Антропологічні виміри філософських досліджень (ДІІТ)

Permanent URI for this community

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/2963

UK:
Збірник наукових праць
В даному репозітарії представлені електронні версії статей, автори яких є членами спільноти університету.
Повний випуск кожного збірника доступний на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або на сайті збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"

ENG:
Anthropological Measurements Of Philosophical Research: collection of scientific papers
This repository contains e-articles whose authors are members of the community of the University.
Full version of each collection is available at the Vernadsky National Library of Ukraine or online at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"

ISSN 2227–7242 (Print), ІSSN 2304–9685 (Online)

Browse

Now showing 1 - 15 of 15

Cartesian Personal Metaphysics
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Malivskyi, Anatolii M.
ENG: Purpose. To consider the personal nature of Cartesian metaphysics. Its implementation involves: a) outlining methodological changes in the philosophy of the twentieth century; b) analysis of ways to interpret anthropological component of philosophizing in Descartes studies; c) appeal to Descartes’ texts to clarify the authentic form of his interpretation of metaphysics. Theoretical basis. I base my view of Descartes’ legacy on the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics. Originality. Based on Descartes’ own concept of teaching, the author substantiates the personal nature of Cartesian metaphysics. Important prerequisites for its comprehension are attention to the ethical motive as the driving force of philosophizing and recognition of the importance of the poetic worldview. The idea of the basic role of poetics finds its meaningful confirmation in the texts of the philosopher, who interprets the main areas of philosophy (science, morality and medicine) as the forms of art. Conclusions. Based on his own vision of anthropology and metaphysics as the forms of completion of the revolution initiated by Copernicus, the author defends the idea of the constitutive presence of personality in Descartes’ metaphysics. In the process of studying the research literature, methodological guidelines are outlined in the form of the importance of personal determination of the search for truth, the key role of ethical motive and art as components of philosophizing. The thesis about the poetic form of presentation of metaphysics by Descartes as a form of fixation of its personal dimension is substantiated.
Descartes about Anthropological Grounds of Philosophy in the "Early Writings"
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Malivskyi, Anatolii M.
ENG: Purpose of this work is to find the key to understanding the paradox of Descartes’ way of philosophizing during the recourse to the text of "early writings". Realization of the set purpose involves the consistent solving of such tasks: by referring to the research literature, to outline the forms of transition to modern methodology; to explicate the main reasons for philosophy anthropologization by Descartes; to analyze the role of art as the main form of ex-pressing Descartes’ worldview in the "early writings". Theoretical basis. Studies by Descartes experts and the phe-nomenological tradition. Originality. The analysis of the "early writings" allows to determine the origins of the main doctrine of Descartes’ philosophizing. Its role is manifested in the course of clarifying the main motives of the anthropological approach of the French philosopher. That entails their rootedness in the Copernican-based scientific revolution of the New Age. A prerequisite for the authentic comprehension of the radical change carried out by Descartes is the attention to the paradigmatic significance of art, which is most fully asserted in the "early writings". It is substantiated that the appeal of young Descartes to the experience of art influences his understanding of science, as well as the awareness of human presence in the development of the scientific picture of the world and the distinction of the main components of human nature – mind and will. Conclusions. During the analysis of the contemporary literature devoted to Descartes, there is outlined the tendency to go beyond the notions of naivety and simplicity of his position, one of the manifestations of which is the increased attention to anthropology. The main motives for its actualization are rooted in the scientific revolution of the New Age, which are the form of completion of the radical worldview change initiated by Copernicus. It is about the vision of man as the main component of the universe, attention thereto in the search for the source point and the decisive authority for the world development, reflection of the thinker’s desire to build his own ethical doctrine based on human nature. While comprehending the "early writings", the author focuses on the interpretation by young Descartes of art as a form of expression of truth, which enables the authentic comprehension of human nature. These ideas became the basis for the further work of the thinker, and today they open up new perspectives of exploring the anthropological foundation for later works.
Doctrine of Man in Descartes and Pascal
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Malivskyi, Anatolii M.
ENG: Purpose. The paper aims at substantiating the meaningful relationship between Descartes’ and Pascal’s posi-tions as two variants in responding to the demand of the era in the development of anthropology. The realization of this purpose involves defining the spiritual climate of the era and addressing to the texts of two great French thinkers of the 17th century to demonstrate common moments in interpreting the phenomenon of a man. Theoretical basis. The methodological basis in the research is the conceptual propositions of the representatives of phenomenology and hermeneutics. Originality. The existence of the doctrine of human nature by Descartes is argued and the mani-festations of common moments with Pascal’s doctrine are outlined. The latter include the context of the Copernican unfinished Revolution, the emphasis on restrictions in the methodology of the natural sciences, the intense search for description language beyond the rational components of human nature, the high opinion in the Christian understand-ing of man, critique of atheism. Conclusions. The paper substantiates the meaningful relationship in the doctrine of man from both French thinkers, which manifests itself in the vision of the initial situation as a person’s choice of their own foundations in the course of conceptualization the scientific revolution, understanding of Christianity as a basic paradigm of thinking, priority of the anthropological interest over natural-science one, the dominant role of the ethical philosophizing motive.
Hohol’s Anthropological Project in the Russian Empire
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, Ukraine, 2024) Malivskyi, Anatolii M.; Kolesnykova, Tetiana O.; Snitko, D. Y.
ENG: Purpose. To reconstruct Hohol’s point of view on his anthropological project, that is, to identify his answers to the question of what a person is in the dimensions of the essential and the proper. In other words, it is about clarifying Hohol’s position on the principles of Ukrainian existence in the russian empire. Theoretical basis. Our view of Hohol’s legacy is based on the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics. Originality. For the first time, an attempt is made to study Hohol’s legacy as a development of an anthropological project. In the process of its implementation, the authors reconstructed the main dimensions of this project, using the biography of the thinker, his correspondence, and texts. Close attention to the peculiarities of Hohol’s anthropology allows us to approach the understanding of the theoretical paradoxes of the writer’s worldview and the factors of his early death as a personal life tragedy of a patriot of Ukraine. The point is that Hohol, in the process of searching for forms of realising his high calling, set himself the task of substantiating a utopian goal. For him, the ways of building russia as a great power involve the emasculation of the basic values of European culture and the humiliation of human dignity. Conclusions. In the course of the study of Mykola Hohol’s works, the authors have identified: a) the importance of worldview and philosophical issues; b) the problems of man in his heritage. It is argued that Mykola Hohol, solving the problem of outlining the general features of human nature, at an early stage of his work demonstrated optimism and expressive life-affirming features rooted in Ukrainian centrism. Significant changes in our thinker’s worldview led to his attempts to substantiate an alternative version of the European anthropological project, which involves justifying the insignificance of the average russian citizen and the empire itself at the cost of denying the achievements of European philosophy and science. The painful experience of this theoretical dissonance was a prerequisite for Mykola Vasylyovych’s early tragic death. Today, it is a kind of warning about the impossibility of combining Ukrainian and russian culture, that is, the danger of a nihilistic attitude towards the achievements of European culture, of which Ukraine is an integral part. The authors associate the prospects for further study of Hohol’s legacy with focusing on his: a) criticism of the Enlightenment and b) clarification of the forms of substantive rootedness of his work in Ukrainian philosophy, primarily in the teachings of Hryhorii Skovoroda.
John Locke’s Philosophy as a Teaching about Human and their Behavior
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Shvetsova, Mariia B.
EN: Purpose. The article is aimed to outline Locke’s position on the basic principles of proper human behavior. Its implementation involves: a) review of the research literature concerning the place of anthropological motive in philosophizing and b) research of his interpretation of human nature and the role of the rational component. Theoretical basis. The author’s approach is based on the conceptual provisions of phenomenology and existentialism. Originality. The work considers the teaching of Locke as the author of the original concept of human nature, which is closely related to the understanding of ethical issues. It is proved that its meaningful development involves the identification of the main components of human nature in the process of determining the basic principles of personality behavior. The original conception of the thinker on the irrational component of human nature and the ways of its rationalization is analyzed. Conclusions. It is substantiated that Locke’s philosophical heritage is not reduced to depersonalized empiricism as epistemology, and his teaching about human is not limited to the abstract study of their rational component. The thinker connects the request of his own epoch with the new vision of human and the basic principles of their behavior on the basis of rationality. Locke is looking for the ways to master the irrational component of human nature and is convinced that in the era of the scientific revolution, the basis of human behavior should be rationality. Locke considers human freedom to be one of the key moments of human nature.
Lessons of Descartes: Metaphysicity of Man and Poetry
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Malivskyi, Anatolii M.
ENG: Purpose. To consider the uniqueness of Descartes’ way of interpreting poetry as a type of philosophizing that makes it possible to comprehend the metaphysical nature of man. Its implementation involves the consistent solution of the following tasks: a) understanding methodological changes in the philosophy of the 20th century in the process of actualization of anthropological interest; b) argumentation of the importance of poetic thinking for early Des-cartes in the process of addressing modern historians of philosophy and the thinker’s texts. Theoretical basis. I rely on the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics.Originality. Finding of the study is that poetic thinking is the most authentic way of meaningful comprehension of the metaphysicity of man. The paperoutlines the nature of the expression of this correlation in the philosophizing of the 20th-21th centuries and substan-tiates the thesis about the importance of the poetic principle for understanding the phenomenon of man in earlyworks by Descartes.Conclusions.The paper examined the methodological shifts in anthropologically oriented phi-losophizing of the 20th-21th centuries and focused on the manifestations of related moments in the philosophical legacy of Descartes. The latter demonstrates the existence of a still underestimated version of interpreting the meta-physical foundations of human existence, the form of understanding of which is poetic thinking. It is a form of car-ing for the humane in man.
Motif of Death in Ukrainian-Canadian Poetry
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2022) Liashenko, Iryna
ENG: Purpose of the research is to study the originality of interpretation of death in the lyrics of Ukrainian diaspora in Canada in the context of the opposition "foreign land – motherland", based on its existential development in philosophical anthropology and culture of the last two centuries. Its implementation presupposes, first of all, analysis of the forms of development and disclosure of the death motif by figurative and artistic means. Theoretical basis. The author uses the well-founded tradition of interpreting the death motif in philosophical literature of the last centuries, i.e. non-classical and modern philosophical thought. Originality. The present study is an attempt at systematization of the notions of death in Ukrainian poetry in Canada in the second half of the 20th century. It is based on the study of artistic texts and the worldview of Ukrainian emigrants. Appeal to the fiction of the Ukrainian Diaspora allows illustrating the originality of philosophical understanding of death in the context of the national culture. Conclusions. Reference to Ukrainian-Canadian poetry allows expanding the space of philosophical understanding of death in the form of figurative fiction. Concretizing the character of their interpretation of the motif of death, it is necessary to focus attention on its two basic forms of manifestation: existential, associated with living abroad, and sacrificial death for the benefit of the homeland. Thus, the motif of death occupies a significant place in the lyrics of representatives of the Ukrainian diaspora. The concept of human death is closely connected with the concept of life, which is concretized through their meaningful comprehension. This is a matter of interpretation of despair and loneliness motifs, as well as the illumination of the images of a foreign land, which is one of the features of emigrant literature in general.
The Phenomenon of Negative Emotions in the Social Existence of Human
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Pavlova, T. S.; Bobyl, Vladimir V.
EN: Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the typology of ethical emotions, b) to highlight individual negative ethical emotions and to determine their ability to influence human behaviour. Theoretical basis. The theoretical and methodological basis of the research is the recognition of the significant influence of negative emotions on human activity in society. In this regard, it is proposed to consider them as a complex multidisciplinary phenomenon, which is predetermined by both social and personal factors of origin and has a certain specificity of objectification. Originality. The authors determined that in addition to destructive effects on a person of negative emotions, they can also have a constructive effect on person’s behaviour, due primarily to the fact that a person does not want to experience these emotions and therefore tries to avoid situations they cause. Conclusions. The ethical emotions of guilt, embarrassment, anger, disgust and contempt can affect, through the cognitive aspect of the emotional process, the decision-making process of people when they predict situations in which they risk to feel such emotions. So the emotion of guilt creates a constructive setup aimed at correcting inappropriate social norms of human behaviour. The emotion of embarrassment motivates a person to behave more benevolently in society in order to integrate in it and get its approval, thus encouraging the person to adhere to social and moral agreements and norms. The emotion of anger motivates a person to act to eliminate injustice, herewith not only in relation to himself, but also in relation to others. Rejecting those people who cause moral and social aversion, society creates a system of punishments and rewards that acts as a strong deterrent to the socio-cultural behaviour. The emotion of contempt performs the function of preventing punishment in relation to the despised individual.
Pre-Critical Kant on the Anthropological Basis of the Enlightenment Project
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2022) Malivskyi, Anatolii M.; Yakymchuk, О. І.
ENG: Purpose. The authors aim to reveal the peculiarity of comprehension of the human phenomenon in the process of referring to the text of "Observations on the Feeling of the Beautiful and Sublime" by the early Immanuel Kant, which is based on the critical rethinking of the Enlightenment position. A prerequisite for its substantial solution is addressing the problem of the place of the "Observations" in the evolution of Kant’s anthropological views. Theoretical basis. Our view of Kant’s legacy is based upon the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics. Originality. We have proved that the anthropological interest was inherent in Kant already in the pre-critical stage of his work, as shown by the still underestimated treatise "Observation". The paper give arguments that this text highlights the main topics that will later be the subject of a detailed study of both Kant himself and philosophical anthropology of the 20th century. It is revealed that Kant overcomes the Enlightenment temptation to absolutize the power of human reason and emphasizes its limitations. The specified step is a necessary condition for him to comprehend the important role of the sensual-passionate component of human nature and to recognize the importance of the metaphysical nature of man. Conclusions. For us today, the pre-critical Kant appears as the developer of anthropological teaching, first presented in the treatise "Observations". Already at this stage, Kant demonstrates a holistic vision of human nature. In the process of creative evolution of the thinker, this treatise should be qualified as a kind of sketch of the future concentrated development of human nature, elaborated in the pages of "Anthropology" in 1798. The author gives a key place to the metaphysics of human nature, a vivid illustration of which is, in particular, the last paragraph of "Observations" dedicated to freedom. The conducted analysis provides sufficient grounds for qualifying this text as an outline of the anthropological basis of his doctrine of pure reason, the doctrine of metaphysics as the metaphysics of man, which, in turn, gives us the key to understanding "Anthropology" as his final text.
Антропологічна інтенція філософування Рене Декарта та її прояв у тексті «Правил»
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета: виходячи з бачення філософії Нового часу як відповіді на виклики епохи щодо побудови об’єктивної картини світу та саморозбудови людини, проаналізувати основні варіанти оцінки амбівалентності базової інтенції філософування Декарта в дослідницькій літературі та уточнити характер її двозначності. Обґрунтувати домінуючий характер антропологічної інтенції в тексті «Правил для керування розумом». Новизна. Уточнено характер амбівалентності базової інтенції тексту «Правил» як форми прояви двох основних, протилежно спрямованих запитів Нового часу, а саме - запиту на об’єктивність наукових знань та запиту на антропологію як наріжний камінь філософії. Автором статті обґрунтовано домінування антропологічної складової тексту «Правил» над науковими знаннями. Висновки. Окреслені основні прояви амбівалентності базової настанови філософування Декарта як побудови об’єктивної картини світу та саморозбудови людини. Акцентовано детермінуючий вплив на процес становлення базової інтенції, по-перше, специфіки досвіду математичного знання та платонівсько-аристотелівська традиція філософування, по-друге - персоналі стичної традиції християнства. В ході звертання до тексту «Правил» Декарта аргументується двозначність його базової настанови, уточнено її характер та обґрунтовується домінування антропологічної інтенції.
Декарт про антропологічне підґрунтя філософування в "ранніх записах"
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідницької літератури окреслити форми переходу до сучасної методології; експлікувати основні мотиви антропологізації філософування у Декарта; проаналізувати роль мистецтва як основної форми увиразнення світогляду Декарта в "ранніх записах". Теоретичний базис. Дослідження декартознавців та феноменологічна традиція. Наукова новизна. Здійснений аналіз "ранніх записів" дозволяє прояснити витоки головної настанови філософування Декарта. Її роль проявляється в ході прояснення основних мотивів антропологічного підходу французького філософа. Мова йде про їх укоріненість в започаткованій Коперником науковій революції Нового часу. Передумовою автентичного осягнення здійсненого Декартом радикального перевороту є увага до парадигмальної значущості мистецтва, найбільш повно оприявненої в "ранніх записах". Обґрунтовано, що звернення молодого Декарта до досвіду мистецтва впливає на його розуміння науки, а також усвідомлення людської присутності в розбудові наукової картини світу та виокремлення основних компонентів людської природи – ума і волі. Висновки. В ході аналізу присвяченої Декарту сучасної літератури окреслена тенденція виходу за межі уявлень про наївність та простоту його позиції, одним з проявів якої є посилення уваги до антропології. Основні мотиви її актуалізації укорінені в науковій революції Нового часу і є формою завершення започаткованого Коперником радикального перевороту в світогляді. Йдеться про бачення людини як головного компоненту світобудови, уваги до неї в ході шукань вихідного пункту та вирішальної інстанції розбудови світу, відображення прагнення мислителя розбудувати власне етичне вчення на базі людської природи. В ході осмислення "ранніх записів" автор зосереджує увагу на тлумаченні молодим Декартом мистецтва як форми оприявнення істини, котра уможливлює автентичне осягнення людської природи. Означені ідеї стали підґрунтям подальшої творчості мислителя, котрі сьогодні відкривають нові перспективи експлікації антропологічного підґрунтя для більш пізніх творів.
Особистісні мотиви філософування: Картезій та К’єркегор
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета аналізу – акцентувати змістовну спорідненість та спадкоємність в підходах Картезія та К’єркегора до тлумачення ключових чинників філософських шукань. Її реалізація передбачає прояснення таких моментів в позиціях обох мислителів: а) належні засади людського існування, б) чинники можливості свободи людини як умова її саморозбудови, в) своєрідність підходу до реалізації задачі доказу Бога. Теоретичний базис. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителів як прояви їх особистостей. Новизна підходу автора полягає у переконанні щодо правомірності розгляду філософії Нового часу як форми реалізації запиту епохи на розбудову людини. Істотною передумовою розкриття теми статті є увага до останніх досліджень філософії Картезія, котрі демонструють ключову значущість антропології. Оскільки становлення власної позиції К’єркегора є діалогом зі знеособленим баченням філософії, то формою увиразнення споріднених мотивів вчень обох мислителів є акцентування особистісних мотивів філософування. Спорідненість шляхів та способів їх увиразнення. проявляється, по-перше, в дистанціюванні від знеособленої та дегуманізованої картини світу, по-друге, в релігійній спрямованості шукань та доказах існування Бога виходячи з конечної природи людини. Висновки свідчать, що сучасний рівень історико-філософської науки уможливлює обстоювання тези про змістовну спорідненість позицій Картезія та К’єркегора щодо розуміння основних мотивів філософування, котрі суголосні нинішнім шуканням. Окреслюючи контекст тлумачення К’єркегором антропологічного проекту Картезія, автор виходить з визнання детермінуючого впливу гегелівського тлумачення філософії взагалі та його тлумаченням Картезія зокрема. Означена констатація уможливлює тлумачення шукань К’єркегора як деконструкцію Гегеля, оскільки подальше некритичне збереження та відтворення його настанов оцінюється як загрозливе для і реалізації людиною свого духовного покликання. Спільний принциповий момент в позиціях обох мислителів – посилений інтерес до індивідуально- особистісних аспектів природи людини як конститутивного чинника доказу існування Бога.
Феномен эмоций негативной направленности в социальном бытии человека
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Павлова, Т. С.; Бобыль, Владимир Владимирович
RU: Цель. Исследование направлено на определение влияния негативных этических эмоций на социальную жизнь и деятельность личности, что предусматривает решение определенных задач: а) выяснить подходы к типологизации этических эмоций, б) выделить отдельные негативные этические эмоции и определить их способность влиять на человеческое поведение. Теоретический базис. Теоретико-методологической базой исследования является признание весомого влияния этических эмоций негативной направленности на деятельность человека в обществе. В связи с этим предлагается их рассмотреть как сложный мультидисциплинарный феномен, который обусловлен как социальными, так и личностными факторами возникновения и имеет определенную специфику объективации. Научная новизна. Авторами было установлено, что, кроме деструктивного воздействия на человека этических эмоций негативного характера, они могут также и конструктивно влиять на его поведение; а связано это прежде всего с тем, что человек не желает переживать эти эмоции и поэтому старается избегать ситуаций, которые их вызывают. Выводы. Этические эмоции вины, смущения, гнева, отвращения, презрения могут влиять через когнитивный аспект эмоционального процесса на процесс принятия решений людьми, когда они прогнозируют ситуации, в которых рискуют испытать такие эмоции. Так, эмоция вины создает конструктивную установку, которая направлена на исправление несоответствующего общественным нормам поведения человека. Эмоция смущения мотивирует человека вести себя более дружелюбно в обществе с целью интеграции в него и одобрения с его стороны, таким образом, поощряя его придерживаться социальных и моральных соглашений и норм. Эмоция гнева мотивирует человека к действию по устранению несправедливости, причем не только в отношении его самого, но и по отношению к другим. Отвергая тех людей, которые вызывают моральное и социальное отвращение, общество создает систему наказаний и поощрений, действующих как сильный сдерживающий фактор для надлежащего в социально-культурном отношении поведения. Эмоция презрения выполняет функцию предупреждения наказания по отношению к индивиду, которого презирают.
Філософія Декарта: базова інтенція та статус антропології
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета. Мета даної статті – наголосити на недостатності редукціоністських тлумачень спадщини Декарта та акцентувати конститутивну значимість антропології у власному проекті мислителя. Методологія. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителя як прояву його особистості. Недоліком усталених редукціоністських методологій є зосередженість на тлумаченні ідей Декарта як прояву детермінуючого впливу зовнішніх чинників. Новизна. Актуалізація істотності антропології в структурі філософського вчення Декарта базується на визнанні ключової значимості як антропологічної інтенції в попередній філософії, так і антропологічного проекту у власних текстах мислителя. На основі окреслених ідей оприявнюється недостатність усталених деантропологізованих тлумачень базової інтенції вчення Декарта.Висновки. Доведено, що антропологія, якою мала завершитися філософія Декарта, в умовах домінування редукціоністської настанови була витіснена деантропологізованим образом реальності. Осягнення автентичного образу філософії Декарта передбачає посилену увагу до антропологічної компоненти його онтології.
Хайдеггер об антропологических интенциях философствования Декарта
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Маливский, Анатолий Николаевич
RUS: Цель. Вычленить и осмыслить основные моменты хайдеггеровского видения ключевых идей философии Декарта в ходе поисков «другого начала» философствования как антропологии. Реализация поставленной цели предполагает решение следующих задач: обоснование идеи критического отношения Хайдеггера к устоявшимся техноморфным стереотипам о базовой интенции философии Декарта; реконструкцию контекста обращения Хайдеггера к осмыслению базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта; анализ аутентичности оценок учения Декарта Хайдеггером в современной литературе. Методология. Существенный потенциал ходе конструктивного осмысления и теоретической реконструкции антропологической интенции философствования имеют достижения антропологически ориентированной мысли ХХ века, а именно – экзистенциализм, философская антропология, персонализм, коммуникативная философия. Особое значение приобретает наследие Хайдеггера, особенно его размышления о путях поиска и обретения содержательной альтернативы техницизму в виде «другого начала» философствования. Научная новизна. Анализ научной литературы, посвященной отношению Хайдеггер – Декарт, свидетельствует о доминировании усеченного понимания философии Декарта, лишенного антропологической составляющей, и, как следствие, игнорирование содержательной преемственности идей Декарта Хайдеггером. Обращаясь к соответствующим текстам Хайдеггера, посвященным осмыслению глубинных трансформаций Нового времени, мы обнаруживаем – именно антропология выступает в качестве краеугольного камня науки и техники. Осознание базисной роли антропологии в культуре Нового времени побуждает Хайдеггера посвящать многие страницы своих текстов деструкции устоявшихся представлений о самодостаточности науки, техники, мышления и обнаружению скрытых от поверхностного взгляда личностного характера философского знания. Выводы. Хайдеггер считает целесообразным уделить много внимания наследию Декарта как одного из тех фундаментальных мыслителей, чье творчество особенно важно в ходе одновременного осмысления как истоков европейской антропологии, так и становления основ техногенной цивилизации Нового времени. Наследие Хайдеггера в значительной мере способствует более аутентичному истолкованию базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта. Открытие им новых перспектив в значительной степени обусловлено его собственной антропологической ориентацией, критическим отношением к линейной концепции истории философии, неприятием поверхностности техноморфного истолкования философии.

Browse

Browsing Антропологічні виміри філософських досліджень (ДІІТ) by Subject "anthropology"

Results Per Page

Sort Options