Антропологічні виміри філософських досліджень (ДІІТ)
Permanent URI for this community
UK:
Збірник наукових праць
В даному репозітарії представлені електронні версії статей, автори яких є членами спільноти університету.
Повний випуск кожного збірника доступний на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або на сайті збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
ENG:
Anthropological Measurements Of Philosophical Research: collection of scientific papers
This repository contains e-articles whose authors are members of the community of the University.
Full version of each collection is available at the Vernadsky National Library of Ukraine or online at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"
ISSN 2227–7242 (Print), ІSSN 2304–9685 (Online)
Browse
Browsing Антропологічні виміри філософських досліджень (ДІІТ) by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 109
Results Per Page
Sort Options
Item Экзистенциализм и интерпретация гендерного равенства во «Втором поле» С. де Бовуар(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Власова, Ольга ПетровнаRUS: В статье исследуются противоречия взаимодействия экзистенциализма и феминизма во «Втором поле» С. де Бовуар как эпохальной вехе в истории феминизма.Item Антропологія Декарта як проект антропологічної метафізики(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: У сучасній філософії відбувається кардинальне змінення парадигми метафізики, а саме – зростає роль і значущість антропологічно-персоналістичної на фоні традиційного техноморфного її тлумачення. Означений контекст постає методологічною основою тлумачення спадщини Декарта як форми оприявнення антропологічної метафізики.Item Пропедевтика етичної проблематики(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Варшавський, Олександр ПавловичUK: Речі представляються нам у своїй ситуативній підручності найближчими уявленнями, у результаті чого утворюється їх широкий смисловий діапазон. А через те завжди необхідна попередня феноменологічна «експертиза» з виявлення «генуїнного» поняття. Її і проводить пропоноване дослідження на матеріалі етичних характеристик людської присутності.Item Философская мысль и математизация научного знания: античный период(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Дешко, Лариса Константиновна; Пономаренко, Ирина Юрьевна; Дешко, Наталья АндреевнаRU: В статье рассматриваются основные вехи процесса математизации научного познания в истории философской мысли, анализируются роль и место математики в разрешении основных проблем философии.Item Порівняльний аналіз онтології сцієнтизму та релігійної філософії в ХХ столітті(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Осмислюються онтологічні аспекти сцієнтизму та релігійної філософії Заходу у ХХ ст. Особливу увагу приділено співвідношенню емпіричних та метафізичних складових зазначених онтологічних парадигм, а також проблемі онтологічного релятивізму та його зв’язку із антропологічними дослідженнями.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 2, 2012 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Трансформации феминизма как метанарратива модерна(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Власова, Татьяна ИвановнаRU: В статье рассматриваются особенности метанарратива феминизма в историческом контексте модерна и его дискурсивные трансформации как эпифеномена постмодерна.Item Трансформации феминизма как метанарратива модерна (препринт)(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Власова, Татьяна ИвановнаRU: В статье рассматриваются особенности метанарратива феминизма в историческом контексте модерна и его дискурсивные трансформации как эпифеномена постмодерна.Item Формування духовності студентської молоді як одна із складових виховного процесу у вищих навчальних закладах України(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Паращевіна, Ольга СтепанівнаUK: В статті розглядаються питання формування духовності студентської молоді у вищих навчальних закладах України: пріоритети, напрямки, зміст, завдання.Item Ментальність чоловіків і жінок в аспекті теорії соціобіологічного есенціалізму(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Купцова, Тетяна АнатоліївнаUK: Розглядаються деякі теорії соціобіологічного есенціалізму по відношенню до ментальності чоловіків і жінок, шляхи подолання гендерного есенціалізму в освіті.Item Образование: cущее и должное(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Хмель, Владимир ВасильевичRUS: Нынешний контекст информатизации общества характеризуется возрастанием роли и значимости образовательных технологий. На первый план выходит вопрос о том, каким должен быть процесс образования в ситуации постмодерна и на базе Болонской концепции. Статья содержит сравнительный анализ систем образования Германии, России и Украины.Item Философское учение Канта как поиски аутентичной формы антропологической метафизики(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Маливский, Анатолий НиколаевичRUS: Учитывая насущную необходимость в современной культуре метафизического осмысление природы человека, укорененного в философском наследии Канта, автор сосредотачивает внимание на экспликации антропологической интенции знаменитых кантовских «Критик», акцентируя амбивалентность позиции философа на проблеме аутентичности метафизической антропологии.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 1, 2012 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Пізнавальна динаміка історично-антропологічних досліджень у ХХ-на початку ХХІ ст.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Вивчаються логіко-методологічні аспекти розвитку історично-антропологічних студій у ХХ-на початку ХХІ ст.Item Ентропійний «вірус» демократії(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Хміль, Володимир ВасильовичUKR: Стаття присвячена соціально-філософському аналізу демократії як спрямованої на цілісне буття людини та суспільства на противагу її політико-інструменталістському розумінню в політологічних дослідженнях. Окрему увагу приділено соціальній ентропії, її проявам та наслідкамItem Хайдеггер об антропологических интенциях философствования Декарта(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Маливский, Анатолий НиколаевичRUS: Цель. Вычленить и осмыслить основные моменты хайдеггеровского видения ключевых идей философии Декарта в ходе поисков «другого начала» философствования как антропологии. Реализация поставленной цели предполагает решение следующих задач: обоснование идеи критического отношения Хайдеггера к устоявшимся техноморфным стереотипам о базовой интенции философии Декарта; реконструкцию контекста обращения Хайдеггера к осмыслению базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта; анализ аутентичности оценок учения Декарта Хайдеггером в современной литературе. Методология. Существенный потенциал ходе конструктивного осмысления и теоретической реконструкции антропологической интенции философствования имеют достижения антропологически ориентированной мысли ХХ века, а именно – экзистенциализм, философская антропология, персонализм, коммуникативная философия. Особое значение приобретает наследие Хайдеггера, особенно его размышления о путях поиска и обретения содержательной альтернативы техницизму в виде «другого начала» философствования. Научная новизна. Анализ научной литературы, посвященной отношению Хайдеггер – Декарт, свидетельствует о доминировании усеченного понимания философии Декарта, лишенного антропологической составляющей, и, как следствие, игнорирование содержательной преемственности идей Декарта Хайдеггером. Обращаясь к соответствующим текстам Хайдеггера, посвященным осмыслению глубинных трансформаций Нового времени, мы обнаруживаем – именно антропология выступает в качестве краеугольного камня науки и техники. Осознание базисной роли антропологии в культуре Нового времени побуждает Хайдеггера посвящать многие страницы своих текстов деструкции устоявшихся представлений о самодостаточности науки, техники, мышления и обнаружению скрытых от поверхностного взгляда личностного характера философского знания. Выводы. Хайдеггер считает целесообразным уделить много внимания наследию Декарта как одного из тех фундаментальных мыслителей, чье творчество особенно важно в ходе одновременного осмысления как истоков европейской антропологии, так и становления основ техногенной цивилизации Нового времени. Наследие Хайдеггера в значительной мере способствует более аутентичному истолкованию базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта. Открытие им новых перспектив в значительной степени обусловлено его собственной антропологической ориентацией, критическим отношением к линейной концепции истории философии, неприятием поверхностности техноморфного истолкования философии.Item Філософія Декарта: базова інтенція та статус антропології(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета. Мета даної статті – наголосити на недостатності редукціоністських тлумачень спадщини Декарта та акцентувати конститутивну значимість антропології у власному проекті мислителя. Методологія. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителя як прояву його особистості. Недоліком усталених редукціоністських методологій є зосередженість на тлумаченні ідей Декарта як прояву детермінуючого впливу зовнішніх чинників. Новизна. Актуалізація істотності антропології в структурі філософського вчення Декарта базується на визнанні ключової значимості як антропологічної інтенції в попередній філософії, так і антропологічного проекту у власних текстах мислителя. На основі окреслених ідей оприявнюється недостатність усталених деантропологізованих тлумачень базової інтенції вчення Декарта.Висновки. Доведено, що антропологія, якою мала завершитися філософія Декарта, в умовах домінування редукціоністської настанови була витіснена деантропологізованим образом реальності. Осягнення автентичного образу філософії Декарта передбачає посилену увагу до антропологічної компоненти його онтології.Item Бездіяльність людини в контексті проблеми ідентичності суб’єкта(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Мета. Аналіз сутності постмодерністського розуміння суб’єкта; виявлення зв'язку ідентичності суб’єкта із феноменом людської бездіяльності; акцентування екзистенційних аспектів взаємозв’язку ідентичності суб’єкта і його бездіяльності; дослідження альтернативи класичним (жорстким) та постмодерним (плюралістичним) концепціям ідентичності суб’єкта. Методологія. В основу наукового дослідження покладені контент-аналіз літератури та системний аналіз. Серед сучасних вітчизняних дослідників проблеми суб’єктивності можна відзначити роботи тих авторів, що досліджують соціокультурні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта, ставлячи в центр уваги екзистенційні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта. Наукова новизна. Досліджено зв'язок феномену бездіяльності із ідентичністю суб’єкта. Висновки. Показано, що уявлення про суб’єкта і його ідентичність сьогодні є вкрай розмитим і невизначеним. Зокрема, можна простежити певну суперечність між тлумаченням суб’єкта в якості суми ідентичностей та ствердженням самості суб’єкта як первинної щодо будь-яких ідентичностей. В контексті такої суперечності автор демонструє зв'язок ідентичності суб’єкта із його бездіяльністю. Остання розуміється в екзистенційному смислі як відчуження суб’єкта від власної самості та його самоідентифікація із ситуативними суспільними ролями, що призводить до викривлення дії в її істинному смислі як вчинку, спрямованого на своє власне буття. В якості вагомого чинника згаданої бездіяльності постає саме ідентичність суб’єкта, що виступає ерешкодою для дії в комунікативній, ментальній та практичні й сферах. Саме тому, в якості альтернативи як жорстким, так і плинним ідентичностям, постає така форма ідентичності суб’єкта, що базуєтьcя не на різноманітних ідентифікаціях суб’єкта із зовнішніми об’єктами, а ґрунтується на самості суб’єкта, витлумаченій як «присутність в світі».Item Цивилизационные и историко-антропологические аспекты «греческого чуда»(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: Цель. Проблемой данной работы является изучение воздействия географического и социокультурного контекста, особенностей ментальности исторического процесса социума на зарождение и характерные черты развития интеллектуальных достижений, в частности, философии и науки. Цель статьи заключается в осмыслении совокупности природных, исторических, культурных, социально-психологических факторов, которые обусловили генезис особенности когнитивного развития древнегреческой философии научного познания. Методология. Методология данной работы содержит познавательные подходы: системно-структурный, источниковедческий и постпозитивистский концепты, теория локальных цивилизаций. Научная новизна. Новизна данной работы заключается в исследовании разнородных факторов, предопределивших возникновение и динамику древнегреческих философской мысли и науки как целостной системы взаимосвязанных элементов. Проанализировано влияние на генезис философии и науки древней Эллады ее географических условий, геополитического положения, культурного диалога с окружающими цивилизациями, рецепции исторического и культурного опыта предыдущей эллинской цивилизации, исторического процесса и ментальности древних эллинов. Выводы. Весь кластер указанных выше факторов оказал глубокое и разнонаправленное влияние на становление и развитие древнегреческих философии и науки. При этом каждый из факторов проявил оригинальное воздействие на интеллектуальные достижения эллинов. В частности, влияние природных факторов реализовалось в формировании в ментальности древних греков навыков, ставших предпосылкой философствования и научного познания. Геополитический и социокультурный факторы способствовали географической экспансии древних греков и получение ими разнообразной информации об окружающем мире. Благодаря диалогу с другими культурами Средиземноморья и Востока эллины освоили интеллектуально богатый и содержательный опыт целого ряда великих цивилизаций. Значительную роль в генезисе древнегреческой философии и науки сыграли предшествующие им формы интеллектуальной деятельности. Синергия взаимодействия данных факторов обусловила возникновение и интенсивное развитие философия и науки деревней Эллады.Item Мужність і страх в контексті опозиції діяльності та бездіяльності людини: екзистенційний аспект(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Автор ставить мету проаналізувати страх і мужність в контексті опозиції діяльності і бездіяльності, що дозволить наблизитись до розуміння сутності, чинників та екзистенційного смислу як людської дії, так і бездіяльності людини. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: аналіз сутності філософського розуміння феноменів страху та мужності; дослідження зв'язку страху і мужності із активними та пасивними формами людського існування; розкриття екзистенційної діалектики діяльності й бездіяльності людини через опозицію мужності й страху. Методологія. Застосування феноменологічного підходу та інших методів екзистенційної філософії дозволяють виявити неабияку важливість феноменів мужності і страху для людського існування. Особливе значення для осмислення опозиції мужності й страху в зв’язку із діяльністю і бездіяльністю людини мали роботи М. Гайдеґґера, який саме в контексті діалектики пасивності та активності людини вказував на два відповідні способи буття людини – «власний» і «невласний». Крім того, автор використовує герменевтичний метод, що дозволяє реконструювати рефлексію страху й мужності в історії філософії. Наукова новизна. Вперше здійснено ґрунтовний аналіз опозиції мужності й страху на предметі історії філософії, особливо в зв’язку із проблемою людської дії, витлумаченої в екзистенційному смислі як вчинок, що спрямований на своє власне буття в світі. Завдяки цьому було доведено фундаментальний екзистенційний характер опозиції мужності й страху та її сутнісний зв'язок із активними і пасивними формами людського існування.Висновки. В результаті дослідження було виявлено тісний зв'язок страху та пасивних форм людського буття. Якщо для мислителів античної епохи було характерним акцентування на мужності і тлумачення страху як пов’язаного із людським розумінням та свідомим рішенням, то некласична філософія ХІХ століття та екзистенціалізм звернули увагу на онтологічний та екзистенційний характер страху, а отже, його фундаментальне значення. Загалом слід зауважити, що обидва аспекти страху (зв'язок із людським розумом та вкоріненість в самій людській екзистенції) не заперечують один одне, а лише презентують відмінні виміри людського буття – свободу та закинутість. Показано, що опозиція страху та мужності має онтологічний та екзистенційний аспекти й має сутнісно діалектичний характер, тісно пов’язана із співвідношенням людської діяльності і бездіяльності.