Статті КФКС (ДМетІ)

Permanent URI for this collection

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/15648

Browse

Now showing 1 - 20 of 26

Вдосконалення змісту освіти майбутніх магістрів за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт
(Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2023) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович
UKR: Запропоновано і обґрунтовано вдосконалення змісту освіти магістрів 017 – Фізична культура і спорт з урахуванням побажань стейкхолдерів. Показано, зміни пов’язані з впровадженням непрофесійної фізкультурної освіти.
Використання засобів CrossFit у фізкультурно-оздоровчих заняттях із жінками першого періоду зрілого віку
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, 2021) Сидорчук, Тетяна; Анастасьєва, Зінаїда; Хаджинов, Валерій Анастасійович; Чекмарьова, Наталія Григорівна
UKR: Вступ і мета дослідження. У статті представлено обгрунтування фітнес-програми CrossFit для покращення функціонального стану жінок першого періоду зрілого віку. Мета – визначити вплив фітнес-програми CrossFit на організм жінок першого періоду зрілого віку. Матеріал і методи. У ході дослідження використано методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, антропометричні методи, фізіологічні методи, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У досліджені взяли участь 36 жінок 22 – 29 років. Протягом експерименту досліджені були розподілені на контрольну та експериментальну групи по 18 жінок у кожній. Для жінок експериментальної групи запропоновано шість комплексів CrossFit, які виконувалися на кожному окремому занятті, для жінок контрольної групи – заняття на кардіотренажерах. Кратність занять в обох групах – три рази на тиждень по 60 хвилин. Тривалість експерименту – шість місяців. Результати. У експериментальній групі визначено достовірне зниження маси тіла, ЧСС та артеріального тиску. Достовірно збільшилися функціональні проби і з затримкою дихання – Штанге та Генча. Покращилая фізична роботоздатність. Висновки. Отримані дані дають підстави для використання фітнес-програми CrossFit у фізкультурно-оздоровчій діяльності жінок першого періоду зрілого віку.
Використання засобів єдиноборств (на прикладі хортингу) у фізичному вихованні дітей середнього шкільного віку в умовах змішаного навчання
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2025) Демідова, Оксана; Москаленко, Наталія; Кошелева, Олена; Сидорчук, Тетяна; Найко, Дар’я; Чекмарьова, Наталя Григорівна
UKR: Вступ. З метою підтримання на належному рівні функціонування закладів загальної середньої освіти і надання якісних освітніх послуг на рівні початкової, базової та старшої шкіл в умовах воєнного стану гостро постає проблема мінімізації освітніх втрат учнів, що вимагає обґрунтування питання доцільності застосування в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти форм організації, прийомів, методів і засобів змішаного навчання. В свою чергу, запровадження змішаного навчання потребує від учителів нового погляду на організацію освітнього процесу, спрямованого на формування всебічно розвинутої особистості. Однією зі складових цього процесу є фізична культура, яка відіграє важливу роль у розвитку як фізичних, так і психоемоційних та соціальних навичок учнів. Зниження рухової активності дітей і молоді, яке супроводжується постійними психологічними стресами, що викликані подіями в нашій країни, призводить до зниження всіх складових здоров’я учнів різних вікових груп. Дієвим засобом покращення фізичного здоров’я здобувачів освіти є використання на уроках фізичної культури видів спорту, які будуть вмотивовувати учнів до занять фізичними вправами. Одним із таких видів спорту є хортинг. Використання засобів хортингу у фізичному вихованні дітей середнього шкільного віку дозволяє вирішити питання, пов’язані з покращенням фізичної підготовленості учнів, які навчаються в умовах змішаного навчання. Мета дослідження – обґрунтувати використання засобів хортингу у фізичному вихованні дітей середнього шкільного віку в умовах змішаного навчання для підвищення рівня їх фізичної підготовленості. Матеріал і методи. Дослідження проводилось на базі Магдалинівського ліцею Магдалинівської селищної ради (смт. Магдалинівка Дніпропетровська область, Україна). У науковому дослідженні брали участь 20 дівчат віком 13-14 років, які навчались за змішаною формою навчання. Дослідження проводилось в умовах воєнного стану. В ході дослідження використовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати. В ході дослідження було обґрунтовано використання засобів хортингу в процесі проведення уроку фізичної культури в умовах змішаного навчання з метою покращення рівня фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Висновок. У період воєнного часу актуальним стає питання щодо підтримання на належному рівні функціонування закладів загальної середньої освіти та надання якісних освітніх послуг на всіх рівнях навчання. Одним із дієвих засобів для вирішення цієї проблеми є впровадження змішаного навчання. Але одним з ризиків навчання у такому форматі є значне послаблення у дітей різного віку мотивації до будь якої діяльності, зокрема фізичної. Використання засобів хортингу в процесі проведення уроків фізичної культури та в процесі самостійного виконання домашніх завдань, які містять спеціальні фізичні вправи з хортингу, сприяло підвищенню рівня фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку і покращенню їх показників сили, гнучкості, координації, швидкості та витривалості; дозволило урізноманітнити їх фізичну активність і сформувати мотивацію щодо регулярного виконання фізичних вправ.
Використання компетентнісного підходу при модернізації процесу фізичного виховання майбутніх кваліфікованих робітників
(Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2021) Чернявська, Олена Анатоліївна
UKR: У статті висвітлені питання сучасного стану освітнього простору України. Представлений аналіз можливостей використання компетентнісного підходу у сфері фізичної культури і спорту в системі організації освітнього процесу з фізичного виховання в закладах професійно-технічної освіти. Розглянуті поняття «компетентність», «фізкультурна компетентність», «фізкультурно-оздоровча компетентність», «здоровя’збережувальна компетентність», «фізкультурно-спортивна компетентність». Зазначено, що впровадження компетентнісного підходу у фізичне виховання передбачаю оновлення змісту теоретичної, методичної та практичної підготовки здобувачів у різних формах організації освітнього процесу.
До питання планування фізичної підготовки спортсменів в умовах дистанційного тренувального процесу
(Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2023) Москаленко, Н. В.; Афанасьєв, С. М.; Микитчик, О. С.; Долбишева, Н. Г.; Чекмарьова, Наталія Григорівна
UKR: Стаття присвячена проблемі організації та плануванню процесу фізичної підготовки юних спортсменів (на прикладі боксу), які тренуються на етапі початкової підготовки у домашніх умовах. Мета дослідження – на основі аналізу літературних джерел розглянути питання планування фізичної підготовки спортсменів в умовах дистанційного тренувального процесу (на прикладі підготовки боксерів на етапі початкової підготовки). Дослідження проводились протягом 2022 року. Встановлені засоби фізичного виховання, які рекомендуються застосовувати у процесі ЗФП та СФП юних боксерів під час онлайн тренувань. Виявлені переваги та недоліки дистанційних онлайн тренувань. Визначено основні умови застосування засобів СФП та ОФП у домашніх умовах. Дістали подальшого розвитку знання щодо обґрунтування практичних рекомендацій щодо проведення занять з юними боксерами у дистанційних умовах тренувань.
Карате як засіб покращення фізичного стану дітей
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, Україна, 2021) Єланська, Олександра Олександрівна; Степанова, І. В.
UKR: Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню використання засобів карате в системі фізичного виховання дітей шкільного віку. Вивчено наукові дослідження провідних фахівців щодо впливу засобів карате на фізичний стан дітей та визначені напрямки, які потребують нових досліджень і необхідності розробки варіативного модуля «карате» для дітей середнього шкільного віку закладів загальної середньої освіти. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати використання засобів карате в системі фізичного виховання дітей та їх впливу на фізичний стан. Методи дослідження: аналіз даних науково-методичної та наукової літератури, офіційних документів, ідеалізація, абстрагування, індукція та дедукція; методи теоретичного дослідження (узагальнення літературних джерел, синтез, порівняння і систематизація наукових джерел, матеріалів з інтернет ресурсів). Результати дослідження: більшість науковців вважають засоби карате одним із сучасних та ефективних для покращення фізичного стану дітей шкільного віку. Дослідження, проведені науковціями акцентують увагу на тому, що карате сприяє не тільки розвитку фізичних якостей, але і формує морально-етичні принципи поведінки гуманності, духовного саморозвитку та мотивації до занять фізичними вправами. Висновки: виникла необхідність розширення застосування засобів карате в процесі розвитку здоров'я дітей шкільного віку для досягнення достатнього рівня рухової активності дітей шкільного віку та значного підвищення рівня їх рухової підготовленості, оптимального розвитку фізичних якостей, формування рухових умінь і навичок для використання їх в різних життєвих ситуаціях. Достатній рівень розвитку фізичних якостей як локально, так і в комплексі позитивно вплине на самопочуття, рівень стресостійкості, розумову роботоздатність та швидку адаптацію до навчання. Впровадження в процес фізичного виховання школярів засобів карате буде гармонійно впливати на рухову і психомоторну сфери розвитку дитини.
Модельні показники фізичної і технічної підготовленості легкоатлеток різної кваліфікації, які спеціалізуються у потрійному стрибку
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2024) Степаненко, Дмитро; Печко, Ганна; Хаджинов, Валерій Анастасійович; Новак, Тетяна; Максимов, Андрій Вячеславович
UKR: Вступ. Сучасна наука передбачає різнобічне вивчення системи спортивної підготовки. У цьому контексті, вчені прагнуть дослідити всі етапи становлення спортсменів: від новачка – до майстра спорту міжнародного класу. Однією зі складових, що досить ґрунтовно розкриває особливості фізичної і технічної підготовленості спортсмена у різних видах спорту, є модельні характеристики, які дозволяють досягти того чи іншого рівня спортивної майстерності. У зв’язку з цим, безперечної актуальності набувають дослідження, спрямовані на встановлення модельних показників фізичної і технічної підготовленості стрибунок потрійним різної кваліфікації. Мета дослідження – розробка модельних показників фізичної і технічної підготовленості стрибунок потрійним різної кваліфікації для покращення спортивного результату в потрійному стрибку. Матеріал і методи. У ході представленого дослідження застосовувалися методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, метод динамометрії, методи математичної статистики. Учасники. У статті представлено результати дослідження 50 легкоатлеток, які спеціалізуються у потрійному стрибку. Спортивна кваліфікація учасниць дослідження мала такі характеристики: 15 стрибунок потрійним ІI розряду, 15 – І розряду, 10 – КМС та 10 – МС. Дослідження проводились під час тренувального процесу у другому підготовчому періоді річного циклу тренувань, а також під час навчально-тренувальних зборів. Результати. На основі емпіричних даних дослідження стрибунок потрійним на різних етапах спортивного вдосконалення, які відображають рівень фізичної та технічної підготовленості залежно від спортивної кваліфікації, отримано результати, що можуть слугувати своєрідними модельними діапазонами підготовленості, в межах яких спортсменки досягають відповідного результату в потрійному стрибку. Вказані діапазони можуть використовуватися як модельні, при підготовці спортивного резерву, а також як інструмент для корекції показників фізичної та технічної підготовленості стрибунок потрійним. Висновок. Розроблено модельні характеристики фізичної підготовленості та кінематичних параметрів техніки в умовах виконання потрійного стрибка з розбігу різної довжини. Отримані результати дослідження дозволять тренерам і спортсменам ефективніше керувати тренувальним процесом та коригувати спрямованість навантажень у відповідності до модельних характеристик на різних етапах багаторічної підготовки.
Новітні технології фізичного виховання фізкультурно-оздоровчого напряму на основі фітнесу та фітнес-гібридів
(Cognum Publishing House, Liverpool, UK; Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2024) Чекмарьова, Наталя Григорівна; Чернявська, Олена Анатоліївна; Хаджинов, Валерій Анастасійович; Максимов, Андрій Вячеславович
UKR: У статті показано роль здорового способу життя, новітніх технологій фізичного виховання фізкультурно-оздоровчого напряму. Розкриті поняття фітнес, фітнес технології, фітнес-гібриди. Наведено класифікацію фітнес-гібридів в основу якої покладено різні типи тренувань.
Обґрунтування потреби освітньої складової «фізичного виховання» здобувачів вищої освіти (історичний аспект)
(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2022) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна
UKR: Хоча з певним запізненням, визначення змісту і спрямованості «Фізичного виховання» було включено до порядку денного актуальних наукових і практичних проблем, оскільки ця дисципліна здатна розвинути ряд життєво важливих для людини компетентностей. Мета статті – показати перспективи розвитку фізичного виховання у вищій школі за рахунок удосконалення освітньої складової цієї дисципліни на основі наукових досліджень, які проводилися ще до розпаду колишнього СРСР. Методи дослідження: аналіз літератури, реферування, аналіз і синтез, індукція, дедукція, ідеалізація та узагальнення. Результати. У статті на прикладі професій інженерного типу доведено, що у закладах вищої освіти, освітньою метою яких є забезпечення якісної профільної підготовки фахівців широкої кваліфікації, фізичне виховання є цілком обґрунтованим і відповідає цільовим очікуванням суспільства за умови, що ця дисципліна забезпечує не лише розвиток фізичних якостей, але й оволодіння основами фізичної культури. Показано, непрофесійна фізкультурна освіта – це досить глибоке опанування досягненнями у галузі фізичної культури, при якому на основі нових актуалізованих цінностей і мотивів, а також самовизначення до турботи про себе на основі отриманих компетентностей творча особистість набуває здатності до пошуку та застосування різноманітних засобів фізичної культури, необхідних їй в нових умовах. Висновки. Очевидно, що ті підходи професійно-прикладної фізичної підготовки, які по суті спрямовані на виконання компенсаторної функції фізичного виховання, виявилися непрактичними для підготовки фахівців широкого профілю. Орієнтуючись лише на загальну фізичну підготовку та прикладну фізичну підготовку, фізичне виховання студентів не справляє глибокого впливу на свідомість сучасних спеціалістів. Звичні підходи не здатні вплинути на формування способу життя та розвиток особистості щодо її самодостатності у застосуванні засобів фізичної культури.
Олімпізм та олімпійська освіта як засіб гуманізації системи освіти та виховання людини
(Perfect Publishing, Vancouver, Canada; Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2024) Чекмарьова, Наталя Григорівна; Хаджинов, Валерій Анастасійович; Максимов, Андрій Вячеславович; Матлахов, Михайло Валерійович
UKR: У статті наведені філософські концепції олімпізму, його ідеали та цінності. Розкриті поняття «Олімпізм», «Олімпійська освіта», приведено їх зміст та функції. Встановленні взаємозв’язкі між основними концепціями олімпізму та сучасними життєвими принципами людини.
Основні принципи організації занять з фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп у закладах вищої освіти
(NGO THE INSTITUTE FOR SOCIAL TRANSFORMATION, Pereiaslav, 2023) Чекмарьова, Наталя Григорівна; Хаджинов, Валерій Анастасійович
UKR: У статті проаналізовані сучасні науково-методичні знання та практичний досвід проблеми фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп. Розглянуті основні принципи організації занять фізичним вихованням студентів спеціальних медичних груп у закладах вищої освіти.
Особливості впливу рухової активності на психофізичний стан здобувачів вищої освіти
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2022) Москаленко, Наталія; Кошелева, Олена; Татарченко, Лариса; Рузанов, Віктор; Максимов, Андрій Вячеславович
UKR: Рухова активність є невідʼємною складовою здорового способу життя сучасної людини, важливим чинником формування, збереження, зміцнення здоров’я. На жаль, результати численних наукових досліджень свідчать, що за останній час, на тлі інтенсифікації навчального процесу, у закладах вищої освіти спостерігається тенденція до зниження обсягу рухової активності здобувачів. Перехід на дистанційну форму навчання ще більше загострив наявну проблему. Перебування вдома протягом тривалого періоду часу спричинило значне зниження рухової активності здобувачів вищої освіти. Сидячий спосіб життя і низький рівень фізичної активності негативно впливають на стан здоров’я, благополуччя та якість життя, викликають додатковий стрес і ставлять під загрозу не лише фізичне, але й психічне здоров’я студентської молоді. Тому раціональна організація рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання, регулярне використання засобів фізичного виховання в різних формах занять стає підставою для запобігання погіршення їх фізичного стану, фізичної та розумової роботоздатності, профілактики захворювань. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що раціональна організація рухової активності, регулярне використання засобів фізичного виховання протягом навчального дня під час самостійних тренувальних занять, застосування методів психорегуляції буде сприяти покращенню психофізичного стану здобувачів вищої освіти. Мета дослідження: дослідити особливості впливу різних режимів рухової активності на показники психофізичного стану здобувачів вищої освіти. Матеріали та методи дослідження: аналіз літературних джерел, соціологічне опитування, педагогічний експеримент, методи визначення фізичного стану, методи визначення властивостей нервової системи та параметрів уваги, тест диференціальної самооцінки САН, застосування методів математичної статистики. Дослідження проводилися на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара в період з жовтня 2021 по січень 2022 рр. У дослідженні взяли участь 60 студенток основного навчального відділення. Результати. Аналіз літературних джерел свідчить, що в умовах дистанційного навчання спостерігається скорочення обсягів рухової активності здобувачів вищої освіти, що може призвести до погіршення їх психофізичного стану. Для оптимізації рухового режиму здобувачів вищої світи авторами було розроблено методику, засновану на комплексному використанні занять фізичними вправами протягом навчального дня, самостійних тренувальних занять і засобів психорегуляції. Впровадження експериментальної методики організації рухового режиму сприяло покращенню показників фізичного стану, стану нервової системи, розвитку параметрів уваги та психоемоційного стану здобувачів вищої освіти. Висновки. Отримані результати свідчать про ефективність комплексного використання засобів фізичного виховання в режимі навчального дня, самостійних тренувальних занять і засобів психорегуляції для оптимізації рухового режиму здобувачів вищої освіти і покращення їх психофізичного стану.
Особливості організації рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, 2021) Кошелева, Олена; Татарченко, Лариса; Рузанов, Віктор; Максимов, Андрій Вячеславович
UKR: Вступ. Одним із основних чинників забезпечення повноцінного життя сучасної людини, збереження та зміцнення її здоров’я є раціонально організована рухова активність. На жаль, науковці зазначають, що більшість населення індустріально розвинених країн в своїй життєдіяльності не досягає належного обсягу рухової активності, який забезпечує необхідний рівень енергетичних витрат. Це в повній мірі відноситься і до студентів, адже як їх рухова активність під час вступу до закладу вищої освіти різко знижується внаслідок підвищення навчального навантаження. Недостатня рухова активність веде до зниження працездатності, підвищення стомлюваності, погіршення самопочуття. Вимушений перехід на дистанційне навчання в умовах карантинних обмежень ще більш загострив існуючу проблему. Перехід студентів на віддалене навчання із застосуванням дистанційних освітніх технологій, на думку фахівців, може спричинити несприятливі зміни функціонального стану внаслідок малого рухового компонента і значного психічного напруження. Така ситуація потребує розробки рекомендацій щодо раціональної організації рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що раціональна організація рухової активності студентів на основі комплексного використання різних форм занять фізичними вправами буде сприяти покращенню показників їх фізичного стану та самопочуття. Мета дослідження: розробити модель спеціально організованої рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання та дослідити особливості впливу запропонованого рухового режиму на показники фізичного стану досліджуваних. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, соціологічні (анкетування, опитування), моделювання, метод функціональних проб, метод індексів, методи математичної статистики. Дослідження проводилися на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. У дослідженні взяли участь 120 здобувачів вищої освіти – 60 юнаків та 60 дівчат. Результати. Аналіз результатів анкетування свідчить, що перехід на дистанційне навчання призвів до зниження рухової активності студентів, збільшення тривалості їх перебування за комп’ютером, що супроводжувалося погіршенням їхнього самопочуття. Для оптимізації рухового режиму студентів нами була розроблена модель тижневої спеціально організованої рухової активності, яка включила: перелік форм фізичного виховання, кількість занять на тиждень, їх орієнтовну енергетичну вартість та визначення змісту кожної форми занять. Модель була спрямована на досягнення належних норм рухової активності та енерговитрат. Впровадження запропонованої моделі в режим життя студентів сприяло підвищенню показників їх фізичного стану та покращенню самопочуття. Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність упровадження розробленої моделі спеціально організованої рухової активності в режим життєдіяльності студентів в умовах дистанційного навчання.
Особливості психічного стану дітей середнього шкільного віку при різних формах навчання в умовах воєнного стану
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2024) Демідова, Оксана; Ковтун, Алла; Степанова, Ірина; Максимов, Андрій Вячеславович; Найко, Дар’я
UKR: Вступ. В умовах воєнного стану актуалізується вивчення питань щодо застосування в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти засобів і методів змішаного навчання. З 2019 року освітяни вже мають достатній досвід упровадження в освітній процес таких форм навчання, як змішане та дистанційне. Але довгострокова війна вносить свої корективи в сучасний освітній процес і визначає особливості функціонування закладів загальної середньої освіти в нових умовах. Значної уваги потребує не лише поліпшення освітнього середовища, в якому перебуває дитина під час навчання, а і пошуки шляхів покращення фізичного стану всіх учасників освітнього процесу і особливо психічного стану дітей різного шкільного віку, у яких, на жаль, все частіше спостерігаються різні ознаки стресу. Мета дослідження – визначити психічний стан дітей середнього шкільного віку при змішаній і дистанційній формах навчання у період воєнного стану. Матеріал і методи. Дослідження проводилось на базі Дніпровської гімназії № 37 Дніпровської міської ради та Комунального закладу «Гімназія № 28» Кам’янської міської ради. У науковому дослідженні взяли участь 36 учнів віком 11-12 років. З них: 17 здобувачів загальної середньої освіти навчались за змішаною формою навчання, а 19 – за дистанційною формою навчання. Дослідження проводилось в умовах воєнного стану. В ході дослідження використовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, методи психодіагностики, методи математичної статистики. Результати. В ході дослідження визначалась наявність стресу у дітей середнього шкільного віку при змішаній і дистанційній формах навчання в умовах воєнного стану. Визначення стресу було проведено за «Методикою В.Ю. Щербатих». Аналіз ознак інтелектуального, поведінкового, емоційного та фізіологічного стресів у дітей, які навчались за змішаною і дистанційною формами навчання, показав, що у учнів, які навчались за змішаною формою навчання спостерігались більш виражені ознаки стресу ніж у дітей, які навчались дистанційно. Висновок. Для компенсації освітніх втрат здобувачів загальної середньої освіти, причиною яких стали особливості освітнього процесу в період карантинних обмежень і в період воєнного стану, освітяни розглядають доцільність впровадження в заклади освіти прийомів і засобів змішаного навчання. Організація освітнього процесу у період воєнного стану має свої особливості і повинна враховувати психічний стан дітей, який впливає на успішність їх навчання. Результати дослідження дозволили встановити особливості психічного стану дітей, які займались за змішаною і дистанційною формами навчання. Було визначено, що у дітей, які навчались за змішаною формою навчання, спостерігалось більше ознак інтелектуального, поведінкового, емоційного і фізіологічного стресу, на відміну від дітей, які займались у дистанційному форматі.
Особливості підходів ХІХ – початку ХХ століття, які визначили спрямованість і зміст освітніх систем у фізичному вихованні
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, Україна, 2022) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович
UKR: У ХІХ столітті все більш помітним було відособлення двох підходів, які з часом перетворились на тілесно-орієнтоване фізичне виховання, а також непрофесійну (неспеціальну) фізкультурну освіту. Мета статті – розкрити витоки формування суттєво відмінних підходів до спрямованості і змісту систем фізичного виховання дітей та молоді, які з часом отримали теперішнє освітнє оформлення. Методи дослідження: вивчення літератури, абстрагування, аналіз, синтез, ідеалізація та узагальнення. Результат. Потреба у освітній складовій фізичного виховання, спрямованій на становлення свідомого і діяльного діяча фізичної культури і породила явище, яке отримало назву «фізкультурна освіта людини». Заслуга П. Ф. Лесгафта полягає в тому, що він звернув увагу на важливу роль освіти у процесі залучення до занять фізичними вправами. Тема освіти у процесі долучення до надбань фізичної культури стає очевидною, якщо мова йде про формування компетентностей, необхідних для самостійних і результативних занять фізичною культурою.
Особливості формування мотивації до занять фізичною культурою студентів різних груп спеціальностей
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2024) Кошелева, Олена; Москаленко, Наталія; Сидорчук, Тетяна; Пісарькова, Олександра; Максимов, Андрій Вячеславович
UKR: Вступ. Формування мотивації до навчання є однією з ключових проблем в педагогіці та фізичному вихованні. Фахівці зазначають, що на формування потреб, мотивів та інтересів здобувачів вищої освіти в галузі фізичної культури впливає ряд специфічних факторів, серед яких особливої уваги заслуговують ті, що створені професійним середовищем, які визначають вимоги до рівня розвитку фізичних і психічних якостей, необхідних для успішного виконання професійної діяльності. Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури свідчить про недостатню кількість робіт, присвячених вивченню та порівняльному аналізу особливостей мотивації студентів різних груп спеціальностей до занять фізичною культурою, що обумовило актуальність нашого дослідження. Мета дослідження – обґрунтувати систему заходів щодо формування мотивації до занять фізичною культурою студентів різних груп спеціальностей. Матеріал та методи дослідження: Дослідження проводилися на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. В ньому взяли участь 19 викладачів кафедри фізичного виховання та 180 студентів. Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, аналіз документальних матеріалів, анкетування, методи математичної статистики. Результати. В ході дослідження визначено особливості ставлення до занять фізичною культурою студентів різних груп спеціальностей. Встановлено, що спостерігаються значні відмінності у мотиваційних пріоритетах до занять фізичною культурою, способі життя та рівні рухової активності студентів різних груп спеціальностей. Для формування мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до занять фізичною культурою, підвищення ефективності процесу фізичного виховання запропоновано застосовувати інтерактивні методи навчання в процесі теоретичної підготовки та впроваджувати сучасні технології організації діяльності студентів під час проведення позанавчальних занять. Вибір засобів, методів і технологій організації навчання для різних груп спеціальностей рекомендовано здійснювати на основі врахування вимог професійної діяльності до розвитку фізичних та психічних якостей майбутніх фахівців. Висновки. Результати анкетування учасників освітнього процесу свідчать про доцільність упровадження запропонованих методів і технологій організації навчання для формування мотиваційно-ціннісного ставлення студентів різних груп спеціальностей до занять фізичною культурою.
Покращення стану фізичної культури і спорту в громадах під час війни і повоєнного відновлення
(Український державний університет ім. Михайла Драгоманова, Київ, 2024) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович; Чекмарьова, Наталя Григорівна; Чернявська, Олена Анатоліївна; Чернігівська, Світлана Анатоліївна
UKR: Статтю присвячено актуальній темі покращення сфери фізичної культури і спорту на місцевому рівні під час війни Росії проти України і у ході повоєнного відновлення. Опитано 57 фахівців (інструкторів фізкультури сільських об’єднаних територіальних громад і директорів ДЮСШ). Отримані відповіді, які визначають їхні переваги щодо ряду можливих дій. Виконане порівняння переваг щодо двох груп вказаних фахівців. Встановлена закономірність, що фахівці ВФСТ «Колос» оцінюють запропоновані ініціативи у довготривалій перспективі, тоді як директори ДЮСШ мають більше досвіду і краще розуміють місцеві реалії, що змушує їх діяти більш обережно і критично щодо нових підходів. Обидві групи загалом підтримують ідеї розвитку фізичної культури в умовах війни, але підходять до їх оцінки з різних точок зору.
Рухова активність – необхідна складова життєдіяльності організму людини
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2022) Чекмарьова, Наталія Григорівна; Матлахов, Михайло Валерійович; Євенко, О. М.
UKR: У статті представлені матеріали щодо рухової активності, як одного з головних чинників життєдіяльності людини. Визначено позитивний вплив оздоровчої фізичної культури на рухову активність організму людини.
Соціально-психологічні аспекти формування та розвитку спортивної команди
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”; CPN Publishing Group, 2023) Чекмарьова, Наталія Григорівна; Хаджинов, Валерій Анастасійович; Матлахов, Михайло Валерійович; Присяжна, Марія Константинівна
UKR: У статті показано роль психології спорту, основні її цілі та завдання. Розкриті питання щодо соціально-психологічних особливостей у спортивній команді, описані фактори сумісності членів спортивної команди, роль психологічного клімату у команді.
Ставлення дітей середнього шкільного віку до занять карате в умовах сучасного закладу загальної середньої освіти
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2025) Єланська, Олександра Олександрівна; Демідова, Оксана
UKR: Вступ. Дослідження інтересу і мотивації дітей до різних видів рухової активності є актуальним питанням сьогодення. В сучасних закладах загальної середньої освіти, на жаль, спостерігається тенденція небажання учнів відвідувати уроки фізичної культури, це пов’язано з тим, що на уроках дітям не пропонують ті види спорту, якими б вони хотіли займатись. Попри те, що програма з фізичної культури містить велику кількість модулів, більшість закладів освіти не мають можливості впровадити більшу частину видів спорту в зв’язку з недостатнім матеріально-технічним і кадровим забезпеченням. У пошуках доступних і цікавих видів рухової активності фахівці пропонують звернутись до використання в процесі фізичного виховання видів бойових мистецтв і єдиноборств, зокрема карате. Застосування карате у фізичному вихованні дітей і молоді може сприяти формуванню у них позитивного ставлення до уроку фізичної культури, що, в свою чергу, стане потужною мотивацією до їх систематичних занять. Важливим в даній ситуації є те, що будь-який процес упровадження того чи іншого виду рухової активності у фізичне виховання дітей повинен супроводжуватись визначенням ставлення учнів до нього, що включає не лише їх інтерес до цього виду рухової активності, а і розуміння того, в чому вона полягає. Мета дослідження. Дослідити ставлення дітей середнього шкільного віку до занять карате, з метою визначення видів рухової активності, які можна запроваджувати в сучасних закладах освіти. Матеріал і методи. Дослідження проводилось на базі ліцеїв та гімназій міст Дніпра, Миколаєва, Коростеня та Краматорська. В опитуванні взяли участь 59 учнів 9 класів (з них 36 дівчат і 23 хлопця) віком від 14 до 16 років. В ході дослідження використовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, анкетування, методи математичної статистики. Результати. Проаналізовано ставлення учнів до занять єдиноборствами, зокрема карате. Визначено, що більше половини дітей, які брали участь в опитуванні хотіли б займатись єдиноборствами, але вони не мають достатньої інформації щодо можливості долучитись до таких занять і не розуміють, в чому полягає особливості цих занять. Висновок. Результати анкетування дітей середнього шкільного віку свідчать, що більше половини опитаних школярів виявляють зацікавленість до занять єдиноборствами, і хотіли б оволодіти прийомами самозахисту. Але в закладах загальної середньої освіти школяри не мають достатньої інформації щодо можливості займатись єдиноборствами як в процесі уроку фізично культури, так і в процесі секційних занять. Тому інтерес у дітей середнього шкільного віку до занять єдиноборствами, зокрема карате, сформовано на низькому рівні. Існує достатня кількість досліджень в яких визначається, що заняття карате сприяють гармонійному розвитку дитини, покращують фізичну підготовленість, мають оздоровчу спрямованість. Крім того, карате є доступним видом єдиноборств для дітей шкільного віку і має свої переваги. Карате забезпечує інтерактивний та динамічний підхід до фізичного виховання, що може зацікавити дітей середнього шкільного віку і допомогти їм побачити фізичну культуру як важливу і захопливу частину їхнього щоденного життя, сформувати корисні життєві навички та задовольнити інтереси учнів до самозахисту та єдиноборств, що зумовлює доцільність використання цього виду спорту у фізичному вихованні в сучасних закладах загальної середньої освіти.

Browse

Browsing Статті КФКС (ДМетІ) by Title

Results Per Page

Sort Options