XVІIІ Міжнародна конференція «Стратегія якості в промисловості і освіті»
Permanent URI for this collection
UKR: XVІІI Міжнародна конференція «Стратегія якості в промисловості і освіті», 3-6 червня 2024, Варна, Болгарія; ENG: XVІІT International Conference «Strategy of Quality in Industry and Education» June 3 - June 6, 2024, Varna, Bulgaria
Browse
Browsing XVІIІ Міжнародна конференція «Стратегія якості в промисловості і освіті» by Subject "mythologizing"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Значення історичної освіти в процесі формування національної ідеології(Журфонд; Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Кузнецов, Олександр АнатолійовичUKR: В статті розглядається процес розробки різноманітних моделей та концепцій згідно з якими вища школа має готувати висококваліфікованих фахівців, які вміють вирішувати професійні завдання на рівні останніх досягнень світової науки і техніки і, водночас, стати інтелектуалами, в українській традиції — інтелігентами, тобто культурними, духовно багатими людьми, які професійно займаються творчою розумовою працею, розвитком та поширенням культури. Серед пріоритетних напрямків реформування освіти визначаються такі напрямки, як: розбудова національної системи освіти з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя України; забезпечення моральної, інтелектуальної та психологічної готовності всіх громадян до здобуття освіти; досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів: української та іноземних мов, вітчизняної та світової історії, літератури, математики та природничих наук. Методи дослідження. При написанні статті використовувалися різноманітні методів дослідження, такі, як історико-порівняльний, історико-типологічний метод, історико-системний метод, метод структурно-функціонального аналізу. Сутність та особливості застосування методу в історичних дослідженнях. Нетрадиційні методи історичного дослідження: математичні методи і методи статистичного аналізу. Результати. Результатами дослідження слід признати, що чільне місце у духовному потенціалі держави займає ідеологія. Вона дуже впливає на всі сфери життя і діяльності суспільства, в тому числі і в період військового протистояння. Через ідеологію воюючі класи і держави прагнуть дати війні, що ведеться, таке обґрунтування, щоб в свідомості народу склалась прийнятна їм думка про цю війну і виробилося позитивне ставлення до неї. У ході протистояння, боротьба за свідомість мас, яка не знає перерв і у мирний час, набуває особливо гострого характеру. Від ступеня оволодіння ідеологією свідомістю народу залежить активність його дій у тилу. У мирний час військово-ідеологічні настанови держави є основним засобом формування оборонної свідомості. Вони, по суті, являють собою ідеологічну зброю (у широкому значенні, система навчань, теорій, ідей, що розповсюджуються в масах за допомогою агітаційно-пропагандистських засобів та способів). Сьогодні театром воєнних дій стає суспільна свідомість. Наукова новизна. Вивчення та викладання історії в сучасних умовах ускладняються цілою низкою об’єктивних та суб’єктивних факторів. Тривалий час викладання вітчизняної історії страждало на зайву ідеологізованість, що призводило до догматизму і міфологізації багатьох явищ, подій і фактів минулого, страждало на його прикрашання, напівправду. Це призвело до формування спотвореної, ілюзорної історичної свідомості, на основі якої не могли робитися об'єктивні висновки та реальні оцінки дійсності. На сьогодні вітчизняними істориками багато зроблено для подолання догм та штампів, того, щоб вивчати не спотворену, а правдиву історію своєї країни. Впродовж 90-х років минулого століття з'явилося чимало вкрай політизованих та тенденційних публікацій, які відрізняються кон'юнктурністю оцінок, відсутністю вдумливого історико-дослідницького підходу та навіть непрофесіоналізмом. В наукових виданнях почали публікуватися історичні розвідки, в яких автори не вбачали в українській історії нічого, окрім трагедій та помилок, які характерні нібито тільки для нашої країни, хоча не кажуть, історію якої держави можна вважати вільною від аналогічних відхилень, помилок і труднощів під час розбудови нового демократичного суспільства. Практична значимість. Практична значимість визначається тим, що традиційно вивчення будь-якої науки починається з визначення понять, категоріального апарату, термінології, якими вона оперує у процесі пізнання як природи, так і суспільства. Ця проблема має велике значення не тільки для теоретичного аналізу, але і для конкретно-історичних досліджень, і для того, щоб студенти, які вивчають той самий предмет, однаково розуміли один одного. Це може бути тільки в тому випадку, якщо визначення та термінологія стають загальноприйнятими, які адекватно відображають дійсність. Перше питання – дати визначення, що таке історія, як наука, та який її предмет. Необхідно розрізняти історію, як будь-який процес розвитку природи та суспільства, тісно пов'язаних між собою, та історію, як науку про ці процеси. У вищій школі України вивчатимемо історію та культуру як науку про розвиток людського суспільства в усьому його різноманітті. Історія суспільства є сукупністю конкретних і різноманітних дій і вчинків окремих людей, людських спільнот, що знаходяться у певному взаємозв'язку, складовими всього людства. Предметом вивчення історії та культури України є натхненна, самовіддана діяльність та дії людей, уся сукупність відносин у суспільстві.