The Mediametaphor of Contemporary Ukrainian Theatre (Based on Specialised Printed Publications of the Period of Independence)
Loading...
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Ciudad Autónoma de Buenos Aires: Editorial Salud Ciencia y Tecnología, Argentina
Abstract
ENG: Introduction: theatre, as an art form, is intricately intertwined with the contemporary media landscape, playing a crucial role in shaping cultural and social values, and influencing the perception and interpretation of significant societal events. Objectives: the relevance of this study is determined by the need to explore the mediametaphor of theatre as an instrument defining images, ideas, and concepts transmitted through the media space. The aim of the research is to uncover the significance of mediametaphor in Ukrainian theatre based on periodicals created during the Independence era: “Kino-Teatr”, “Ukrainskyi Teatr”, “Proscenium”, “Teatralna Besida” and “Teatr Plus”. Method: the article is grounded in theoretical methods such as analytical, content analysis, comparative, and generalisation methods. Results: the research results indicate that the media space allows theatre arts to connect with the audience through various formats, including video transmissions, interactive online performances, and social media. These formats are characteristic of media communication in theatrical centers in all major cities of the country: in Kyiv, Lviv, Kharkiv, and Dnipro. This expands the possibilities of communication and interaction for the audience with the theatrical process, shaping their understanding and perception of art. In this context, the mediametaphor of theatre becomes an instrument defining images, ideas, and concepts conveyed to the audience through the media space. Conclusions: the article makes a significant contribution to the scientific literature on theatre journalism and cultural studies, broadening the understanding of these concepts in the modern Ukrainian context.
UKR: Вступ: театр як вид мистецтва нерозривно пов'язаний із сучасним медіапростором, відіграючи вирішальну роль у формуванні культурних і соціальних цінностей, впливаючи на сприйняття та інтерпретацію значущих суспільних подій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення медіаметафори театру як інструменту, що визначає образи, ідеї та концепти, які транслюються через медіапростір. Мета дослідження - розкрити значення медіаметафори в українському театрі на матеріалі періодичних видань, створених за часів Незалежності: «Кіно-Театр», “Український театр”, “Просценіум”, “Театральна бесіда” та “Театр плюс”. Метод: стаття ґрунтується на таких теоретичних методах, як аналітичний, контент-аналіз, порівняльний та метод узагальнення. Результати: результати дослідження свідчать про те, що медіапростір дозволяє театральному мистецтву контактувати з аудиторією через різні формати, зокрема відеотрансляції, інтерактивні онлайн-вистави та соціальні мережі. Ці формати характерні для медіакомунікації в театральних осередках усіх великих міст країни: Києва, Львова, Харкова та Дніпра. Це розширює можливості комунікації та взаємодії аудиторії з театральним процесом, формує її розуміння та сприйняття мистецтва. У цьому контексті медіаметафора театру стає інструментом, що визначає образи, ідеї та концепти, які доносяться до аудиторії через медіапростір. Висновки: стаття є вагомим внеском у наукову літературу з театральної журналістики та культурології, розширюючи розуміння цих понять у сучасному українському контексті.
UKR: Вступ: театр як вид мистецтва нерозривно пов'язаний із сучасним медіапростором, відіграючи вирішальну роль у формуванні культурних і соціальних цінностей, впливаючи на сприйняття та інтерпретацію значущих суспільних подій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення медіаметафори театру як інструменту, що визначає образи, ідеї та концепти, які транслюються через медіапростір. Мета дослідження - розкрити значення медіаметафори в українському театрі на матеріалі періодичних видань, створених за часів Незалежності: «Кіно-Театр», “Український театр”, “Просценіум”, “Театральна бесіда” та “Театр плюс”. Метод: стаття ґрунтується на таких теоретичних методах, як аналітичний, контент-аналіз, порівняльний та метод узагальнення. Результати: результати дослідження свідчать про те, що медіапростір дозволяє театральному мистецтву контактувати з аудиторією через різні формати, зокрема відеотрансляції, інтерактивні онлайн-вистави та соціальні мережі. Ці формати характерні для медіакомунікації в театральних осередках усіх великих міст країни: Києва, Львова, Харкова та Дніпра. Це розширює можливості комунікації та взаємодії аудиторії з театральним процесом, формує її розуміння та сприйняття мистецтва. У цьому контексті медіаметафора театру стає інструментом, що визначає образи, ідеї та концепти, які доносяться до аудиторії через медіапростір. Висновки: стаття є вагомим внеском у наукову літературу з театральної журналістики та культурології, розширюючи розуміння цих понять у сучасному українському контексті.
Description
V. Galatska: ORCID 0000-0002-1712-2712; N. Dashko: ORCID 0009-0003-1696-4592; S. Zharko: ORCID 0009-0009-4433-4508; K. Kornilova: ORCID 0009-0004-0565-1176; L. Tiahlo: ORCID 0009-0009-1754-8906
Keywords
art, cultural characteristics, journalism, periodicals, social media, мистецтво, культурні особливості, журналістика, періодичні видання, соцмережі, КФП
Citation
Galatska V., Dashko N., Zharko S., Kornilova K., Tiahlo L. The Mediametaphor of Contemporary Ukrainian Theatre (Based on Specialised Printed Publications of the Period of Independence). Salud, Ciencia y Tecnología - Serie de Conferencias. 2024. Vol. 3. Art. 1088. DOI: https://doi.org/10.56294/sctconf20241088.