Hohol’s Anthropological Project in the Russian Empire
Loading...
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, Ukraine
Abstract
ENG: Purpose. To reconstruct Hohol’s point of view on his anthropological project, that is, to identify his answers to the question of what a person is in the dimensions of the essential and the proper. In other words, it is about clarifying Hohol’s position on the principles of Ukrainian existence in the russian empire. Theoretical basis. Our view of Hohol’s legacy is based on the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics. Originality. For the first time, an attempt is made to study Hohol’s legacy as a development of an anthropological project. In the process of its implementation, the authors reconstructed the main dimensions of this project, using the biography of the thinker, his correspondence, and texts. Close attention to the peculiarities of Hohol’s anthropology allows us to approach the understanding of the theoretical paradoxes of the writer’s worldview and the factors of his early death as a personal life tragedy of a patriot of Ukraine. The point is that Hohol, in the process of searching for forms of realising his high calling, set himself the task of substantiating a utopian goal. For him, the ways of building russia as a great power involve the emasculation of the basic values of European culture and the humiliation of human dignity. Conclusions. In the course of the study of Mykola Hohol’s works, the authors have identified: a) the importance of worldview and philosophical issues; b) the problems of man in his heritage. It is argued that Mykola Hohol, solving the problem of outlining the general features of human nature, at an early stage of his work demonstrated optimism and expressive life-affirming features rooted in Ukrainian centrism. Significant changes in our thinker’s worldview led to his attempts to substantiate an alternative version of the European anthropological project, which involves justifying the insignificance of the average russian citizen and the empire itself at the cost of denying the achievements of European philosophy and science. The painful experience of this theoretical dissonance was a prerequisite for Mykola Vasylyovych’s early tragic death. Today, it is a kind of warning about the impossibility of combining Ukrainian and russian culture, that is, the danger of a nihilistic attitude towards the achievements of European culture, of which Ukraine is an integral part. The authors associate the prospects for further study of Hohol’s legacy with focusing on his: a) criticism of the Enlightenment and b) clarification of the forms of substantive rootedness of his work in Ukrainian philosophy, primarily in the teachings of Hryhorii Skovoroda.
UKR: Мета. Реконструювати точку зору Гоголя щодо його антропологічного проєкту, тобто виявити його відповіді на питання про те, що собою являє людина у вимірах сущого та належного. Інакше кажучи, йдеться про з’ясування позиції Гоголя щодо принципів існування українця в російській імперії. Теоретичний базис. Наш погляд на спадщину Гоголя базується на концептуальних положеннях феноменології, екзистенціалізму та герменевтики. Наукова новизна. Вперше зроблена спроба вивчити спадщину Гоголя як розробку антропологічного проєкту. В процесі її реалізації автори, звертаючись до біографії мислителя, його листування та текстів, реконструювали основні виміри цього проєкту. Уважне ставлення до особливостей антропології Гоголя дозволяє наблизитися до розуміння теоретичних парадоксів світогляду письменника та чинників його ранньої смерті як особистої життєвої трагедії патріота України. Йдеться про те, що Гоголь в процесі пошуку форм реалізації свого високого покликання поставив перед собою задачу — обґрунтувати утопічну мету. Для нього шляхи розбудови росії як великої держави передбачають вихолощення базових цінностей європейської культури та приниження гідності людини. Висновки. В ході дослідження творів Миколи Гоголя автори виявили: а) важливість світоглядно-філософських питань; б) проблеми людини в його спадщині. Аргументовано, що Микола Гоголь, вирішуючи задачу окреслення загальних рис природи людини, на ранньому етапі творчості демонстрував оптимізм та виразні життєстверджуючі риси, укорінені в україноцентризмі. Істотні зміни в світогляді нашого мислителя зумовили його намагання обґрунтувати альтернативний європейському варіант антропологічного проєкту, що передбачає виправдання нікчемності пересічного жителя росії та й самої імперії ціною заперечення здобутків європейської філософії та науки. Болісне переживання цього теоретичного дисонансу стало передумовою ранньої трагічної смерті Миколи Васильовича. Нині вона є своєрідним попередженням про неможливість поєднати українську культуру та культуру росії, тобто небезпеку нігілістичного ставлення до здобутків європейської культури, невід’ємною складовою якої є Україна. Перспективи подальшого дослідження спадщини Гоголя автори повʼязують із зосередженням уваги на його: а) критиці Просвітництва та б) зʼясуванні форм змістовної укоріненості його творчості в українській філософії, насамперед у вченні Григорія Сковороди.
UKR: Мета. Реконструювати точку зору Гоголя щодо його антропологічного проєкту, тобто виявити його відповіді на питання про те, що собою являє людина у вимірах сущого та належного. Інакше кажучи, йдеться про з’ясування позиції Гоголя щодо принципів існування українця в російській імперії. Теоретичний базис. Наш погляд на спадщину Гоголя базується на концептуальних положеннях феноменології, екзистенціалізму та герменевтики. Наукова новизна. Вперше зроблена спроба вивчити спадщину Гоголя як розробку антропологічного проєкту. В процесі її реалізації автори, звертаючись до біографії мислителя, його листування та текстів, реконструювали основні виміри цього проєкту. Уважне ставлення до особливостей антропології Гоголя дозволяє наблизитися до розуміння теоретичних парадоксів світогляду письменника та чинників його ранньої смерті як особистої життєвої трагедії патріота України. Йдеться про те, що Гоголь в процесі пошуку форм реалізації свого високого покликання поставив перед собою задачу — обґрунтувати утопічну мету. Для нього шляхи розбудови росії як великої держави передбачають вихолощення базових цінностей європейської культури та приниження гідності людини. Висновки. В ході дослідження творів Миколи Гоголя автори виявили: а) важливість світоглядно-філософських питань; б) проблеми людини в його спадщині. Аргументовано, що Микола Гоголь, вирішуючи задачу окреслення загальних рис природи людини, на ранньому етапі творчості демонстрував оптимізм та виразні життєстверджуючі риси, укорінені в україноцентризмі. Істотні зміни в світогляді нашого мислителя зумовили його намагання обґрунтувати альтернативний європейському варіант антропологічного проєкту, що передбачає виправдання нікчемності пересічного жителя росії та й самої імперії ціною заперечення здобутків європейської філософії та науки. Болісне переживання цього теоретичного дисонансу стало передумовою ранньої трагічної смерті Миколи Васильовича. Нині вона є своєрідним попередженням про неможливість поєднати українську культуру та культуру росії, тобто небезпеку нігілістичного ставлення до здобутків європейської культури, невід’ємною складовою якої є Україна. Перспективи подальшого дослідження спадщини Гоголя автори повʼязують із зосередженням уваги на його: а) критиці Просвітництва та б) зʼясуванні форм змістовної укоріненості його творчості в українській філософії, насамперед у вченні Григорія Сковороди.
Description
A. Malivskyi: ORCID 0000-0002-6923-5145; T. Kolesnykova: ORCID 0000-0002-4603-4375; D. Snitko: ORCID 0000-0001-7417-7958
Keywords
Hohol, vocation, anthropology, messianism, Orthodoxy, rationalism, Enlightenment, library, Гоголь, покликання, антропологія, месіанство, православ’я, раціоналізм, Просвітництво, бібліотека, КФУ, НБ
Citation
Malivskyi A. M., Kolesnykova T. O., Snitko D. Y. Hohol’s Anthropological Project in the Russian Empire. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2024. No. 26. P. 5–13. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i26.319684.