Кафедра інженерної педагогіки (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Металургія чавуну і сталі факультету Металургійних процесів та хімічних технологій
Permanent URI for this community
ENG: Department of Engineering Pedagogics (Institute of Industrial and Business Technologies, IIBT)
Browse
Browsing Кафедра інженерної педагогіки (ІПБТ) (з 2022 р увійшла до складу кафедри Металургія чавуну і сталі факультету Металургійних процесів та хімічних технологій by Subject "distance learning"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Актуальні проблеми підготовки майбутніх металургів та магістрів з професійної освіти в умовах сучасної університетської освіти(НМетАУ, Дніпро, 2022) Палагута, Вадим Іванович; Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Розкрити практичну цінність науково-педагогічної практики магістрів з професійної освіти для формування певних компетентностей під час проведення цієї практики у бакалаврських групах майбутніх інженерів-металургів та проаналізувати взаємонавчання бакалаврів-металургів і магістрів з професійної освіти для їхньої майбутньої професійної діяльності Методологія. Методи дослідження у вигляді педагогічного експерименту, аналізу експериментального матеріалу, анкет стейкхолдерів, аналізу результатів опитування студентів. Результати. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що використання сучасних засобів навчання майбутніх металургів є ефективними у процесі розвитку або формування їхніх як професійних, так і загальних компетентностей, сприяють розвитку професіоналізму магістрів із професійної освіти, а також поглибленню знань із металургійних дисциплін, що вирішує проблеми професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Наукова новизна. Експериментально доведено, що суттєво підвищується рівень теоретичної професійної підготовки майбутнього інженера-металурга, магістра з професійної освіти у поєднанні з рівнем спрямованості їхніх знань на практичну діяльність. Практична значущість полягає в тому, що у процесі вивчення металургійних дисциплін доцільно застосовувати переважно компетентнісний підхід, інтенсивну цифровізацію освітнього процесу, поширене використання інформаційно-комунікаційних технологій, різноманітні засоби контекстної професійної підготовки здобувачів вищої освіти з металургії та професійної освіти, які спрямовані на розвиток особистісних компетентностей здобувачів.Item Дистанційне навчання студентів в умовах війни: латентна сила метанавичок(ГО Школа адаптивного управління соціально-педагогічними системами, Харків, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Проаналізувати стан дистанційної освіти в умовах воєнного стану; розкрити особливості дистанційної освіти в умовах воєнного стану та латентну силу метанавичок, необхідних для розвитку особистості студента та його професійної діяльності; показати дієвість окремих форм і методів дистанційного навчання, які сприяють розвитку метанавичок. Методи. Аналіз правових державних документів, освітніх програм, дистанційних курсів, опитування. Автор зазначає, що у кожного своє бачення світу, ситуації, сприйняття себе в ньому. Сучасна історія України пишеться на передовій, в окопах, підвалах, на студентській віртуальній парі, в машинах волонтерів, в апараті Президента України на щоранкових брифінгах та виступах перед народом. Майже півтора місяця спротиву, боротьби, мужності й перемог місцевого значення – на фронті, в тилу, в дистанційних класах для навчання. Так, навчання, бо скоро велика перемога, а державі потрібні розумні й сильні молоді люди для відбудови країни. Наголошується, що після пандемії дистанційне навчання пройшло апробацію, але в умовах війни придбало нові особливості. Результати. Як освітній тренд у світі, дистанційне навчання закріплене низкою державних документів. Навчання – процес безупинний. Активне навчання та навчальні стратегії - політика навчальних закладів на майбутнє, бо треба навчити вчитися учнів і студентів, яким доведеться змінити не одну професію через її неактуальність або незатребуваність. Разом із тим головна мета дистанційного навчання під час війни – не засвоєння нових знань, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей та студентів. Від вчителя й викладача залежить, як він зможе розкрити в учнях потенціал до розвитку метанавичок, які мають латентну силу, вплив на особистість. Наукова новизна. Автор наполягає, що треба перебудувати методику викладання багатьох дисциплін, а це означає не готовність, а безумовне вміння викладача вже сьогодні нести знання студентам у потрібному руслі ¬¬– розвитку метанавичок, або універсальних навичок. Практичне значення. Пропонуються рекомендації щодо застосування дистанційного інструментарію та методів навчання.Item Дистанційне навчання як світовий освітній тренд: можливості та перспективи для ЗВО України(Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського, Полтава, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Формулювання проблеми. Мета. Охарактеризувати реальний стан речей у дистанційній освіті в Україні, зазначити певні недоліки дистанційного навчання у вищій освіті, які виявилися в період карантину, та окреслити перспективи цього світового освітнього тренду, наголосивши на метанавичках в умовах дистанта. Наголошено, що серед світових освітніх трендів сьогодні провідне місце займає дистанційна освіта та масштабований цифровий університет як центр реалізації навчальних програм. Автор спирається на стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки, згідно з якою віртуальні університети орієнтовані на розширення доступу до вищої освіти для різних категорій населення, поширення кращих навчальних практик. Методика. Подано аналіз літератури, який показав розмаїття проблем і завдань, пов’язаних із дистанційною освітою. Автор наголошує, що університети, які презентують себе як центри з науково-навчальної діяльності, використовують потенційні можливості дистанційного навчання, пропонуючи як дистанційні дисципліни, так і курси, короткострокові курси як освітню послугу для пришвидшеної професійної підготовки здобувачів вищої освіти до вимог ринку праці. Результами. Цікавою є думка автора про те, що заклади вищої освіти підтримують дистанційне навчання через його практичну й перспективну затребуваність, а в умовах карантину як швидку допомогу, яка підтримує неперервність освітньої діяльності. Через оцей «пожежний варіант» науковці змушені досліджувати як позитивні сторони, так і тривожні проблеми, до яких можна віднести неготовність матеріальної бази багатьох закладів вищої освіти (відсутність дистанційних центрів чи платформ), психологічна неготовність викладачів покоління Х і У (50–60-ті роки народження) активно використовувати дистанційні форми і методи навчання, відсутність певної частини студентів під час онлайн-навчання, і, на нашу думку, найсуттєвіше – проблеми із соціалізацією й вихованням здобувачів. Цей процес потребує тісного зв’язку з викладачами (вчителями). Наукова новизна. Зазначається роль європейських закладів вищої освіти, які переходять на цифрове навчання, розробляють свої навчальні платформи, інформаційну систему рідною та англійською мовами. Практичне значення. Автор наполягає на необхідність адаптуватися, бути на гребні змін, вміння критично та креативно мислити, працювати з інформацією, яка швидко змінюється, – все це вимагає від сучасного викладача розвитку в собі і студентах надпрофесійних гнучких навичок, емоційної компетентності.