Кафедра міжнародної економіки, політичної економії та управління (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Міжнародна економіка і соціально-гуманітарні дисципліни (КМЕіСГД ДМетІ)

Permanent URI for this community

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14978

ENG: Department of international economics, political economy and governance (IIBT)

Browse

Now showing 1 - 9 of 9

Зовнішня торгівля як каталізатор розвитку національної економіки
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородній, Костянтин Олександрович
UKR: Показано значення розвитку зовнішньої торгівлі, збільшення експорту, удосконалення його структури та підвищення технологічного рівня для реалізації Національної економічної стратегії України на період до 2030 року. Розкриті стратегічні цілі напрямку «Міжнародна економічна політика і торгівля». Визначена важливість досягнення цілей забезпечення взаємовигідної торгівлі з країнами світу та досягнення розширеного доступу до зовнішніх ринків; підвищення конкурентоспроможності українських товарів та послуг, створення позитивного іміджу країни; впровадження збалансованої імпортної політики з комплексною оцінкою потенційного впливу.
Макроекономіка. Частина 1
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Летуча, Олександра Володимирівна
UKR: Наведені основні матеріали (тематичний план лекційних та практичних занять, перелік основних і додаткових літературних джерел, рисунки), необхідні для успішного засвоєння знань про методологічні та теоретичні положення макроекономіки, закони функціонування і розвитку національної економіки, основні макроекономічні проблеми та шляхи їх вирішення. Призначений для студентів усіх форм навчання спеціальності 051 – Економіка.
Національні інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності продукції в цифровій економіці: від реактивного до проактивного управління
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Забродська, Анна Андріївна
UKR: Мета. Метою статті є дослідження особливостей формування та розвитку конкурентних переваг в сфері інформаційно-комунікаційні послуг в умовах прискореного глобального поступу цифрової економіки доби Індустрії 4.0. Методика. Проведені дослідження базуються на методологічних засадах холістичного автопоезису, методах причинно-наслідкового, функціонального та факторного аналізу. Результати. Доведено, що особливості сучасного бізнес-середовища та спорідненість технологічних платформ істотно обмежують можливості використання методів цінової конкуренції у суперництві на світовому ринку інформаційно-комунікаційні послуг й обумовлюють безумовну пріоритетність інноваційного варіанту набуття та посилення конкурентних переваг. Аргументована доцільність державної підтримки інноваційних ініціатив та інноваційної активності ІКТ-індустрії у межах реалізації національної стратегії розвитку. Наукова новизна. Проаналізовано конкурентні умови світового та національного ринків інформаційно-комунікаційні послуг, визначено їх особливості. Обґрунтована визначальна проактивна роль інноваційних детермінант розвитку ІКТ-індустрії, зокрема при реалізації товарної політики (розширенні асортименту послуг) компаній-продуцентів IКТ-послуг (мікрорівень) та інтенсифікації процесів цифровізації в національному вимірі (макрорівень). Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані суб’єктами господарювання та профільними владними інституціями у бізнес-плануванні, при розробці та реалізації стратегій цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління.
Рефракція мікроекономічних, макроекономічних та міжнародних зрізів інноваційних стратегій економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра
(Гельветика, Одеса, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Мета. Мета статті полягає в дослідженні рефракцій мікро- та макроекономічних аспектів стратегій міжнародної економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра. Методика. Проаналізовано специфіку соціально-економічного тла формування Вільяма Шекспіра як митця та особистості, визначено роль пандемії чуми та постпандемічних ускладнень у метаморфозах економічного та соціального буття зрілого Середньовіччя. Доведено причинно-наслідкові зв’язки між катастрофічними дисбалансами у виробничому контурі між виробництвом й споживанням, викликаними стрімким скороченням кількості продуцентів в умовах епідемічних викликів, та каскадом форсованих радикальних інновацій. Результати. Розкрито засади та специфіку реалізації інноваційних стратегій розвитку, що набувають поширення в Європі на зрізі Середньовіччя та Нового часу, що через підвищення продуктивності праці, витіснення застарілих традиції до периферії економічного життя стали ефективним відгуком на виклик пандемії. Визначено негативний, стримуючий вплив на реалізацію інноваційних стратегій в нових соціально-економічних умовах діяльності пануючих на національних ринках об’єднань ремісників, що утворювали цехи з жорсткою регламентацією статутами сфер діяльності, кількості учасників та особливостей технологічного процесу. Доведено необхідність послаблення ролі купецьких гільдій та ремісничих цехів як запоруки виходи на сталу висхідну траєкторію економічного зростання. Наукова новизна. Показано причини та особливості трансформацій міжнародних логістичних ланцюжків, зокрема, після втрати в жорсткій генуезько-венеціанській боротьбі факторій у Константинополі та в умовах конфронтації за утримання торгових форпостів у Східному Середземномор’ї. Проведено аналіз впливу на діяльність середньоземноморських негоціантів виходу торгівлі за регіональні рамки та набуття нею світового характеру, досліджено модальність відображення та інтерпретації змін в міжнародній економічній діяльності в творчості англійського поета. Практична значимість. Показано атрибути соціально-економічних реалій пізнього Середньовіччя, за яких працював й творив видатний англійський поет Вільям Шекспір, розкрито специфіку соціальних та технологічних викликів до яких він мав пристосовуватись. Визначено мікроекономічні, макроекономічні та міжнародні аспекти інноваційних стратегій економічної діяльності в умовах зламу Середньовіччя, особливості їх творчої рефракції в літературній спадщині Вільяма Шекспіра.
Соціальні підвалини макроекономічної політики початку 20-х років ХХІ століття: від подолання рецесії до занурення у стагнацію
(Полтавський державний аграрний університет, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович
UKR: Показано, що центральні банки США, Великої Британії, Швейцарії для приборкання двопорядкових показників інфляції змушені вдаватись до підвищення облікових ставок, ініціювати перехід до політики різких монетарних рестрикцій. Визначено, що вимушені дії ще у більшому ступені актуалізують потребу в ширшому застосуванні інструментарію фіскальної політики як інструментарію макроекономічного регулювання відновлення національних економік, їх стратегічного розвитку. Доведено, що найближчі роки постковідного соціально-економічного розвитку, відбудови глобальної та національних економік-лідерів будуть демонструвати першочергову важливість фіскальної політики як ключового макроекономічного інструменту відновлення.
Формування податкової політики та трансформація її змісту в умовах нестабільності: теоретико-методологічні засади дослідження
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Компанієць, Сергій Володимирович
UKR: Доведено, що національна економіка України як самоорганізаційна цілісність у значній мірі зберігає стабільність й здатність до самовідтворення та самовідновлення в умовах надзвичайно потужних та руйнівних зовнішніх викликів 20-х рр. ХХІ століття. Розкриті пріоритети стабільного функціонування національної економіки в умовах війни та повоєнного відновлення, що вимагають широкого застосування державою дискреційних заходів. Визначено, що серед дискреційних заходів провідні позиції мають належати трансформації національної податкової політики, суттєвому, науково аргументованому та обґрунтованому перегляду її змістовного наповнення, функцій, задач та конкретного інструментарію, що має використовуватись за нових обставин.
Фіскальна політика як макроекономічний інструмент управління стратегічним розвитком національної економіки: імперативи ковідного та постковідного світу
(Інформаційно-аналітичне агентство, Київ, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович
UKR: Показано, що за сучасних умов на перший план з умовного хінтерґрунту макроекономічного інструментарію управління стратегічним розвитком національної економіки має вийти фіскальна політика. Доведено, що порівняно обмежене застосування її інструментарію в попередні роки має змінитись на користь активізації усього потенціалу фіскальної політики. Розкрито, що перші роки функціонування глобальної економіки та національних економік провідних країн світу в умовах ковідних викликів продемонстрували широкий спектр можливостей, які пропонує інструментарій фіскальної політики – від підтримки окремих ключових в стані пандемії галузей та виробництв, забезпечення виживання постраждалих секторів та допомоги незабезпеченим верствам населення до створення передумов швидкого виходу з кризи та пожвавлення економічного життя. Визначено, що диспропорції та дисбаланси, що утворились та накопичились за допандемічні роки, залишаються в своїй більшості актуальними й досі та отримають більш явне та рельєфне вираження в умовах поступового згортання традиційних монетарних заходів під час послаблення тиску на соціально-економічне життя COVID-19. ENG: It is shown that under modern conditions, the fiscal policy should come to the fore from the conditional background of macroeconomic tools for managing the strategic development of the national economy. It has been proven that the relatively limited use of its tools in previous years should be changed in favor of activating the full potential of fiscal policy. It was revealed that the first years of the functioning of the global economy and the national economies of the world's leading countries in conditions of common challenges demonstrated a wide range of opportunities offered by the fiscal policy toolkit - from supporting certain key industries and industries in a pandemic state, ensuring the survival of affected sectors and helping disadvantaged sections of the population to creation of prerequisites for a quick exit from the crisis and revitalization of economic life. It was determined that the disproportions and imbalances that were formed and accumulated during the pre-pandemic years remain relevant for the most part to this day and will receive a more clear and relief expression in the conditions of the gradual winding down of traditional monetary measures during the easing of the pressure on the socio-economic life of COVID-19.
Якість правового середовища як чинник конкуренто-інноваційного розвитку національної економіки
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Мета. Метою статті є дослідження та визначення істотних детермінант, що спряють інноваційному розвитку національної економіки та забезпечують ефективне функціонування національної інноваційної системи. Методика. Проведені дослідження базуються на використанні методів системного, причинно-наслідкового, функціонального та факторного аналізу, застосуванні методів агрегації, статистичного та кореляційно-регресійного аналізу. Результати. На основі аналізу масиву даних (профайлів 124 країн експертно-аналітичного дослідження Global Innovation Index, 2019-2020 рр.) обґрунтовано, що серед множини кваліметричних характеристик політико-економічного та політико-правового середовища на перебіг інноваційних процесів найбільший вплив чинять «Індекс ефективності державного регулювання», «Індекс політико-правової стабільнності», «Індекс захист прав власності», «Індекс доступності кредитних ресурсів» та «Індекс якості системи оподаткування та її сприятливості для провадження бізнесу». Наукова новизна. Поглиблено наукові уявлення щодо значення та міри випливу політико-правових факторів на рівень інноваційності національних економічних систем. Емпірично доведено, що будь-які кількісні ресурсні переваги можуть бути нівельованими неефективними механізмами координації та управління інноваційною діяльністю. Водночас наявні слабкості й ресурсні обмеженні можуть бути частково компенсовані чи посилені ефективною самоорганізацією та якісним державним регулюванням. Практична значимість. Врахування виявлених емпіричних правильностей (кореляційних залежностей між Глобальним індексом інновацій та істотними макродетермінантами прийняття управлінських інноваційних рішень) сприятиме підвищенню ефективності державної інноваційної політики.
Історико-економічні та соціально-економічні координати формування Вільяма Шекспіра як особистості, підприємця та інноватора в епоху перехідного суспільства
(ТОВ ДКС Центр, Київ, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Мета. Мета статті полягає в дослідженні історико-економічних та соціально-економічних засад формування економічного світогляду Вільяма Шекспіра як творця, підприємця та інноватора в епоху розгортання транзитивних процесів в пізньосередньовічній Англії. Методика. Показано специфіку становлення особистості поета в умовах розгортання на Британських островах фронтальних процесів переходу від традиційного суспільства за В. Ростоу до стадії «підготовки до зльоту». Розкрито, що саме транзитивні процеси в соціально-економічному житті стали факторами, що відіграли визначальну роль у формуванні соціального та економічного світогляду Вільяма Шекспіра. Показано, що дитинство та молодість поета припало на добу переходу гомеостатичної системи пізнього Середньовіччя до більш конкурентоспроможної нерівноважної системи, в межах якої важливу роль відіграють особистісні якості людини, здатність до креативного підходу до вирішення проблем. Результати. Інноваційність в господарській діяльності, спроможність до генерування нового, здатність виступити в ролі новатора у різних видах людської діяльності за таких умов виступає важливим фактором досягнення успіху на професійній ниві. Саме в умовах доби підготовки до зльоту формується характер Вільяма Шекспіра і саме вони є істотною детермінантою становлення поета-інноватора, драматурга-креатора. В статті показано, що важливим фактором становлення особистості Вільяма Шекспіра виступає його належність до певної соціально-економічної страти - дрібного помісного дворянства. Соціально-економічні умови життя молодого Вільяма Шекспіра були типовими для міського ненобілітованого патриціата та небагатої буржуазії, що мешкала у англійських провінціях. Водночас, належність до середнього класу зумовила особливості соціально-економічного життя поета в ранні роки, його обізнаність з торгівлею збіжжям та худобою, перепродажем вовни, придбаної в кредит, утилізацією відходів життєдіяльності тварин, виготовленням шкіряних виробів тощо. Наукова новизна. Показано, що нездатність до гнучкості, неспроможність швидко адаптуватись в епоху змін, підготовки суспільства до транзиту в іншу соціально-економічну реальність на прикладі власної сім’ї визначила прихильність Вільяма Шекспіра до патернів трансформації світоглядної матриці, ефективного пристосування до нових умов, що знайшло належне відображення в його творчості як поета, інноватора та підприємця. Практична значимість. Визначено специфіку соціально-економічних, історико-економічних та технологічних аспектів формування Вільяма Шекспіра як особистості, мислителя, творця, інноватора, активного представника епохи транзитивного суспільства на зламі XVI-XVII століть. Показано особливості залучення майбутнього творця до господарського життя в умовах пізнього Середньовіччя, розкрито прийоми інтерпретації соціально-економічного, технологічного та історичного контексту подій, що відображаються в працях мислителя, визначено певні недоліки їх інтерпретації та перспективи подальших наукових розвідок авторської спадщини.

Browse

Results Per Page

Sort Options