Новий «паразитичний клас»: до концепції Михайла Восленського
Loading...
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро
Abstract
UKR: У статті досліджується феномен номенклатури як унікального соціально-політичного інституту в контексті демократичних трансформацій, що відбувалися у пострадянських суспільствах. Аналіз праць Михайла Восленського, зокрема його фундаментальної праці «Номенклатура» (1980), розкриває механізми функціонування цієї системи та допомагає осмислити структурні виклики, пов’язані з подоланням тоталітарної спадщини. Народившись в Україні, Восленський зробив успішну кар’єру в радянській системі, перш ніж емігрувати до ФРН у 1972 році. Його головна праця стала ґрунтовним критичним аналізом трансформації революційного руху в новий правлячий клас – номенклатуру. Восленський визначає номенклатуру як окремий клас, що задля підтримки власного домінування та здійснення соціального контролю послуговується системою привілеїв. Автор детально документує інституційні механізми панування номенклатури, розкриваючи взаємозв’язки між партійною ієрархією та матеріальними благами. Особливу увагу приділено підпорядкуванню силових структур партійному контролю через механізми ЦК, що мінімізувало ризики для номенклатурної системи. У статті проведено порівняльний аналіз підходів Восленського та Мілована Джиласа щодо феномену нового класу в соціалістичному суспільстві. На відміну від Джиласа, який зберігав віру в можливість «істинного» комунізму, Восленський повністю пориває з системою, спростовуючи тезу про модернізаційну роль номенклатури. Він наводить аргументи на користь потужної динаміки розвитку дореволюційної Росії, доводячи необґрунтованість тверджень про прогресивність номенклатурного правління. Водночас у статті висвітлено й обмеження концепції Восленського. Зроблено висновок, що попри глибокий аналіз радянської номенклатури, він не зумів розпізнати подібні механізми соціальної стратифікації в західних демократіях. Надмірна ідеалізація Заходу, можливо, завадила поширенню його теорії на ширший контекст формування еліт у різних державних системах. Дослідження Восленського, значною мірою спираючись на особистий досвід, не повною мірою розкриває історичну та культурну природу номенклатури, її генезис та можливі аналоги в інших історичних контекстах. Попри певні обмеження, теоретичні напрацювання Восленського створюють важливу базу для розробки сучасних моделей демократичного управління та осмислення механізмів формування політичних еліт.
ENG: The article explores the phenomenon of the nomenklatura as a unique socio-political institution in the context of democratic transformations within post-Soviet societies. An analysis of Mikhail Voslensky’s works reveals the mechanisms of nomenklatura functioning and aids in understanding the structural challenges of overcoming the totalitarian legacy. The core of the article focuses on a comparative analysis of Voslensky’s concept. Born in Ukraine, Voslensky had a successful career within the Soviet system before emigrating to West Germany in 1972. His seminal work, «Nomenklatura» (1980), presents a critical analysis of the revolutionary movement’s transformation into a new ruling class. Voslensky identifies the nomenklatura as a distinct class that uses a system of privileges to maintain its dominance and exert social control. He meticulously documents the institutional mechanisms of nomenklatura domination, uncovering the interplay between party hierarchy and material privileges. Particular attention is paid to the subordination of the security forces to party control through mechanisms of the Central Committee, which minimized risks to the nomenklatura system. The article includes a comparative analysis of Voslensky’s and Milovan Djilas’s approaches to the «new class» of socialist societies. Unlike Djilas, who believed in the potential of «true» communism, Voslensky fully breaks away from the system. He refutes the thesis about the nomenklatura’s modernizing role, pointing instead to the robust developmental dynamics of pre-revolutionary Russia. The study identifies limitations and shortcomings in Voslensky’s concept. Despite his profound analysis of the Soviet nomenklatura, Voslensky failed to recognize similar mechanisms of social stratification within Western democracies. His excessive idealization of the West hindered the application of his theory to a broader context of elite formation in various state systems. Additionally, Voslensky’s research, rooted primarily in personal experience, does not adequately explore the historical and cultural nature of the nomenklatura, its genesis, or potential analogs in other systems. Nonetheless, his theoretical contributions provide a valuable foundation for developing new models of democratic governance.
ENG: The article explores the phenomenon of the nomenklatura as a unique socio-political institution in the context of democratic transformations within post-Soviet societies. An analysis of Mikhail Voslensky’s works reveals the mechanisms of nomenklatura functioning and aids in understanding the structural challenges of overcoming the totalitarian legacy. The core of the article focuses on a comparative analysis of Voslensky’s concept. Born in Ukraine, Voslensky had a successful career within the Soviet system before emigrating to West Germany in 1972. His seminal work, «Nomenklatura» (1980), presents a critical analysis of the revolutionary movement’s transformation into a new ruling class. Voslensky identifies the nomenklatura as a distinct class that uses a system of privileges to maintain its dominance and exert social control. He meticulously documents the institutional mechanisms of nomenklatura domination, uncovering the interplay between party hierarchy and material privileges. Particular attention is paid to the subordination of the security forces to party control through mechanisms of the Central Committee, which minimized risks to the nomenklatura system. The article includes a comparative analysis of Voslensky’s and Milovan Djilas’s approaches to the «new class» of socialist societies. Unlike Djilas, who believed in the potential of «true» communism, Voslensky fully breaks away from the system. He refutes the thesis about the nomenklatura’s modernizing role, pointing instead to the robust developmental dynamics of pre-revolutionary Russia. The study identifies limitations and shortcomings in Voslensky’s concept. Despite his profound analysis of the Soviet nomenklatura, Voslensky failed to recognize similar mechanisms of social stratification within Western democracies. His excessive idealization of the West hindered the application of his theory to a broader context of elite formation in various state systems. Additionally, Voslensky’s research, rooted primarily in personal experience, does not adequately explore the historical and cultural nature of the nomenklatura, its genesis, or potential analogs in other systems. Nonetheless, his theoretical contributions provide a valuable foundation for developing new models of democratic governance.
Description
С. Савченко: ORCID 0000-0002-3615-2343; К. Прокоф’єва: ORCID 0000-0003-4242-3346; О. Решетілова: ORCID 0000-0002-7975-0773
Keywords
номенклатура, Михайло Восленський, радянська еліта, демократичні трансформації, тоталітарна спадщина, Мілован Джилас, nomenklatura, Mikhail Voslensky, Soviet elite, democratic transformations, totalitarian legacy, Milovan Djilas, КДІД
Citation
Савченко С. В., Прокоф’єва К. А., Решетілова О. М. Новий «паразитичний клас»: до концепції Михайла Восленського. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences. 2024. Т. 7, № 2. С. 184–194. DOI: https://doi.org/10.15421/342458.