№ 10 (ЕСБЗТ)

Permanent URI for this collection

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/8862

Browse

Browsing № 10 (ЕСБЗТ) by Subject "of control"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Системні характеристики автоматизованих сортувальних станцій
    (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Косолапов, Анатолій Аркадійович
    UK: У роботі дається характеристика автоматизованих сортувальних станцій як об'єктів автоматизації, об'єктів проектування і систем управління, розробляти які необхідно на основі індустріальних методів проектування. Для вирішення різноманітних наукових, технічних, організаційних завдань була виконана класифікація автоматизованих систем керування (АСК) сортувальних гірок і станцій за рядом загальноприйнятих класифікаційних ознак. Наведена класифікація автоматизованих систем на сортувальних станціях характеризує в першу чергу складність об'єкта автоматизації і алгоритмів роботи технологічного комплексу. АСК безперервно-дискретними технологічними процесами, що відноситься до локально-автоматичному (автоматичному) типу підвищеної УІП (809–2153 технологічних змінних) і характеризуються вищим рівнем функціональної надійності. АСК сортувальними станціями як з точки зору складності об'єкта автоматизації, так і з позицій їх внутрішньої організації є складними системами, а як об'єкт проектування - це системи дуже високої складності, для розробки яких необхідні індустріальні засоби автоматизованого проектування.Складні системи мають синергетичний ефект. Синергетичний підхід до проектування систем керування сортувальними станціями передбачає врахування наступних основних факторів: природа ієрархічно структурована в кількох видів відкритих нелінійних систем різних рівнів організації: динамічно стабільні, адаптовані, і найбільш складні – системи, що еволюціонують; зв'язок між ними здійснюється завдяки хаотичному, неврівноваженому стану систем, що є сусідами. Неврівноваженість є необхідною умовою появи нової організації, нового порядку, нових систем. У неврівноважених умовах відносна незалежність елементів системи поступається місцем корпоративній поведінці елементів: поблизу рівноваги елемент взаємодіє тільки із сусідніми, далеко від рівноваги – «бачить» всю систему цілком і узгодженість поведінки елементів зростає.