Доброчесність у гуманітарних студіях з огляду на християнську мораль

UKR: Мета роботи – визначити якості гуманітарних наук, що забезпечують їх продуктивність і корисність для суспільства, сприяють покращенню життя людей, їх вдосконаленню. Теоретичний базис. Філософська проблема співвідношення науки і моралі у статті розглянута в нових ракурсах: по-перше, виділена царина гуманітарних наук, які мають певні сутнісні відмінності від фізико-математичних, технічних, природознавчих та інших «точних» наук; по-друге, продуктивність гуманітарних досліджень пов'язується з моральними аспектами, передусім з дотриманням норм Закону Божого. Для цього здійснено аналіз не тільки наукової літератури, але введено в науковий обіг (у даному контексті) низку біблейських оповідань зі Старого й Нового завітів. Наукова новизна. Здійснено спробу розпочати наукову дискусію щодо ролі гуманітарних наук в житті суспільства, ієрархії основних чеснот, яких зобов'язані дотримуватися вчені гуманітарного профілю й всі науковці загалом. Побіжно автори висловлюють власну думку щодо боротьби з академічним плагіатом, розмова про який останніми роками стала мейнстримом у науковому співтоваристві. Для обґрунтування предмету наукової розвідки подані у авторському трактуванні такі поняття, як мораль, християнська мораль, гуманітарні науки тощо. Висновки. Головне призначення гуманітарних наук – це формування чеснот, сумлінне служіння країні, працелюбність, дотримання конституції та законів держави, поважання прав і інтересів кожної людини, віра у верховенство права, в перемогу справедливості й добра над злом. З моральної точки зору в гуманітарній науці насамперед важливі чесність ученого, вміння протистояти спокусі підлаштовуватися проти своєї совісті під загальноприйнятий тренд або під волю влади заради вигоди і комфорту.

ENG: Goal ‒ to determine the qualities of the humanities that ensure their productivity and usefulness to society, contribute to the improvement of people's lives, their improvement. Theoretical basis. The philosophical problem of the relationship between science and morality is considered in the original perspectives: first, the field of humanities is singled out, which have certain essential differences from physical-mathematical, technical, natural and other “exact” sciences; secondly, the productivity of humanitarian research is connected with moral aspects, first of all with observance of norms of the Law of God. To this end, an analysis was made not only of the scientific literature, but a number of biblical stories from the Old and New Testaments were introduced into scientific circulation. Scientific novelty. An attempt has been made to start a scientific and public discussion on the role of the humanities in society, the hierarchy of basic virtues, which must be followed by humanities scholars and all scientists in general. The authors briefly express their own views on the fight against academic plagiarism, which has become the mainstream in the scientific community in recent years. To substantiate the subject of scientific intelligence, the author's interpretation presents such concepts as morality, Christian morality, humanities, etc. Conclusions. The main purpose of the humanities is the formation of virtues, conscientious service to the country, diligence, observance of the constitution and laws of the state, respect for the rights and interests of everyone, belief in the rule of law, victory of justice and good over evil. From a moral point of view, in the humanities, the honesty of a scientist, the ability to resist the temptation to adapt against one's conscience to a generally accepted trend or to the will of the authorities for the sake of well-being and comfort are important.