Philosophical Conceptions and Theoretical Foundations of Historical Anthropology as a Modern Philosophy of History Forming
Loading...
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Abstract
ENG: The article analyzes the impact of methodological approaches of philosophical thought on the formation of historical anthropology as a modern philosophy of history. The methodology of this work is based on the principles of complementarity, structure, and dialogue. In the study of labor problems, methods were involved: philosophical hermeneutics, systemic-structural, interdisciplinary. Historical anthropology as a version of the philosophy of history, which explores the mental-cultural plane of causes, the essence of historical processes and their possible projection into the future, has a significant potential for understanding the global social-cultural dynamics in past eras through philosophical-historical concepts. An important condition for the implementation of this scientific task is the analysis of the formation of the theoretical foundations of historical-anthropological dimensions of philosophical-historical thought.
The study of the specified problem field is based on the study of the philosophical theories of R. G. Collingwood, K. Lévi-Strauss, and M. Foucault. The main ideas of R. G. Collingwood, which are important for the formation of the concepts of historical anthropology as a modern philosophy of history, include the understanding of the philosophical potential of historical thought; the need to combine philosophical concepts and historical methodologies; the importance
of understanding the mental and cultural horizon of the past through the philosophy of history.
Among the factors influencing the structuralist concepts of K. Lévi-Strauss on the formation of the theoretical foundations of historical anthropology as a modern philosophy of history, it is possible to single out the analysis of mythological elements of perception of the world by protosocieties; identification and studies of unconscious components of psychology and culture of societies of the specified type, implementation of scientific interactions of historical knowledge
and ethnology. Important concepts of M. Foucault, which influenced the formation of theoretical approaches of historical anthropology as a modern philosophy of history, includes the analysis of unconscious elements of the psyche of societies in different eras of the past; understanding the phenomenon of «otherness» in history; study of mental representations in European society about mental illnesses; research on the understanding of the phenomenon of madness in Western
European art; studies of the mentality of doctors in the Early Modern Time. The theoretical foundations of historical anthropology as a modern philosophy of history, which were formed under the influence of philosophical concepts, include the ontological, epistemological and axiological planes. The ontological plane is manifested in the formation of the problem field of historical-anthropological studies, the mental-cultural horizon of the past. Its composition includes: analysis of the subconscious foundations of psychology and mythological systems of proto-societies and early-historian societies; understanding the communities’ perception of the specified types of various socio-cultural phenomena, in particular diseases and means of treatment; the attitude of societies to certain social groups, in particular to doctors; analysis of the perception of political power and the mechanisms of formation of its social-psychological foundations. The epistemological plane is revealed in the formation of historical-anthropological concepts of methods of analysis of deep, unconscious aspects of the psychological and cultural dimension of past eras; effective application of an interdisciplinary approach in the analysis of mental phenomena and social behavior; realization of cognitive interaction of methodological approaches of ethnology and historical anthropology. The axiological plane consists in stimulating
the spread in the understanding of the mental-cultural horizon of historical processes of the values of humanism, pluralism and the equality of cultures and civilizations of the past and the present; dialogue of various cultures, worldview systems and intellectual traditions.
UKR: У статті проаналізовано вплив методологічних підходів філософської думки на формування історичної антропології як сучасної філософії історії. Методологія цієї роботи засновується на принципах комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблематики праці були залучені методи: філософської герменевтики, системноструктурний, мiждисциплiнарний. Історична антропологія як версія філософії історії, яка досліджує ментально-культурну площину причин, сутності історичних процесів та їх можливої проєкції в майбутнє має суттєвий потенціaл для розуміння філософськоісторичними концепціями глобальної суспільно-культурної динаміки в минулі епохи. Важливою умовою для реалізації цього наукового завдання є аналіз формування теоретичних основ історично-антропологічних вимірів філософсько-історичної думки. Дослідження зазначеного проблемного поля ґрунтується на вивченні філософських теорій Р. Дж. Коллінгвуда, К. Леві-Строса, М. Фуко. До основних ідей Р. Дж. Коллінгвуда, які є важливими для формування концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії, входять розуміння філософського потенціалу іcторичної думки; необхідність поєднання філософських концептів та іcторичних методологій; важливіcть осмислення філософією історії ментально-культурного горизонту минулого. Серед чинників впливу структуралістських концептів К. Леві-Строса на утворення теоретичних основ історичної антропології як сучасної філософії історії можна виокремити аналіз міфологічних елементів сприймання світу протосуспільствами; виявлення і студії неусвідомлених компонентів психології і культури суспільств зазначеного типу, реалізація наукових взаємодій історичного пізнання й етнології. До важливих концепцій М. Фуко, які вплинули на формування теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії належить аналіз безсвiдомих елементів психіки суспільств у різні епохи минулого; осмислення феномену «iншостi» в історії; вивчення ментальних уявлень у європейському суспільстві про психічні хвороби; дослідження розуміння феномену божевілля в західноєвропейському мистецтві; студії ментальностi лікарів у добу Раннього Нового часу. Теоретичні основи історичної антропології як сучасної філософії історії, які сформувалися під впливом філософських концепцій, включають онтологічну, гносеологічну й аксіологічну площини. Онтологічна площина проявляється у формуванні проблемного поля історично-антропологічних студій, ментально-культурного горизонту минулого. До її складу належать: аналіз підсвідомих підвалин психології й міфологічних систем протосуспільств і ранніх суспільств; осмислення сприймання спільнотами зазначених типів різноманітних соціокультурних явищ, зокрема хвороб і засобів лікування; ставлення суспільств до певних соціальних груп, зокрема до лікарів; аналіз сприймання політичної влади та механізмів формування її соціально-психологічних підвалин. Гносеологічна площина розкривається в утворенні історично-антропологічними концепціями методів аналізу глибинних, неусвідомлених аспектів психологічно-культурного виміру минулих епох; ефективному застосуванні міждисциплінарного підходу в аналізі ментальних феноменів і суспільної поведінки; реалізації пізнавальної взаємодії методологічних підходів етнології й історичної антропології. Аксіологічна площина полягає у стимулюванні поширення в осмисленні ментально-культурного горизонту історичних процесів цінностей гуманізму, плюралізму й рівноцінності культур і цивілізацій минулого та сучасності; діалогу різноманітних культур, світоглядних систем й інтелектуальних традицій.
UKR: У статті проаналізовано вплив методологічних підходів філософської думки на формування історичної антропології як сучасної філософії історії. Методологія цієї роботи засновується на принципах комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблематики праці були залучені методи: філософської герменевтики, системноструктурний, мiждисциплiнарний. Історична антропологія як версія філософії історії, яка досліджує ментально-культурну площину причин, сутності історичних процесів та їх можливої проєкції в майбутнє має суттєвий потенціaл для розуміння філософськоісторичними концепціями глобальної суспільно-культурної динаміки в минулі епохи. Важливою умовою для реалізації цього наукового завдання є аналіз формування теоретичних основ історично-антропологічних вимірів філософсько-історичної думки. Дослідження зазначеного проблемного поля ґрунтується на вивченні філософських теорій Р. Дж. Коллінгвуда, К. Леві-Строса, М. Фуко. До основних ідей Р. Дж. Коллінгвуда, які є важливими для формування концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії, входять розуміння філософського потенціалу іcторичної думки; необхідність поєднання філософських концептів та іcторичних методологій; важливіcть осмислення філософією історії ментально-культурного горизонту минулого. Серед чинників впливу структуралістських концептів К. Леві-Строса на утворення теоретичних основ історичної антропології як сучасної філософії історії можна виокремити аналіз міфологічних елементів сприймання світу протосуспільствами; виявлення і студії неусвідомлених компонентів психології і культури суспільств зазначеного типу, реалізація наукових взаємодій історичного пізнання й етнології. До важливих концепцій М. Фуко, які вплинули на формування теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії належить аналіз безсвiдомих елементів психіки суспільств у різні епохи минулого; осмислення феномену «iншостi» в історії; вивчення ментальних уявлень у європейському суспільстві про психічні хвороби; дослідження розуміння феномену божевілля в західноєвропейському мистецтві; студії ментальностi лікарів у добу Раннього Нового часу. Теоретичні основи історичної антропології як сучасної філософії історії, які сформувалися під впливом філософських концепцій, включають онтологічну, гносеологічну й аксіологічну площини. Онтологічна площина проявляється у формуванні проблемного поля історично-антропологічних студій, ментально-культурного горизонту минулого. До її складу належать: аналіз підсвідомих підвалин психології й міфологічних систем протосуспільств і ранніх суспільств; осмислення сприймання спільнотами зазначених типів різноманітних соціокультурних явищ, зокрема хвороб і засобів лікування; ставлення суспільств до певних соціальних груп, зокрема до лікарів; аналіз сприймання політичної влади та механізмів формування її соціально-психологічних підвалин. Гносеологічна площина розкривається в утворенні історично-антропологічними концепціями методів аналізу глибинних, неусвідомлених аспектів психологічно-культурного виміру минулих епох; ефективному застосуванні міждисциплінарного підходу в аналізі ментальних феноменів і суспільної поведінки; реалізації пізнавальної взаємодії методологічних підходів етнології й історичної антропології. Аксіологічна площина полягає у стимулюванні поширення в осмисленні ментально-культурного горизонту історичних процесів цінностей гуманізму, плюралізму й рівноцінності культур і цивілізацій минулого та сучасності; діалогу різноманітних культур, світоглядних систем й інтелектуальних традицій.
Description
S. Aytov: ORCID 0000-0001-9049-5868
Keywords
philosophy of history, historical anthropology, theoretical foundations, philosophical concepts, methodological approaches, філософія історії, історична антропологія, теоретичні основи, філософські концепції, методологічні підходи, КФУ
Citation
Aytov S. Philosophical Conceptions and Theoretical Foundations of Historical Anthropology as a Modern Philosophy of History Forming. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2023. Вип. 32 (2). С. 11–18. DOI:10.15421/272317.