Випуск 25 (МТ)
Permanent URI for this collection
ENG: Issue 25 (BT)
Browse
Browsing Випуск 25 (МТ) by Author "Громова, Олена Вячеславівна"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Збереження енергоресурсів під час термічної обробки бетону за рахунок використання добавок(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Дехта, Тетяна Миколаївна; Громова, Олена Вячеславівна; Василенко, СветланаUKR: Метою роботи є термічна обробка (пропарювання) бетону та залізобетонних виробів як ефективний метод прискорення твердіння бетону. Термічна обробка бетону – один з найвідповідальніших будівельних процесів. Відомі випадки, коли через підвищену температуру бетону і великі перепади температур виникали надмірні температурні напруги, в результаті чого утворювалися тріщини. Вибираючи спосіб термічної обробки бетону, в першу чергу необхідно враховувати можливість використання енергозберігаючого методу. Його розширенням є введення добавок – прискорювачів твердіння бетону та цементів підвищеної тепловиділення (швидкодіючих і якісних), а також пластифікаторів і суперпластифікаторів. Методологія. Для скорочення тривалості термічної обробки або зниження температури ізотермічного нагріву запропоновано використовувати добавку, отриману на основі шламів металообробних підприємств. У роботі використано стандартні методи дослідження визначення фізико-механічних властивостей залізобетону та якості комплексних добавок згідно ДСТУ 9208:2022, ДСТУ Б В. 2.7-2.7-114-2002, ДСТУ Б В.2.7-215: 2009 р. ДСТУ Б В. 2.7-214:2009. Висновки. Досліджено вплив комплексної добавки на основі шламу на властивості залізобетону. Запропонована добавка підвищує міцність бетону при всіх прийнятих режимах термообробки порівняно з міцністю бетону без такої добавки. Оригінальністю отриманих результатів є наступна, теоретично обґрунтована та експериментально підтверджена комплексна добавка до бетону на основі шламу (кеку) металообробних підприємств. Показано вплив добавки на характеристики міцності бетону, підданого термічній обробці за різних режимів, і бетону природного твердіння. Практична цінність. Результати роботи впроваджені у виробництво залізобетонних виробів і конструкцій.Item Реновація промислової споруди баштового типу на прикладі водонапірної вежі Українського державного університету науки і технологій(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Громова, Олена Вячеславівна; Ярош, Ольга Миколаївна; Копаниця, О. П.UKR: Мета. Дослідження та аналіз основних підходів до реновації промислових споруд баштового типу, встановлення зв’язку між геометричним простором та функціонально-просторовим зонуванням приміщень, що створюються на їх базі. Методика. Дослідження присвячене одній з груп занедбаних основне призначення інженерних споруд, як водонапірні вежі. Такі індустріальні споруди вже вбудовані в інфраструктуру міста, як правило, вони впроваджені в щільну міську забудову, що додає важелів для збереження та реновації таких споруд. При реконструкції промислових споруд баштового типу виникають проблеми демонтажу, вивезення та утилізації великого обсягу конструкцій та будівельних матеріалів. Вивчення вітчизняного та світового досвіду в питаннях реновації промислових споруд баштового типу. Згідно вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» до площ приміщень в житловому будинку, аналізується їх розміщення в просторі башти в процесі проєктування поверхів башти. Результати. Розглянута можливість реновації промислової споруди баштового типу водонапірної вежі Українського державного університету науки і технологій під житлову будівлю. Виконано архітектурне проектування 3 поверхової житлової будівлі із влаштуванням окремих входів в будівлю за допомогою ліфту та сходив і по поверхове розподілення площ за функціональним призначенням. Наукова новизна. Вперше розроблено концепцію об’ємно-планувального рішення квартир в обмеженому просторі водонапірної вежі. Цей приклад дає поштовх для розвитку реконструкції споруд баштового типу, їх збереження, як історичної та культурної спадщини України. Практична значимість. Водонапірні башти, які вже не експлуатуються за основним призначенням можна піддавати реконструкції і вони можуть поповнити житловий фонд, набути значимість культурних та громадських центрів в містах та поселеннях.