Кафедра інженерної педагогіки (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Металургія чавуну і сталі факультету Металургійних процесів та хімічних технологій

Permanent URI for this community

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14618
ENG: Department of Engineering Pedagogics (Institute of Industrial and Business Technologies, IIBT)

Browse

Browsing Кафедра інженерної педагогіки (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Металургія чавуну і сталі факультету Металургійних процесів та хімічних технологій by Subject "applicants for higher education"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Дистанційне навчання як світовий освітній тренд: можливості та перспективи для ЗВО України
    (Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського, Полтава, 2022) Лучанінова, Ольга Петрівна
    UKR: Формулювання проблеми. Мета. Охарактеризувати реальний стан речей у дистанційній освіті в Україні, зазначити певні недоліки дистанційного навчання у вищій освіті, які виявилися в період карантину, та окреслити перспективи цього світового освітнього тренду, наголосивши на метанавичках в умовах дистанта. Наголошено, що серед світових освітніх трендів сьогодні провідне місце займає дистанційна освіта та масштабований цифровий університет як центр реалізації навчальних програм. Автор спирається на стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки, згідно з якою віртуальні університети орієнтовані на розширення доступу до вищої освіти для різних категорій населення, поширення кращих навчальних практик. Методика. Подано аналіз літератури, який показав розмаїття проблем і завдань, пов’язаних із дистанційною освітою. Автор наголошує, що університети, які презентують себе як центри з науково-навчальної діяльності, використовують потенційні можливості дистанційного навчання, пропонуючи як дистанційні дисципліни, так і курси, короткострокові курси як освітню послугу для пришвидшеної професійної підготовки здобувачів вищої освіти до вимог ринку праці. Результами. Цікавою є думка автора про те, що заклади вищої освіти підтримують дистанційне навчання через його практичну й перспективну затребуваність, а в умовах карантину як швидку допомогу, яка підтримує неперервність освітньої діяльності. Через оцей «пожежний варіант» науковці змушені досліджувати як позитивні сторони, так і тривожні проблеми, до яких можна віднести неготовність матеріальної бази багатьох закладів вищої освіти (відсутність дистанційних центрів чи платформ), психологічна неготовність викладачів покоління Х і У (50–60-ті роки народження) активно використовувати дистанційні форми і методи навчання, відсутність певної частини студентів під час онлайн-навчання, і, на нашу думку, найсуттєвіше – проблеми із соціалізацією й вихованням здобувачів. Цей процес потребує тісного зв’язку з викладачами (вчителями). Наукова новизна. Зазначається роль європейських закладів вищої освіти, які переходять на цифрове навчання, розробляють свої навчальні платформи, інформаційну систему рідною та англійською мовами. Практичне значення. Автор наполягає на необхідність адаптуватися, бути на гребні змін, вміння критично та креативно мислити, працювати з інформацією, яка швидко змінюється, – все це вимагає від сучасного викладача розвитку в собі і студентах надпрофесійних гнучких навичок, емоційної компетентності.