детальных теоретических и экспериментальных исследования механизмов и причин износа и разрушения элементов контактной сети и токоприемников электроподвижного состава и поиск факторов и условий, которые позволят уменьшить количество электрокоррозионных явлений и механических разрушений. Научная новизна. Предложены методы технической диагностики элементов токоприемника. I способ основан на применении двудольного графа, где производиться упорядочение вершин граф-моделей методом экспертных оценок, а затем каждому ребру присваивается вес, характеризующий связь между параметрами. II способ основан на декомпозиции рабочей граф-модели, где каждой вершине присваивается число, которое характеризует наблюдаемость параметра, т.е. соответствующего числа отказов для данного элемента. III способ основан на составлении схемы покрытия в виде двудольных графов соответствия между множеством дефектов и множеством диагностических параметров. Оригинальность. Результат. Анализ статистических данных показывает, доля отказов полозов токоприемников составляет – 36 %, контактных вставок – 13 %, кареток – 8%, рам – 8 %, шунтов – 4 %, подъемно-опускающих механизмов – 1% и прочие – 30 %. При чем с увеличением скорости движения поездов доля отказов контактных вставок увеличивается до 50 %, на полозы приходиться 18…20 %, подъемно-опускающие механизмы – 10 %, рамы – 3 %, каретки – 3%, прочие – 14…16 %. Таким образом, процент отказов контактных вставок токоприемников достаточно высок. При чем, в зависимости от материала контактных вставок зависит число отказов в контактной сети. Так при медных и металлокерамических контактных вставках возникает около 22 % пережогов контактного провода из-за некачественного токосъема, а при угольных вставках – 6%. Practical significance. The classification of defects of the current collector, its runway and contact inserts, contact wire and their causes is performed.
  • Thumbnail Image
    Item
    Порівняльний аналіз щорічної кількості замін накладок полозів струмоприймачів, як основа техніко-економічної доцільності їх впровадження
    (Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Муха, Андрій Миколайович; Устименко, Дмитро Володимирович; Балійчук, Олексій Юрійович; Куриленко, Олена Яківна
    UKR: У статті наведені результати порівняльного аналізу щорічної кількості заміни накладок полозів струмоприймачів електрорухомого складу постійного струму різного типу на основі експлуатаційних даних по Львівській залізниці. Використання вставок полозів з матеріалу «Романіт-УВЛШ» у порівнянні із вуглецевими вставками дозволяє в середньому у 3 рази знизити щорічні витати на їх придбання. Метою роботи є проведення порівняльного аналізу кількості щорічної заміни накладок полозів струмоприймачів електровозів та електропоїздів постійного струму із різних матеріалів, використовуючи реальні експлуатаційні дані для умов Львівської залізниці. Наукова новизна та практична цінність. Отримані результати дозволили оцінити рівень порівняльної експлуатаційної надійності трьох типів накладок на базі реальних експериментальних даних, що на відміну від існуючих аналітичних способів розрахунку показників надійності, дозволяє представити техніко-економічну доцільності впровадження накладок типу "Романіт-УВЛШ". Висновки. Використання полозів з матеріалу «Романіт-УВЛШ» в умовах Львівської залізниці дозволить зменшити щорічні витрати на придбання накладок для електровозів у порівняні накладками першого типу у 3,09 рази; зменшити щорічні витрати на придбання накладок для електропоїздів у порівняні накладками першого типу у 3,13 рази, а в порівнянні з накладками третього типу у 3,05 рази. У порівнянні з мідно-графітовими накладками, які характеризуються відносно високою струмопровідністю та відносно високим коефіцієнтом тертя (0,2...0,54), накладки з композитного матеріалу "Романіт-УВЛШ" характеризуються низьким коефіцієнтом тертя (0,005-0,008) при збереженні високого значення струмопровідності, що дозволяє значно скоротити знос контактного проводу. Експериментальні дослідження на ділянках постійного струму Львівської залізниці дозволи встановити, що знос контактного проводу при використані накладок полозів з «Романіту-УВЛШ» в 29,8 разів менший у порівнянні з використанням мідного-графітових накладок.