Класичний античний поліс: форми привласнення та соціальні кластери
| dc.contributor.author | Тарасевич, Віктор Миколайович | uk_UA |
| dc.date.accessioned | 2024-09-12T09:03:35Z | |
| dc.date.available | 2024-09-12T09:03:35Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description | В. Тарасевич: ORCID 0000-0002-6997-0166 | uk_UA |
| dc.description.abstract | UKR: Ця стаття продовжує цикл публікацій про універсумну еволюцію античної цивілізації, її субцивілізацій та присвячена характеристиці соціально-економічної та соціальної структур класичного античного поліса, їх взаємозв’язків та суперечностей на прикладі Афін. Розглянуто зміни відносин влади-власності та ролі традиційних соціальних кластерів владної державної групи під впливом експансії демократичного інституційного порядку та зростання прошарку негромадян. Поразка династичних протоінститутів, конкуренція клановості та корпоративності, розвиток приватної власності громадян та демократичних процедур сприяли зміцненню особистого та колективного субакторів владної групи, її консолідації перед посиленням економічних позицій негромадян. Разом з тим колізія між владною групою як представником громадянської общини поліса та відносно відокремленою від неї організацією набуває нових якісних рис, у тому числі боротьби за перерозподіл централізованого надлишкового та необхідного продукту між субакторами владної групи та конвертації його частин з особисто-персонально-приватного корпоративно-кланово-колективного владно-власницького присвоєння у різні форми приватного привласнення членів владної групи. Виділено основні соціальні кластери класичного поліса (селяни, ремісники і торговці, аристократи, неродові багачі, наймані працівники, раби, громадянська община) та адекватні їм форми привласнення (особисто-кланове, кланово-приватне, кланово- та корпоративно-приватне, приватно та колективно-індивідуальне). Акцентовано увагу на між- та внутрішньокластерні суперечності з приводу привласнення надлишкового та необхідного продукту. Зроблено висновок про мережевий характер системи привласнення класичного поліса та доцільність її подальшого вивчення. | uk_UA |
| dc.description.abstract | ENG: This article continues the series of publications on the universal evolution of the ancient civilization and its sub-civilizations and deals with the characteristics of socio-economic and social structures in a classical ancient polis, and their interrelationships and contradictions on the example of Athens. The author considers various changes in power-property relations and the role of traditional social clusters in the governing groups under the expansion of democratic institutional order and with the growing stratum of non-citizens. The defeat of dynastic proto-institutions, the competition between clanism and corporatism, the development of private property of citizens and democratic procedures promoted to the strengthening of personal and collective sub-actors in the ruling group, as well as to their consolidation in the context of strengthening of the economic positions of non-citizens. At the same time, the collision between the ruling group as a representative of the civil community in the polis and an organization relatively separated from it acquires new qualitative features, including the struggle for redistribution of the centralized surplus and necessary product between the sub-actors of the ruling group and the conversion of its parts from personal-private and corporate-clan-collective power-proprietary appropriation into various forms of private appropriation by the members of the power group. The main social clusters of the classical polis (peasants, artisans and merchants, aristocrats, non-tribal rich, hired workers, slaves, civil community) and their appropriate forms of appropriation (personal-clan, clan-private, clan- and corporate-private, private and collective-individual). Attention is focused on inter- and intracluster contradictions regarding the appropriation of surplus and necessary product. The author concludes about the network nature of the classic policy appropriation system and about the expediency of its further study. | en |
| dc.identifier.citation | Тарасевич В. М. Класичний античний поліс: форми привласнення та соціальні кластери. Економічна теорія. 2023. № 1. С. 5–30. DOI: https://doi.org/10.15407/etet2023.01.005. | uk_UA |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.15407/etet2023.01.005 | en |
| dc.identifier.issn | 1811-3141 (print) | |
| dc.identifier.issn | 2523-4293 (online) | |
| dc.identifier.uri | http://etet.org.ua/?page_id=532&lang=en&aid=670 | en |
| dc.identifier.uri | https://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/18951 | en |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ | uk_UA |
| dc.subject | античний поліс | uk_UA |
| dc.subject | владна група | uk_UA |
| dc.subject | влада-власність | uk_UA |
| dc.subject | соціальні кластери | uk_UA |
| dc.subject | форми привласнення | uk_UA |
| dc.subject | субактори владної групи | uk_UA |
| dc.subject | громадянська община | uk_UA |
| dc.subject | надлишковий і необхідний продукт | uk_UA |
| dc.subject | суперечності | uk_UA |
| dc.subject | мережа привласнення | uk_UA |
| dc.subject | ancient polis | en |
| dc.subject | power group | en |
| dc.subject | power-property | en |
| dc.subject | social clusters | en |
| dc.subject | forms of appropriation | en |
| dc.subject | sub-actors of the power group | en |
| dc.subject | civil community | en |
| dc.subject | surplus and necessary product | en |
| dc.subject | contradictions | en |
| dc.subject | network of appropriation | en |
| dc.subject | КМЕіСГД | uk_UA |
| dc.subject.classification | HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects | en |
| dc.title | Класичний античний поліс: форми привласнення та соціальні кластери | uk_UA |
| dc.title.alternative | Classic Antique Polis: Forms of Appropriation and Social Clasters | en |
| dc.type | Article | en |