Статті КУГПІС
Permanent URI for this collection
ENG: Articles
Browse
Browsing Статті КУГПІС by Author "Лагдан, Світлана Петрівна"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Вторинна номінація як спосіб творення жаргонної лексики працівників залізничного транспорту(Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2018) Лагдан, Світлана Петрівна; Григоренко, Андрій ДмитровичUK: Жаргонна лексика характерна для мовлення не лише окремих соціальних груп. Нею послуговуються в усному виробничому спілкуванні й працівники багатьох галузей. Предметом дослідження цієї статті є жаргонна лексика працівників залізничного транспорту, утворена за допомогою вторинної номінаціі. Цей спосіб належить до найдавніших способів термінотворення, в його основі лежить метафоричне перенесення асоціації з певними реаліями навколишньої дійсності. У творенні жаргонної лексики залізничників зазнали вторинного переосмислення загальновживані слова здебільшого на підставі зовнішньої схожості. Найбільш поширеними є зооніми, антропоніми та предмети побуту. Специфікою залізничних жаргонізмів є також їх творення за звуковою чи буквеною схожістю найменувань серій транспортних засобів.Item Грецькі компоненти в термінології залізничної галузі(Ніжинський державний університет імені М. Гоголя, 2017) Лагдан, Світлана ПетрівнаUK: Стаття присвячена характеристиці термінів залізничної галузі, до складу яких входять міжнародні кореневі компоненти грецького походження. З 'ясовано структуру термінів, особливості іх сполучення з іншомовними основами. Проаналізовано продуктивність грецьких компонентів у термінотворенні.Item Складання міжнародних терміноелементів та національних основ (на матеріалі термінології залізничного транспорту)(Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2018) Лагдан, Світлана ПетрівнаUK: Стаття присвячена характеристиці гібридних складних термінів галузі залізничного транспорту, до складу яких входять міжнародні терміноелементи та національні основи. За кількістю словотвірних елементів такі терміни бувають дво-, три-, й чотирикомпонентні. З’ясовано структуру термінів-композитів, їх морфологічну належність. Проаналізовано продуктивність міжнародних терміноелементів, що стоять у препозиції чи постпозиції, у поєднанні з національними основами. Визначено кількісний склад гібридних термінів.Item Структурні моделі аналітичних термінів із компонентом «вагон» (на матеріалі термінології залізничного транспорту)(Сумской государственный университет, 2018) Лагдан, Світлана ПетрівнаUK: Серед способів творення галузевих термінів найбільш поширеним є синтаксичний. Перевага термінологічних словосполучень над термінами-словами полягає в їх здатності виражати більш складні поняття. У статті термінологічні словосполучення галузі залізничного транспорту проаналізовані в новому ракурсі. Досліджені структурні моделі аналітичних термінів із компонентом «вагон», серед яких виділені найбільш продуктивні. В аналітичних термінах компонент «вагон» виступає або головним словом, ядром словосполучення, або залежним словом. Проте позиція компонента може змінюватися під час творення словосполучень вищого порядку. За структурою аналітичні терміни бувають дво-, три-, чотири- й багатокомпонентні. Найбільш поширеними є дво- і трикомпонентні терміни. Для двокомпонентних термінів із лексемою «вагон» у головній позиції найпродуктивнішою є модель «прикметник (дієприкметник) + іменник». Двокомпонентні терміни з лексемою «вагон» у залежній позиції творяться виключно за моделлю «іменник + іменник». Серед трикомпонентних переважають терміни з лексемою «вагон» у залежній позиції. Продуктивними моделями їх творення є «прикметник + іменник + іменник» та «іменник + іменник + іменник». Продуктивність компонента «вагон» у термінотворенні пояснюється тим, що він належить до вузькоспеціальних термінів і позначає один з основних залізничних транспортних засобів.Item Українська хата в прислів’ях та приказках(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2016) Лагдан, Світлана Петрівна; Драгун, Світлана Юріївна; Мудрик, Анастасія ЮріївнаUK: Постановка проблеми. У сучасному українському суспільстві, яке переживає національний ренесанс, значно поглибився інтерес до знаків матеріальної й духовної культури як форми ідентифікації й самобутності. Невіддільними від життя людини, як мова, пісня, були й залишаються прислів’я та приказки. Як вияв гострого розуму народу, естетичних уподобань, високої моральності, гумору, влучності, дотепності, а також сили, мудрості й поетичної краси мови, вони супроводжують людство від сивої давнини і збагачують нові покоління. Цінними знаками української культури прислів’я та приказки є ще й тому, що загалом мають повчальний характер, адже дають пораду, застерігають, попереджують, схвалюють, засуджують. Грунтуючись на багатому життєвому досвіді, прислів’я та приказки відображають усі сфери життя українського народу, особливо яскраво побут, звичаї, спосіб життя, ментальність. Найважливіший елемент побуту, без якого не можна уявити життя людини і колись, і сьогодні, це хата – уособлення рідної домівки, родини, незалежності, благополуччя, гостинності. Споконвіку хаті надавали великого значення, до неї ставилися з особливою повагою, упорядковували, прикрашали й свято оберігали. Це знайшло втілення в численних прислів’ях та приказках. Ці зразки народної мудрості торкаються вічних тем, тому не втрачають своєї актуальності й сьогодні. Їх дослідження дає змогу глибше осягнути духовність, особливості світобачення українського народу. Мета дослідження – з’ясувати семантику компонента «хата» у складі прислів’їв та приказок, виявити його продуктивність у формуванні українського фольклору. Висновок. Прислів’я та приказки із компонентом «хата» відображають найрізноманітніші сфери буття українця: організацію побуту, родинні взаємини, морально-етичний кодекс, ментальність, особливості суспільних взаємин. Хата невіддільна від її мешканців, набуває рис характеру господарів, її зовнішній вигляд характеризує ставлення господарів до неї, хата репрезентує ті відносини, які склалися між членами родини. З’ясування цих семантичних відтінків лексеми «хата» в прислів’ях та приказках дає уявлення про мікросвіт українця та макросвіт українського народу загалом.