Статті КФУ
Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/12802
ENG: Articles
Browse
Item Альтернативні напрями розвитку пасажирських залізничних компаній в Україні(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ "ДКС Центр", м. Дніпро, 2019) Бандурко, Анна Олександрівна; Марценюк, Лариса Володимирівна; Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних постулатів інноваційного розвитку пасажирських компаній шляхом організації залізничного туризму в сучасних умовах господарювання, що формуються під постійним впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. На підставі головних економічних інтересів туристичних компаній, що використовують залізничні перевезення, визначено функції кожного з учасників. Визначено основні організації зовнішнього середовища, що впливають на діяльність залізничної туристичної компанії. Сформовано науково-практичний підхід щодо визначення оптимальних структур управління туристичними перевезеннями. В залежності від пайової участі в уставному капіталі встановлено три основних варіанти управління залізничним туризмом. В результаті впровадження запропонованих структур управління можливо застосування успішного у всьому світі державно-приватного партнерства – концесії, внаслідок чого вітчизняні та закордонні приватні інвестори, державне підприємство «Укрзалізниця» та органи місцевого самоврядування отримають додаткові грошові надходження, а пасажири – цікавий, доступний та безпечний вид відпочинку – залізничний туризм.Item Гендерна темпоральність як вимір соціальних конфліктів: український контекст(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, «МІЛЕНІУМ», Київ, 2020) Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Стаття присвячена аналізу сутності сучасного наукового розуміння гендерних аспектів часу в контексті соціальної конфліктології. Наголошується на тому, що життя української спільноти нині визначається двома культурними кодами: з одного боку, вона перебуває у стані завершення проєкту модерну, а з іншого – західний культуний постмодерн активно конструює моделі суспільних практик на її теренах. Відтак, суперечності модерну та конструктивістські практики постмодерну впливають на специфіку виникнення й розв’язання соціальних конфліктів у сучасній Україні. Типологія соціальних конфліктів і причини їх виникнення розглядаються у взаємозв’язку з гендерною темпоральністю. Як спроба управління соціальним часом вона є виміром соціальної конфліктності. Авторкою зауважено, що в науковій літературі виділяються такі превалюючі моделі часу: мобілізаційна, модель серединного та есхатологічного часу. Дві моделі гендерної темпоральності – мобілізаційна і есхатологічна – виділені й проаналізовані як такі, що активно впливають на формування конфліктогенного ландшафту сучасності. У статті доведено, що гендерна темпоральність як вимір соціальних конфліктів нині є одним із визначальних чинників їх вирішення, а «політика спільності у відмінностях», яка є основою феміністської політики часу, і етика піклування повинні прийти на зміну суспільному прогресизму і стати моделлю для подальшого розвитку українського соціуму.Item Гендерне маркування соціальної темпоральності як чинник деконфліктизації українського суспільства(Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київ, 2020) Власова, Ольга ПетрівнаUKR: У статті виконано аналіз гендерної темпоральності як виміру соціального часу в контексті трансформаційних процесів, що визначають буття сучасної української спільноти. Акцентовано увагу на особливостях філософської інтерпретації феномена соціального часу, а також архаїчних змістах, присутніх у сучасній українській культурі й закріплених у патріархатних стереотипах, які впливають на процеси моделювання сучасної гендерної темпоральності і є одним із конфліктогенних чинників у житті українського суспільства. Зауважено, що в традиційній українській культурі прогресивний зміст соціального часу ототожнювався з чоловічим досвідом. Також акцентовано увагу на тому, що фундаменталістськи налаштовані творці антигендерної міфології, які нині активізувалися, створюють реальне підґрунтя для загострення конфліктів. Натомість стверджується, що конструювання суспільних відносин на основі гендерної паритетності визначальним чином впливає на вирішення проблеми соціальної справедливості, а, отже, гендерні ідеології є чинником деконфліктизації життя української спільноти. Нині гендерна темпоральність є маркером, який вказує на поглиблення егалітарних тенденцій у житті українського соціуму. На прикладах доведено, що виявлення гендерного виміру соціальної темпоральності уможливлює виокремлення й типологізацію конфліктогенних чинників, які є складовою соціальних змін. Дослідження зрушень у суспільному бутті, пов’язаних з новим змістовним наповненням феноменів фемінності й маскулінності, виявлення ролі українського жіноцтва в переламних подіях нашої нещодавньої історії, як то: Революція Гідності і війна з російським агресором, а також гендерне забарвлення проблем у сфері професійної зайнятості, які виникли у зв’язку з пандемією Covid 19, спонукають до висновку, що гендерна темпоральність як складова соціального часу, безпосередньо впливає на розв’язання актуальних конфліктів у житті українського суспільства.Item Розробка науково-методичного підходу до планування процесів інноваційного розвитку залізниць(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ "ДКС Центр", м. Дніпро, 2019) Мельник, В. О.; Марценюк, Лариса Володимирівна; Міщенко, Максим Іванович; Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Автори статті поставили собі за мету знайти напрямки підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту в сфері пасажирських перевезень в Україні. Для цього розроблено науково-методичний підхід до планування процесів інноваційного розвитку залізниць, який передбачає розподіл витрат та вигід між державними та приватними суб’єктами господарювання, які організовуватимуть туристичні перевезення залізничним транспортом. Для вирішення поставленого завдання в статті використано методи наукової абстракції, дедукції, логічної формалізації, системного аналізу. Реалізація даного методичного підходу дозволить керівництву ПАТ «Українська залізниця» продавати надлишковий рухомий склад після його капітально-відновлювального ремонту туристичним компаніям та агентам для організації залізничного туризму та отримання додаткового прибутку за рахунок надання комплексу послуг при експлуатації туристичних поїздів.Item Собистість та інституціоналізація в життєвому світі постмодернізму(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2024) Власова, Ольга Петрівна; Новокшонова, Наталія Олександрівна; Літман, Максим ОлександровичUKR: Актуальність цієї статті зумовлена потребою в науковій рефлексії принципово нових соціокультурних процесів «умов постмодерну». Виникнення предметної і проблемної сфери інституціоналізаційних досліджень із кінця ХХ ст. і дотепер демонструє постійне зростання, що свідчить про те, що триває розвиток постмодерністської філософії, яка аналізує трансформацію цінності соціокультурного статусу індивіда й соціополітичних інститутів влади та авторитету державності. Дослідження процесів інституціоналізації в умовах суспільства постмодерну здійснюється в рамках системного аналізу й спирається на праці Ж.-Ф. Ліотара, Ж. Дельоза, Ю. Габермаса, М. Вебера, Д. Норта, Е. Дюркгайма та інших авторів. Метою роботи є репрезентація особливостей процесу інституціоналізації в постсучасному західному суспільстві та аспектів взаємозв‘язку індивіда та інституціоналізації в трансформаціях постмодерну. Аналіз соціокультурного життя та життєвого світу індивіда здійснюється із залученням культурних феноменів, інтелектуального середовища й дискурсів постмодерну з акцентом на основній суперечності інституціоналізації: невідповідність системи нормативної організації суспільства та життєвого світу індивіда. Звідси можна зробити загальний висновок про те, що від того, наскільки швидко буде долатися ефект державної інституціональної організації, залежить швидкість розвитку особистості індивіда, академічного середовища й суспільства загалом. Висновки можуть охоплювати такі домінуючі аспекти: швидкість подолання ефекту бюрократичнодержавної інституціональної організації прямо впливає на темпи розвитку особистості, нації, інтелектуального середовища та суспільства загалом. Серед негативних наслідків інституціоналізму варто виокремити недостатній інтелектуальний розвиток індивіда, сповільнення академічних досягнень, проблеми з розумінням блага і справедливості, а також зростаюча залежність індивіда від структур інститутів та положень інституціоналізації.Item Феномен гендерної темпоральності в концептуалізаціях часу В. Брайсон(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2021) Власова, Ольга ПетрівнаUKR: Актуальність феномену гендерної темпоральності зумовлена процесами суттєвої трансформації гендерної культури європейської спільноти. У ході аналітики було встановлено, що нині не існує остаточного розмежування між поняттями «час» і «темпоральність». У науковій літературі стверджується, що особистість є темпорально-організованим феноменом, а часовість розглядається як найважливіша обставина існування людини, яка характеризує її природу. Впровадження поняття «гендерна темпоральність» дозволяє не тільки виявити дуалістичну природу часу, але й наполягати на тому, що абсолютизувати розподіл часу на чоловічий і жіночий є помилкою, яка призводить до часових ухроній, тобто неіснуючих способів розуміння і використання часу. Мета дослідження – розкрити і піддати історико-філософському аналізу зміст, характер і роль гендерної категорії темпоральності в західноєвропейській філософії В. Брайсон. Методи та результати дослідження. У статті розглянуто формування концепту гендерної темпоральності в аналітиці політик часу В. Брайсон. Виокремлено теоретико-методологічні підходи та особливості застосування гендерних методологій у процесі розгортання аналітики гендерної темпоральності. Акцетовано увагу на характерних рисах трансформації думки дослідниці в процесі інтерпретації феміністичних уявлень про часовість людського буття. Наголошено на перевагах і недоліках феміністичних політик, зумовлених інтерпретацією темпоральності з позиції усталених у капіталістичних суспільствах політик часу. Темпоральність є способом організації людського співбуття як турботи. Саме «жіночий час» зазвичай ототожнюють з виявами етики піклування, називаючи його внутрішнім, часом репродукції, сім’ї і особистих відносин, називаючи жінку доглядальницею. «Чоловічий час» зазвичай розглядається як виробничий час, який оплачується. Відтак чоловік – це насамперед робітник. Акцентуючи увагу на непропорційному розподілі домашніх обов’язків між жінками і чоловіками, В. Брайсон підкреслює, що жіноча темпоральна дискримінація пов’язана з вторинністю приватної сфери, а також із недостатнім жіночим політичним представництвом, і все це суттєво впливає на умови оплачуваної зайнятості та домашньої роботи. Підтримуючи егалітаристські гендерні ідеї, наголосимо, що час не є гендерно нейтральним. Відтак дослідження гендерної темпоральності сприяють зміні гендерної культури сучасних суспільств.