Кафедра економічної інформатики (ДМетІ)
Permanent URI for this community
UK: Кафедра економічної інформатики (Дніпровський металургійний інститут, ДМетІ)
EN: Department of Economic Informatics (DMetI)
Browse
Browsing Кафедра економічної інформатики (ДМетІ) by Subject "anisotropy"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Математичне моделювання в задачах геометрично нелінійної теорії пружності(Херсонський національний технічний університет, 2021) Кагадій, Тетяна Станіславівна; Шпорта, Анна Григорівна; Білова, Оксана Вікторівна; Щербина, Ірина ВолодимирівнаUKR: Розв’язки багатьох важливих для практики задач, що виникають в сучасній техніці, не завжди можуть бути отримані традиційними методами теорії аналітичних функцій або за допомогою інтегральних перетворень. Це відноситься, наприклад, до контактних задач, в яких враховуються скінченні розміри області хоча б в одному напрямку, або досліджуються середовища з криволінійною анізотропією тощо. Засоби математичної теорії пружності виявляються не надто ефективними для дослідження таких задач. У цьому випадку доцільно використовувати досягнення теорії потенціалу. Застосування ж асимптотичних методів при цьому, навіть в складних випадках, дозволяє отримувати обґрунтовані наближені рівняння, уточнювати якісні закономірності і отримувати аналітичні розв’язки задач. У даній роботі представлене узагальнення методу збурень, яке дозволяє звести дослідження складних задач геометрично нелінійної теорії пружності (в плоскій та просторовій постановці) до послідовного розв’язання більш простих крайових задач теорії потенціалу. Геометрично нелінійна теорія пружності містить в собі деякі особливості, завдяки яким вона відрізняється від класичної (лінійної) теорії. Головна відмінність полягає в урахуванні різниці між геометрією недеформованого та деформованого станів досліджуваного тіла, коли мають місце переміщення, які викликають значні зміни геометрії тіла. При цьому рівняння рівноваги необхідно складати з урахуванням зміни форми і розмірів конструкцій. Врахування кінцевих деформацій, які при створенні математичних моделей веде до значних труднощів при розв’язуванні задач, але в той же час наближає модель до реальної проблеми. Метод збурень, що використовується для розв’язання нелінійних рівнянь у частинних похідних, має теоретичне і практичне значення. Він універсальний і може використовуватися для аналізу різних завдань математичної фізики. Розроблений підхід може бути застосований для вирішення завдань, в яких істотну роль грають залишкові деформації. Наприклад, згин тонких пластин і оболонок. У розглянутій модельній задачі вдалося виділити вплив геометричної нелінійності на напружено-деформований стан досліджуваного тіла. Саме тому результати представленої роботи мають як теоретичне, так і прикладне значення, а дослідження є актуальним.Item Урахування геометричнї нелінійності при математичному моделюванні задач теорії пружності(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2023) Білова, Оксана ВікторівнаUKR: Рішення багатьох важливих для практики проблем, що виникають у сучасній техніці, не завжди можна отримати традиційними методами теорії аналітичних функцій або за допомогою інтегральних перетворень. Це стосується, наприклад, контактних задач, в яких враховуються кінцеві розміри області хоча б в одному напрямку, або досліджуються середовища з криволінійною анізотропією і т. д. Засоби математичної теорії пружності малоефективні для вивчення таких проблем. У цьому випадку доцільно використовувати досягнення теорії потенціалу. Одночасне використання асимптотичних методів навіть у складних випадках дозволяє отримати обґрунтовані наближені рівняння, з'ясувати якісні закономірності, отримати аналітичні розв'язки задач. У статті представлено узагальнення методу збурень, що дозволяє звести дослідження складних задач геометрично нелінійної теорії пружності (у площинній та просторовій постановці) до послідовного розв’язання більш простих крайових задач теорії потенціалу. Геометрично нелінійна теорія пружності містить деякі особливості, які відрізняють її від класичної (лінійної). Основна відмінність полягає у врахуванні різниці між геометрією недеформованого та деформованого станів досліджуваного тіла, коли відбуваються рухи, що викликають значні зміни геометрії тіла. При цьому рівняння рівноваги необхідно складати з урахуванням зміни форми і розмірів конструкцій. Врахування скінченних деформацій, що при створенні математичних моделей призводить до значних труднощів у вирішенні задач, але в той же час наближає модель до реальної задачі.