2017
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2017 by Issue Date
Now showing 1 - 13 of 13
Results Per Page
Sort Options
Item Ідея особистого самовизначення в філософії просвітництва(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Дніпро, 2017) Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр МиколайовичUKR: Мета роботи. Визначити основні напрями та способи філософської легітимації ідеї особистого самовизначення, як фундаментальної та наскрізної ціннісної інтенції західної культури, в контексті її просвітницької парадигми. Методологія. Основоположними для даного дослідження стали історичний і логічний методи, використання яких дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст та філософсько-теоретичні засади осмислення та легітимізації ідеї особистого самовизначення як феномена західної культури доби Просвітництва. Автор при цьому спирався на власну теоретичну модель на зразок “ідеального типу” М.Вебера, створену на підставі методів узагальнення, абстрагування та ідеалізації, що дозволило представити феномен індивідуалізму в максимально узагальненому вигляді як систему ціннісних орієнтацій особистості, сутнісне ядро якої складає прагнення індивіда до збереження власної неповторності та незалежного самовизначення. Наукова новизна. У ході історико-філософської реконструкції показано, як саме філософія Просвітництва створювала духовні засади модернізації європейської культури, зокрема, на шляхах визнання її прав на власну ініціативу і суверенність, її індивідуальної своєрідності як суспільного блага, раціоналізації та поширення ідеї політичної, економічної і духовної незалежності особистості. Істотно, що ідея самовизначення особистості в просвітницькій філософії корелює не лише з визнанням природних прав людини, а з пошуками шляхів її включення до системи чинного права, умов гармонізації приватних і суспільних інтересів. Висновки. У філософії Просвітництва був зроблений дуже важливий, у плані подальшого становлення ідеї особистого самовизначення, крок щодо її раціоналізації – розмежування свободи і сваволі, усвідомлення того, що необхідною умовою дійсно вільного самовизначення особи є вміння керувати власними пристрастями і будувати своє життя на раціональних засадах, здатність відмовлятися від проявів надмірного егоїзму, погоджувати власні інтереси з інтересами інших, суспільства взагалі. Всі ці ідеї знайшли своє вираження у філософсько-правовій системі лібералізму, яка, виникнувши внаслідок синтезу концепцій індивідуалізму і раціональності, і стала світоглядною основою модернізації західної цивілізації.Item Філософське мислення як запит часу: за матеріалами конференції(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Варшавський, Олександр ПавловичUK: Мета роботи. Під час проведення наукової конференції кафедрою філософії і соціології ДНУЗТ виникла необхідність презентації суті дискусії, що розгорнулася навколо проблеми мислення як запиту часу. Методологією даної оглядової статті є структурування, узагальнення і оцінка точок зору, представлених у перебігу наукової події. Наукова новизна. Автор критично інтерпретував нову інформацію щодо особливостей філософського мислення. Висновки. Практичність філософського мислення не є зводима до принципів тої чи іншої етики. Вона набувається внаслідок специфічної інтенціональності, суб’єктної присутності у справах світу, що має характер піклування про суще.Item Умови історичності людини та людяності історії за Ясперсом(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр МиколайовичUKR: Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження є ідейна спадщина Карла Ясперса, а також роботи вітчизняних та західних дослідників, осмислені з використанням історичного, логічного та компаративного принципів історико-філософського аналізу, що дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст, філософсько-теоретичні витоки та світоглядні інтенції поглядів німецького філософа. Наукова новизна. У ході аналізу показано, що у своїй концептуальній єдності головні поняття філософії Карла Ясперса спрямовані на визначення та обґрунтування головної умови історичного динамізму та гуманізму – наявності неординарної, самобутньої особистості, здатної до породження нових смислів, що згодом можуть перетворитися на універсальні цінності, які і нададуть нових імпульсів суспільству та зумовлять його подальшу гуманізацію. Висновки. Аналіз показує, що основні концепти філософії Ясперса іманентно підпорядковані обґрунтуванню умов людяності історії та історичності людини. У своїй єдності вони дозволяють більш гостро та адекватно усвідомити зв’язок між динамізмом і гуманністю суспільства з наявністю в ньому неординарних особистостей, самобутніх індивідів, здатних генерувати унікальні смисли, які з часом можуть стати універсальними цінностями, що відкриють перед суспільством нові можливості розвитку. Створення й культивація умов, сприятливих для появи та існування непересічних особистостей, є основним запобіжником для численних і небезпечних викликів, що загрожують людству. І навпаки, якщо людина не матиме таких умов, вона буде схильна до будь-якого тоталітаризму, покірливого слідування за вождями до загальних нещасть та особистих злочинів.Item “I Light my Candle from Yours…”: Anthropological Aspects of Modern Library Services for Scientists(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Kolesnykova, Tetiana O.ENG: Introduction. Integration of knowledge and communications, the movement for open access to knowledge lead to the emergence of factors that update the philosophy of functioning and development of university libraries. There is a need to comprehend the ongoing innovations in the activities of university libraries in the world. Purpose. The study assumes understanding of the substantial changes in the library services for scientists related to Open Access and the new role of university libraries – a partner in the production, preservation and spread of knowledge. Methodology. On the basis of empirical and theoretical methods, the features of modern university libraries are considered. They include shift of the priority vector towards the services for an authorscientist and support of the philosophy of open access to knowledge. The study identifies and analyzes the anthropological aspects of communicative and informational awareness of reality by university researchers and librarians. The realities of modern services for scientists of Ukraine are examined based on the experience of the Scientific and Technical Library of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan. The observations and surveys of scientists, librarians, publishers of scientific periodicals allow analyzing the anthropological aspects concerning new digital library services. The aspects affect: 1) relationship between communicants; 2) explanations of why it is the authors-researchers who have been at the center of the attention of libraries, why they are provided with exactly these services and exactly in this way; 3) levels of impact of new services on both scientists and librarians. Originality. It is established that in the process of communicative and informational awareness of reality, there are changes in the dimension of scientists and university librarians, namely, the ways of their behaviour and the communicative features associated with the development of Open Access and the new role of university libraries as partners in the production, preservation and spread of knowledge. Conclusions. The leading role of university libraries in the implementation of digital initiatives of scientific communication, based on free access to knowledge, leads to changes: 1) in the dimension of scientists and librarians, namely, the ways of their behavior and communicative features; 2) in the emotional, psychological, physical states of librarians as intermediaries between two conflicting requirements – ensuring stability in the activities of the library and the need for changes in the services it provides.Item Гендерні конфлікти студентів(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Москалик, Геннадій Федорович; Булах, Марина ОлексіївнаUK: Актуальність роботи. Студентському віку притаманні найбільш сприятливі умови для психологічного, біологічного і соціального розвитку, проте, існують причини, з яких такі природні переваги над іншими соціальними групами можуть бути повністю або частково знівельовані. Однією з них є наявність у життєдіяльності студента конфліктів, особливу групу, серед яких, складають гендерні. Причини виникнення гендерних конфліктів в окремих соціальних групах та стратегії їх вирішення є недостатньо дослідженими та потребують подальшого вивчення і, тому є актуальними. Метою статті є дослідження причин виникнення гендерних конфліктів студентів, як окремої соціальної групи, та розробка заходів із їх вирішення і попередження. Методологія. Дослідження, проведені в роботі ґрунтуються на аналізі та узагальненні причин виникнення гендерних конфліктів студентів, визначені основних джерел інформації, що формують свідомість дітей та підлітків, а також впливають на їх відношення до гендерної рівності. Наукова новизна. Природа гендерних конфліктів достатньо ефективно досліджується протягом тривалого часу. Проте, сфера досліджень обмежена найбільш чисельними соціальними групами, такими як сім’я, трудовий колектив, політичні та громадські організації, тощо. Будучи динамічним і соціально-демографічним формуванням, студентство виконує в суспільстві важливу функцію – приймає безпосередню участь у перетворенні всіх сфер життєдіяльності соціуму. На основі проведеного дослідження об’єктивних умов соціального середовища з певними моделями соціалізації, які формують свідомість студентів з раннього дитинства вперше запропоновано трьохкомпонентну систему впливу, яка направлена на подолання гендерної нерівності та попередження гендерних конфліктів студентів. При цьому, взаємодія компонентів системи дозволить мінімізувати індекс гендерної нерівності нашої країни. Висновки. На основі проведеного дослідження, автори дійшли висновку, що сферою виникнення гендерних конфліктів студентів може стати будь-яка частина їх життєдіяльності: від обрання напряму професійної підготовки та навчального процесу до облаштування побутових умов. Основною причиною гендерних конфліктів студентів є гендерна нерівність, що формується у їх свідомості. Допоки в нашому суспільстві існують гендерні стереотипи, що вливають на формування свідомості людей з дитинства, та пропагуються усіма доступними джерелами інформації, таке явище, як гендерна нерівність, не можна вважати подоланим.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 12, 2017 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Воля до істини у філософії прагматизму(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Мета. Оскільки чіткої постановки питання про волю до істини як екзистенціал раніше не було здійснено, дана стаття присвячена вирішенню такої задачі. У зв’язку із зазначеним, метою дослідження постає аналіз феномену волі до істини у філософії прагматизму. Це передбачає виконання наступних завдань: визначення основних принципів розуміння істини в роботах теоретиків прагматизму; аналіз феномену «волі до вірування» в прагматизмі; розробку та виокремлення феномену волі до істини, його сутності та чинників в рамках прагматичної філософії. Методологія. В ході дослідження було використано аналітичний, порівняльний та феноменологічний методи. Наукова новизна. Вперше артикульовані екзистенціал волі до істини, його сутність та чинники на предметі філософії прагматизму. Висновки. Аналіз феномену «волі до віри» в прагматизмі доводить, що він може бути витлумачений саме як «воля до істини», оскільки вірування в істинність чогось в прагматизмі невіддільна від самої істини і практики. В рамках прагматичної філософії встановлено сутність феномену волі до істини, що розуміється як прагнення людини до стійкого і відповідного реальності та власним цілям переконання щодо самого себе і реальності. Основними чинниками названого феномену в прагматизмі постають сумнів (сумнів визначається як передумова встановлення вірування (переконання), яке дає людині впевненість у позитивному вирішенні певних життєвих задач)), та стійке переконання (істина), що дає можливість людині здійснювати успішну діяльність і досягати поставлених цілей. Саме цим і зумовлене воління людини до істини: буття людини визначається тим, що людина воліє знати, як саме їй бути і діяти.Item Образ природи та людини в практичній філософії Декарта(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Малівський, Анатолій Миколайович; Соколова, Катерина В.UKR: Мета. Сучасна філософія позиціонує себе як практичну філософію, зосереджену на осмисленні морально-етичної проблематики та переосмисленні донедавна усталених технократичних концепцій як в теоретичному, так й історико-філософському плані. Серед основних чинників проблематизації усталених підходів ключова роль належить також революції в декартознавстві, що відбувається впродовж останніх півстоліття. До числа тих знакових постатей, із якими пов’язане становлення витоків технократичних тлумачень, прийнято відносити Рене Декарта. Наскільки правомірним є техноморфне тлумачення природи та людини як базових понять спадщини великого мислителя? Метою статті є осягнення своєрідності сучасної рецепції картезіанського тлумачення природи та людини, що передбачає послідовне окреслення форм їх техноморфної рецепції, критичний аналіз її достовірності в дослідницькій літературі та осмислення тенденції реабілітації етики Декарта як практичної філософії. Наукова новизна. В центрі уваги знаходиться проблема автентичності техноморфізму в ході осмислення практичної філософії Декарта. Автори обстоюють доцільність тлумачення уявлень щодо технократичної спрямованості філософії Декарта в контексті його етичних шукань. Критичні інтерпретації обмеженості техноморфного бачення природи та людини пропонується розуміти як перехідний етап на шляху реабілітації етики як практичної філософії. Експлікується та аналізується вчення Декарта про природу в широкому значенні слова як метафізичне підґрунтя його етики. Висновки. Технократичне тлумачення вчення Декарта – поверхова та спотворена форма інтерпретації його практичної філософії. Донедавна в дослідницькій літературі про Декарта домінувало техноморфне бачення його вчення, яке значною мірою детермінувало редуковане бачення природи і людини, котрі доповнювалися поверховою рецепцією етики. Критичне переосмислення усталених тлумачень спадщини Картезія на сторінках дослідницької літератури останнього часу одночасно є вирішенням як задачі теоретичного спростування спрощеного бачення світу, так і підготовка ґрунту до реабілітації етики як автентичної форми оприявнення його практичної філософії. Одна з форм прояви реабілітації – посилена увага до поняття природи в широкому значенні слова, котре є підґрунтям для його гуманістично-етичного бачення задач філософії.Item Anthropological Aspects of High-Tech Facilities Operation Support(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Matusevych, Oleksandr O.; Matusevych, Oleksii O.ENG: Purpose. The article, based on the analysis of actual materials, highlights the importance of taking into account the influence of the human factor in occurrence of emergency situations in terms of transport infrastructure. Methodology. The research is based on the interdisciplinary system analysis. It was comprehended how the service technicians of high-tech systems can create latent unsafe conditions that combined with other hazardous activities can cause an emergency and injury. The authors attempt to dramatize the issue in order to find a solution – on the one hand, man is the most crucial part of a complex technological system, on the other hand – he is the most unreliable part of the system, especially in terms of the extreme power of modern vehicles and their speeds. The above situation demonstrates the need for a new level of anthropic comprehension of the high-tech systems in the schematic set "human-system-environment". Originality. The paper analysed the problems and conditions of human factors that allow detecting the causes of technicians’ errors. The authors highlighted proposals for psychocorrective work among the personnel of the facilities. The problem of further development of continuous improvement of the equipment maintenance systems, based on integrated approach taking into account the human factor, is also not overlooked. Conclusion. In the course of understanding the human factor and its influence on the processes, the most urgent tasks are as follows: implementation of new system software, automation of vehicles and development of high production culture based on moral qualities of experts.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 11, 2017 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2017)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Антропологічний проект як підґрунтя картезіанської етики(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета статті – окреслення та осмислення чинників становлення антропологічного проекту Декарта, що передбачає послідовне розв’язання таких задач: а) акцентувати укоріненість антропологічного проекту Декарта в науковій революції, результатом чого є образ людини як втілення розуму; б) наголосити на переході Декарта до цілісного бачення природи людини як передумова змістовної розробки етики. Новизна. Автор виходить з незадовільності поверхового тлумачення антропології Декарта, де людина приймається до уваги як носій абстрактного розуму, а етика – як сукупність кількох простих правил. Чинники домінування редукованого образу людини в дослідницькій літературі пропонується пов’язувати з поверховою рецепцією наукової революції. Автор наполягає на необхідності прийняти до уваги вихід Декарта за межі поверхової рефлексії наукової революції в ході пошуку відповіді на виклик часу, пов’язаний з радикальною трансформацією світу та людини, що зумовлює актуалізацію проблеми належного способу існування людини). В ході змістовного осмислення останньої проблеми Декарт виходить за межі гносеології та переходить до цілісного бачення природи людини. Висновки. В основі редукованого тлумачення природи людини, як носія абстрактного розуму та етики, як простих правил лежить поверхове тлумачення ставлення Декарта до наукової революції. Аналіз до текстів Декарта відкриває перед нами як приховані досі глибини філософської спадщини мислителя ХVІІ століття Картезія, так і можливості – перспективи розуміння самих себе на початку ХХІ століття.Item Історико-філософсько-правове дослідження феномену гендера як чинника соціального статусу української жінки(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Москалик, Геннадій Федорович; Барановська, М. Ю.; Булах, Марина ОлексіївнаUK: Актуальність. В умовах інтеграції України до європейського співтовариства виникає гостра необхідність перебудови всіх соціальних інституцій, звільнення їх від будь-яких форм дискримінації, у тому числі й за ознакою гендеру. Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку держави вимагають нового погляду на функціональні ролі чоловіків і жінок, а також розуміння того, що політичне, економічне, культурне майбутнє суспільства залежить від подолання гендерних стереотипів, які глибоко вкоренились у суспільну та індивідуальну свідомість і гальмують соціальний прогрес та розвиток демократії. Саме тому, сьогодні, надзвичайно важливим є вивчення питання суспільного впливу та ролі жінок, а також визначення їх соціального статусу на тлі історичного поступу нашої держави. Мета. Робота передбачає дослідження виникнення та утвердження феномену гендера як чинника соціального статусу української жінки в історико-філософсько-правовій площині. Методологія. У процесі дослідження використані методи аналізу і синтезу історичних джерел для вивчення змісту та основних положень філософських концепцій та правових норм, на основі яких формувався соціальний статус української жінки у різні періоди історії розвитку суспільства, з подальшим їх порівнянням та узагальненням. Наукова новизна роботи полягає в подальшому розвитку теорії гендерних процесів із застосуванням міждисциплінарних підходів при дослідженні феномену гендера в історико-філософсько-правовій площині як чинника соціального статусу української жінки, що дозволяє критично переосмислити ціннісні орієнтири щодо побудови сучасного суспільства та формування нових уявлень про ролі й моделі поведінки чоловіків і жінок та їх взаємодію у соціумі. Висновки. Протягом тривалого часу соціальний статус жінки формувався під впливом філософських поглядів і концепцій, що поволі перетворювалися на моральні традиції народів та норми права. Високий статус жінки як повноцінного члена громади, що сформувався на ранніх етапах державотворення вже за часів античності втратив свою актуальність. Жінка стала символом виключно домашніх, сімейних відносин та грала роль берегині приватних основ суспільного буття чоловіків. Така тенденція знайшла своє продовження в Римській імперії, значно посилилася в добу середньовіччя та залишила відбиток у філософії Нового часу і Німецькій класичній філософії. В період від Київської Русі до ХХ століття українська жінка залишалася заручницею стереотипного мислення. Незважаючи на нормативне врегулювання рівноправності чоловіка та жінки в сучасних умовах, ця рівність має суто декларативний характер.Item Туризм як засіб розширення життєвого простору людини(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Марценюк, Лариса Володимирівна; Чаркіна, Тетяна ЮріївнаUKR: Мета дослідження – обґрунтування розвитку туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Методологія. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення економічної теорії, філософія управління. Раціональну діяльність туристичних компаній побудовано на принципах економічної рівноваги; визначення попиту населення на певний вид туризму виконувалось за допомогою маркетингових досліджень та анонімного анкетування; для пізнання реального співвідношення між попитом на туристичні і перевезення та потенціалом надання необхідного обсягу послуг в роботі запропоновано балансовий метод. Оскільки будьяка туристична компанія є відкритою системою і повністю залежить від факторів зовнішнього середовища, запропоновано метод оцінки факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Наукова новизна – це узагальнення існуючих понять до визначення особистості як суб’єкта власності життєдіяльності, для розуміння взаємозв’язків людини та її зовнішнього оточення. Розкрито питання можливості впливу на зміну величини життєвого простору людини за допомогою туристичних послуг. Висновки. Маркетингові дослідження, які були проведенні автором, показали, що в Україні є певний попит на туристичні залізничні перевезення, оскільки вони надійніші, безпечніші та комфортніші за автомобільний транспорт. Доведено, що розробка нового інноваційного проекту відбувається дуже вчасно, оскільки це дозволить: розвинути туристичну інфраструктуру України та залучити до неї вітчизняних та закордонних туристів; створити нові робочі місця для населення та підвищити їх прожитковий рівень; частково знизити збитковість пасажирського господарства за рахунок збільшення обсягів залізничних перевезень; розширити для мешканців життєвий простір, що дозволить підвищити інтелектуальний рівень особистості.