Ректорат УДУНТ
Permanent URI for this collection
ENG: Rectorate of the USUST
Browse
Recent Submissions
Item Управління технічним освітньо-науковим кластером: практичні рекомендації та методика(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: Стаття присвячена актуальному питанню створення та ефективного управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі - ТОНК) в сучасних умовах реформування системи освіти в Україні. Дослідження обґрунтовано необхідністю інтеграції освіти, науки та виробництва для забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців, які відповідають вимогам ринку праці. Нами запропонований системний підхід до управління ТОНК, який враховує соціально-педагогічні, економічні та організаційні аспекти. У статті розглядаються методичні рекомендації щодо формування стратегії розвитку кластера, побудови ефективних механізмів взаємодії між його учасниками, а також впровадження інноваційних освітніх технологій. Особлива увага приділяється розробці механізмів управління ризиками в діяльності ТОНК, що дозволяє забезпечити Також ми пропонуємо використовувати інструменти стратегічного управління для визначення пріоритетних напрямів розвитку кластера та розробки відповідних програм. Особлива увага приділяється розробці механізмів взаємодії між закладами освіти, науковими установами та підприємствами, що дозволяє забезпечити інтеграцію освіти, науки та виробництва, його стійкість та адаптивність до змін зовнішнього середовища. В результаті дослідження сформульовано ряд практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності функціонування ТОНК та їхньої конкурентоспроможності на глобальному ринку. В статті розглядаються питання мотивації учасників кластера, розвитку партнерських відносин з підприємствами реального сектору економіки, а також забезпечення якості освітніх послуг. На основі проведеного дослідження сформульовано практичні рекомендації для керівників та учасників ТОНК, які можуть бути використані для підвищення ефективності їхньої діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для розробки державної політики в галузі освіти та науки, а також для створення ефективних моделей управління іншими типами кластерів. Стаття має практичне значення та буде корисною для науковців, викладачів, управлінців освітніх закладів, представників промисловості та органів державної влади, які зацікавлені у розвитку інноваційної економіки України.Item Шляхи інтеграції технічного освітньо-наукового кластеру у галузевий простір(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: В статті наведені дослідження актуальної проблеми інтеграції технічних освітньо-наукових кластерів (надалі - ТОНК) у галузевий простір. ТОНК розглядаються нами як ефективний механізм для стимулювання інновацій, підвищення конкурентоспроможності галузей та підготовки висококваліфікованих кадрів, які відповідають сучасним вимогам ринку праці. Нами проаналізовано різноманітні підходи до організації співпраці між закладами освіти та промисловими підприємствами в рамках ТОНК. На основі міжнародного досвіду та проведених досліджень виокремлюються найефективніші моделі взаємодії, такі як спільні дослідницькі проєкти, створення інноваційних платформ, інкубаторів та акселераторів. Одним із ключових аспектів дослідження є визначення переваг інтеграції ТОНК, до яких належать: підвищення якості освіти – завдяки тісній співпраці з промисловістю, освітні програми стають більш орієнтованими на практичні потреби ринку, що забезпечує випускникам конкурентоспроможність на ринку праці; стимулювання наукових досліджень та розробок – спільні проєкти з підприємствами дозволяють втілювати результати наукових досліджень у реальний сектор економіки, що прискорює технологічний прогрес; прискорення трансферу технологій – інтеграція ТОНК сприяє ефективному трансферу технологій з наукових лабораторій на виробництво, що забезпечує швидку комерціалізацію інновацій; створення нових робочих місць – розвиток інноваційних підприємств в рамках ТОНК стимулює створення нових робочих місць, особливо в високотехнологічних секторах; зміцнення регіональної економіки – ТОНК можуть стати рушійною силою розвитку регіонів, сприяючи їх спеціалізації та диверсифікації економіки. Разом з тим, ми визначаємо ряд викликів, які необхідно подолати для успішної інтеграції ТОНК: необхідність значних інвестицій – створення та розвиток ТОНК потребує значних фінансових ресурсів як з боку держави, так і з боку приватного сектору; координація дій різних учасників – ефективна робота ТОНК вимагає тісної координації зусиль університетів, наукових установ та підприємств; забезпечення захисту інтелектуальної власності – створення механізмів захисту інтелектуальної власності є важливою умовою для залучення інвестицій та стимулювання інноваційної діяльності; підготовка кваліфікованих кадрів – для успішної роботи ТОНК необхідні фахівці з різними компетенціями, включаючи науковців, інженерів, менеджерів та підприємців. Також ми підкреслюємо важливість державної підтримки в розвитку ТОНК. Держава має створити сприятливе законодавче середовище, забезпечити фінансову підтримку інноваційних проєктів та сприяти розвитку інфраструктури для ТОНК. Як на нашу думку, то інтеграція ТОНК є перспективним напрямом розвитку національної економіки. Вона дозволяє вирішити ряд актуальних проблем, таких як підвищення конкурентоспроможності національної економіки, створення нових робочих місць та забезпечення технологічної незалежності країни. Однак, для успішної реалізації цього потенціалу необхідно подолати ряд викликів та забезпечити комплексну підтримку розвитку ТОНК з боку держави та бізнесу.Item Трансформація технічного освітньо-наукового кластера: формування нової парадигми розвитку(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: У статті наведений аналіз процесу трансформації технічних освітньо-наукових кластерів (надалі – ТОНК) під впливом науково-технічного прогресу та соціальних змін в Україні. Дослідження детально розглядає, як персоналізація навчання, широке використання цифрових технологій (штучний інтелект, віртуальна реальність, великі дані) та тісна інтеграція освітнього процесу з виробництвом через спільні проєкти, стажування та науково-дослідні роботи трансформують структуру та функціонування ТОНК. Особлива увага приділяється посиленню співпраці між університетами, коледжами, науково-дослідними інститутами та підприємствами, що є ключовим фактором розвитку інноваційної економіки. Наше дослідження детально аналізує, як концепція освіти 4.0, зокрема через інтерактивні методи навчання та використання сучасних цифрових інструментів, сприяє тісній інтеграції освітнього процесу з виробництвом у рамках ТОНК. Посилення співпраці між освітою, наукою та виробництвом є ключовим елементом цієї парадигми, що забезпечує швидкий трансфер технологій та підготовку фахівців, які відповідають вимогам сучасного ринку праці. В українських реаліях трансформація ТОНК супроводжується низкою викликів, зокрема, адаптацією до швидких технологічних змін, забезпеченням доступності якісної освіти та формуванням ефективних механізмів фінансування в умовах обмежених ресурсів. У контексті відновлення України після війни, підкреслено важливість розвитку ТОНК як рушійної сили економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країни. Поєднання освіти 4.0 та кластерного підходу розглядається як перспективний шлях для підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних вирішувати складні завдання в умовах динамічно мінливого світу. Висновки дослідження свідчать про те, що трансформація ТОНК є невіддільна (частина/ознака) частиною глобальних трендів у розвитку освіти та науки в Україні. Для успішної реалізації цієї трансформації необхідна спільна робота уряду, бізнесу, наукової спільноти та громадянського суспільства.Item Модель управління технічним освітньо-науковим кластером(Видавнича група «Наукові перспективи», Київ, 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: В статті наведена модель управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі – ТОНК), яка побудована на результатах нашого дослідження в аспекті застосування теорії управління та використання інструментів стратегічного менеджменту для створення інноваційної екосистеми освіти, що інтегрує освіту, науку та виробництво для забезпечення інноваційного розвитку регіону та країни в цілому. Для досягнення мети було проведено аналіз теоретичних засад управління, досліджено сучасні практики функціонування освітніх кластерів та проаналізовано потреби регіонального ринку праці. На основі отриманих даних розроблена модель управління ТОНК, яка включає такі ключові компоненти: Теоретичний блок: Обґрунтовано вибір теоретичних концепцій, що полягають в основі моделі, зокрема концепції «Освіта 4.0». Структурно-організаційний блок: Визначено оптимальну структуру управління ТОНК, включаючи центри прийняття рішень, механізми координації та взаємодії учасників. Ресурсний блок: Проаналізовано різні види ресурсів (матеріальні, фінансові, людські, інформаційні) та розроблено механізми їх ефективного використання. Освітньо-науковий блок: Розроблено механізми мережевої взаємодії учасників кластера, визначено сучасні технології навчання та досліджень, а також сформовано вимоги до технологічної інфраструктури. Результативний блок: Визначено ключові показники ефективності діяльності ТОНК, розроблено систему моніторингу та оцінки результатів. Наукова новизна дослідження полягає в розробці комплексної моделі управління ТОНК, яка враховує як загальнотеоретичні принципи, так і специфічні особливості функціонування освітніх кластерів в умовах четвертої промислової революції. Модель передбачає активне використання цифрових технологій, індивідуалізацію освітніх траєкторій та тісну інтеграцію з потребами ринку праці. Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблена модель може бути використана для створення та розвитку ефективних ТОНК в різних регіонах країни. Впровадження моделі сприятиме підвищенню якості освіти, стимулюванню інноваційної діяльності, зростанню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та підвищенню рівня життя населення.Item Застосування сучасних методів дослідження ефективності моделі управління технічним освітньо-науковим кластером(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: В статті наведені методики та підходи до перевірки моделі управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі – ТОНК) для оцінки ефективності моделі управління, визначення сильних та слабких її сторін та обґрунтування доцільності впровадження моделі у практику. За допомогою емпіричного дослідження, що включає кілька етапів, було проведено аналіз розробленої моделі. На підготовчому етапі дослідження було використано метод Дельфі для збору експертних оцінок щодо сильних і слабких сторін ТОНК, а також зовнішніх можливостей та загроз. Метод SWOT–аналізу дозволив структурувати отриману інформацію та визначити пріоритетні напрямки розвитку. Для оцінки ризиків, пов’язаних з функціонуванням кластера, було застосовано методику ідентифікації та оцінки ризиків. На констатувальному етапі було проведено діагностику початкового стану кластера та визначено ключові показники ефективності. Для оцінки невизначеності та прийняття рішень в умовах недостатньої інформації було використано метод нечітких множин. Результати дослідження дозволили не лише оцінити ефективність розробленої моделі управління, але й виявити її сильні та слабкі сторони. Було ідентифіковано ключові фактори, що впливають на ефективність функціонування кластера, а також визначено пріоритетні напрямки для подальшого розвитку. На основі отриманих результатів було сформульовано ряд практичних рекомендацій щодо вдосконалення моделі управління ТОНК. Зокрема, запропоновано заходи щодо: посилення інтеграції освіти, науки та бізнесу в рамках кластера; розвитку інноваційної діяльності та комерціалізації результатів наукових досліджень; підвищення конкурентоспроможності випускників кластера на ринку праці; залучення додаткових інвестицій в розвиток кластера; створення сприятливого інституційного середовища для функціонування кластера. Наше дослідження дозволило визначити наскільки модель управління відповідає цілям і задачам кластера, сучасним вимогам до управління кластерами, а також, оцінити вплив моделі управління на ефективність діяльності кластера та сформувати пропозиції щодо вдосконалення моделі управління. Отримані результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних стратегій управління ТОНК в інших регіонах та країнах.Item Ключові фактори та умови успішного управління технічним навчально-науковим кластером(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: В статті представлені фактори та умови ефективного управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі – ТОНК), що передбачає використання комплексного підходу, обумовлює визначену мету та стратегію розвитку, створення сприятливого середовища для інновацій та ефективну комунікацію між усіма учасниками кластеру. Тут важливу роль відіграють доступність ресурсів, як фінансових, так і людських, а також гнучкість та адаптивність кластеру до змін зовнішнього середовища. Важливим аспектом в управління ТОНК є підтримка з боку держави та місцевого самоврядування, а також міжнародна співпраця, що є додатковим фактором, який сприяє успішному функціонуванню кластера. Загалом, успішне управління таким кластером вимагає поєднання стратегічного планування, інноваційності, співпраці та адаптивності. Нами визначено, що ефективне управління ТОНК – це комплексна задача, що вимагає збалансованого поєднання різних факторів. Такий кластер повинен бути гнучким, здатним швидко адаптуватися до змін ринку та технологічного середовища. Важливу роль відіграє розвиток людського капіталу, тобто інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації персоналу. Соціальна відповідальність, міжнародна інтеграція та регулярна оцінка ефективності є невід’ємними складовими успішного функціонування кластера. Ми аналізуємо роль державної підтримки, міжнародної співпраці та розуміємо, що успіх ТОНК залежить від збалансування інтересів різних стейкхолдерів. Стаття також розглядає виклики та ризики, пов'язані з управлінням ТОНК, та пропонує рекомендації щодо їх подолання. Загалом, ефективне управління ТОНК є ключовим фактором для розвитку інноваційної економіки та покращення якості життя населення. Загалом, успішне управління ТОНК передбачає створення сприятливого середовища для інновацій, розвитку та співпраці, що в кінцевому результаті сприяє підвищенню конкурентоспроможності регіону та країни в цілому.Item Технічний освітньо-науковий кластер: каталізатор інновацій в регіональній освітній екосистемі(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: У статті представлена концепція технічного освітньо-наукового кластеру як сучасного підходу до організації освітнього процесу та наукових досліджень. На основі аналізу зарубіжного досвіду та вітчизняної практики формується розуміння того, як створення кластеру в Дніпропетровській області може сприяти: стимулюванню інноваційної діяльності, залученню інвестицій, підвищенню якості підготовки фахівців та підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. На основі проведеного дослідження розроблені пропозиції щодо структури кластеру, механізмів його управління, а також заходів щодо залучення до співпраці освіти і бізнесу. Результати дослідження можуть бути корисні для розробки регіональних стратегій розвитку інноваційної економіки та підвищення якості освіти. Нами обумовлений потенціал кластеру як ефективного інструменту для створення освітньої екосистеми на регіональному рівні, спрямованої на розвиток аерокосмічних, хімічних, транспортних технологій тощо, підготовку висококваліфікованих фахівців, здатних конкурувати на світовому ринку. На прикладі Українського державного університету науки і технологій досліджується, як об’єднання зусиль закладів вищої, фахової передвищої освіти, наукових установ та підприємств може стимулювати розвиток інновацій, підвищувати якість підготовки фахівців та сприяти економічному зростанню регіону. Реалізація проекту зі створення технічного освітньо-наукового кластеру на базі університету пов'язана з низкою викликів, зокрема, недостатнім фінансуванням наукових досліджень, відсутністю розвиненої інфраструктури для інноваційної діяльності та дефіцитом кваліфікованих кадрів. Для їх подолання пропонується залучати інвестиції, співпрацювати з міжнародними організаціями та розробляти програми підвищення кваліфікації персоналу. Очікується, що створення кластеру призведе до появи нових технологічних стартапів, зростання кількості патентів та наукових публікацій, підвищення конкурентоспроможності регіону на світовому ринку та поліпшення якості життя населення.Item «Освіта 4:0» в аспекті управління технічним освітньо-науковим кластером(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: Стаття зосереджена на інноваційних підходах в управлінні освітою технічних університетів, наукових установ та підприємств, об'єднаних в технічний освітньо-науковий кластер, особливо в контексті концепції «освіта 4:0». Представлена в статті алюзія, відсилає нас до усвідомлення ролі освітньої мережі, такої як технічний освітньо-науковий кластер, яка передбачає інтеграцію педагогічних технологій у всі аспекти освітнього процесу, що характеризує персоналізоване навчання, онлайн-курси та платформи, штучний інтелект в освіті, розвиток в здобувачів освіти фахових компетентностей, що затребувані на ринку праці тощо. Наші дослідження таксономії "Освіта 4.0" надають можливість стверджувати, що запровадження такої концепції сприяє розвитку у здобувача освіти інноваційного мислення та креативності. Роботодавці цінують таких фахівців, оскільки вони здатні генерувати нові ідеї та знаходити нестандартні рішення. сьогодні роботодавці розуміють, що світ праці швидко змінюється через технологічний прогрес. Фахівці, які отримали освіту відповідно до принципів "Освіта 4.0", володіють навичками критичного мислення, креативності, вмінням працювати в команді та адаптуватися до нових умов. Це саме ті якості, яких потребують сучасні підприємства. Сучасні завдання часто вимагають комплексного підходу, що передбачає залучення фахівців з різних галузей. Стаття розглядає питання управління освітніми структурами, які об'єднані в кластер з числа різних університетів, наукових інститутів та підприємства, де розглядається найширший аспект, який включає організаційні структури, системи управління освітнім процесом тощо. Обумовлені нові підходи до управлінні технічними освітньо-науковими кластерами, визначені основні виклики та можливості, пов'язані з переходом до "Освіти 4.0", спрогнозований майбутній розвиток освіти в умовах інтеграції у виробництво.Item Управління технічним освітньо-науковим кластером: виявлення та мінімізація ризиків(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: В рамках нашого дослідження був сформований кейс з ризиків, які можуть виникнути у процесі управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі – ТОНК). Ризиковий кейс допоміг виявити можливі загрози, які можуть вплинути на досягнення цілей кластера. Це внутрішні фактори (наприклад, недостатнє фінансування, відсутність кваліфікованих кадрів), та зовнішні (зміни законодавства, зміна політичної ситуації, економічна криза). При формуванні ризикового кейсу в стратегічному плануванні управління ТОНК ми врахували специфіку галузі, особливості направленості кластера, інтереси зацікавлених сторін тощо. Як на нашу думку, то в управлінні ТОНК ключовим аспектом є врахування ризиків, які в будь-якому прояві впливають не тільки на сам процес управління, а й на функції ТОНК. Визначення ризиків є важливою складовою управління ТОНК. Це дозволяє оцінити ймовірність виникнення негативних подій, які можуть вплинути на функціонування ТОНК та його результативність. Існує ряд методів визначення ризиків, деякі використані нами в управлінні ТОНК. Так, метод аналізу SWOT, дозволив нам здійснити аналіз сильних та слабких сторін ТОНК, а також загроз та їх можливості, які існують в оточуючому середовищі. Метод експертних оцінок, дозволив залучити експертів для оцінки ризиків, пов'язаних з діяльністю ТОНК. Ризики, пов'язані з діяльністю ТОНК, ми класифікували за різними ознаками: за сферою виникнення - внутрішні та зовнішні ризики; за ймовірністю виникнення - низькі, середні, високі ризики; за наслідками - допустимі чи критичні ризики. Після класифікації ризиків нами була проведена їх оцінка, яка включала, визначення ймовірності виникнення ризику та визначення наслідків ризику. Для зниження ризиків, пов'язаних з діяльністю ТОНК, нами передбачено використання методу уникнення ризику - цей метод орієнтує на повне відмовлення від діяльності, що пов'язана з ризиком; метод зниження ризику - передбачає вжиття заходів, спрямованих на зниження ймовірності виникнення ризику або його наслідків; метод перенесення ризику - передбачає передачу ризику іншій стороні.Item Ефективне партнерство освіти та бізнесу: кластерна модель для України(Видавнича група «Наукові перспективи», Київ, 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: У статті розглядається кластерний підхід як перспективна модель взаємодії освіти та бізнесу. На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження кластерів світу, визначено ключові фактори успішної співпраці, здійснено аналіз їх вплив на розвиток економіки та обґрунтовано переваги кластерів для розвитку інновацій, підвищення конкурентоспроможності регіонів та забезпечення безперервної освіти. Тут держава відіграє визначальну роль у створенні та розвитку кластерів. Її активна участь сприяє подоланню багатьох бар’єрів, які виникають у процесі формування ефективних кластерних систем, а саме: обмежені фінансові, матеріальні та кадрові ресурси; відсутність цільових програм, спрямованих на розвиток конкретних кластерів або кластерних ініціатив; нормативна неврегульованість дій учасників кластеру, складність процедури отримання дозволів і ліцензій на певні види діяльності, недосконала система оподаткування діяльності кластерів тощо. Зазначимо, що сприятливе законодавче середовище, створене державою, є необхідною умовою для ефективного розвитку кластерів. Де, розробка та впровадження законодавчих актів, які стимулюють створення і розвиток кластерів, спрощують процедури реєстрації та ведення бізнесу в умовах кластеру, забезпечують захист інтелектуальної власності, сприяє розвитку інфраструктури кластерів утворення технопарків, бізнес-інкубаторів. Мета яких полягає у проведенні спільних досліджень учасника кластеру, підготовки затребуваних на ринку праці кадрів тощо. Сьогодні, для України реформування системи освіти є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки навчання й виховання підростаючого покоління яке буде розбудовувати державу після війни, це пріоритетне завдання Уряду в середньостроковій перспективі. Створення Урядом умов для ефективної співпраці освіти та бізнесу, це важливий крок в реформуванні системи освіти, що дозволяє поєднати теоретичні знання, отримані в закладах освіти, з практичними потребами ринку праці. Такий підхід сприяє розвитку інновацій та підвищує конкурентоспроможність випускників закладів освіти. Одним із основних інструментів державної політики у сфері освіти має бути розвиток кластерів, як інноваційних інфраструктурних об'єктів, що дозволять інтегрувати освіту в бізнес, стимулюватиме інновації, підвищуватиме якість освіти та сприятиме регіональному розвитку економіки.Item Роль штучного інтелекту в антропотехнічному вимірі освіти(Видавнича група «Наукові перспективи», Київ, 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: В статті обговорюються виклики та перспективи розвитку Штучного інтелекту (надалі - ШІ) в освіті. ШІ трансформує освіту, створюючи персоналізоване освітнє середовище, все глибше проникає в структуру управління освітою, трансформуючи традиційні методи навчання у інтерактивні та персоналізовані інтеракції. Проведено аналіз того, як ШІ залучає здобувача освіти до активної взаємодії з навчальним матеріалом та може підвищити ефективність навчання завдяки індивідуальним навчальним планам, автоматизації оцінювання та створенню інтерактивних симуляцій, віртуальних лабораторій та інших інноваційних матеріалів. Наші дослідження впливу технологій на людину в контексті антропотехніки освіти та штучного інтелекту надають можливість усвідомити два різних, але взаємопов'язаних аспекти - взаємодію людини (студента, викладача) і технологій в освітньому процесі та взаємодію людини і штучного інтелекту, який буде розуміти та відповідати на людські потреби та емоції. Хоча ці дві галузі мають різні фокуси, вони тісно пов'язані. Антропотехніка освіти використовує досягнення антропотехніки штучного інтелекту для створення інноваційних освітніх технологій. Наприклад, чат-боти на базі ШІ можуть надавати персоналізовану підтримку учням, а системи розуміння природної мови можуть аналізувати письмові роботи студентів. Досліджуючи трансформаційний потенціал штучного інтелекту в освіті, ми проаналізували, як ШІ створює персоналізовані освітні траєкторії, оптимізує процеси управління та трансформує традиційні методи навчання. Особлива увага приділялась ролі антропотехніки освіти у створенні ефективних інтеракцій між людиною та технологіями. Однак, широке впровадження ШІ в освіту породжує низку викликів, таких як цифрова нерівність, етичні проблеми та необхідність перепідготовки педагогічних кадрів. У контексті технічного освітньо-наукового кластера ці виклики можуть бути вирішені шляхом спільних зусиль університетів та бізнесу.Item Особливості управління технічним освітньо-науковим кластером в умовах інтеграції(Видавнича група «Наукові перспективи», Київ, 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: У статті обумовлені особливості управління технічним освітньо-науковим кластером, як інтеграційною освітньо-науково-виробничою платформою, що утворена на базі університету, до складу якого входять структурні підрозділи - навчально-наукові інститути, коледжі, технопарки тощо, що задіяні в освітньому процесі і забезпечують підготовку висококваліфікованих кадрів які задовольняють потреби виробничого сектору економіки на регіональному рівні. Визначені основні завдання управління кластером, які дозволяють сформувати межі інституційної автономії закладів освіти, що створює умови для використання кластерного підходу в аспекті співпраці освіти, науки та виробництва. У ході дослідження було встановлено, що технічний освітньо-науковий кластер є інноваційною формою організації науково-дослідної діяльності та підготовки висококваліфікованих кадрів з технічних спеціальностей, заснованої на принципах синергії та взаємодії всіх учасників, що дозволяє ефективно використовувати науковий потенціал регіону і швидко трансформувати наукові розробки в конкурентоспроможну продукцію. Технічний освітньо-науковий кластер розглядається нами як локальна система освіти, що утворена в результаті злиття чотирьох технічних університетів - металургійного, хімічного, транспортного та будівельного спрямування, де, учасники кластеру взаємодіють один з одним та з іншими установами, організаціями і підприємствами для досягнення спільних освітньо-наукових цілей. Тут діяльність кластеру орієнтована на потреби здобувачів освіти та ринку праці, що відповідає запитам роботодавців тощо. Для реалізації обумовлених цілей та завдань технічним освітньо-науковим кластером задіяні ресурси що формують потужний освітніх і науковий потенціал за рахунок доступу до висококваліфікованих наукових кадрів та сучасної лабораторної інфраструктури його структурним підрозділам. Бізнес-спільнота та промисловість регіону зацікавлені в розвитку кластеру, що сприяє утворенню тісного зв'язку з підприємствами та залучення їх до формування змісту освіти і науки. Мета статті. Навести результат визначення функцій та завдань управління технічним освітньо-науковим кластером з урахуванням нових підходів до об’єднання інтелектуальних та матеріальних ресурсів для досягнення синергетичного ефекту в системі освіти і науки та бізнесу, задля задоволення потреб виробництва в умовах інтеграції закладів освіти в промисловий сектор країни.Item Аналіз системи управління технічним освітньо-науковим кластером(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: Стаття присвячена комплексному аналізу системи управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі – ТОНК), утвореного на базі університету. Наведена характеристика системи управління ТОНК, яка включає в себе ключові аспекти управління: стратегічне управління (формування місії, візії, цілей, розробка стратегії розвитку), організаційне управління (структура, процеси, персоналу), фінансове управління (бюджетування, фінансування проектів, облік) та інноваційне управління (стимулювання наукових досліджень, комерціалізація результатів, захист інтелектуальної власності), що є основою для подальшого розроблення моделі ефективного управління кластером, яка враховуватиме специфіку його діяльності та зовнішнього середовища. Проведене дослідження дозволило проаналізувати особливості управління ТОНК та виявити ключові взаємозв’язки між стратегічним плануванням, організаційною структурою та інноваційною діяльністю. Ми встановили, що ефективність ТОНК безпосередньо залежить від чіткого визначення стратегічних цілей, гнучкої організаційної структури, здатності адаптуватися до змін та стимулювання інновацій. Отримані результати свідчать про те, що саме поєднання цих факторів забезпечує сталий розвиток кластера та його конкурентоспроможність. Однак, незважаючи на наявність усіх необхідних компонентів управління, кластер стикається з низкою проблем, таких як недостатнє фінансування інноваційних проектів, відсутність ефективних механізмів координації між учасниками та низький рівень комерціалізації наукових розробок. Саме тому розробка ефективної моделі управління ТОНК є нагальною потребою в контекстів реформи системи освіти України, де ефективне управління є запорукою його успішного розвитку кластера. На основі проведеного аналізу сформульовано пропозиції щодо вдосконалення системи управління кластером. Наше дослідження може бути використане для розробки ефективних стратегій управління ТОНК в різних секторах економіки та сприяти розвитку інноваційної екосистеми в Україні. Мета статті: виявити та здійснити аналіз ключових факторів, що впливають на ефективність управління ТОНК.Item Методологічні підходи до дослідження управління технічним освітньо-науковим кластером(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: Суть методологічних підходів до дослідження процесу управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі – ТОНК) полягає у визначенні комплексної стратегії самого дослідження, яка включає у себе аналіз взаємодії між учасниками кластера, оцінку ефективності їхньої діяльності та виявлення факторів, що впливають на розвиток кластера. Вибір конкретних методів дослідження, таких як опитування, інтерв’ю, аналіз документів тощо, залежить від доступних ресурсів, масштабу дослідження та складності досліджуваних процесів. Загалом, методологічний підхід має забезпечити всебічний аналіз діяльності кластера та дозволити сформулювати обґрунтовані рекомендації щодо його подальшого розвитку. Утворення кластера – це стратегічний крок, спрямований на консолідацію ресурсів, знань та компетенцій різних суб’єктів господарювання з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності та стимулювання інноваційного розвитку країни. Створення кластера дозволяє об’єднати зусилля різних учасників ринку для спільного вирішення складних завдань, підвищення ефективності виробництва та розробки нових продуктів і послуг. ТОНК як ефективний механізм інтеграції наукових досліджень, освіти та виробництва має основне завдання – сприяти розвитку нових технологій, підготовці висококваліфікованих кадрів та посиленню інноваційного потенціалу країни шляхом об’єднання університетів, науково-дослідних інститутів, коледжів та підприємств задля створення сприятливого середовища проведення наукових досліджень, комерціалізації результатів наукової діяльності і підготовки фахівців, які відповідають сучасним вимогам ринку. Ми розглядаємо ТОНК як ключовий елемент модернізації української освіти. Завдяки своїй здатності об’єднувати різні освітні та галузеві системи ТОНК сприяє розробці та впровадженню нових освітніх програм, що відповідають потребам сучасного ринку праці. З урахуванням цього ми зосереджуємось на аналізі ознак кластерної взаємодії у системі освіти України, таких як обмін ресурсами, розробка спільних освітніх програм та інтеграція наукових досліджень у освітній та виробничий процес. Особливу увагу приділено вивченню особливостей кластерної взаємодії на різних рівнях освіти – фахової передвищої та вищої освіти. Для досягнення цієї мети нами проведено опитування представників освітніх закладів та підприємств, проаналізовано документи та статистичні дані.Item Правові засади трансформації української освіти: об’єднання університетів як кластерний підхід(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2024) Бажан, Сергій ПетровичUKR: Мета статті – аналіз правового забезпечення процесу реформування вищої освіти в Україні шляхом об’єднання університетів та можливості створення в цих умовах технічних освітньо-наукових кластерів. Методологія. У процесі дослідження були використані наступні методологічні підходи: документальний аналіз, системний аналіз, порівняльний аналіз, логічний аналіз. Ми проаналізували широкий спектр нормативно-правових актів, що регулюють освітню сферу в Україні, зокрема закони, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів тощо. Застосували системний підхід для аналізу взаємозв'язків між різними елементами освітньої системи та їх впливу на процес реформування, провели порівняння українського досвіду з досвідом інших країн та використали логічні методи для аналізу правових норм та їх впливу на суспільні відносини в цій галузі. Наукова новизна. Проведений аналіз правового забезпечення реформи вищої освіти в Україні демонструє, що для успішної модернізації освіти недостатньо лише структурних змін. Дослідження підкреслює критичну роль правового забезпечення процесів об’єднання університетів та створення технічних освітньо-наукових кластерів. Виявлено, що існуюче законодавство потребує доопрацювання для забезпечення ефективної комерціалізації наукових розробок та захисту інтелектуальної власності. Порівняння з досвідом інших країн свідчить про необхідність подальшої гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами. Результати дослідження можуть бути використані для розробки державної політики, спрямованої на створення сприятливого правового середовища для розвитку інновацій в освіті, а також для розробки практичних рекомендацій для закладів вищої освіти щодо адаптації до нових умов функціонування. Висновки. Наше дослідження показало, що для успішної модернізації освіти недостатньо лише структурних реформ. Необхідно значно покращити матеріально-технічне оснащення навчальних закладів. Широке запровадження грантових програм може стати ефективним інструментом для досягнення цієї мети. Крім того, важливо інвестувати в підвищення кваліфікації викладачів та стимулювати співпрацю з бізнесом. Комплексний підхід, що поєднує грантове фінансування з іншими механізмами підтримки, дозволить створити сучасну та ефективну систему освіти.Item Lanthanum-Doped Zinc Borate Glasses: Fabrication, Structural Analysis, Thermal Properties, and Gamma Radiation Shielding Performance(S.C. Virtual Company of Physics S.R.L, Romania, 2025) Hordieiev, Yu. S.; Zaichuk, A. V.ENG: Zinc borate glasses with a composition formula of (60-m)B₂O₃–40ZnO–mLa₂O₃ (m = 0, 3, 6, 9, 12, and 15 mol%) were synthesized via the melt-quenching technique for the purpose of investigating the effects of La₂O₃ incorporation on their structural, thermal, and radiation shielding properties. Amorphous structures for all samples (coded as ZBLa0 to ZBLa15) were confirmed using X-ray diffraction and Differential thermal analysis. Incorporating La₂O₃ significantly influenced the glass matrix, increasing density, molar volume, thermal expansion and the glass transition, while decreasing the crystallization peak temperature and thermal stability. These effects highlight La₂O₃'s role as a network modifier that depolymerizes the glass structure, as indicated by shifts in FT-IR bands and altered vibrational modes. Radiation shielding properties improve markedly with La₂O₃ addition, as evidenced by increased mass attenuation coefficients and effective atomic numbers, making the glass with 15 mol% La₂O₃ (ZBLa15) particularly effective at gamma-ray attenuation across a wide photon energy range. These findings suggest that La₂O₃-doped zinc borate glasses are highly suitable for applications requiring enhanced radiation shielding alongside reliable thermal performance.Item How Much Is Needed? Discussion on Benchmarks for Primary Energy Input and Global Warming Potential Caused by Building Construction(MDPI, Basel, Switzerland, 2025) Rabenseifer, Roman; Kalivodová, Martina; Kononets, Yevhen; Mahas, Nataliia; Minarovičová, Katarína; Provazník, Robert; Bordun, Maryna; Shekhorkina, Svitlana; Savytskyi, Mykola V.; Savytskyi, Oleksandr M.; Semko, VolodymyrENG: The operational energy efficiency of new buildings in the EU should be at the level of ultra-low or near-zero energy buildings. It is therefore relatively difficult to achieve further energy savings. However, the pre-operational phase—raw material sourcing, manufacturing, transportation, and construction—offers significant energy savings and greenhouse gas reduction opportunities, referred to as embodied energy and equivalent CO2 emissions. Unlike operational energy, no standard or legislative criteria have yet been established for embodied energy. Setting maximum embodied energy values converted to the unit of heated building area, accounting for building shape factor, and differentiating between high-mass and lightweight constructions are proposed. This study illustrates assessing environmental indicators based on building shape, highlighting the necessity of relative assessments over absolute values to favour energy efficiency. It also emphasizes that precise criteria should derive from authentic data collected during the energy certification and building permitting processes. Integrating assessments of embodied energy and operational energy demand facilitates a comprehensive evaluation of buildings’ environmental performance.Item Features of the Swelling Kinetics of Polymer Materials in Blended Diesel Fuel(Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2024) Shevchenko, Olena; Popytailenko, Daryna; Ebich, Yurii; Zamikula, Kostiantyn; Sukhyi, Kostiantyn M.; Vytrykush, NataliyaENG: The work is devoted to determining the features of the swelling kinetic patterns of polymer materials in contact with blended fuel containing fatty acid esters. Kinetic equations for predicting the behavior of polymer materials in contact with blended fuel at different temperatures were obtained. Peculiarities of the swelling kinetics of polymer materials with different chemical structures in blended diesel fuel were studied. It was found that the process proceeds in two stages for any temperature conditions. The effect of fatty acid esters in the composition of blended diesel fuel on the stability of polymer materials depending on their structure and temperature factor was determined. An approach to the selection of polymer materials resistant to the effects of fatty acid esters is proposed. The patterns of changes in the swelling resistance of polymer materials upon contact with blended diesel fuel, depending on their structure, were determined.Item Performance of Heat Pump Based on Composite Adsorbent ‘Silica Gel – Crystalline Hydrate’(Odesa National University of Technology, Odesa, 2025) Belyanovskaya, Elena A.; Sukhyy, Kostyantyn M.; Serhiienko, Yana O.; Sukhyy, Mikhaylo K.; Sukha, Irina V.ENG: Performance of an adsorptive heat pump has been studied. The factors affecting the efficiency of its work have been analyzed. Operating parameters and efficiency of adsorptive heat pumps and adsorptive heat storage devices have been compared. An algorithm of calculating the basic operating characteristics of an adsorption heat pump in heat supply systems has been proposed. It involves calculating the mass transfer coefficient, final absolute humidity of the air flow passed though adsorbent layer, the water uptake or adsorption and the useful heat of adsorption and heat of condensation, determination of heat inputs for the operation of the device such as heating the adsorbent, case of the device, hydraulic circuit, the water in the tank and adsorbed water, heat of desorption and heat of evaporation, estimation the coefficient of energy performance. The evaluation criteria of the efficiency of adsorptive heat pumps and heat storage devices have been compared. It is shown that the operating parameters of the adsorptive heat pump and the adsorptive thermal energy storage device based on composite adsorbents ‘silica gel – sodium sulfate’ and ‘silica gel – sodium acetate’ are the same, i.e. airflow rate 0.08 - 0.1 m3/s and initial absolute humidity of airflow 0.03 – 0.04 kg/m3, which are corresponded with maximal efficiency of the device. The temperature of the humid air flow directed to the adsorbent layer is suggested to be set at 20 – 40 °C. The measures to increase the efficiency of the adsorptive heat pump are proposed. It is shown that ultrasonic air humidification allows to increase the coefficient of energy performance by almost 2 times compared to steam humidification. The obtained results can be used for developing energy-efficient heating systems of residential premises.Item Цифровізація публічного управління як інструмент досягнення сталого екологічного розвитку: зарубіжний досвід(ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Дніпро, 2025) Євсєєва, Галина Петрівна; Чала, Вероніка СергіївнаUKR: У статті досліджується вплив цифрових технологій на сталий екологічний розвиток крізь призму електронної демократії (е-демократії). Зокрема, аналізується ефективність електронних інструментів публічного управління для покращення управління природними ресурсами, зниження екологічних ризиків та стимулювання екологічно орієнтованих політик у країнах, що активно застосовують ці технології. Автори звертають увагу на зростання ролі е-демократії, яка забезпечує інклюзивність, прозорість і довіру до урядових структур шляхом залучення громадян до процесів прийняття рішень. Досліджується досвід країн з високим рівнем цифровізації та лідерськими позиціями у досягненні Цілей сталого розвитку, зокрема в екологічній сфері. Окремо підкреслюється необхідність запозичення найкращих практик для подолання прогалин у вітчизняному управлінні.