Статті КФУ
Permanent URI for this collection
ENG: Articles
Browse
Recent Submissions
Item Собистість та інституціоналізація в життєвому світі постмодернізму(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2024) Власова, Ольга Петрівна; Новокшонова, Наталія Олександрівна; Літман, Максим ОлександровичUKR: Актуальність цієї статті зумовлена потребою в науковій рефлексії принципово нових соціокультурних процесів «умов постмодерну». Виникнення предметної і проблемної сфери інституціоналізаційних досліджень із кінця ХХ ст. і дотепер демонструє постійне зростання, що свідчить про те, що триває розвиток постмодерністської філософії, яка аналізує трансформацію цінності соціокультурного статусу індивіда й соціополітичних інститутів влади та авторитету державності. Дослідження процесів інституціоналізації в умовах суспільства постмодерну здійснюється в рамках системного аналізу й спирається на праці Ж.-Ф. Ліотара, Ж. Дельоза, Ю. Габермаса, М. Вебера, Д. Норта, Е. Дюркгайма та інших авторів. Метою роботи є репрезентація особливостей процесу інституціоналізації в постсучасному західному суспільстві та аспектів взаємозв‘язку індивіда та інституціоналізації в трансформаціях постмодерну. Аналіз соціокультурного життя та життєвого світу індивіда здійснюється із залученням культурних феноменів, інтелектуального середовища й дискурсів постмодерну з акцентом на основній суперечності інституціоналізації: невідповідність системи нормативної організації суспільства та життєвого світу індивіда. Звідси можна зробити загальний висновок про те, що від того, наскільки швидко буде долатися ефект державної інституціональної організації, залежить швидкість розвитку особистості індивіда, академічного середовища й суспільства загалом. Висновки можуть охоплювати такі домінуючі аспекти: швидкість подолання ефекту бюрократичнодержавної інституціональної організації прямо впливає на темпи розвитку особистості, нації, інтелектуального середовища та суспільства загалом. Серед негативних наслідків інституціоналізму варто виокремити недостатній інтелектуальний розвиток індивіда, сповільнення академічних досягнень, проблеми з розумінням блага і справедливості, а також зростаюча залежність індивіда від структур інститутів та положень інституціоналізації.Item Feminism and Realization of Gender Subjectivation in the Theoretical Field of Metamodernity(Critical Gender Studies Network, 2024) Vlasova, Olga P.ENG: The article aims to conceptualize the architectonics of the feminist philosophy under the theoretical conditions of metamodernism. In this context, it emphasizes the importance of the multidisciplinary research methods. By adopting a gender-differentiated methodology we accentuate the stable relationship between women and the problem of subjectivity, which is still mainly based on the ideology narratives and discourses. As the concept of gender identity is becoming more and more multilateral, it is obvious that its problematizing is closely linked with the concept of identification, which is considered more valid under the conditions of metamodernity. Social identity is still one of the grand narratives in social, political, and philosophic sciences: in contrast to single-hypothesis theories, it is complex and dynamic – gender identification is by all means under the metamodern “umbrella,” too. In contrast to gender identification, feminist approaches are logically straight, being based on the dichotomy “male-female”. The metamodern “pendulum” has swung in the opposite direction to question the postmodern principles, yet the fundamentals of the postmodern philosophy and feminist studies stay remarkably stable. Concerning a certain misunderstanding of feminist philosophy in traditional academic circles, it should be emphasized that it seems an exaggeration to talk about completely different conceptions and meanings of feminist philosophy and gender studies: the main problem remains with the concept of the human nature of men and women.Item Теоретичні підходи історичної антропології як сучасної філософії історії та розвиток обдарованості(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2024) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття аналізує вплив теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії на формування і розвиток обдарованості тих, хто навчається. Досліджено значення інтелектуальних надбань історичної антропології для утворення у обдарованих особистостей розуміння каузальності, сутності і перспектив вирішення складних проблем і для можливостей нестандартного вирішення творчих завдань.Item Філософсько-методологічні аспекти обдарованості у людей з обмеженими можливостями(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2024) Слободянюк, Микола АнатолійовичUKR: Метою статті є дослідження філософсько-методологічних аспектів пошуку і розвитку обдарованості в осіб з обмеженими можливостями. Наукова новизна полягає у самій постановці проблеми. Зазначено, в умовах демографічної кризи, посиленої російсько-українською війною, суспільна цінність кожного українця, включаючи інвалідів, стає все більш очевидною. Державі та соціальним інститутам необхідно сприйняти й активно впроваджувати такі інклюзивні підходи до навчання і виховання, які дадуть змогу своєчасно виявляти обдарованих особистостей, а також обумовлять максимальну реалізацію їх талантів незалежно від їх персональних особливостей або стану їх здоров’я. Висновки. Встановлено, що педагогічна праця з обдарованими людьми передбачає постійний пошук балансу між колективними та індивідуальними підходами до навчання та виховання.Item Hohol’s Anthropological Project in the Russian Empire(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, Ukraine, 2024) Malivskyi, Anatolii M.; Kolesnykova, Tetiana O.; Snitko, D. Y.ENG: Purpose. To reconstruct Hohol’s point of view on his anthropological project, that is, to identify his answers to the question of what a person is in the dimensions of the essential and the proper. In other words, it is about clarifying Hohol’s position on the principles of Ukrainian existence in the russian empire. Theoretical basis. Our view of Hohol’s legacy is based on the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics. Originality. For the first time, an attempt is made to study Hohol’s legacy as a development of an anthropological project. In the process of its implementation, the authors reconstructed the main dimensions of this project, using the biography of the thinker, his correspondence, and texts. Close attention to the peculiarities of Hohol’s anthropology allows us to approach the understanding of the theoretical paradoxes of the writer’s worldview and the factors of his early death as a personal life tragedy of a patriot of Ukraine. The point is that Hohol, in the process of searching for forms of realising his high calling, set himself the task of substantiating a utopian goal. For him, the ways of building russia as a great power involve the emasculation of the basic values of European culture and the humiliation of human dignity. Conclusions. In the course of the study of Mykola Hohol’s works, the authors have identified: a) the importance of worldview and philosophical issues; b) the problems of man in his heritage. It is argued that Mykola Hohol, solving the problem of outlining the general features of human nature, at an early stage of his work demonstrated optimism and expressive life-affirming features rooted in Ukrainian centrism. Significant changes in our thinker’s worldview led to his attempts to substantiate an alternative version of the European anthropological project, which involves justifying the insignificance of the average russian citizen and the empire itself at the cost of denying the achievements of European philosophy and science. The painful experience of this theoretical dissonance was a prerequisite for Mykola Vasylyovych’s early tragic death. Today, it is a kind of warning about the impossibility of combining Ukrainian and russian culture, that is, the danger of a nihilistic attitude towards the achievements of European culture, of which Ukraine is an integral part. The authors associate the prospects for further study of Hohol’s legacy with focusing on his: a) criticism of the Enlightenment and b) clarification of the forms of substantive rootedness of his work in Ukrainian philosophy, primarily in the teachings of Hryhorii Skovoroda.Item Історична антропологія як сучасна філософія історії: мікроісторичний аспект(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2024) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Метою статті є розкриття сутності теоретичних особливостей «мікроісторичних» концепцій як складників історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії та їх значущості для розвитку філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. У процесі осмислення розвитку когнітивних кореляцій і діалогу «мікроісторичних» теорій та інших концепцій, які утворилися в процесі динаміки історичної антропології як сучасної філософії історії, можна визначити сукупність евристичних філософсько-іcторичних підходів і тенденцій формування «мікроісторичного» виміру розвитку суспільств минулого. Серед них зазначимо: осмислення особистісної і мікросоціальної розмірності минулого; встановлення когнітивних кореляцій філософсько-історичних дослідів мікрооб’єктів та макрооб’єктів; інтенсифікація інтелектуального діалогу мікроісторичного горизонту філософії історії із суспільно-гуманітарними науками (психологія особистості) і зменшення інтенсивності їх теоретичного діалогу з соціологією. Наведені евристичні надбання й наукові концепти «мікроісторичного» виміру філософсько-історичних студій виявляються суттєвим компонентом у процесі розвитку концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії. Значною мірою цей тренд проявляється в поглибленні розуміння буття людини минулого. Теоретична специфіка «мікроісторичного» горизонту є підставою для вивчення методологічних кореляцій історичної антропології як сучасної філософії історії з постструктуралістськими концепціями. У межах останніх усталеною є ідея, що законів у розвитку історичного процесу не існує, філософські студії сфокусовано на осмисленні оригінальних компонентів соціального буття минулого. Теоретичні підходи «мікроісторичного» горизонту філософсько-історичних студій до осмислення індивідуального життєвого досвіду особистості взаємодіють з концепцією «людської розмірності» динаміки науки, сформульованої Ст. Тулміним. У реалізації цього філософсько-наукового проєкту теоретичні підходи «мікроісторичного» аспекту історичної антропології як сучасної філософії історії можуть бути ефективно застосовані в рефлексивному полі концепцій філософії науки, зокрема у сфері аналізу ментальності та особистісних рис вчених, що істотно впливають на особливості їх наукового світогляду і дослідів.Item Політична культура і культура політики: порівняльний аналіз сучасного стану суспільства в Україні(Ужгородський національний університет, Ужгород, 2024) Цурканова, Ірина Олександрівна; Радкевич, Тетяна ОлексіївнаUKR: В даній статті було проведено дослідження щодо уточнення поняття «політична культура» та «культура політики» й доведено, що ці терміни, хоча і пов’язані, але не тотожні, і вони відрізняються між собою. Авторами проаналізовано важливий аспект сучасного суспільства - політичну культуру, яка визначає сприйняття та участь громадян у політичних процесах. Особливу увагу приділено впливу російсько-української війни на політичну культуру та політичну свідомість громадян. Дослідження також охоплює зміни у культурі політики з боку влади, враховуючи важливі політичні рішення, що приймаються у військовий період. З’ясовано, як українці сприймають та взаємодіють з політичними інститутами під час війни та проаналізовано рівень участі громадян у політичному процесі та яка їхня роль у формуванні політичної обстановки в сучасних умовах. У статті освітлюються аспекти соціально-політичної адаптації громадян у складних умовах воєнного конфлікту. Підкреслюється значення політичної культури, як важливого чинника, що визначає політичне життя та взаємовідносини в суспільстві. Це дослідження спрямоване на розуміння та висвітлення важливих аспектів політичного ландшафту під час воєнного конфлікту та його впливу на сучасну політичну реальність в Україні. Відмінність від інших досліджень полягає в тому, що дане дослідження фокусується на впливі політичної культури на розвиток суспільства в умовах воєнного стану. Висвітлюється специфіка українського політичного контексту та використовуються різноманітні методи дослідження. Наукова новизна дослідження дає нове розуміння політичної культури та культури політики в сучасній Україні. Зазначено, що умови воєнного стану викликають необхідність витримки та взаємодії народу з владою для зміцнення політичної стабільності та консолідації суспільства. Автори підкреслюють актуальність теми у зв’язку із складними викликами, перед якими опинилася Україна, і вбачають в розумінні впливу політичної культури на розвиток суспільства ключ до подальших політологічних та міждисциплінарних досліджень.Item Наукові підходи під час викладання історичних дисциплін(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2023) Слободянюк, Микола АнатолійовичUKR: Метою статті є дослідження місця і ролі наукових підходів в історичній освіті в системі STEAM-освіти. Наукова новизна полягає у комплексному визначенні та аналізі конкретних прийомів і методів впровадження наукової складової на заняттях з історичних дисциплін. Зазначено, що акцент лише на природничих науках не може сформувати гармонійно розвинуту особистість. Важливою складовою наукової освіти мають стати гуманітарні дисципліни. Наголошено, що попри те, що головний фокус STEAM-освіти спрямований на школярів, розширення можливостей для наукової освіти у вищих навчальних закладах також залишається актуальним. На конкретних прикладах показано, як заняття з історії сприяють набуттю студентами наукових компетенцій. Описано, як створити STEAM-лабораторію на історичних практикумах. Висновки. Встановлено, що без історії студент не може в достатній мірі здобути наукову освіту, а грамотно побудовані практичні заняття з історії можуть стати ефективним засобом наукової освіти.Item Особливості історичної освіти в умовах російсько-українського протистояння(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2024) Слободянюк, Микола АнатолійовичUKR: Метою статті є дослідження місця і ролі історичної освіти під час російсько-української війни. Наукова новизна полягає у порівняльному аналізі стану історичної освіти та патріотичного виховання в Україні та Російській Федерації. Зазначено, що путінський режим проводить широкомасштабну і системну роботу з нав’язування росіянам своїх поглядів на історію, цінності та ідеологію російської держави. Натомість в Україні, хоча і вживаються певні заходи для підтримання патріотичних почуттів, водночас робиться це несистемно, неконцентровано і непослідовно. Це особливо помітно на прикладі послідовного скорочення викладання історії як в середніх, так і вищих навчальних закладах. Висновки. Встановлено, що відсутність цілеспрямованої та системної роботи в галузі історичної освіти створює ризик посилення впливу рашистської ідеології на українське населення. Запропоновані рекомендації для підвищення рівня історичної освіти та патріотичного виховання.Item Словотвірний потенціал лексеми «вагон» у формуванні термінології залізничного транспорту(Наукові перспективи та ГНО Християнська академія педагогічних наук України, 2024) Лагдан, Світлана ПетрівнаUKR: Стаття присвячена характеристиці морфологічного творення термінів залізничного транспорту, твірною основою яких виступає лексема «вагон», та зʼясуванню продуктивних способів і словотвірних моделей. Продуктивність слова «вагон» у синтаксичному термінотворенні вже була предметом дослідження авторки, у якому проаналізовано 412 аналітичних термінів. Тому ця робота є продовженням розпочатого структурного аналізу термінів із зазначеною твірною основою. Досліджувані терміноодиниці отримано на підставі суцільної вибірки зі спеціальних лексикографічних джерел, підручника залізничної тематики та інтернет-матеріалів вільної енциклопедії. Установлено, що терміни залізничного транспорту творяться за допомогою всіх афіксальних і безафіксних способів, зокрема суфіксації, префіксації, їх поєднання (конфіксації), нульової суфіксації, осново- та словоскладання (композиції та юкстапозиції). Вузькоспеціальна лексема «вагон», що позначає основний залізничний транспортний засіб, бере участь лише у трьох морфологічних способах термінотворення, у яких її твірний потенціал виявляється по-різному. Найбільшу групу складають терміни, утворені шляхом словоскладання, – юкстапозити. У них «вагон» є головним словом, а приєднаний іменник виступає прикладкою, що уточнює, конкретизує головне слово, називаючи особливості його будови чи призначення. Прикладки за будовою є однокореневими чи двокореневими словами, а самі деривати з ними – двочленними чи тричленними. Другою за чисельністю групою є терміни-композити з основою «вагон», утворені шляхом лише поєднання основ або у супроводі із суфіксацією. Основа «вагон» стоїть переважно у препозиції, зрідка у постпозиції. Малопродуктивним є афіксальний спосіб творення термінів із лексемою «вагон», усього кілька суфіксальних і конфіксальних дериватів. Дослідження продуктивних і непродуктивних моделей термінотворення сприяє систематизації та унормуванню терміносистеми залізничного транспорту.Item Philosophical Conceptions and Theoretical Foundations of Historical Anthropology as a Modern Philosophy of History Forming(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024) Aytov, Spartak Sh.ENG: The article analyzes the impact of methodological approaches of philosophical thought on the formation of historical anthropology as a modern philosophy of history. The methodology of this work is based on the principles of complementarity, structure, and dialogue. In the study of labor problems, methods were involved: philosophical hermeneutics, systemic-structural, interdisciplinary. Historical anthropology as a version of the philosophy of history, which explores the mental-cultural plane of causes, the essence of historical processes and their possible projection into the future, has a significant potential for understanding the global social-cultural dynamics in past eras through philosophical-historical concepts. An important condition for the implementation of this scientific task is the analysis of the formation of the theoretical foundations of historical-anthropological dimensions of philosophical-historical thought. The study of the specified problem field is based on the study of the philosophical theories of R. G. Collingwood, K. Lévi-Strauss, and M. Foucault. The main ideas of R. G. Collingwood, which are important for the formation of the concepts of historical anthropology as a modern philosophy of history, include the understanding of the philosophical potential of historical thought; the need to combine philosophical concepts and historical methodologies; the importance of understanding the mental and cultural horizon of the past through the philosophy of history. Among the factors influencing the structuralist concepts of K. Lévi-Strauss on the formation of the theoretical foundations of historical anthropology as a modern philosophy of history, it is possible to single out the analysis of mythological elements of perception of the world by protosocieties; identification and studies of unconscious components of psychology and culture of societies of the specified type, implementation of scientific interactions of historical knowledge and ethnology. Important concepts of M. Foucault, which influenced the formation of theoretical approaches of historical anthropology as a modern philosophy of history, includes the analysis of unconscious elements of the psyche of societies in different eras of the past; understanding the phenomenon of «otherness» in history; study of mental representations in European society about mental illnesses; research on the understanding of the phenomenon of madness in Western European art; studies of the mentality of doctors in the Early Modern Time. The theoretical foundations of historical anthropology as a modern philosophy of history, which were formed under the influence of philosophical concepts, include the ontological, epistemological and axiological planes. The ontological plane is manifested in the formation of the problem field of historical-anthropological studies, the mental-cultural horizon of the past. Its composition includes: analysis of the subconscious foundations of psychology and mythological systems of proto-societies and early-historian societies; understanding the communities’ perception of the specified types of various socio-cultural phenomena, in particular diseases and means of treatment; the attitude of societies to certain social groups, in particular to doctors; analysis of the perception of political power and the mechanisms of formation of its social-psychological foundations. The epistemological plane is revealed in the formation of historical-anthropological concepts of methods of analysis of deep, unconscious aspects of the psychological and cultural dimension of past eras; effective application of an interdisciplinary approach in the analysis of mental phenomena and social behavior; realization of cognitive interaction of methodological approaches of ethnology and historical anthropology. The axiological plane consists in stimulating the spread in the understanding of the mental-cultural horizon of historical processes of the values of humanism, pluralism and the equality of cultures and civilizations of the past and the present; dialogue of various cultures, worldview systems and intellectual traditions.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 25, 2024(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024)UKR: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 24, 2023(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023)UKR: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Recreational Space as the Embodiment of the Garden of Eden Archetype(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Merylova, Іryna О.; Sokolova, Kateryna V.ENG: The purpose of the article is to research the spiritual basis and motivation of human activity in the relationships between humans and the natural environment to create various forms of recreational spaces in the socio-cultural context of the post-industrial era. Theoretical basis. The research is based on the approach of analytical psychology by C. Jung, who identified the archetypes of the collective unconscious. These archetypes help overcome the limita-tions of the functional and pragmatic approach, which is focused on mere survival. They make sense and provide values in the relationship between humans and nature. Originality. The article evaluates how archetypal images of the collective unconscious, with the help of the Garden of Eden image in the socio-cultural context of European civilization, influence the recreational space in contemporary urban environments. The novelty of the work is also in the interdisciplinary approach, integrating knowledge from various fields such as philosophy, sociology, cultural studies, analytical psychology, and urban planning, which contributes to the profound understanding of complex socio-cultural processes. This paradigm emphasizes the interconnection and interdependence, adaptability, and co-evolution of society and nature, as well as requires the interdisciplinary methodological approach. Additionally, the article presents a fresh perspective on nature and its elements in terms of their importance both for individuals and society. Conclusions. The article investigates the socio-cultural factors that evoke the interest of man and society in natural factors as a recreational resource and determine the latest theoretical approaches to their use. Various recrea-tional activities to create a renewed space provide a person with a full physical, socio-psychological and cognitive development. The humanization of the natural environment becomes the embodiment of the collective memory and history of mankind. The recreational space symbolizes spiritual values, so it is transformed from physical to socio-cultural and provides theoretical approaches to its implementation in modern urban planning practices.Item Kant’s Philosophy and the Idea of the Self-Made-Man(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Korkh, Oleksandr; Khmil, Volodymyr V.ENG: Purpose. The authors of this article set the main purpose of understanding the ideological potential of Kant’s philosophical heritage from the viewpoint of its influence on the spread and legitimization of the self-made man idea in the worldview transformations of the modern world. Theoretical basis. Historical, analytical, and hermeneutic methods became fundamental for achieving the goal. The study is based on Kant’s works, as well as on the works of modern researchers of his ideological heritage. Originality. The analysis shows that the idea of the Self-made-man, which originated in the ancient world and gradually spread in the Western culture of the Middle Ages, early Modernism, and especially the Enlightenment, receives significant additional impulses in the context of Kant’s rethinking of the metaphysical foundations in the theory of knowledge and morality. Perhaps, the systematic theoretical substantiation of people’s abilities to use their own mind, their intellectual, and therefore moral autonomy, and freedom of will as the fundamental principles of personal Self-determination and Self-realization became the most important consequence of this rethinking. This, in turn, became the theoretical and moral-legal basis for further legitimization in the modern and postmodern world of the ideal of a person who creates oneself. Conclusions. The importance of Kant’s philosophy in the context of idea generation of the self-made man is hard to overestimate. It is entirely imbued with a leitmotif appeal to the individual to have the courage to use his/her own mind, to be independent and self-sufficient in assessments, choices, and actions, and therefore also responsible for their consequences, in the end, to be primarily an end, not a means. Thanks to this, a person, according to Hegel, finds an unconditionally strong and stable center in oneself. In fact, by strengthening the position of human-centric philosophy, as well as the moral and legal foundations of liberal humanism, Kant’s ideas provided further ideological legitimation in the orientation of an objectively growing individual towards actively placing Self-reliance and Personal responsibility on one’s own destiny as the key principles of the Self-made-man concept.Item Концепції філософії історії та геополітики: теоретичний діалог(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття присвячена аналiзу теоретичних взаємодій концептуальних надбань філософії історії минулого і початку нинішнього століть й інтелектуальних підходів геополітики як наукової дисципліни. Розглядаються сутність і потенціал міждисциплінарних взаємодій зазначених сфер пізнання та особливостей їх пізнавального діалогу.Item М. С. Грушевський та «мова» соціології Е. Дюркгейма(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1997) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Висвітлюється проблема взаємодії наукових «мов» М.С. Грушевського і Е. Дюркгейма. Досліджується досвід застосування М.С. Грушевським досягнень соціологічних теорій французького вченого до студій історії України.Item Українські й російські наративи історії ОУН та УПА(ВД «Академперіодика» НАН України, Київ, 2023) Слободянюк, Микола АнатолійовичUKR: Мета – порівняльний аналіз українських і російських наративів історії ОУН та УПА 1992–2023 рр. Методологія. Використано проблемно-хронологічний та історикопорівняльний, методи історіографічного аналізу й синтезу. Наукова новизна полягає в порівняльному аналізі означених наративів двох країн останнього тридцятиліття. На основі широкого кола джерел проаналізовано історичну політику та політику пам’яті щодо ОУН й УПА, визначено стан вивчення теми, особливості, характерні риси національного історієписання. Наголошено на корінній відмінності українських і російських наративів історії ОУН та УПА, створених у 1992–2023 рр. Висновки. Встановлено, що за часи правління В. Путіна в Російській Федерації здійснювалася цілеспрямована історична політика, покликана обґрунтувати імперські амбіції кремлівського режиму. Поступово на зміну історичній політиці прийшла історична експансія, метою якої стало примусове нав’язування власному населенню, дослідникам та іншим державам своїх поглядів на минуле. Важливим елементом цієї експансії виступав міфічний наратив про ОУН та УПА, який має переважно ненауковий, пропагандистський характер. В умовах поетапного запровадження репресивного комеморативного законодавства об’єктивне дослідження історії українського національно-визвольного руху 1930–1950-х рр. у Росії виявилося неможливим. Натомість в Україні, попри спроби влади впливати на наукове середовище, історики загалом вивчили та представили громадськості цілісну картину минулого ОУН й УПА. При цьому відсутність державної цензури зумовила широке розмаїття поглядів на проблему, активну наукову дискусію навколо її суперечливих аспектів. На основі цих досліджень у нашій країні спостерігається процес кардинальних змін у суспільній свідомості та в колективній пам’яті, формування загальноприйнятого історичного наративу, які посилюють національну й міжрегіональну консолідацію. Символіка, героїка ОУН та УПА стали важливим об’єднавчим чинником під час відбиття широкомасштабного російського вторгнення.Item Немецкая философская и историческая мысль конца ХVІІІ-первой половины ХІХ ст. и украиноведческие исследования журнала «Основа»: аспект изучения национального характера(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: Отражена модель научного диалога теоретических достижений журнала «Основа» и концепций немецких философов и историков конца XVIII – первой половины XIX в. Из-за сопоставления данных концептов в области изучения национального характера доказано значительное совпадение их содержательных черт.Item Часопис «Основа» і зміна стереотипів мислення про Україну на початку 1860-х рр.(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується проблема впливу наукової діяльності журналу «Основа» на бачення суспільством першої половини ХІХ ст. української культури. Осмислюються ментальні стереотипи суспільної психіки про особливості вітчизняного культурного і історичного розвитку. Досліджується співвідношення романтичного і народницького наративів про національно-культурну особливість України.