Статті КДІД (ДМетІ)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Статті КДІД (ДМетІ) by Author "Михайлюк, Олександр Володимирович"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Амбівалентність мислення як спосіб подолання когнітивного дисонансу(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Когнітивний дисонанс і амбівалентність мислення розглядаються як такі, що знаходяться одне до одного у відносинах амбівалентності: когнітивний дисонанс постає як реакція на амбівалентність, як засіб подолання амбівалентності, а амбівалентність мислення, в свою чергу, як засіб подолання когнітивного дисонансу.Item Вивчення засобів докомп’ютерної фіксації інформації у якості технологічних цивілізаційних ознак студентами фаху 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (ОПП «Документознавство та інформаційна діяльність»)(Український державний університет науки і технологій, Навчально-науковий інститут «Інститут промислових та бізнес-технологій», Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Прокоф’єва, Катерина АнатоліївнаUKR: Аналізується докомп’ютерна доба фіксації інформації.Item «Голос народу» в документах початку ХХ століття: проблеми методології пізнання(Черкаський національний університет, Черкаси, 2023) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр ВолодимировичUKR: Метою статті є розгляд дискусійного питання про відображення «голосу народу», «волі народу», «мрій народу» та інших метафізичних категорій політичного популізму в масовій документації конкурентної політики початку ХХ ст. Ця документація відіграє ключову роль для розуміння соціокультурних процесів та специфіки взаємодії між народом, владою та політично активною інтелігенцією. Висновки. У статті порушується питання, як відображається «голос народу» у документах початку ХХ століття, котрі можна умовно визначити, як «політична документація», а також як цей голос можна виявити и вичленувати з потоку політичних декларацій партійної інтелігенції. Йдеться передусім про приговорні документи, листи-подяки, адреси, телеграми, поліцейські звіти, протоколи та низку інших, що виникли в контексті активізації суспільно-політичного життя та взаємодії між владою, народом та політичними силами проурядового та опозиційного характеру (революції, селянського руху, змін у державному ладі, зародження парламентаризму, легалізації партійного життя тощо). Важливим моментом коректної інтерпретації таких документів та документальних комплексів є здатність історика бачити та враховувати масштаби спотворень автентичного «голосу народу», відображеного у цих текстах. Абераційними чинниками були втручання «посередників» між народом та владою, які намагалися видати свою позицію за волю народу.Item Міф як спосіб означування(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Міф розглядається як знакова система, як певний спосіб означення. Сутність міфу розуміється в означенні об’єктів навколишнього світу. З особливостей означування витікають всі інші властивостей міфу. Розглядається багатовимірність знаку в міфі. Знак у міфі становить собою своєрідну тріаду: конкретно-чуттєве переживання – образ – ім’я, котрі постають у нерозривній єдності.Item Різноманіття мандрів (культурно-семантичний аналіз феномену)(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Виходячи з багатовимірної реальності культурного простору робиться спроба показати різноманіття проявів та інтерпретацій феномену мандрів в культурі, розглянути фактори, що ініціюють подорожі. Розглядається різноманіття форм феномену мандрів, що виникають в історії культури, робиться спроба приведення до спільного знаменника різноманітність практик «переміщення в просторі». Мандри розглядаються як переміщення (реальне або віртуальне) за межі повсякденного буття, за межі свого культурного простору, як окультурення, освоєння і присвоєння чужої культури чи неокультуреного простору. Мандри постають як джерело змін та новизни в історії.Item Сміхова ситуація та особливості її реалізації(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Сміх завжди обумовлений, викликається зовнішнім впливом, постає як емоційна реакція на щось. Сміх передбачає об'єкт для сміху – смішне. Для виникнення сміху потрібна сміхова ситуація, коли це «щось» може стати смішним. Існує багато умов, які визначають, де, коли і як може виникнути сміхова ситуація. Як правило, вона виникає в результаті порушення усталених правил сигніфікації, розбіжності смислів, зіткненні сенсу з нісенітницею тощо. Без сміхової ситуації сміх стає, скоріше, ознакою (симптомом). Сміхова ситуація сама по собі ще не викликає сміх, а є лише передумовою, умовою, можливістю сміху. Не кожна ситуація може перерости в сміх. Для того, щоб сміхова ситуація реалізувалася, вона має бути осмислена, відповідним чином інтерпретована. Сміхова ситуація реалізується лише при наявності розуміння – те, що не зрозуміле, те й не смішне. Смішне стає таким в результаті інтерпретації, якщо воно трактується як смішне. Це залежить від того, який сенс буде йому приписаний. Сміхова ситуація – це суб'єктивно-об'єктивна ситуація. Одне й теж саме повідомлення може генерувати різні значення для різних адресатів. Будь-яка ситуація припускає різні, абсолютно відмінні інтерпретації. Реалізація сміхової ситуації, сміх як такий залежить від інтерпретатора і результату інтерпретації.Item Формування «суспільства знань»: проблеми і суперечності(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: «Суспільство знань» розглядається як суспільство з новою якістю проблем. Розглядаються антропологічні та соціально-політичні аспекти проблеми реалізації концепції «суспільства знань». «Суспільство знань» на сьогоднішній день постає як умоглядна концепція чи ідеологема, котру визначають, наголошуючи на зростанні ролі знання у життєдіяльності сучасної людини в найрізноманітніших його вимірах та формах. Втім, єдиної моделі суспільства знань не існує. В процесі практичного втілення стратегії «суспільства знань» проявилися численні проблеми та суперечності самої концепції. Так, в сполученні з поняттями «інформаційне суспільство», «суспільство знань» і як похідні від них в ужиток входять поняття «кліпова-культура», кліпове мислення», «кліпова свідомість», «функціональна неграмотність», «постправда» тощо. Це позначається не лише на якості знань, освіти, наукових досліджень, а й на самих когнітивних здібностях людини. Відбувається, якщо можна сказати, «інтелектуальне спрощення» людини.Item Інформація і реальність (проблеми семантики і прагматики)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Дана стаття презентує результи дослідження, першу частину якого опубліковано у попередньому номері журналу [Михайлюк, Вершина 2024]. Акцентується увага на аналізі функцій інформації в суспільстві у її відношенні до реальності. Дослідження опирається на семіотичний підхід, співвідношення інформації і реальності розглядається виходячи з семантичних і прагматичних аспектів цієї проблеми. Інформація розглядається як засіб впливу на свідомість людини, як засіб управління суспільством.Item Інформація і реальність: проблеми відображення, сприйняття та інтерпретації(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія АнатоліївнаUKR: Поняття інформації пов’язане з фундаментальними філософськими питаннями: співвідношення буття і мислення, істини і омани, проблеми комунікації в суспільстві, проблеми віртуальної реальності, їх зв’язок з мовою тощо. На основі семантичного підходу в теорії інформації з використанням семіотичної методології розглянуто проблему співвідношення та взаємозв’язку інформації та реальності; аналізується знакова природа інформації, досліджується проблема сприйняття та інтерпретації інформації її отримувачами, аналізуються причини та механізми викривлення інформації.