Інші праці КТОМП (ДМетІ)
Permanent URI for this collection
ENG: Other Works
Browse
Recent Submissions
Item Випуск 4 (145). Теорія і практика металургії(НМетАУ, УДУНТ, Дніпро, 2024)UKR: Журнал розрахований на широке коло читачів (науковців, фахівців) в галузі металургійного виробництва чавуну, сталі, феросплавів та кольорових металів, теоретичних основ одержання металів та сплавів та розробки механізмів процесів, залучення у виробництво матеріалів техногенного походження, прокатного виробництва, удосконалення відомих матеріалів та створення якісно нових, дослідження в області розширення вугільної сировинної бази коксування, математичного моделювання технологічних процесів, удосконалення машин для металургійного виробництва та підвищення надійності металургійного обладнання.Item Випуск 1 (146). Теорія і практика металургії(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025)UKR: Журнал розрахований на широке коло читачів (науковців, фахівців) в галузі металургійного виробництва чавуну, сталі, феросплавів та кольорових металів, теоретичних основ одержання металів та сплавів та розробки механізмів процесів, залучення у виробництво матеріалів техногенного походження, прокатного виробництва, удосконалення відомих матеріалів та створення якісно нових, дослідження в області розширення вугільної сировинної бази коксування, математичного моделювання технологічних процесів, удосконалення машин для металургійного виробництва та підвищення надійності металургійного обладнання.Item Багатофакторний аналіз ефективності феросплавного процесу(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2023) Пономаренко, Р. В.; Пройдак, Юрій Сергійович; Гладких, Володимир Андрійович; Рубан, Артем Володимирович; Пройдак, Андрій ЮрійовичUKR: Процеси рудовідновлення феросплавів необхідно розглядати як зв'язок параметрів і характеристик підсистем і елементів. Максимальна енергоємність печі та її продуктивність досягаються як за рахунок конструктивних параметрів ванни, короткої мережі, потужності пічного трансформатора, діаметра електродів самозаймання, так і електротехнологічних і теплофізичних властивостей. вихідної шихти, рудно-шлакового розплаву та кінцевого феросплаву. Кількість вуглецю є одним із найважливіших технологічних параметрів процесу відновлення вуглецю для виробництва марганцевих феросплавів. У роботі прийняті найбільш значущі кінцеві показники та визначено їх співвідношення з електричними характеристиками та технологічними параметрами.Item Пил електросталеплавильного виробництва як ресурс сталого розвитку металургійної промисловості(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2023) Камкіна, Людмила Володимирівна; Мяновська, Яна Валеріївна; Пройдак, Юрій Сергійович; Ісаєва, Людмила ЄвгенівнаUKR: Об’єктом дослідження є технологія переробки пилу ДСП та залізовмісних відходів металургії. Метою роботи є аналіз фізико-хімічних процесів, експериментальні дослідження та розробка інноваційних технологічних рішень і рекомендацій щодо пилу ДСП та залізовмісних металургійних відходів. Методи дослідження – теоретичні дослідження базуються на основних положеннях фізичної хімії та теорії металургійних процесів. Розрахунки термодинамічної рівноваги оксидних систем базуються на теорії Гіббса та реалізовані за допомогою комп’ютерної програми «FASTSage 6.0»; дослідження хімічного складу фазових компонентів марганцевих феросплавів проводили за допомогою скануючого електронного мікроскопа YSM-6300LA фірми JEOL, Японія. Наукова новизна. Ефективне видалення цинку з пилу ДСП можливе вже при помірних температурах 1000...1100oС, у тому числі при використанні некондиційних вуглецевих матеріалів як відновника вуглецю. При температурах порядку 1000...1100°С залізовмісний пил і шлам зазнають змін, що призводить до зменшення вмісту Zn в оброблюваному матеріалі, переходу вихідних пилоподібних матеріалів у компактні, міцні. Маса. Практичне значення. Спільна переробка шлаку і пилу ДСП шляхом дозування в різних пропорціях не є раціональною, оскільки в цьому випадку знижується концентрація цинку, що збирається в газоочисному агрегаті обробки. Ефективніше буде організувати почергову переробку пилу і шлаку ДСП в різні періоди часу (наприклад, щомісяця).Item Вплив рудновугільних композицій у складі шихти на формування термічно резервної зони доменної печі(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2024) Ванюков, Антон Андрійович; Камкіна, Людмила Володимирівна; Іващенко, Валерій Петрович; Мяновська, Яна Валеріївна; Сазонов, П. О.UKR: Об’єкт дослідження – технологія виплавки чавуну при застосуванні рудновугільних композицій. Мета роботи – вплив змінення складу доменної шихти на тепловий стан формування термічно резервної зони. Методи дослідження - теоретичні дослідження базуються на основних положеннях фізичної хімії і теорії металургійних процесів. Експериментальні дослідження проведено в лабораторних та промислових умовах. Наукова новизна - між відновленням та газифікацією “coupling phenomenon” існує – це тісний контакт між дрібними частинками оксидів заліза та вуглецю, який формується в рудо-вугільному композиті, що забезпечує підвищення ефективності доменної плавки. Скорочення витрати палива та відповідно кількості газів на одиницю шихти сучасної доменної плавки, скорочується висота резервної зони; не спостерігається цієї зони і у вертикальних елементах печі з максимальним рудним навантаженням. Практична значимість – застосування рудовугільних композицій забезпечує високу швидкість реакцій відновлення заліза і газифікації вуглецю і низьку початкову температуру газифікації вуглецю 250-420ºС, що забезпечується рециркуляцією газу в обкотиші, завдяки короткій відстані між частинами залізовмісних та вуглецевих композитів та їх розмірів, де відстань між ними коротка і межа реакції «видима» одним і іншим.Item Випуск 1 (138). Теорія і практика металургії(НМетАУ, УДУНТ, Дніпро, 2023)UKR: Журнал розрахований на широке коло читачів (науковців, фахівців) в галузі металургійного виробництва чавуну, сталі, феросплавів та кольорових металів, теоретичних основ одержання металів та сплавів та розробки механізмів процесів, залучення у виробництво матеріалів техногенного походження, прокатного виробництва, удосконалення відомих матеріалів та створення якісно нових, дослідження в області розширення вугільної сировинної бази коксування, математичного моделювання технологічних процесів, удосконалення машин для металургійного виробництва та підвищення надійності металургійного обладнання.Item Випуск 2 (139). Теорія і практика металургії(НМетАУ, УДУНТ, Дніпро, 2023)UKR: Журнал розрахований на широке коло читачів (науковців, фахівців) в галузі металургійного виробництва чавуну, сталі, феросплавів та кольорових металів, теоретичних основ одержання металів та сплавів та розробки механізмів процесів, залучення у виробництво матеріалів техногенного походження, прокатного виробництва, удосконалення відомих матеріалів та створення якісно нових, дослідження в області розширення вугільної сировинної бази коксування, математичного моделювання технологічних процесів, удосконалення машин для металургійного виробництва та підвищення надійності металургійного обладнання.Item Наукове обґрунтування та технологічні засади одержання залізо-хромистих губчастих лігатур для виробництва спеціальних марок сталі та порошкових матеріалів(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, Україна, 2024) Гришин, Олександр МихайловичUKR: Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-технічної проблеми яка полягає у фізико-хімічному обґрунтуванню, розробці технологічних аспектів, щодо впровадження у металургійне виробництво губчастих Fe – Cr лігатур, які отримані за технологією твердофазного відновлення брикетованої шихтової суміші з використанням хромової руди та хромовмісних техногенних матеріалів з метою підвищення вилучення провідних компонентів, зменшення енергетичних та матеріальних витрат та підвищення ступеня засвоєння хрому металевим розплавом. Проведено термодинамічний та кінетичний аналіз окислювальної газифікації вуглецю, в залежності від температури та складу окислювальної фази. Виконано фізико-хімічне обґрунтування можливих заходів, щодо інтенсифікації процесів газифікації вуглецевих матеріалів та окислювальної конверсії метану. Вперше теоретично обґрунтовано механізм інтенсифікації процесу газифікації вуглецю шляхом введення в шихту Feмет. Виконано дослідження впливу добавок солей лужних металів (K2CO3, Na2CO3) на кінетику газифікації вуглецевих матеріалів в різних умовах. Виконано теоретичне обґрунтування та експериментально підтверджена окислювальна конверсія природного газу на поверхні відновленого заліза із залученням складної газової фази (СО2, Н2О, О2). Виконано фізико-хімічне дослідження вуглецевотермічного відновлення хрому в простих і складних системах. Визначено температуру початку відновлення (Тп) хрому вуглецем за умови зміни загального парціального тиску газів (СО+СО2). За результатами розрахунку рівноважного складу газової фази побудована діаграма системи Cr – O – C, та визначені умови існування стабільних та метастабільних фаз. Відновлення Cr2O3 до Cr значно полегшується при розчиненні останнього в залізі. Показано, що утворення карбіду хрому суттєво зменшує температуру початку процесу. Запропоновано фізико-хімічну модель відновлення хрому із Fe(CrO2)2 та формування складного карбіду (Cr,Fe)mCn. Побудована діаграма температурної залежності рівноважного складу газової фази, яка підтверджує послідовне видновлення заліза та хрому. Вперше виконано термодинамічний аналіз відновлення хроміту заліза в умовах дефіциту вуглецю. Термодинамічно підтверджено можливість відновлення хроміту заліза карбідом заліза Fe3C. Вперше експериментально підтверджена двостадійна модель механізму твердофазного відновлення хрому вуглецем. Досліджено складний характер впливу Feмет на кінетику вуглецевотермічного відновлення хрому та збільшення глибини відновлення. Вперше, спираючись на результати теоретичних та експериментальних досліджень, розкрито механізм інтенсифікуючої дії заліза та магнетитового концентрату глибокого збагачення на відновлення хрому.Item Термодинамічне моделювання силікотермічного методу отримання середньовуглецевого феромарганцю у конвертері(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», 2022) Киричок, Владислав Сергійович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Великонська, Н. М.UKR: Широке застосування марганцю у виробництві сталі дещо обмежує його застосування при розкисленні маловуглецевих марок сталі за рахунок використання марганцю, в основному у вигляді високовуглецевого феромарганцю. Проведено термодинамічне моделювання рівноваги в складній гетерогенній системі Mn-Si-Fe-P-O-C шлак-метал-газ для детального дослідження поведінки компонентів металу і шлаку для кожного періоду окремо за технологією силікотермічного відновлення оксидів марганцю із шлаку в конвертері з донним дуттям. Аналіз розрахункових даних показав зниження вмісту кремнію від 16,05 % у вихідній сировині до 0,7 % у кінцевому феромарганцю. Вміст вуглецю дещо зменшується з 1,72 до 1,28%. Вміст марганцю зростає від 67,25% у вихідному матеріалі до 83,8% у кінцевому феромарганцю. Для фосфору спостерігається підвищення вмісту в усі періоди. Для досягнення допустимих концентрацій фосфору в металі необхідно використовувати низькофосфорні вихідні шихтові матеріали. Результати теоретичних досліджень свідчать про перспективність подальшого розвитку технології зневуглецювання високовуглецевих марганцевих розплавів із застосуванням продування газоподібним киснем та обробки шлаковими розплавами певного складу.Item Фізико-хімічні основи отримання низьковуглецевих губчатих лігатур(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», 2022) Гришин, Олександр Михайлович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Петренко, Віталій Олександрович; Киричок, Владислав СергійовичUKR: Легуючі матеріали, отримані за технологією твердофазного відновлення, мають вищі фізико-хімічні показники порівняно з традиційними феросплавами. Проведено термодинамічний аналіз системи Cr-O-C в інтервалі температур 1273-1673 К, що дає змогу з’ясувати можливі шляхи розвитку карботермічного відновлення Cr2O3 з утворенням стабільних і нестабільних твердих продуктів при різних С/О співвідношеннях у шихті. Проаналізовано термодинамічні та структурні зміни, викликані наявністю заліза в реагуючій системі. Розглянуто наявні можливості зниження концентрації вуглецю в твердих продуктах відновлення. За допомогою методу факторного аналізу отримано рівняння регресії, що визначає вплив різних параметрів на вміст вуглецю в продукті. Експериментально досліджено кінетику відновлення Cr2O3 у присутності заліза. Виявлено особливості впливу заліза, введеного в шихтову суміш у металевій формі та у формі оксиду, на розвиток процесу за різних температур та на окремих стадіях відновлення Cr2O3. Розвинуто уявлення про механізм впливу Fe на закономірності швидкості та глибину відновлення хрому з оксидної фази.Item Утилизация металлургическими методами пылевидных отходов электросталеплавильных цехов(Politechniki Częstochowskiej, Częstochowa, Polska, 2016) Камкина, Людмила Владимировна; Турищев, В. В.; Пройдак, Светлана Викторовна; Зосимов, Б. Ю.RUS: Эффективное удаление цинка из пыли ЭДП возможно даже при умеренных температурах от 1000°C до 1100°C, в том числе при использовании в качестве углеродсодержащего восстановителя не классных углеродистых материалов. Следует обеспечить избыточное количество углерода на карбонизацию для получения жидкого продукта, с тем, чтобы уменьшить температуру полученного расплава.