Кафедра міжнародної економіки, політичної економії та управління (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Міжнародна економіка і соціально-гуманітарні дисципліни (КМЕіСГД ДМетІ)
Permanent URI for this community
ENG: Department of international economics, political economy and governance (IIBT)
Browse
Browsing Кафедра міжнародної економіки, політичної економії та управління (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Міжнародна економіка і соціально-гуманітарні дисципліни (КМЕіСГД ДМетІ) by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 31
Results Per Page
Sort Options
Item Антична цивілізація: еволюція Мікен і революція «темних віків»(Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2020) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Ця стаття продовжує цикл публікацій, присвячених універсумній еволюції античної цивілізації і її субцивілізацій. Мета. Проаналізувати еволюцію Мікенського цивілізаційного ареалу і революційні зрушення "темних віків". Методика. Використано версію інтеграційного методу, як єдність діяльнісного та інстуційного підходів. Результати. Показано, що Микенський цивілізаційний ареал, як і крито-Кікладський, належить до серединного субтипу східного типу громадської еволюції, проте, на відміну від останнього, в ньому досить виразно окреслилися прибережний і внутрішньоматерикові субареали. При переважанні їх загальних серединно-східно-західних (ССЗ) характеристик в першому порівняно висока значущість західного компонента, а тому йому притаманний серединно-західний субтип східного типу, а в другому переважає серединний компонент, що характерно для серединно-серединного субтипу східного типу еволюції. Дорійські завоювання субмикенського періоду перервали домінування східної лінії громадської еволюції Стародавньої Греції. Палацові господарства були зруйновані, а разом з ними – відповідні суспільні форми. "Залізна революція" X–XI століть каталізувала процеси, іманентні серединному типу суспільної еволюції. У гомерівську епоху, з одного боку, про свої претензії на домінування "заявили" компоненти універсальної серединності, в тому числі технологічні патерни неполивного землеробства, скотарства, річкового і морського промислу, общинна військова демократія, КІ общинне привласнення неподільної землі, ключових знарядь діяльності і протоінститутів. З другого боку, з’являються компоненти нової, особливої серединності, наприклад, ККл(С)Пр форма екзоприсвоєння землі і знарядь діяльності, ККл(С)О форма ендоприсвоєння СЛСол і інститутів. На жаль, дефіцит історичних даних не дозволяє досить точно визначити субтип еволюції гомерівського суспільства. Наукова новизна. Вперше показано революційний характер подій «темних віків». Практична значимість. Отримані результати сприятимуть визначенню стратегічних аспектів еволюції християнської цивілізації.Item Сучасна кореволюція: діяльнісний зміст і діалектика пізнавальних та когнітивних систем(Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2021) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Сучасну кореволюцію подано як важливу складову історичного переходу від ери опредмечування до ери олюднення, від індустріальної епохи до постіндустріальної та епохальної олюднюючої революції; діалектичну єдність революцій – новітньої промислової та знаннєво-інформаційно-цифрової – у контексті глобальних еволюційно-революційних процесів. Охарактеризовано минулий механічний, сучасний електронно-цифровий та майбутній постелектронний етапи знаннєво-інформаційно-цифрової революції. Розглянуто трансформацію електронно-обчислювальної машини в інформаційно-комунікаційну машину з можливою квантовою, біологічною і/або оптичною елементною базою. Обґрунтовано концепти «людинорозмірна пізнавальна система» і «машинорозмірна когнітивна система». У межах діалектики цих систем акцентовано на їх відносній відособленості, первинності, домінуванні першої над останньою, включеності останньої в першу. Визначено імовірні будову і структуру машинорозмірних когнітивних систем. Зокрема, прийнято, що сенсорно-когнітивну роботу з поверхневим шаром об'єкта виконують машини-сенсори, генералізаторно-когнітивну роботу з підповерхневим шаром об'єкта – машини-генералізатори, інтелектуально-когнітивну роботу із сутнісно-рівневими шарами об'єкта – машини-інтелектори, когнітивно-прикладну роботу з цільовим шаром об'єкта – машини-прагматизатори, когнітивно-інтегративну роботу з об'єктом як цілісністю – машини-інтегратори. Енергетичну, комунікаційну, управлінську роботу і функції зберігання похідних інформаційно-цифрових продуктів покликані виконувати, відповідно, такі машини, як енергайзери, комунікатори, менеджери і сторейджери. На прикладі взаємодії чуттєво-емоційної пізнавальної діяльності людини і активності сенсорної машини, а також людської пам'яті й систем сторейджерів показано і визначальну роль людини, і зростаючу роль машини в сучасних пізнавально-когнітивних процесах. Отже, незважаючи на активну машинізацію духовно-психічних олюднених сутнісних людських сил, головним актором сучасної кореволюції та знаннєво-інформаційно-цифрової революції залишається людина.Item Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: інформаційно-цифрові процеси та їх атрибути(Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2021) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Пізнавальну діяльність подано як суперечливу єдність дискретизуючої та кретизуючої складових. Охарактеризовано супутню інформаційно-цифрову дискретизуючу діяльність і супутню інформаційно-цифрову кретизуючу діяльність, їх окремі атрибути, а також основні види дискретно-цифрових інформаційних продуктів. Визначено склад знаннєво-інформаційного ланцюга проміжних ланок між реальним об'єктом та його фінально-поверхневим позначенням. Виокремлено чотири роди інформаційно-цифрової економіки.Item Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: інформаційна діяльність і система похідних інформаційних феноменів (продуктів)(Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2021) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Інформаційну діяльність подано як суперечливу єдність власне інформаційної та супутньої інформаційної складових. Охарактеризовано виробничу, розподільчу, обмінну і споживчу супутню інформаційну діяльність, їх окремі атрибути, а також основні види похідних інформаційних продуктів як їх результатів. Розмежовано ідеальні та матеріалізовані похідні інформаційні продукти. Виділено чотири роди інформаційної економіки.Item Бізнес і власність(ТОВ ВТД Університетська книга, Суми, 2021) Тарасевич, Віктор Миколайович; Рябцева, Наталія ВасилівнаUKR: Зміст підручника відображає сучасні проблеми та вплив економічних законів на підприємницьку діяльність бізнес-структур. Розглядаються питання функціонування економічних систем на ринку, а також наводяться розділи, що висвітлюють специфіку управління трансформаційними процесами. Зокрема, в них розглядаються питання розвитку підприємництва, впровадження інновацій, ініціювання бізнес-процесів, а також інші актуальні в сьогоднішніх умовах матеріали. Підручник призначений для викладачів і студентів, а також може бути використаний керівниками підприємств, фахівцями та бізнесменам як науково-освітній матеріал.Item Перспективна модель університету в контексті переміни діяльності(НМетАУ, Дніпро, 2021) Лебедєва, Валентина КостянтинівнаUKR: Розглядається перспективна модель університету, що передбачає навчання кожного студента паралельно по трьом спеціальностям різного профілю: технічного, природничого та гуманітарного. Така модель відповідає вимогам переміни діяльності, тенденція до якої спостерігається на сучасному ринку праці.Item Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: основи та система первинних інформаційних феноменів(Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2021) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Теоретично осмислено діяльнісно-знаннєві ноумени первинних інформаційних та інформаційно-цифрових феноменів. Розглянуто їх пізнавальні витоки і основи. Визначено види пізнавальної та інформаційної діяльності й системи їх результатів (продуктів). Сформульовано базові принципи ефективності власне інформаційної діяльності.Item Теоретическое измерение информационно-цифровых феноменов в экономике(ЧМП Экономка, Днепр, 2021) Тарасевич, Виктор НиколаевичRUS: Данная робота является русскоязычным вариантом раздела II монографии «Цифровий вимір інноваційно-інформаційної економіки». В работе изложены результаты применения интеграционного (деятельностно-синергетическо-феноменологического) подхода к исследованию информационно-цифровых феноменов в экономике. Информационно- цифровой феномен определяется как цифровой знак информационного знака знаниевого образа реального объекта. На основе анализа видов познавательной и информационной деятельности и их взаимосвязей представлена знаниево-информационная «цепь», отражающая этапы восхождения от знаниевого продукта (ноумена) к информационно- цифровому материализованному продукту (феномену), охарактеризованы его особенности и виды. Обозначены границы и содержание информационно-цифровой экономики I, II, III и IV рода. Современная экономическая кореволюция рассматривается как диалектическое единство знаниево-информационной революции и адекватных ее етапам локальных промышленных революций. Намечены перспективы нейро-информационных и квантово- информационных экономических процессов. Для научных работников, преподавателей, аспирантов, студентов, государственных служащих, предпринимателей, всех интересующихся проблематикой фундаментальной экономической науки.Item Рефракція мікроекономічних, макроекономічних та міжнародних зрізів інноваційних стратегій економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра(Гельветика, Одеса, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена ОлександрівнаUKR: Мета. Мета статті полягає в дослідженні рефракцій мікро- та макроекономічних аспектів стратегій міжнародної економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра. Методика. Проаналізовано специфіку соціально-економічного тла формування Вільяма Шекспіра як митця та особистості, визначено роль пандемії чуми та постпандемічних ускладнень у метаморфозах економічного та соціального буття зрілого Середньовіччя. Доведено причинно-наслідкові зв’язки між катастрофічними дисбалансами у виробничому контурі між виробництвом й споживанням, викликаними стрімким скороченням кількості продуцентів в умовах епідемічних викликів, та каскадом форсованих радикальних інновацій. Результати. Розкрито засади та специфіку реалізації інноваційних стратегій розвитку, що набувають поширення в Європі на зрізі Середньовіччя та Нового часу, що через підвищення продуктивності праці, витіснення застарілих традиції до периферії економічного життя стали ефективним відгуком на виклик пандемії. Визначено негативний, стримуючий вплив на реалізацію інноваційних стратегій в нових соціально-економічних умовах діяльності пануючих на національних ринках об’єднань ремісників, що утворювали цехи з жорсткою регламентацією статутами сфер діяльності, кількості учасників та особливостей технологічного процесу. Доведено необхідність послаблення ролі купецьких гільдій та ремісничих цехів як запоруки виходи на сталу висхідну траєкторію економічного зростання. Наукова новизна. Показано причини та особливості трансформацій міжнародних логістичних ланцюжків, зокрема, після втрати в жорсткій генуезько-венеціанській боротьбі факторій у Константинополі та в умовах конфронтації за утримання торгових форпостів у Східному Середземномор’ї. Проведено аналіз впливу на діяльність середньоземноморських негоціантів виходу торгівлі за регіональні рамки та набуття нею світового характеру, досліджено модальність відображення та інтерпретації змін в міжнародній економічній діяльності в творчості англійського поета. Практична значимість. Показано атрибути соціально-економічних реалій пізнього Середньовіччя, за яких працював й творив видатний англійський поет Вільям Шекспір, розкрито специфіку соціальних та технологічних викликів до яких він мав пристосовуватись. Визначено мікроекономічні, макроекономічні та міжнародні аспекти інноваційних стратегій економічної діяльності в умовах зламу Середньовіччя, особливості їх творчої рефракції в літературній спадщині Вільяма Шекспіра.Item Глобальні чинники особливостей сучасної міжнародної торгівлі(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Лебедєва, Валентина Костянтинівна; Узлова, Марія ЮріївнаUKR: Мета. Автори ставлять за мету визначення глобальних чинників особливостей сучасної міжнародної торгівлі. Методика. Компаративний аналіз. Результати. Визначено глобальні чинники динаміки сучасної міжнародної торгівлі, у тому числі вплив мережевих технологій, спеціалізації та кооперування тощо. Наукова новизна. Обгрунтовано, що у сучасних умовах інформація та знання стають одним із провідних об’єктів купівлі-продажу у міжнародній торгівлі. Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані у прийнятті рішень щодо торговельної політики країни.Item Формування податкової політики та трансформація її змісту в умовах нестабільності: теоретико-методологічні засади дослідження(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Компанієць, Сергій ВолодимировичUKR: Доведено, що національна економіка України як самоорганізаційна цілісність у значній мірі зберігає стабільність й здатність до самовідтворення та самовідновлення в умовах надзвичайно потужних та руйнівних зовнішніх викликів 20-х рр. ХХІ століття. Розкриті пріоритети стабільного функціонування національної економіки в умовах війни та повоєнного відновлення, що вимагають широкого застосування державою дискреційних заходів. Визначено, що серед дискреційних заходів провідні позиції мають належати трансформації національної податкової політики, суттєвому, науково аргументованому та обґрунтованому перегляду її змістовного наповнення, функцій, задач та конкретного інструментарію, що має використовуватись за нових обставин.Item Макроекономіка. Частина 1(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Летуча, Олександра ВолодимирівнаUKR: Наведені основні матеріали (тематичний план лекційних та практичних занять, перелік основних і додаткових літературних джерел, рисунки), необхідні для успішного засвоєння знань про методологічні та теоретичні положення макроекономіки, закони функціонування і розвитку національної економіки, основні макроекономічні проблеми та шляхи їх вирішення. Призначений для студентів усіх форм навчання спеціальності 051 – Економіка.Item Фактори управління привласненням інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в умовах знаннєво-інформаційної революції(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Леонідов, Ігор ЛеонідовичUKR: Мета. Виявлення особливостей привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в національній економіці України та факторів його управління. Методика. міждисциплінарний праксеологічно-системний метод. Результати. Виробниче використання інтелектуального продукту в ланках ланцюга набуття його олюднененого «безпесередньо – опосередкованого». Наукова новизна. Характеристики екстерналізації привласнення інтелектуального продукту в національній економіці України формалізовано як обмеження системи продуктового трансферу та відповідних факторів управління. Практична значимість. На етапах екстерналізації привласнення інтелектуального продукту виявлено у якості альтернатив його виробничого використання.Item Регулювання та інфраструктурна підтримка зовнішньої торгівлі(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Завгородня, Олена Олександрівна; Жмуренко, Віталій ГеннадійовичUKR: Розкрито провідну роль міжнародної торгівлі як рушія економічного зростання та каталізатора соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано мультикомпонентність (багатозадачність) сучасної цільової функції державного регулювання зовнішньої торгівлі. Конкретизовано функції самоврядних інституцій, спеціалізованих на координації зовнішньоторговельної діяльності суб’єктів господарювання, зокрема акцентована увага на організації та модерації діалогу «влада - бізнес», що сприяє підвищенню ефективності та результативності експортно-імпортних комерційних операцій підприємницького сектору, скороченню трансакційних витрат та непродуктивних витрат часу при бізнес-комунікаціях, колабораціях В2В, В2G і G2B. Відзначено, що загальним знаменником узгодженості інтересів мають стати імперативи ефективного використання і розширеного відтворення економічного потенціалу України за рахунок її залучення в систему світового поділу праці та мінімізації ризиків національній економічній безпеці.Item Національні інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності продукції в цифровій економіці: від реактивного до проактивного управління(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Забродська, Анна АндріївнаUKR: Мета. Метою статті є дослідження особливостей формування та розвитку конкурентних переваг в сфері інформаційно-комунікаційні послуг в умовах прискореного глобального поступу цифрової економіки доби Індустрії 4.0. Методика. Проведені дослідження базуються на методологічних засадах холістичного автопоезису, методах причинно-наслідкового, функціонального та факторного аналізу. Результати. Доведено, що особливості сучасного бізнес-середовища та спорідненість технологічних платформ істотно обмежують можливості використання методів цінової конкуренції у суперництві на світовому ринку інформаційно-комунікаційні послуг й обумовлюють безумовну пріоритетність інноваційного варіанту набуття та посилення конкурентних переваг. Аргументована доцільність державної підтримки інноваційних ініціатив та інноваційної активності ІКТ-індустрії у межах реалізації національної стратегії розвитку. Наукова новизна. Проаналізовано конкурентні умови світового та національного ринків інформаційно-комунікаційні послуг, визначено їх особливості. Обґрунтована визначальна проактивна роль інноваційних детермінант розвитку ІКТ-індустрії, зокрема при реалізації товарної політики (розширенні асортименту послуг) компаній-продуцентів IКТ-послуг (мікрорівень) та інтенсифікації процесів цифровізації в національному вимірі (макрорівень). Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані суб’єктами господарювання та профільними владними інституціями у бізнес-плануванні, при розробці та реалізації стратегій цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління.Item Підвищення міжнародної конкурентоспроможності виробників автотранспортних послуг(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Безверхий, В’ячеслав Юрійович; Леонідов, Ігор ЛеонідовичUKR: Мета. Виявлення напряму підвищити конкурентоспроможності для виробників автотранспортних послуг. Методика. Метод інтегрального (або факторного) аналізу. Результати. Євроінтеграційні процеси у сфері транспортної інфраструктури призводять до появи в національних і міжнародних транспортних коридорах потоків декількох видів транспорту, що конкурують за вантажоперевезення однойменної номенклатури вантажів. У цих умовах актуалізується проблематика конкурентоспроможності для традиційних автотранспортних підприємств з численним парком рухомого складу і ремонтно-експлуатаційними службами. Наукова новизна. Міжнародна конкурентоспроможність для традиційних автотранспортних підприємств може бути підвищена за рахунок підвищення швидкості ремонтних послуг. Проведені дослідження підтвердили, що метод інтегрального (або факторного) аналізу не має явних обмежень для моделей виробничої діяльності виробників автотранспортних послуг. Практична значимість. Для традиційних автотранспортних підприємств з численним парком рухомого складу і ремонтно-експлуатаційними службами.Item Фіскальна політика як макроекономічний інструмент управління стратегічним розвитком національної економіки: імперативи ковідного та постковідного світу(Інформаційно-аналітичне агентство, Київ, 2022) Білоцерківець, Володимир ВікторовичUKR: Показано, що за сучасних умов на перший план з умовного хінтерґрунту макроекономічного інструментарію управління стратегічним розвитком національної економіки має вийти фіскальна політика. Доведено, що порівняно обмежене застосування її інструментарію в попередні роки має змінитись на користь активізації усього потенціалу фіскальної політики. Розкрито, що перші роки функціонування глобальної економіки та національних економік провідних країн світу в умовах ковідних викликів продемонстрували широкий спектр можливостей, які пропонує інструментарій фіскальної політики – від підтримки окремих ключових в стані пандемії галузей та виробництв, забезпечення виживання постраждалих секторів та допомоги незабезпеченим верствам населення до створення передумов швидкого виходу з кризи та пожвавлення економічного життя. Визначено, що диспропорції та дисбаланси, що утворились та накопичились за допандемічні роки, залишаються в своїй більшості актуальними й досі та отримають більш явне та рельєфне вираження в умовах поступового згортання традиційних монетарних заходів під час послаблення тиску на соціально-економічне життя COVID-19. ENG: It is shown that under modern conditions, the fiscal policy should come to the fore from the conditional background of macroeconomic tools for managing the strategic development of the national economy. It has been proven that the relatively limited use of its tools in previous years should be changed in favor of activating the full potential of fiscal policy. It was revealed that the first years of the functioning of the global economy and the national economies of the world's leading countries in conditions of common challenges demonstrated a wide range of opportunities offered by the fiscal policy toolkit - from supporting certain key industries and industries in a pandemic state, ensuring the survival of affected sectors and helping disadvantaged sections of the population to creation of prerequisites for a quick exit from the crisis and revitalization of economic life. It was determined that the disproportions and imbalances that were formed and accumulated during the pre-pandemic years remain relevant for the most part to this day and will receive a more clear and relief expression in the conditions of the gradual winding down of traditional monetary measures during the easing of the pressure on the socio-economic life of COVID-19.Item Стратегічні оцінки привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в умовах знаннєво-інформаційної революції(Інформаційно-аналітичне агентство, Київ, 2022) Леонідов, Ігор Леонідович; Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Мета. Охарактеризувати особливості привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в національній економіці України в частині його екстернальних етапів (підготовки, легітимації, регламентації), функціональних ланцюгів відповідних суб’єктів («творець-продуцент», «продуцент-посередник», «посередник-споживач»), перспектив євроінтеграції тощо. Методика. Аналіз можливостей виробництва машин машинами обмежується, переважно, функціональною сукупністю оцінок від практично незалежної від людини машино-розмірної когнітивної системи у якості альтернативи і конкурента людино-розмірної пізнавальної системи до фактів заміщення людського змісту машинним, а вербально-мовних знаків, – цифровими. Каузальність людино-розмірної пізнавальної системи та її машино-розмірної складової в частині предмету, засобу, умови та результату тільки починає розкриватися, наприклад, крізь призму інформаційно-цифрового інтелектуального продукту. Результати. В умовах знаннєво-інформаційної революції, зміни обсягів продажу інформаційно-цифрового інтелектуального продукту сприймаються як характеристики розвитку засобів виробництва та предметів особистого споживання, а систематизоване використання інтелектуального продукту оцінюється як об’єктивна тенденція розвитку суспільного виробництва. На основі компаративності позитивних змін наведеного показника серед країн ЄС-27 та від'ємної його динаміки в Україні підтверджується лише загострення суперечності відтворення кластерів інноваційної діяльності (суб’єктів привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту), однак не зміст такої суперечності. Наукова новизна. Використання статистичних даних про латентність та актуалізацію привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в стратегічній перспективі покликане відображати зміст зазначеної суперечності, а саме: постійне накопичення латентних форм інформаційно-цифрового інтелектуального продукту як перешкоди екстерналізації інноваційної діяльності. Практична значимість. Формалізований функціонал тенденції розвитку суспільного виробництва можє бути основою для прийняття рішень щодо управління сферою інтелектуальної діяльності на суспільному рівні та її кластерів.Item Про загальну і спеціальні теорії цінності(Видавничий дім “Академперіодика”, Київ, 2022) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Ретроспективно розглянуто класичні й новітні концепції і теорії вартості й цінності. Акцентовано на синтетичних і фундаментальних розробках, необхідності їх розвитку з огляду на випереджальну експансію сфери олюднення. Висунуто гіпотезу про всезагальність і складність ціннісних відносин. Визначено їх філософсько-загальнонауковий і економічний зміст. Ціннісні відносини (цінність) представлено як складну систему суб’єкт-суб’єктних відносин з приводу взаємопов’язаних і економічно значимих для суб’єктів відповідностей: а) між суб’єктивним образом реального об’єкта й самим реальним об’єктом, у тому числі між різними елементами першого, з одного боку, і різними елементами останнього – з іншого; б) між різними елементами суб’єктивного образа реального об’єкта; в) між різними елементами реального об’єкта. Зазначена система є ядром фундаментальної теоретичної моделі (схеми) цінності. Охарактеризовано кориснісну і витратнісну складові цінності, а також тріалектику її загального, особливого й унікального. Загальна складова цінності притаманна всім ерам і епохам розвитку людства, особлива – окремим епохам і сферам діяльності, унікальна – окремим способам виробництва. Розроблено темпоральний простір загальної теорії цінності в координатах результатів діяльності, сфер і атрибутів, вимірів, а також історичних рамок діяльності й цінності. Показано позиціювання в ньому теорії трудової вартості. Розглянуто історичну коеволюцію діяльності й цінності в контексті співіснування та зміни ер і епох розвитку людства. Запропоновано концептуальну і фундаментальну теоретичну схему загальної теорії цінності. Ядра спеціальних теорій цінності набувають статусу часткових теоретичних схем загальної теорії цінності. Зроблено висновок про необхідність каталізації наукових пошуків тих нових спеціальних теорій цінності, які здатні адекватно описати й пояснити ціннісні відносини в олюдненні (опосередкованому, безпосередньому і в цілому), в тому числі у створенні знаннєвих і знаннєво-інформаційних продуктів.Item Economic Aspects of Transfer of Educational Technologies at Context of Appropriation of Intellectual Product(Emerald Publishing Limited, United Kingdom, 2022) Leonidov, Ihor L.; Kovalchuk, Daria K.; Lebedeva, Valentyna K.; Tarasevich, Victor N.ENG: Purpose. The authors aim to analyze the specific of transfer of educational technologies as a demonstration of them appropriation as of intellectual product was represented in the article. The looks of Ukrainian and foreign scientists on the place of educational technologies in the composition of intellectual capital was analysed. The motives of appropriation of the intellectual product as factors of the mechanism of governance of transfer of educational technologies were defined. Methodology. Systems analyze. On a functional level, this mechanism formalises motives of creation of an environment of transfer of educational technologies for a partnership of all interested sides was discovered. Findings. Directions of transfer of educational technologies obtained actualisation on the basis of analysis of the marked motives. Composition of subjects of transfer of educational technologies per their roles as seller, legislator (government authorised organs), technological broker, buyer, was concretised. The contradiction of priorities among economic interests, motives and actions at a combination of roles within one subject was revealed. The factors of external appropriation of the intellectual product by subjects on the stages of “preparation – legitimation – restriction” were found out. The common and distinctive traits of the stages of “preparation – legitimation – restriction” were found. Originality. The basic criteria of transfer of educational technologies on the stages of preparation, legitimation and restriction were proposed. The criteria of institutionalisation of external interactions of subjects of the transfer of educational technologies were formalised. Updating of an educational network, including the use of open platforms of informatively-communication technologies and cloudy servers, was proposed. Practical value. Actual directions of further researches of transfer of educational technologies, methodologies of determination of their market prices with the use of modern ICT, development of the special economic-mathematical models of such estimation was delineated.