Статті КДІД (ДМетІ)
Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14607
Browse
Item Новий «паразитичний клас»: до концепції Михайла Восленського(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: У статті досліджується феномен номенклатури як унікального соціально-політичного інституту в контексті демократичних трансформацій, що відбувалися у пострадянських суспільствах. Аналіз праць Михайла Восленського, зокрема його фундаментальної праці «Номенклатура» (1980), розкриває механізми функціонування цієї системи та допомагає осмислити структурні виклики, пов’язані з подоланням тоталітарної спадщини. Народившись в Україні, Восленський зробив успішну кар’єру в радянській системі, перш ніж емігрувати до ФРН у 1972 році. Його головна праця стала ґрунтовним критичним аналізом трансформації революційного руху в новий правлячий клас – номенклатуру. Восленський визначає номенклатуру як окремий клас, що задля підтримки власного домінування та здійснення соціального контролю послуговується системою привілеїв. Автор детально документує інституційні механізми панування номенклатури, розкриваючи взаємозв’язки між партійною ієрархією та матеріальними благами. Особливу увагу приділено підпорядкуванню силових структур партійному контролю через механізми ЦК, що мінімізувало ризики для номенклатурної системи. У статті проведено порівняльний аналіз підходів Восленського та Мілована Джиласа щодо феномену нового класу в соціалістичному суспільстві. На відміну від Джиласа, який зберігав віру в можливість «істинного» комунізму, Восленський повністю пориває з системою, спростовуючи тезу про модернізаційну роль номенклатури. Він наводить аргументи на користь потужної динаміки розвитку дореволюційної Росії, доводячи необґрунтованість тверджень про прогресивність номенклатурного правління. Водночас у статті висвітлено й обмеження концепції Восленського. Зроблено висновок, що попри глибокий аналіз радянської номенклатури, він не зумів розпізнати подібні механізми соціальної стратифікації в західних демократіях. Надмірна ідеалізація Заходу, можливо, завадила поширенню його теорії на ширший контекст формування еліт у різних державних системах. Дослідження Восленського, значною мірою спираючись на особистий досвід, не повною мірою розкриває історичну та культурну природу номенклатури, її генезис та можливі аналоги в інших історичних контекстах. Попри певні обмеження, теоретичні напрацювання Восленського створюють важливу базу для розробки сучасних моделей демократичного управління та осмислення механізмів формування політичних еліт.