Philosophical and Anthropological Theory of Violence by René Girard
| dc.contributor.author | Savchenko, Serhiy V. | en |
| dc.contributor.author | Prokofieva, Kateryna A. | en |
| dc.date.accessioned | 2025-01-06T11:31:52Z | |
| dc.date.available | 2025-01-06T11:31:52Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description | S. Savchenko: ORCID 0000-0002-3615-2343; K. Prokofieva: ORCID 0000-0003-4242-3346 | en |
| dc.description.abstract | ENG: Purpose. The article aims to examine the key aspects of the theory of mimetic violence by the famous French thinker René Girard. Theoretical basis. The study is based on René Girard’s fundamental theory of violence, which includes the concepts of mimesis and sacrificial cycle. Girard argues that violence arises from mimetic rivalry, when people imitate each other’s desires and actions, leading to conflicts and crises. The theory suggests that societies historically resolved these crises and prevented chaos through scapegoating rituals. Christianity, however, stands apart in Girard’s view by rejecting sacrificial cults and instead offering Christ’s non-violent example as a path to conflict resolution. Originality. Girard’s concept of mimetic desire explains how people’s tendency to imitate others’ desires leads to rivalry and conflict. These tensions are typically resolved through scapegoating – directing collective aggression toward a common target. The term "scapegoat" itself stems from the Biblical ritual described in Leviticus, where a goat symbolically carried away the community’s sins. The mechanism remains universal, operating in both archaic and modern societies. The authors examine how this dynamic relates to modern totalitarianism and its exploitation of collective violence. They emphasize Girard’s analysis of Christianity’s unique role in countering violence, specifically through its radical proposition that it is better to be victimized than to victimize others. Conclusions. These examples demonstrate how victim sacralization rituals maintain social order, supporting Girard’s assertion that ancient and modern myths share fundamental similarities. Girard’s theory transcends religious and mythological contexts, offering a lens through which to examine diverse anthropological and social phenomena. His ideas offer a profound understanding of the mechanisms of collective violence and their consequences, including the connection between mimetic violence and possible apocalyptic scenarios. | en |
| dc.description.abstract | UKR: Мета. У статті передбачено дослідити ключові аспекти теорії міметичного насильства відомого французького мислителя Рене Жирара. Теоретичний базис. Дослідження спирається на фундаментальну теорію насильства Рене Жирара, яка охоплює концепції мімезису та жертовного циклу. Жирар стверджує, що насильство виникає через міметичне суперництво, коли люди імітують бажання та дії один одного, що призводить до конфліктів і криз. У цій теорії жертовний механізм, який містить пошук і вбивство "цапа-відбувайла", виконує роль засобу розв’язання криз і запобігання хаосу. Важливим є твердження про унікальність християнства, яке, на відміну від інших релігій, не базується на жертовному культі, а пропонує альтернативний спосіб розв’язання конфліктів через ненасильницьке наслідування Христа. Наукова новизна. Проаналізовано процес міметичного бажання, коли прагнення людини повторювати бажання інших призводить до суперництва та конфліктів, які часто вирішують шляхом обрання спільної жертви – "цапа-відбувайла", на якого колектив проєктує агресію. Цю метафору, що походить із біблійної Книги Левит, Жирар використовує для позначення несправедливо звинувачених осіб чи груп, щоб приховати справжню провину. Механізм залишається універсальним, діючи як в архаїчних, так і в сучасних суспільствах. Розглянуто загрози новітніх форм тоталітаризму, що застосовують механізми колективного насильства та мімезису, а також вплив християнства на зменшення насильства. Жирар рішуче заперечує виправдання насильства, наголошуючи на виборі, який пропонує християнство: бути жертвою, а не катом. Висновки. Ритуали сакралізації жертв підтримують соціальний порядок, підтверджуючи ідею Жирара про понадчасовість міметично-жертовного механізму та схожість між давніми і сучасними ритуалами. Жирар розширює застосування своєї теорії за межі релігійних рамок, використовуючи її в аналізі сучасних соціокультурних явищ. Його ідеї пропонують глибоке розуміння механізмів колективного насильства та їхніх наслідків, зокрема зв’язок між міметичним насильством і можливими апокаліптичними сценаріями. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Savchenko S. V., Prokofieva K. A. Philosophical and Anthropological Theory of Violence by René Girard. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2024. No. 26. P. 47–60. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i26.319691. | en |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.15802/ampr.v0i26.319691 | en |
| dc.identifier.issn | 2227-7242 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 2304-9685 (Online) | |
| dc.identifier.uri | https://ampr.ust.edu.ua/article/view/319691 | en |
| dc.identifier.uri | https://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/19399 | en |
| dc.language.iso | en | |
| dc.publisher | Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, Ukraine | en |
| dc.subject | mimeticism | en |
| dc.subject | mimesis | en |
| dc.subject | violence | en |
| dc.subject | scapegoating | en |
| dc.subject | totalitarianism | en |
| dc.subject | Christianity | en |
| dc.subject | міметизм | uk_UA |
| dc.subject | мімезис | uk_UA |
| dc.subject | насильство | uk_UA |
| dc.subject | цап-відбувайло | uk_UA |
| dc.subject | тоталітаризм | uk_UA |
| dc.subject | християнство | uk_UA |
| dc.subject | КДІД | uk_UA |
| dc.subject.classification | HUMANITIES and RELIGION:: History and philosophy subjects::Philosophy subjects | en |
| dc.title | Philosophical and Anthropological Theory of Violence by René Girard | en |
| dc.title.alternative | Філософсько-антропологічна теорія насильства Рене Жирара | uk_UA |
| dc.type | Article | en |