Кафедра інженерної педагогіки (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Металургія чавуну і сталі факультету Металургійних процесів та хімічних технологій
Permanent URI for this community
ENG: Department of Engineering Pedagogics (Institute of Industrial and Business Technologies, IIBT)
Browse
Browsing Кафедра інженерної педагогіки (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Металургія чавуну і сталі факультету Металургійних процесів та хімічних технологій by Author "Лучанінова, Ольга Петрівна"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Актуальні проблеми підготовки майбутніх металургів та магістрів з професійної освіти в умовах сучасної університетської освіти(НМетАУ, Дніпро, 2022) Палагута, Вадим Іванович; Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Розкрити практичну цінність науково-педагогічної практики магістрів з професійної освіти для формування певних компетентностей під час проведення цієї практики у бакалаврських групах майбутніх інженерів-металургів та проаналізувати взаємонавчання бакалаврів-металургів і магістрів з професійної освіти для їхньої майбутньої професійної діяльності Методологія. Методи дослідження у вигляді педагогічного експерименту, аналізу експериментального матеріалу, анкет стейкхолдерів, аналізу результатів опитування студентів. Результати. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що використання сучасних засобів навчання майбутніх металургів є ефективними у процесі розвитку або формування їхніх як професійних, так і загальних компетентностей, сприяють розвитку професіоналізму магістрів із професійної освіти, а також поглибленню знань із металургійних дисциплін, що вирішує проблеми професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Наукова новизна. Експериментально доведено, що суттєво підвищується рівень теоретичної професійної підготовки майбутнього інженера-металурга, магістра з професійної освіти у поєднанні з рівнем спрямованості їхніх знань на практичну діяльність. Практична значущість полягає в тому, що у процесі вивчення металургійних дисциплін доцільно застосовувати переважно компетентнісний підхід, інтенсивну цифровізацію освітнього процесу, поширене використання інформаційно-комунікаційних технологій, різноманітні засоби контекстної професійної підготовки здобувачів вищої освіти з металургії та професійної освіти, які спрямовані на розвиток особистісних компетентностей здобувачів.Item Дистанційне навчання студентів в умовах війни: латентна сила метанавичок(ГО Школа адаптивного управління соціально-педагогічними системами, Харків, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Проаналізувати стан дистанційної освіти в умовах воєнного стану; розкрити особливості дистанційної освіти в умовах воєнного стану та латентну силу метанавичок, необхідних для розвитку особистості студента та його професійної діяльності; показати дієвість окремих форм і методів дистанційного навчання, які сприяють розвитку метанавичок. Методи. Аналіз правових державних документів, освітніх програм, дистанційних курсів, опитування. Автор зазначає, що у кожного своє бачення світу, ситуації, сприйняття себе в ньому. Сучасна історія України пишеться на передовій, в окопах, підвалах, на студентській віртуальній парі, в машинах волонтерів, в апараті Президента України на щоранкових брифінгах та виступах перед народом. Майже півтора місяця спротиву, боротьби, мужності й перемог місцевого значення – на фронті, в тилу, в дистанційних класах для навчання. Так, навчання, бо скоро велика перемога, а державі потрібні розумні й сильні молоді люди для відбудови країни. Наголошується, що після пандемії дистанційне навчання пройшло апробацію, але в умовах війни придбало нові особливості. Результати. Як освітній тренд у світі, дистанційне навчання закріплене низкою державних документів. Навчання – процес безупинний. Активне навчання та навчальні стратегії - політика навчальних закладів на майбутнє, бо треба навчити вчитися учнів і студентів, яким доведеться змінити не одну професію через її неактуальність або незатребуваність. Разом із тим головна мета дистанційного навчання під час війни – не засвоєння нових знань, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей та студентів. Від вчителя й викладача залежить, як він зможе розкрити в учнях потенціал до розвитку метанавичок, які мають латентну силу, вплив на особистість. Наукова новизна. Автор наполягає, що треба перебудувати методику викладання багатьох дисциплін, а це означає не готовність, а безумовне вміння викладача вже сьогодні нести знання студентам у потрібному руслі ¬¬– розвитку метанавичок, або універсальних навичок. Практичне значення. Пропонуються рекомендації щодо застосування дистанційного інструментарію та методів навчання.Item Дистанційне навчання як світовий освітній тренд: можливості та перспективи для ЗВО України(Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського, Полтава, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Формулювання проблеми. Мета. Охарактеризувати реальний стан речей у дистанційній освіті в Україні, зазначити певні недоліки дистанційного навчання у вищій освіті, які виявилися в період карантину, та окреслити перспективи цього світового освітнього тренду, наголосивши на метанавичках в умовах дистанта. Наголошено, що серед світових освітніх трендів сьогодні провідне місце займає дистанційна освіта та масштабований цифровий університет як центр реалізації навчальних програм. Автор спирається на стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки, згідно з якою віртуальні університети орієнтовані на розширення доступу до вищої освіти для різних категорій населення, поширення кращих навчальних практик. Методика. Подано аналіз літератури, який показав розмаїття проблем і завдань, пов’язаних із дистанційною освітою. Автор наголошує, що університети, які презентують себе як центри з науково-навчальної діяльності, використовують потенційні можливості дистанційного навчання, пропонуючи як дистанційні дисципліни, так і курси, короткострокові курси як освітню послугу для пришвидшеної професійної підготовки здобувачів вищої освіти до вимог ринку праці. Результами. Цікавою є думка автора про те, що заклади вищої освіти підтримують дистанційне навчання через його практичну й перспективну затребуваність, а в умовах карантину як швидку допомогу, яка підтримує неперервність освітньої діяльності. Через оцей «пожежний варіант» науковці змушені досліджувати як позитивні сторони, так і тривожні проблеми, до яких можна віднести неготовність матеріальної бази багатьох закладів вищої освіти (відсутність дистанційних центрів чи платформ), психологічна неготовність викладачів покоління Х і У (50–60-ті роки народження) активно використовувати дистанційні форми і методи навчання, відсутність певної частини студентів під час онлайн-навчання, і, на нашу думку, найсуттєвіше – проблеми із соціалізацією й вихованням здобувачів. Цей процес потребує тісного зв’язку з викладачами (вчителями). Наукова новизна. Зазначається роль європейських закладів вищої освіти, які переходять на цифрове навчання, розробляють свої навчальні платформи, інформаційну систему рідною та англійською мовами. Практичне значення. Автор наполягає на необхідність адаптуватися, бути на гребні змін, вміння критично та креативно мислити, працювати з інформацією, яка швидко змінюється, – все це вимагає від сучасного викладача розвитку в собі і студентах надпрофесійних гнучких навичок, емоційної компетентності.Item Роль адаптивно-рефлексійних практик в освітньому процесі закладів вищої освіти України у воєнний час(Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського, Полтава, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Розкрити виховну роль адаптивно-рефлексійних вправ для студентів, які знизять рівень страху й підвищать позитивний емоційний стан для успішного дистанційного навчання; наголосити на підсиленні психологічної функції викладача в його професійній діяльності; описати окремі адаптивно-рефлексійні вправи для практичного використання викладачами. Наголошено, що перебування людей під час карантину в червоній зоні, коли мали місце певні обмеження, психологічно вплинуло на людей, а найбільш вразливою стала категорія учнів і студентів. Воєнний стан поглибив цю ситуацію, коли загроза життю стала не тільки явною, а й трагічною, емоційно забарвленою. Розкрито виховну роль адаптивно-рефлексійних вправ для студентів, які знизять рівень страху й підвищать позитивний емоційний стан для успішного дистанційного навчання; наголошено на підсиленні психологічної функції викладача в його професійній діяльності; описано окремі адаптивно-рефлексійні вправи для практичного використання викладачами. Методика. Використано теоретичні методи дослідження, зокрема, соціологічне опитування, аналіз, узагальнення, інформаційні джерела, адаптивно-рефлексійні практики. Результати. Висвітлюються проблеми психологічного стану студентів і викладачів у воєнний час, розкривається діяльність викладачів в умовах дистанційного навчання, наголошується на важливості адаптивно-рефлексійних практик на навчальних заняттях. Автор уточнює різницю між поняттями «рефлексійний» і «рефлективний», наголошуючи на психологічному стані людини, її бажанні зосередитися на своєму внутрішньому стані. Стрес, критичний душевний стан, бажання вижити, осмислити себе, знайти своє місце, думати про майбутнє, – мабуть, це найбільше, що спостерігається серед студентів і викладачів у дні воєнного стану. Увага приділяється аналізу результатів соціологічного опитування студентів за допомогою гугл форми, яке вони могли пройти онлайн. Після кожного питання подається глибокий коментар з точки зору педагогіки й психології. Аналіз анкет підтвердив необхідність введення адаптивно-рефлексійних практик на навчальних заняттях. Автор ділиться досвідом таких практик, характеризує окремі з них на прикладі гуманітарних дисциплін. Є розуміння, що вчитися студентам у будь-який спосіб треба, але мозок перебиває дистрес й усвідомлення важкого стану. Наукова новизна. У статті наголошується на іншій позиції викладача: на відході від моралізаторства, глибокого вивчення дисципліни, і більше спілкування, бо дистанційне навчання сьогодні сприймається ще й як канал добра, зустрічі з одногрупниками, обміном душевного стану для студентів, підтримки з боку викладачів. Пропонується підвищити роль психолога. Практичне значення. Адаптивно-рефлексійні вправи рекомендуються для практичного використання викладачами.Item Сучасний університет як методологічний центр поширення модерних знань та інтелектуальних орієнтирів для суспільства(Український державний університет науки і технологій, Навчально-науковий інститут «Інститут промислових та бізнес-технологій», Дніпро, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Аналізується технічний університет майбутнього – вищий навчальний заклад єдиної культури людства, тому що в XXI столітті відбудеться зближення інженерної та гуманітарної діяльності.Item Технології виховання: міжнародні та вітчизняні освітньо-виховні практики(СНУ ім. В. Даля, Сєвєродонецьк, 2021) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Здійснити аналіз зарубіжних та вітчизняних освітньо-виховних практик у вищій школі, виокремивши відмінності й спільні виховні завдання європейських вишів, до яких відноситься й Україна. Методи. Огляд науково-методичної літератури, підходів до вивчення освітніх практик, аналіз, освітньо-виховні практики. Через пандемію, швидку зміну технологій, глобалізаційні виклики сьогодні вища школа переживає гуманітарну кризу. Це негативно впливає на підготовку висококваліфікованих фахівців, формування у них ціннісної свідомості, творчого мислення, національно-культурної ідентичності, громадянської відповідальності. Такий підхід ставить під загрозу виконання завдання навчити студентів толерантності, здатності мислити, аргументувати філософськими та духовно-культурними категоріями, вибудовувати свій шлях саморозвитку професіонала й освіченої, культурної особистості. Актуальними є проблеми виховання духовно пробудженої особистості, сприяння міжкультурному діалогу та залучення молоді до побудови мирних і відкритих для участі суспільств, заохочення до творчості та різноманітності форм культурного самовиразу задля забезпечення сталого розвитку. Вітчизняні ЗВО не мають необхідну кількість ефективних спецкурсів, соціально-гуманітарних і культурологічних дисциплін, які б сприяли вирішенню цих проблем. Разом із тим педагоги-вчені й практики зі всього світу та України зокрема мають низку наробок щодо технологій виховання, застосовують освітньо-виховні практики у процесі професійної підготовки студентів. Наукова новизна. Автор наголошує, що з-поміж наукових та практичних наробок у вихованні студентів вищої школи виокремлюються питання соціальної відповідальності, формування громадянських компетентностей, громадянська освіта, соціальні й громадянські навички, виховання через освіту тощо. Нарівні з умінням бути культурною, гармонійно розвиненою особистістю постає відповідальність як ключова компетентність у вищій освіті. Саме відповідальна, толерантно вихована особистість майбутнього фахівця є запорукою духовної безпеки будь-якого суспільства. Результати. Досвід виховних досліджень і практик європейських та українських вишів є дуже цінним. Актуальними є форми і методи розвитку соціальної відповідальності студентів, їхня громадянськість, морально-культурні цінності, духовна безпека, лідерство в студентському середовищі, засоби заохочення студентів до громадянської активності, роль освітнього середовища, оновлення виховної системи закладу вищої освіти та його освітніх сервісів. Духовне пробудження особистості у добу глобалізаційних викликів може відбутися тільки завдяки прийняттям нею громадянських цінностей через культуру й соціальну відповідальність. Практичне значення. Сьогодні в українських вишах відбувається не тільки професійна підготовка студентів, а й генерується суспільна ідеологія.Item Четвертий вимір освітньо-виховних парадигм вищої освіти в умовах глобалізаційних викликів(Національна металургійна академія України, Дніпро, 2021) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Розглядається в умовах глобалізаційних викликів успішність освіти, яка полягає вже не в оволодінні певним обсягом знань, а в розширенні цих знань і отриманні навичок їх застосування в нових ситуаціях.