Особливості організації рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання
| dc.contributor.author | Кошелева, Олена | uk_UA |
| dc.contributor.author | Татарченко, Лариса | uk_UA |
| dc.contributor.author | Рузанов, Віктор | uk_UA |
| dc.contributor.author | Максимов, Андрій Вячеславович | uk_UA |
| dc.date.accessioned | 2022-07-31T20:36:21Z | |
| dc.date.available | 2022-07-31T20:36:21Z | |
| dc.date.issued | 2021 | |
| dc.description.abstract | UKR: Вступ. Одним із основних чинників забезпечення повноцінного життя сучасної людини, збереження та зміцнення її здоров’я є раціонально організована рухова активність. На жаль, науковці зазначають, що більшість населення індустріально розвинених країн в своїй життєдіяльності не досягає належного обсягу рухової активності, який забезпечує необхідний рівень енергетичних витрат. Це в повній мірі відноситься і до студентів, адже як їх рухова активність під час вступу до закладу вищої освіти різко знижується внаслідок підвищення навчального навантаження. Недостатня рухова активність веде до зниження працездатності, підвищення стомлюваності, погіршення самопочуття. Вимушений перехід на дистанційне навчання в умовах карантинних обмежень ще більш загострив існуючу проблему. Перехід студентів на віддалене навчання із застосуванням дистанційних освітніх технологій, на думку фахівців, може спричинити несприятливі зміни функціонального стану внаслідок малого рухового компонента і значного психічного напруження. Така ситуація потребує розробки рекомендацій щодо раціональної організації рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що раціональна організація рухової активності студентів на основі комплексного використання різних форм занять фізичними вправами буде сприяти покращенню показників їх фізичного стану та самопочуття. Мета дослідження: розробити модель спеціально організованої рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання та дослідити особливості впливу запропонованого рухового режиму на показники фізичного стану досліджуваних. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, соціологічні (анкетування, опитування), моделювання, метод функціональних проб, метод індексів, методи математичної статистики. Дослідження проводилися на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. У дослідженні взяли участь 120 здобувачів вищої освіти – 60 юнаків та 60 дівчат. Результати. Аналіз результатів анкетування свідчить, що перехід на дистанційне навчання призвів до зниження рухової активності студентів, збільшення тривалості їх перебування за комп’ютером, що супроводжувалося погіршенням їхнього самопочуття. Для оптимізації рухового режиму студентів нами була розроблена модель тижневої спеціально організованої рухової активності, яка включила: перелік форм фізичного виховання, кількість занять на тиждень, їх орієнтовну енергетичну вартість та визначення змісту кожної форми занять. Модель була спрямована на досягнення належних норм рухової активності та енерговитрат. Впровадження запропонованої моделі в режим життя студентів сприяло підвищенню показників їх фізичного стану та покращенню самопочуття. Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність упровадження розробленої моделі спеціально організованої рухової активності в режим життєдіяльності студентів в умовах дистанційного навчання. | uk_UA |
| dc.description.abstract | ENG: Introduction. One of the main factors in ensuring the full life of modern man, preserving and strengthening his health is a rationally organized physical activity. Unfortunately, scientists note that the population of industrialized countries is insufficiently engaged in various types of physical activity, which provides the necessary minimum energy expenditure. This fully applies to students, as their physical activity during admission to higher education is sharply reduced due to increased workload. Insufficient physical activity leads to reduced efficiency, increased fatigue, poor health. The forced transition to distance learning under quarantine restrictions has exacerbated the problem. The transition of students to distance learning using distance learning technologies can cause adverse changes in functional status due to low motor component and significant mental stress. This situation requires specialists in physical education to develop recommendations for the rational organization of the motor regime of students in distance learning. The hypothesis of the study was that the rational organization of the motor mode of students, based on the integrated use of various forms of exercise, will help to improve their physical condition and well-being. The purpose of the study: to develop a model of specially organized motor activity of students in the conditions of distance learning and to investigate the features of the influence of the proposed motor mode on the indicators of the physical condition of the subjects. Material and methods of research: analysis, generalization and systematization of data of scientific and methodical literature; pedagogical observation, sociological (questionnaires, surveys); modeling; method of functional tests, method of indices, methods of mathematical statistics. The research was conducted on the basis of Oles Honchar Dnipro National University. The study involved 120 applicants for higher education – 60 boys and 60 girls. Results. Analysis of the results of the survey shows that the transition to distance learning has led to a decrease in motor activity of students, increasing the length of their stay at the computer. This is accompanied by a deterioration in the well-being of students. To optimize the motor mode of students, we developed a model of weekly specially organized physical activity, which included: a list of forms of physical education, the number of classes per week, their estimated energy value and determine the content of each form of activity and was aimed at achieving appropriate norms of physical activity and energy expenditure. The introduction of the proposed model in the lifestyle of students helped to increase the functionality of students, improve their well-being. Conclusions. The obtained results testify to the expediency of introducing the model of specially organized motor activity developed by us into the mode of life of students in the conditions of distance learning. | en |
| dc.description.sponsorship | Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара | uk_UA |
| dc.identifier | DOI: 10.32540/2071-1476-2021-2-051 | en |
| dc.identifier.citation | Кошелева О., Татарченко Л., Рузанов В., Максимов А. Особливості організації рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання. Спортивний вісник Придніпров’я. 2021. № 2. С. 51–60. DOI: 10.32540/2071-1476-2021-2-051. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2071-1476 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 2071-1506 (Online) | |
| dc.identifier.uri | http://infiz.dp.ua/joomla/index.php/science/sportivnij-visnik-pridniprov-ya/16-zhurnal/360-svp-2021-2 | en |
| dc.identifier.uri | https://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/15691 | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту | uk_UA |
| dc.subject | студенти | uk_UA |
| dc.subject | рухова активність | uk_UA |
| dc.subject | фізичний стан | uk_UA |
| dc.subject | самопочуття | uk_UA |
| dc.subject | дистанційне навчання | uk_UA |
| dc.subject | students | en |
| dc.subject | motor activity | en |
| dc.subject | physical condition | en |
| dc.subject | state of health | en |
| dc.subject | distance learning | en |
| dc.subject | КФКС | uk_UA |
| dc.title | Особливості організації рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання | uk_UA |
| dc.type | Article | en |