2016
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2016 by Issue Date
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 10, 2016 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016)UA: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Метафізичні передумови техніки(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Мета статті полягає в уточненні характеру зв’язку філософії як метафізики та науково-технічного знання, власне, техніки. Для дослідження проблеми відношення науково-технічного мислення і метафізики автор намагається прояснити сутність самого науково-технічного мислення, проаналізувати доцільність інструментального або онтологічного підходів до розуміння техніки та її метафізичні підвалини. Методологія даної праці складається із таких інтелектуальних підходів, як феноменологічний, герменевтичний та порівняльний методи. Наукова новизна. Новизна статті полягає в чіткій постановці питання про метафізичні передумови техніки, що у вітчизняній літературі зроблено вперше. Окрім того, в результаті дослідження автор аргументовано доводить, що феномен техніки вкорінений у надемпіричних структурах буття і людського мислення, хоч і є тісно пов’язаним із емпіричним світом. Окрім відомої тези про зв’язок техніки і мистецтва, автор наполягає на таких передумовах техніки як здатність людини до трансцендування та наявність у людському розумі апріорних форм часу і простору, що лежать в основі будь-якого конструювання. До того ж продемонстровано, що сучасна технологія в контексті досліджень квантової фізики виявляє новий спосіб буття техніки (артефактів), який позначається не лише позбавленням емпіричного, але й практичного, інструментального вимірів. Висновок. В результаті дослідження було встановлено, що виникнення техніки як феномену тісно пов’язано із надемпіричними структурами буття та людського мислення. Зокрема, автор акцентує увагу на таких передумовах техніки як здатність людини до трансцендування та наявність у розумі апріорних форм часу і простору. На підставі наведених аргументів, робиться висновок про обмеженість суто інструментального (прагматичного) тлумачення техніки і наголошується як на метафізичних передумовах техніки, так і на метафізичних аспектах її сучасного буття, а також важливій ролі філософії в питанні їх розкриття.Item Ambiguous Janus of Modern Democracy(Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Dnipropetrovsk, 2016) Khmil, Volodymyr V.ENG: Purpose. The purpose of the research is to analyze ambiguous concept of democracy as a phenomenon of political and social formation based on political and instrumental approach. As a result, some deep fundamentals of human social existence and values as social life basis are blurred. Task. The task of this investigation is to reveal the concept of democracy in its invariative philosophical meaning and find the consequences of global social transformations towards social entropy. Methods of investigation. To implement the task an activity approach has been used with further possibility to single out two approaches - politological and philosophical. The focus on democracy from philosophic point of view makes possible to anticipate negative entropic processes that lead to future ambiguity. Subject matter. Chaotic social processes can result in ruined family, spiritual, legal and moral formations. Regulatory and legal paradigms are becoming less effective and entail disintegration of spiritual and value constituents of worldview causing necessary conditions for social entropy. Originality and Findings. Possible threats for human freedom that hinder the way to targeted prospects of mankind have been considered in the paper. Thus, taking into account all positive aspects of democracy, it is simultaneously becoming the tool of continuous differentiation of society into tiny autonomous communities similar to nomadic atomization of society. The concept based on moral substantial existence basis as in “axis time” by K. Jaspers that can prevent social entropy resulting in world anthropologic catastrophes has been grounded in the present research.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 9, 2016 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Антропологічний раціоналізм Декарта та його гуссерлівська рецепція(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета. З’ясування особливостей Гуссерлівської рецепції антропологічного раціоналізму Декарта. Її реалізація передбачає послідовне розв’язання наступних задач: 1) схематично окреслити сучасне бачення базової інтенції філософування Картезія як антропологічного раціоналізму; 2) виокремити основні моменти рецепції Гуссерлем раціоналізму Декарта як деантропологізованого та проаналізувати радикалізацію його базового проекту як реантропологізацію. Висновки. В ході з’ясування питання про спосіб рецепції та завершення філософського проекту Декарта у вченні Едмунда Гуссерля автор виявляє, що оригінальність його рецепції антропологічного раціоналізму Декарта постає як парадоксальне поєднання заперечення наявності антропології в базовому проекті та перевідкриття її ключової ролі в ході радикалізації позиції Декарта. Продумуючи її шляхи, він приходить до перевідкриття ряду ключових ідей французького філософа, укорінених в його антропологічному раціоналізмові. До їх числа належать амбівалентність базової інтенції, відмова від уявлень про панраціоналізм Декарта, визнання нередукованості філософського методу до математичного, конститутивність людської присутності в новому раціоналізмі. Перспективи подальшого дослідження автор пов’язує з осмисленням змістовної спорідненості та спадкоємності двох великих мислителів, а саме - особистісним характером філософування та етична спрямованість їх шукань. Новизна. Звертання до гуссерлівської рецепції картезіанського проекту підтверджує тезу про істотну значимість антропології для базового проекту Декарта. Окреслений Гуссерлем варіант рецепції базового проекту Декарта є відтворення поверхових стереотипів епохи, котрі пов’язують шукання філософа з природничими науками та нехтують антропологічними вимірами. Запропонований варіант радикалізації проекту Декарта значною мірою є перевідкриттям ключової значимості антропологічних вимірів в шуканнях засновника раціоналізму. І хоча сам Гуссерль побоювався перетворення феноменології в антропологію, істотність тенденції антропологізації раціоналізму для його шукань є незаперечною.Item The Demand for a New Concept of Anthropology in the Early Modern Age: the Doctrine of Hume(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016) Malivskyi, Anatolii M.ENG: Purpose. The purpose of the investigation is to outline the main points of Hume’s interpretation of the basic an-thropological project of the era based on radical cultural transformations of the early modern age; to represent a modern vision of Hume's anthropology as a response to the demand of the era and necessity to complete its basic project. Methodology. The research was based on phenomenological and hermeneutic approaches. Originality. Contemporary understanding of the position of anthropological project in Hume's philosophy is regarded as unsatisfactory by the author. Development of the basic project as anthropological is rooted in scientific revolution and needs to be continued and completed. Contemporary prevalence of deanthropogical versions of Hume's philosophy is the result of underestimated significance of the concept of nature in the broad sense. According to the philosopher's texts, heuristic potential of Hume's position is emphasized by the author. The modern version of the basic project in the early modern age is criticized and demands significant changes to become anthropological. Findings. Modern perception of Hume’s philosophy as an anthropological project is unsatisfactory in terms of historical and philosophical science and needs detailed analysis. In order to understand the conditions of anthropological project significance, it is advisable to focus on: a) scientific revolution and the necessity to complete it; b) determine the role of the concept of nature in its broad sense. Nowadays the way of Hume's rethinking of the basic project of modern philosophy as insufficiently anthropological is quite heuristic. Empiricism, dogmatism, superstition and skepticism are the manifestations of the latter. For Hume, the era was as an incomplete anthropological project and its legacy as the most complete form of explication. Today the interest in the phenomenon of a human provides a reasonable basis to define that modern period is related to the era of Hume, and therefore, to give some reasoning for his remarkable ideas as New Hume's era.