Статті КДІД (ДМетІ)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Статті КДІД (ДМетІ) by Author "Вершина, Вікторія Анатоліївна"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Амбівалентність мислення як спосіб подолання когнітивного дисонансу(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Когнітивний дисонанс і амбівалентність мислення розглядаються як такі, що знаходяться одне до одного у відносинах амбівалентності: когнітивний дисонанс постає як реакція на амбівалентність, як засіб подолання амбівалентності, а амбівалентність мислення, в свою чергу, як засіб подолання когнітивного дисонансу.Item Міф як спосіб означування(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Міф розглядається як знакова система, як певний спосіб означення. Сутність міфу розуміється в означенні об’єктів навколишнього світу. З особливостей означування витікають всі інші властивостей міфу. Розглядається багатовимірність знаку в міфі. Знак у міфі становить собою своєрідну тріаду: конкретно-чуттєве переживання – образ – ім’я, котрі постають у нерозривній єдності.Item Різноманіття мандрів (культурно-семантичний аналіз феномену)(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Виходячи з багатовимірної реальності культурного простору робиться спроба показати різноманіття проявів та інтерпретацій феномену мандрів в культурі, розглянути фактори, що ініціюють подорожі. Розглядається різноманіття форм феномену мандрів, що виникають в історії культури, робиться спроба приведення до спільного знаменника різноманітність практик «переміщення в просторі». Мандри розглядаються як переміщення (реальне або віртуальне) за межі повсякденного буття, за межі свого культурного простору, як окультурення, освоєння і присвоєння чужої культури чи неокультуреного простору. Мандри постають як джерело змін та новизни в історії.Item Сміхова ситуація та особливості її реалізації(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Сміх завжди обумовлений, викликається зовнішнім впливом, постає як емоційна реакція на щось. Сміх передбачає об'єкт для сміху – смішне. Для виникнення сміху потрібна сміхова ситуація, коли це «щось» може стати смішним. Існує багато умов, які визначають, де, коли і як може виникнути сміхова ситуація. Як правило, вона виникає в результаті порушення усталених правил сигніфікації, розбіжності смислів, зіткненні сенсу з нісенітницею тощо. Без сміхової ситуації сміх стає, скоріше, ознакою (симптомом). Сміхова ситуація сама по собі ще не викликає сміх, а є лише передумовою, умовою, можливістю сміху. Не кожна ситуація може перерости в сміх. Для того, щоб сміхова ситуація реалізувалася, вона має бути осмислена, відповідним чином інтерпретована. Сміхова ситуація реалізується лише при наявності розуміння – те, що не зрозуміле, те й не смішне. Смішне стає таким в результаті інтерпретації, якщо воно трактується як смішне. Це залежить від того, який сенс буде йому приписаний. Сміхова ситуація – це суб'єктивно-об'єктивна ситуація. Одне й теж саме повідомлення може генерувати різні значення для різних адресатів. Будь-яка ситуація припускає різні, абсолютно відмінні інтерпретації. Реалізація сміхової ситуації, сміх як такий залежить від інтерпретатора і результату інтерпретації.Item Формування «суспільства знань»: проблеми і суперечності(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: «Суспільство знань» розглядається як суспільство з новою якістю проблем. Розглядаються антропологічні та соціально-політичні аспекти проблеми реалізації концепції «суспільства знань». «Суспільство знань» на сьогоднішній день постає як умоглядна концепція чи ідеологема, котру визначають, наголошуючи на зростанні ролі знання у життєдіяльності сучасної людини в найрізноманітніших його вимірах та формах. Втім, єдиної моделі суспільства знань не існує. В процесі практичного втілення стратегії «суспільства знань» проявилися численні проблеми та суперечності самої концепції. Так, в сполученні з поняттями «інформаційне суспільство», «суспільство знань» і як похідні від них в ужиток входять поняття «кліпова-культура», кліпове мислення», «кліпова свідомість», «функціональна неграмотність», «постправда» тощо. Це позначається не лише на якості знань, освіти, наукових досліджень, а й на самих когнітивних здібностях людини. Відбувається, якщо можна сказати, «інтелектуальне спрощення» людини.Item Інформація і реальність (проблеми семантики і прагматики)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Дана стаття презентує результи дослідження, першу частину якого опубліковано у попередньому номері журналу [Михайлюк, Вершина 2024]. Акцентується увага на аналізі функцій інформації в суспільстві у її відношенні до реальності. Дослідження опирається на семіотичний підхід, співвідношення інформації і реальності розглядається виходячи з семантичних і прагматичних аспектів цієї проблеми. Інформація розглядається як засіб впливу на свідомість людини, як засіб управління суспільством.Item Інформація і реальність: проблеми відображення, сприйняття та інтерпретації(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Поняття інформації пов’язане з фундаментальними філософськими питаннями: співвідношення буття і мислення, істини і омани, проблеми комунікації в суспільстві, проблеми віртуальної реальності, їх зв’язок з мовою тощо. На основі семантичного підходу в теорії інформації з використанням семіотичної методології розглянуто проблему співвідношення та взаємозв’язку інформації та реальності; аналізується знакова природа інформації, досліджується проблема сприйняття та інтерпретації інформації її отримувачами, аналізуються причини та механізми викривлення інформації.