Антропологічні виміри філософських досліджень (ДІІТ)
Permanent URI for this community
UK:
Збірник наукових праць
В даному репозітарії представлені електронні версії статей, автори яких є членами спільноти університету.
Повний випуск кожного збірника доступний на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або на сайті збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
ENG:
Anthropological Measurements Of Philosophical Research: collection of scientific papers
This repository contains e-articles whose authors are members of the community of the University.
Full version of each collection is available at the Vernadsky National Library of Ukraine or online at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"
ISSN 2227–7242 (Print), ІSSN 2304–9685 (Online)
Browse
Browsing Антропологічні виміри філософських досліджень (ДІІТ) by Subject "anthropological project"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item The Demand for a New Concept of Anthropology in the Early Modern Age: the Doctrine of Hume(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016) Malivskyi, Anatolii M.ENG: Purpose. The purpose of the investigation is to outline the main points of Hume’s interpretation of the basic an-thropological project of the era based on radical cultural transformations of the early modern age; to represent a modern vision of Hume's anthropology as a response to the demand of the era and necessity to complete its basic project. Methodology. The research was based on phenomenological and hermeneutic approaches. Originality. Contemporary understanding of the position of anthropological project in Hume's philosophy is regarded as unsatisfactory by the author. Development of the basic project as anthropological is rooted in scientific revolution and needs to be continued and completed. Contemporary prevalence of deanthropogical versions of Hume's philosophy is the result of underestimated significance of the concept of nature in the broad sense. According to the philosopher's texts, heuristic potential of Hume's position is emphasized by the author. The modern version of the basic project in the early modern age is criticized and demands significant changes to become anthropological. Findings. Modern perception of Hume’s philosophy as an anthropological project is unsatisfactory in terms of historical and philosophical science and needs detailed analysis. In order to understand the conditions of anthropological project significance, it is advisable to focus on: a) scientific revolution and the necessity to complete it; b) determine the role of the concept of nature in its broad sense. Nowadays the way of Hume's rethinking of the basic project of modern philosophy as insufficiently anthropological is quite heuristic. Empiricism, dogmatism, superstition and skepticism are the manifestations of the latter. For Hume, the era was as an incomplete anthropological project and its legacy as the most complete form of explication. Today the interest in the phenomenon of a human provides a reasonable basis to define that modern period is related to the era of Hume, and therefore, to give some reasoning for his remarkable ideas as New Hume's era.Item Антропологічний проект як підґрунтя картезіанської етики(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета статті – окреслення та осмислення чинників становлення антропологічного проекту Декарта, що передбачає послідовне розв’язання таких задач: а) акцентувати укоріненість антропологічного проекту Декарта в науковій революції, результатом чого є образ людини як втілення розуму; б) наголосити на переході Декарта до цілісного бачення природи людини як передумова змістовної розробки етики. Новизна. Автор виходить з незадовільності поверхового тлумачення антропології Декарта, де людина приймається до уваги як носій абстрактного розуму, а етика – як сукупність кількох простих правил. Чинники домінування редукованого образу людини в дослідницькій літературі пропонується пов’язувати з поверховою рецепцією наукової революції. Автор наполягає на необхідності прийняти до уваги вихід Декарта за межі поверхової рефлексії наукової революції в ході пошуку відповіді на виклик часу, пов’язаний з радикальною трансформацією світу та людини, що зумовлює актуалізацію проблеми належного способу існування людини). В ході змістовного осмислення останньої проблеми Декарт виходить за межі гносеології та переходить до цілісного бачення природи людини. Висновки. В основі редукованого тлумачення природи людини, як носія абстрактного розуму та етики, як простих правил лежить поверхове тлумачення ставлення Декарта до наукової революції. Аналіз до текстів Декарта відкриває перед нами як приховані досі глибини філософської спадщини мислителя ХVІІ століття Картезія, так і можливості – перспективи розуміння самих себе на початку ХХІ століття.Item Декартівське осмислення природи людини в «міркуваннях про метод»(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета – піддати аналізу текст «Міркувань про метод» як одну з перших спроб осмислення природи людини в філософії Нового часу. Умовою реалізації означеної мети є розв’язання наступних задач: 1) окреслити своєрідність позиції Декарта по проблемі істотності істинних знань для природи людини; 2) виявити характер впливу методології осягнення математичної істини на спосіб тлумачення природи людини; 3) прояснити питання про усвідомлення Декартом меж раціоналістичної методології в ході осмислення людської природи. Методологія. В якості методологічної бази пропонується використовувати евристичний потенціал феноменології і екзистенціалізму, а також ті публікації зарубіжних декартознавців останнього часу, котрі закладають нове підґрунтя для осмислення філософської спадщини філософа. Новизна. Вперше в науковій літературі об’єктом окремої уваги стає текст Декарта «Міркування про метод» як форма змістовного розгортання запиту на розбудову антропологічного проекту. Акцентовані спорідненість та спадкоємність філософських вчень Аристотеля і Декарта з проблеми природи людини, а саме – визнання ключової значимості для природи людини потреби в пізнанні істини. Виявлено безпосередній вплив на спосіб осмислення людської природи методології осягнення математичної істини. Аргументовано, що поза увагою Декарта не залишила-ся обмеженість раціоналістичної методології в ході осягнення людської природи. Висновки. Проведений аналіз засвідчує правомірність тези про текст «Міркування про метод» Декарта як запит на змістовне розго-ртання антропологічного проекту. Виявлено детермінуючий вплив методології осягнення математичних істин на спосіб тлумачення природи людини. Акцентовано факт усвідомлення Декартом обмеженості методології математики в осмисленні природи людини та нередукованість позиції філософа до тези про res cogitans. Увага до проявів останньої дає достатні підстави характеризувати його антропологічні шукання як вихід за межі стереотипів своєї епохи.Item Метафізична революція Декарта та трансформація антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій»(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета – на базі досліджень сучасних декартознавців, тобто визнання фундаментальної ролі метафізики, виокремити та осмислити форми впливу метафізичної революції на спосіб тлумачення Декартом антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій». Методологія. В якості методологічної бази використовуються сучасні дослідження декартознавців, котрі акцентують фундаментальну роль метафізики та доцільність неупередженого осмислення спадщини великого мислителя. Новизна – окреслюється трансформація антропологічного проекту Декарта як проява метафізичної революції. Мова йде про вихід за межі наївної антропології (як втілення редукціоністської настанови), тобто тлумачення природи людини як її тілесності та перехід до метафізичної антропології, котра полягає в обстоюванні безумовної пріоритетності людського мислення як сполученого з Богом. Результатом переходу є зосередження уваги на напруженнєвій природі людини, тобто на напругі між чуттєвістю та інтелектом, прагненням істини та схильністю до заблуди, між Буттям і Ніщо тощо. Висновки – звертання до незавершеної спадщини Декарта на базі новаторських досліджень дозволяє обґрунтувати тезу про вплив метафізичної революції на спосіб тлумачення антропологічного проекту. Окреслюються основні форми орієнтованої на ідеали науки наївної антропології (довіра до чуттєвих свідчень, атеїзм, тлумачення науки як основної форми прояви раціональності природи людини), котрі Декарт прагне конструктивно подолати в ході розбудови метафізичної антропології. Предметом уваги мислителя стають напруга між чуттєвістю та інтелектом, потребою людини в істині та її схильність до заблуди, онтологічна напруга між Буттям і Ніщо тощо.