Історична антропологія як сучасна філософія історії: мікроісторичний аспект
Loading...
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Abstract
UKR: Метою статті є розкриття сутності теоретичних особливостей «мікроісторичних» концепцій як складників історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії та їх значущості для розвитку філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. У процесі осмислення розвитку когнітивних кореляцій і діалогу «мікроісторичних» теорій та інших концепцій, які утворилися в процесі динаміки історичної антропології як сучасної філософії історії, можна визначити сукупність евристичних філософсько-іcторичних підходів і тенденцій формування «мікроісторичного» виміру розвитку суспільств минулого. Серед них зазначимо: осмислення особистісної і мікросоціальної розмірності минулого; встановлення когнітивних кореляцій філософсько-історичних дослідів мікрооб’єктів та макрооб’єктів; інтенсифікація інтелектуального діалогу мікроісторичного горизонту філософії історії із суспільно-гуманітарними науками (психологія особистості) і зменшення інтенсивності їх теоретичного діалогу з соціологією. Наведені евристичні надбання й наукові концепти «мікроісторичного» виміру філософсько-історичних студій виявляються суттєвим компонентом у процесі розвитку концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії. Значною мірою цей тренд проявляється в поглибленні розуміння буття людини минулого. Теоретична специфіка «мікроісторичного» горизонту є підставою для вивчення методологічних кореляцій історичної антропології як сучасної філософії історії з постструктуралістськими концепціями. У межах останніх усталеною є ідея, що законів у розвитку історичного процесу не існує, філософські студії сфокусовано на осмисленні оригінальних компонентів соціального буття минулого. Теоретичні підходи «мікроісторичного» горизонту філософсько-історичних студій до осмислення індивідуального життєвого досвіду особистості взаємодіють з концепцією «людської розмірності» динаміки науки, сформульованої Ст. Тулміним. У реалізації цього філософсько-наукового проєкту теоретичні підходи «мікроісторичного» аспекту історичної антропології як сучасної філософії історії можуть бути ефективно застосовані в рефлексивному полі концепцій філософії науки, зокрема у сфері аналізу ментальності та особистісних рис вчених, що істотно впливають на особливості їх наукового світогляду і дослідів.
ENG: The purpose of this article is to reveal the essence of the theoretical features of «micro-historical» concepts as components of the historical-anthropological horizon of the modern philosophy of history, and their significance for the development of philosophical-historical studies. The methodology of this work includes the principles of complementarity, structure, and dialogue. In the study of the problematic field of work, the following methods were applied: philosophical hermeneutics, systemic-structural, and interdisciplinary. Research results. In the process of understanding the development of cognitive correlations and the dialogue of «micro-historical» theories and other concepts, which were formed in the process of the dynamics of historical anthropology as a modern philosophy of history, it is possible to determine a set of heuristic philosophical-historical approaches and trends in the formation of the «micro-historical» dimension of the development of past societies. Among them we note: the understanding of the personal and microsocial dimensions of the past; establishment of cognitive correlations of philosophical and historical experiments of micro-objects and macro-objects; intensification of the intellectual dialogue of the micro-historical horizon of the philosophy of history with the social and humanitarian sciences (psychology of the individual) and the reduction of the intensity of their theoretical dialogue with sociology. The given heuristic assets and scientific concepts of the «micro-historical» dimension of philosophical-historical studies turn out to be an essential component in the process of developing the concepts of historical anthropology as a modern philosophy of history. To a large extent, this trend is manifested in the deepening of the understanding of human existence in the past. The theoretical specificity of the «micro-historical» horizon is the basis for the study of methodological correlations of historical anthropology as a modern philosophy of history with post-structuralist concepts. They believe that there are no laws in the development of the historical process and focus their theoretical studies on understanding the original components of the social existence of the past. The theoretical approaches of the «micro-historical» horizon of philosophical and historical studies to the understanding of the individual life experience of an individual interact with the concept of the «human dimension» of the dynamics of science, which was formulated by Art. Toulmin. In the implementation of this philosophical-scientific project, the theoretical approaches of the «micro-historical» aspect of historical anthropology as a modern philosophy of history can be effectively applied in the reflexive field of concepts of the philosophy of science, in particular in the field of analysis of the mentality and personal traits of scientists, which significantly affect the peculiarities of their scientific worldview and investigations.
ENG: The purpose of this article is to reveal the essence of the theoretical features of «micro-historical» concepts as components of the historical-anthropological horizon of the modern philosophy of history, and their significance for the development of philosophical-historical studies. The methodology of this work includes the principles of complementarity, structure, and dialogue. In the study of the problematic field of work, the following methods were applied: philosophical hermeneutics, systemic-structural, and interdisciplinary. Research results. In the process of understanding the development of cognitive correlations and the dialogue of «micro-historical» theories and other concepts, which were formed in the process of the dynamics of historical anthropology as a modern philosophy of history, it is possible to determine a set of heuristic philosophical-historical approaches and trends in the formation of the «micro-historical» dimension of the development of past societies. Among them we note: the understanding of the personal and microsocial dimensions of the past; establishment of cognitive correlations of philosophical and historical experiments of micro-objects and macro-objects; intensification of the intellectual dialogue of the micro-historical horizon of the philosophy of history with the social and humanitarian sciences (psychology of the individual) and the reduction of the intensity of their theoretical dialogue with sociology. The given heuristic assets and scientific concepts of the «micro-historical» dimension of philosophical-historical studies turn out to be an essential component in the process of developing the concepts of historical anthropology as a modern philosophy of history. To a large extent, this trend is manifested in the deepening of the understanding of human existence in the past. The theoretical specificity of the «micro-historical» horizon is the basis for the study of methodological correlations of historical anthropology as a modern philosophy of history with post-structuralist concepts. They believe that there are no laws in the development of the historical process and focus their theoretical studies on understanding the original components of the social existence of the past. The theoretical approaches of the «micro-historical» horizon of philosophical and historical studies to the understanding of the individual life experience of an individual interact with the concept of the «human dimension» of the dynamics of science, which was formulated by Art. Toulmin. In the implementation of this philosophical-scientific project, the theoretical approaches of the «micro-historical» aspect of historical anthropology as a modern philosophy of history can be effectively applied in the reflexive field of concepts of the philosophy of science, in particular in the field of analysis of the mentality and personal traits of scientists, which significantly affect the peculiarities of their scientific worldview and investigations.
Description
С. Айтов: ORCID 0000-0001-9049-5868
Keywords
філософсько-історичні теорії, історично-антропологічні концепції, «мікроісторія», теоретичні підходи, інтелектуальний діалог, philosophical-historical theories, historical-anthropological concepts, «micro-history», theoretical approaches, intellectual dialogue, КФУ
Citation
Айтов С. Ш. Історична антропологія як сучасна філософія історії: мікроісторичний аспект. Дослідження з іcторії і філософії науки і техніки. 2024. № 33 (1). С. 41–48. DOI: 10.15421/272405.