Статті КДІД (ДМетІ)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Статті КДІД (ДМетІ) by Author "Савченко, Сергій Володимирович"
Now showing 1 - 17 of 17
Results Per Page
Sort Options
Item «Голос народу» в документах початку ХХ століття: проблеми методології пізнання(Черкаський національний університет, Черкаси, 2023) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр ВолодимировичUKR: Метою статті є розгляд дискусійного питання про відображення «голосу народу», «волі народу», «мрій народу» та інших метафізичних категорій політичного популізму в масовій документації конкурентної політики початку ХХ ст. Ця документація відіграє ключову роль для розуміння соціокультурних процесів та специфіки взаємодії між народом, владою та політично активною інтелігенцією. Висновки. У статті порушується питання, як відображається «голос народу» у документах початку ХХ століття, котрі можна умовно визначити, як «політична документація», а також як цей голос можна виявити и вичленувати з потоку політичних декларацій партійної інтелігенції. Йдеться передусім про приговорні документи, листи-подяки, адреси, телеграми, поліцейські звіти, протоколи та низку інших, що виникли в контексті активізації суспільно-політичного життя та взаємодії між владою, народом та політичними силами проурядового та опозиційного характеру (революції, селянського руху, змін у державному ладі, зародження парламентаризму, легалізації партійного життя тощо). Важливим моментом коректної інтерпретації таких документів та документальних комплексів є здатність історика бачити та враховувати масштаби спотворень автентичного «голосу народу», відображеного у цих текстах. Абераційними чинниками були втручання «посередників» між народом та владою, які намагалися видати свою позицію за волю народу.Item Густинський літопис: документальна памʼятка української історичної думки ХVII століття(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2021) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: Українська історична думка ХVII ст. – цікавий інтелектуальний феномен, ґенеза та соціокультурне функціонування якого відбувалися на тлі політичного, геополітичного та міжконфесійного протистояння в Східній Європі. В українській історіографії цей період культурного та інтелектуального розвитку дістав назву «перше українське національно-культурне відродження». Його властивою ознакою було зростання інтересу суспільства до історичної пам’яті, зокрема, до пам’яті про давньоруську добу як витоки Русі-України, що намагається віднайти своє місце серед інших народів Європи. Поміж пам’яток історичної думки цього періоду привертає увагу «Густинський літопис», авторство якого дотепер виступає предметом дискусії. Літопис, попри концептуальну залежність від польської літератури, спирається на власну концепцію, в рамках якої обґрунтовано особливості історичного шляху Русі серед сусідніх народів, а також пояснено ґенезу козацького фактора, що став визначальним у східноєвропейській політиці ХVI – ХVII століть.Item До 45-річчя праці українського історика Віктора Заруби(2022) Савченко, Сергій ВолодимировичUKR: На цей рік припадає 45-та річниця наукової роботи відомого в Україні та за її межами історика, доктора історичних наук, професора Віктора Миколайовича Заруби. Учений народився в селі Наталівці Солонянського району Дніпропетровської області 10 вересня 1957 року, закінчив історичний факультет та аспірантуру Дніпропетровського державного університету. Кандидатську та докторську дисертації захистив в Інституті українознавства імені І. П. Крип’якевича НАН України у Львові, під керівництвом академіка Ярослава Ісаєвича. Працював в середніх школах та вищих навчальних закладах: Дніпропетровському інституті освіти, Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Національній металургійній академії України.Item До питання організації самостійної роботи студентів у вищій школі (на прикладі підготовки документознавців)(Дніпровська академія неперервної освіти, Дніпро, 2024) Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна; Савченко, Сергій ВолодимировичUKR: Стаття присвячена дослідженню організації самостійної роботи студентів закладів вищої освіти (далі – ЗВО) в Україні в контексті впровадження Болонського процесу. У статті підкреслено важливість самостійної роботи здобувачів вищої освіти як ключового компонента освітнього процесу, що сприяє формуванню та розвитку професійних знань і навичок. Авторами акцентовано увагу на необхідності адаптації європейських освітніх принципів до українських культурних, соціальних та економічних умов. Дослідження ґрунтується на аналізі останніх публікацій і педагогічного досвіду, пов’язаних з інтеграцією Болонського процесу в українську систему освіти. Наведено приклади практичного досвіду, накопиченого на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності Український державний університет науки і технологій (далі – УДУНТ), зокрема, в умовах дистанційного навчання. Основну увагу приділено різним аспектам і методам організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти з використанням інформаційних технологій. Розглянуто переваги та особливості позааудиторної роботи, такі як її гнучкість за змістом і тривалістю, різноманітність форм і видів діяльності. Обґрунтовано потребу в урізноманітненні технічних та технологічних засобів навчання, у тому числі, використанні комунікативних платформ, що первинно не планувалися як специфічний навчальний інструмент. Наведено конкретні приклади ефективних методів, включно з використанням мультимедійних презентацій, аналізом ситуаційних задач, бібліографічними тренінгами та відеоблогінгом. Підкреслено необхідність демократизації та діалогізації освітнього процесу, відхід від менторської моделі викладання на користь ролі викладача як консультанта і модератора. Це дасть змогу здобувачам вищої освіти проявляти ініціативу, розвивати креативні здібності та аналітичне мислення, що відповідає вимогам сучасного інформаційного суспільства. Запропоновано перспективні ідеї для подальшого урізноманітнення форм і методів самостійної роботи здобувачів освіти – студентів, які спрямовані на розвиток їхніх професійних та особистісних якостей відповідно до принципів Болонського процесу.Item До проблеми класифікації документів в теорії та практиці документознавства(КЗВО «ДАНО» ДОР», Дніпро, Україна; University of Ljubljana, Slovenia, 2023) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: Досліджується класифікація як ефективний спосіб підвищити інформаційну цінність документів, запорука плідного використання документів у науковому дослідженні, а також правильної організації зберігання документів у бібліотеках, архівах та будь-яких інших інформаційних центрах.Item Еволюція формуляра: як складався сучасний образ канцелярського документа(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2023) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: Формуляр, тобто дипломатичні ознаки документа, складався століттями. Логікою стихійної, а потім керованої уніфікації, була трансформація хаотичного набору смислових одиниць ділового документа – «клаузул у трафарет» – формуляр-зразок. Із часом кожна клаузула набула ознак чітко локалізованого реквізиту із самостійним значенням. Його оформлення почало суворо регламентуватися. В подальшому він став придатним для знеособленої та автоматичної обробки.Item Законодавчо-нормативна база регулювання кадрових питань у навчанні майбутніх фахівців зі спеціальності 029 «інформаційна, бібліотечна та архівна справа»(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2022) Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна; Савченко, Сергій ВолодимировичUKR: Навчання студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (за освітньою програмою «Документознавство та інформаційна діяльність») зумовлює розуміння документаційного забезпечення управління та охоплення кількох систем документації. Вони, розв’язуючи загальні питання, відбивають закономірності та особливості тієї чи іншої сфери діяльності. Одна з таких систем − це кадрова документація. Виділення специфіки кадрового діловодства важливе для розуміння його місця в системі управління. У зв’язку з цим постає проблема визначення ролі кадрової документації в управлінських процесах організації, її аналізу з точки зору виконуваних функцій. Вивчення кадрового діловодства як окремої підсистеми в документаційному забезпеченні управлінських процесів покладено в основу цієї статті. Актуальність проблем, розглянутих у роботі, зумовлена сучасним розвитком економіки України. Сьогодні все більшого значення набувають питання організації ефективної системи роботи з персоналом на підприємствах, в установах та організаціях. У зв’язку з цим зростає роль кадрового діловодства й особливо актуальними стають аналіз та вдосконалення організації роботи кадрової служби.Item Козацькі ватажки, гнобителі народу, розпусні прожигателі життя, полум’яні революціонери(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2023) Савченко, Сергій ВолодимировичUKR: Аналізується книжка відомого українського історика, доктора історичних наук, професора Віктора Заруби про Родзянків, що є є продовженням численних історико-генеалогічних студій, об’єктом яких стали правлячі кола Наддніпрянської України.Item Новий «паразитичний клас»: до концепції Михайла Восленського(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: У статті досліджується феномен номенклатури як унікального соціально-політичного інституту в контексті демократичних трансформацій, що відбувалися у пострадянських суспільствах. Аналіз праць Михайла Восленського, зокрема його фундаментальної праці «Номенклатура» (1980), розкриває механізми функціонування цієї системи та допомагає осмислити структурні виклики, пов’язані з подоланням тоталітарної спадщини. Народившись в Україні, Восленський зробив успішну кар’єру в радянській системі, перш ніж емігрувати до ФРН у 1972 році. Його головна праця стала ґрунтовним критичним аналізом трансформації революційного руху в новий правлячий клас – номенклатуру. Восленський визначає номенклатуру як окремий клас, що задля підтримки власного домінування та здійснення соціального контролю послуговується системою привілеїв. Автор детально документує інституційні механізми панування номенклатури, розкриваючи взаємозв’язки між партійною ієрархією та матеріальними благами. Особливу увагу приділено підпорядкуванню силових структур партійному контролю через механізми ЦК, що мінімізувало ризики для номенклатурної системи. У статті проведено порівняльний аналіз підходів Восленського та Мілована Джиласа щодо феномену нового класу в соціалістичному суспільстві. На відміну від Джиласа, який зберігав віру в можливість «істинного» комунізму, Восленський повністю пориває з системою, спростовуючи тезу про модернізаційну роль номенклатури. Він наводить аргументи на користь потужної динаміки розвитку дореволюційної Росії, доводячи необґрунтованість тверджень про прогресивність номенклатурного правління. Водночас у статті висвітлено й обмеження концепції Восленського. Зроблено висновок, що попри глибокий аналіз радянської номенклатури, він не зумів розпізнати подібні механізми соціальної стратифікації в західних демократіях. Надмірна ідеалізація Заходу, можливо, завадила поширенню його теорії на ширший контекст формування еліт у різних державних системах. Дослідження Восленського, значною мірою спираючись на особистий досвід, не повною мірою розкриває історичну та культурну природу номенклатури, її генезис та можливі аналоги в інших історичних контекстах. Попри певні обмеження, теоретичні напрацювання Восленського створюють важливу базу для розробки сучасних моделей демократичного управління та осмислення механізмів формування політичних еліт.Item Повертаючись до Саїда та його «орієнталізму»(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр ОлександровичUKR: У статті аналізується вплив концепції орієнталізму Едварда Саїда на сучасну геополітичну ситуацію. Автори стверджують, що критика орієнталізму хоча і мала значний вплив на академічний дискурс та внутрішню політику західних країн, не призвела до фундаментальних змін у глобальній геополітичній стратегії. Розглядаються два ключові аспекти: природний зв’язок між знанням і владою, який неможливо змінити антиколоніальними деклараціями, та зміщення фокусу колоніального дискурсу на нові регіони, зокрема не-західну Європу. Аргументовано думку, що сила сучасної держави полягає у здатності динамічно роздвоювати свій образ на внутрішній та зовнішній, демонструючи різні обличчя суспільству та зовнішнім партнерам. На прикладі США показано, як внутрішній антиколоніальний дискурс співіснує з незмінною зовнішньополітичною стратегією глобального домінування. Стаття підважує ілюзії щодо можливості зміни фундаментальних основ зовнішньої політики США, яка залишається незмінною з 1941 року. Автори наголошують на продовженні стратегії формування глобальної залежності від Заходу. Зроблено висновок про те, що критика орієнталізму нездатна вплинути на трансформації геополітичних інтересів західних держав в сучасному контексті.Item Пошук моделі оптимізації діловодства для установ, організацій та підприємств(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, УДУНТ, Дніпро, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: У статті розглядається актуальність оптимізації діловодства та документообігу в адміністративних системах. Традиційно діловодство сприймається як технічна функція, однак сучасні вимоги інформаційного суспільства висувають необхідність інтелектуального підходу до керування документами. Автори аналізують основні вимоги до ідеального діловодства, серед яких нормативне забезпечення, організація електронного документообігу, централізація процесів та стандартизація форм документів. Підкреслюються недоліки сучасних систем, такі як недостатнє впровадження нових технологій та відсутність наукового підґрунтя. Запропоновано комплексний підхід для створення ефективного діловодства, що включає планування, автоматизацію, навчання персоналу та гнучкість у прийнятті рішень.Item Про наративну клаузулу ділових документів: рефлексії до пошуку нових дослідницьких тем для документознавців(Маріупольський державний університет, 2022) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина АнатоліївнаUKR: У статті мова йде про наративну клаузулу в діловодних документах, дана проблема проливає світло загалом на феномен документності в українській канцелярській традиції, торкається, зокрема, питань уніфікації, стандартизації, пошуку оптимальної стилістичної форми для українського ділового документа. Дослідницький інтерес привертає лексико-граматичний та контент-аналіз ділового наративу різних періодів нашої історії з огляду на чинник ідеологізації та політизації ділової лексики.Item Роль документознавця у раціоналізації систем документаційного забезпечення управління в установах та організаціях(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2022) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: Документознавство – одна із молодих, але важливих та актуальних наукових дисциплін. Її нагальна потреба стає все більш очевидною в контексті реформування адміністративної системи в Україні в бік демократизації, децентралізації та автоматизації. У цьому звʼязку зростає необхідність у підготовці спеціалістів з документознавства та інформаційної діяльності, професійно здатних не лише бути технічною ланкою в документаційному обслуговуванні управлінської системи, а й виступати в ролі аналітиків, модераторів та реформаторів системи документаційного забезпечення управління установ, організацій та підприємств різних форм власності. Розглядаються різні фактори інформаційної кризи, що стала передумовою актуалізації як професії документознавця, так і інституалізації нової наукової та навчальної дисципліни в другій половині ХХ – на початку ХХI століття. Реформування системи діловодства та документаційного забезпечення управління, в чому має брати безпосередню участь фахівець із документації, повинно відбуватися за напрямками спрощення, демократизації та автоматизації.Item Єврейське питання у Катеринославі на початку 20 століття(Науково-дослідний центр «Лукомор’є», Миколаїв, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Решетілова, Оксана МихайлівнаUKR: Мета статті – у суспільно-політичному контексті проаналізувати єврейське питання у Катеринославі початку 20 ст., виявити роль монархічних сил в антисемітській політиці, місцевої влади, окремих кіл громадськості. Наукова новизна. Відтворено соціально-психологічний контекст ескалації расово мотивованого насильства; показано специфіку розуміння націоналізму на локальному «обивательському» рівні; виявлено відсутність історіографічної традиції вивчення катеринославського антисемітизму; на підставі незалучених до дослідницького процесу архівних джерел відтворено специфіку погромницької політики у Катеринославі та проаналізовано мотивацію учасників погромницьких акцій; охарактеризовано роль чорносотенців у поширенні антисемітизму на місцевому рівні; відтворено атмосферу неоднозначного сприйняття імперсько-монархічних сил губернською владою; окреслено дозвільно-цензурну політику в Катеринославі щодо євреїв та єврейських установ. Висновки. Антисемітизм був принциповим і безкомпромісним складником ідеології та політики катеринославських чорносотенців, який відмежовував їх від будь-яких суспільно-політичних рухів і партій того часу та завдавав непоправної репутаційної шкоди всьому правому монархічному рухові. У цьому пункті увиразнилися особливі риси російської модерної ідентичності, які викликали негативне суспільне сприйняття та були історично безперспективними. Ставлення владних кіл Катеринославщини до єврейського питання було складним, неоднозначним і суперечливим: вони були змушені шукати баланс між урядовим антиєврейським курсом, антисемітизмом місцевих чорносотенців, ліберальною та лівою громадськістю, що зазвичай захищала євреїв, а також єврейськими силами, що були вагомою частиною фінансового та господарчого життя Придніпров’я.Item Іван Айвазов: портрет місіонера (1872-1964)(2022) Савченко, Сергій ВолодимировичUKR: В нарисі відтворено фрагменти життя та творчості відомого у свій час випускника Катеринославскої духовної семінарії Івана Георгійовича Айвазова. Його імʼя нині майже цілковито забуто, хоча народження, навчання, діяльність, останні роки життя місіонера та богослова повʼязані з нашим краєм.Item Ідейно-політичні настрої в Катеринославській єпархії на початку ХХ століття(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2022) Савченко, Сергій ВолодимировичUKR: Мета. Реконструювати специфіку ідеологічної атмосфери в Катеринославській єпархії, а також висвітлити окремі аспекти взаємовідносин між церковною корпорацією та імперсько-патріотичними організаціями навколо «єврейської загрози». Методи. Історико-порівняльний, історико-системний, історико-типологічний. Результати. Показано еволюцію ставлення катеринославської церковної спільноти, що її репрезентовано єпархіальними виданням, до антисемітської політики: від засудження масового насильства, прихильного ставлення до політичних та мовних свобод, до схвалення погромів та антисемітської пропаганди. Ця еволюція пов’язана з пореволюційною реакцією царизму, що досягла свого апогею в 1912-1913 рр. Церква фактично синхронізувала антисемітські виступи в своїй пресі з процесами урядового антисемітизму. Висновки. Антисемітська церковна кампанія безпосередньо пов’язана з обслуговуванням виборчої кампанії крайніх правих сил до Державної Думи 1912 року. Разом з тим, взаємини церковних діячів зі світськими чорносотенцями не були безхмарними, позиції не збігалися з багатьох питань, зокрема, місцева церковна спільнота займала більш консервативну позицію щодо проявів релігійного вільнодумства в суспільстві, а чорносотенці звинувачували своїх кліриків-однодумців у проєврейських симпатіях. Тема потребує подальшого дослідження із залученням матеріалів обласних архівів півдня України.Item Імперська Канцелярія як «утілення Логосу» та її темний художній образ: шкіц до документознавчих студій(Український державний університет науки і технологій, Навчально-науковий інститут «Інститут промислових та бізнес-технологій», Дніпро, 2022) Савченко, Сергій ВолодимировичUKR: Аналізується Генеральний Регламент, який чітко класифікує весь бюрократично-канцелярський простір свого часу, з метою підпорядкувати його «основам Розуму».