Магістерські роботи кафедри Філологія та переклад (КФП)
Permanent URI for this collection
ENG: Master Thesis of Philology and Translation
Browse
Recent Submissions
Item Лінгвокультурологічний вимір концептуальної картини світу у казці Льюїса Керрола «Аліса у Дивокраї» та її українськомовному перекладі(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Кизим, Дар’я ПавлівнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 99 сторінках, містить 110 використаних джерел. Роботу присвячено лінгвокультурологічному аналізу одного з найвідоміших і найвпливовіших творів вікторіанської літератури – казки Льюїса Керрола «Аліса у Дивокраї». Мета розвідки полягає у розкритті лінгвокультурологічної своєрідності концептуальної картини світу, експлікованої у персонажах керролівської «Аліси» та її перекладі українською мовою. Об’єктом дослідження є власне казка у її оригінальному (англійськомовному) і перекладеному (українськомовному) виданнях, предметом – художні засоби репрезентації, вербалізації та експресивізації лінгвокультурологічного виміру концептуальної картини світу в обох версіях. Методологія дослідження побудована на синкретичному поєднанні методів лінгвокультурологічного, лінгвостилістичного і лінгвокогнітивного аналізу з опертям на окремі положення психоаналітичної теорії, концептуально-інтерпретативного аналізу, перекладацького аналізу, порівняльно-зіставного аналізу. Запропонований у магістерській праці підхід до студіювання жанру казки безпосередньо пов’язаний з теорією концептуальної картини світу і її лінгвокультурологічними репрезентаціями у «казковому» просторі. Кількісні і якісні характеристики лексико-стилістичних засобів вираження авторських інтенцій в «Алісі у Дивокраї», зокрема каламбурів, алюзій, парадоксів, гротеску, порівнянь, оксюморонів, антитез, катахрез, метафор, графічних засобів та ін., забезпечуються дією внутрішнього, властивого авторській казці механізму метафоризації як основного засобу смислотворення у цьому художньому творі. Застосовувані перекладацькі трансформації (передовсім лексико-семантичні) засвідчують транслатологічний потенціал англійськомовного тексту в жанрі авторської літературної казки.Item Переклад у системі поетики: творчість Емілі Дікінсон та українськомовний переклад її поезії(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Богуш, Анастасія АртемівнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 166 сторінках, містить 97 використаних джерел. Роботу присвячено аналізу поезії Е. Дікінсон – унікального явища американської літератури, в якому через лаконічність, незвичайну форму віршів і новаторську образність розкриваються екзистенційні глибини людського буття. В її поезії висвітлюються теми життя, смерті, природи, кохання, особистої незалежності та духовності. Мета дослідження полягає у виявленні характерних особливостей віршів Е. Дікінсон в компаративному контексті їх передачі в українськомовних перекладах, виконаних Н. В. Тучинською, М. Т. Тарнавською, С. І. Ткаченком, О. А. Гриценком, О. Й. Зуєвським, Г. П. Кочуром, Д. В. Павличком, М. В. Стріхою та М. Б. Габлевич. Об’єктом дослідження постає специфіка поетичної творчості Е. Дікінсон та українськомовні переклади її віршів, предметом – дослідження структурних, семантичних, прагматичних і стилістичних аспектів її віршів та їх перекладів українською мовою. Для студіювання зазначеної сентенції у міждисциплінарній парадигмі обґрунтованим є застосування загальнонаукових методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування й конкретизації; філософських методів, зокрема екзистенційного, герменевтичного, феноменологічного та психоаналітичного; філологічних методів – компаративного, структурного, семіотичного, семантичного, інтертекстуального та лінгвостилістичного. Переклад поезії Е. Дікінсон постає інтелектуальною та естетичною реконструкцією, що вимагає точного відтворення форми, ритму, змісту, глибини образів і атмосфери оригіналу, збереження балансу між точністю змісту та творчою адаптацією, врахування культурного контексту й стилістичних особливостей мови перекладу, а також уникнення модифікацій або спрощень, які можуть вплинути на емоційні й смислові акценти, закладені поетесою.Item Жанр і стилістичні особливості у художньому просторі драматургії Оскара Вайлда(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Бєлякова, Дар’я АндріївнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 104 сторінках, з них основного тексту – 91 сторінка. Список використаної літератури охоплює 102 позиції (у тому числі 99 іноземними мовами). Не зважаючи на значну кількість наукових досліджень, драматургія письменника практично не вивчалася вітчизняними науковцями у зв’язку із визначенням характерних рис трагедійних та комедійних творів автора та з точки зору використання стилістичних засобів у художньому просторі драматургії письменника, що і визначило актуальність роботи. Об’єктом дослідження є драматургія Оскара Вайлда. Для детального аналізу було вибрано трагедії «Падуанська герцогиня» (“The Duchess of Padua”, 1883), «Саломея» (“Salomé”, 1893) та комедії «Віяло леді Віндермір» (“Lady Windermere’s Fan”, 1892), «Як важливо бути поважним» (“The Importance of Being Earnest”, 1895). Предмет дослідження: окреслити характерні риси трагедій та комедій Оскара Вайлда та проаналізувати використання стилістичних засобів, які вплинули на жанрові особливості вибраних творів. Мета роботи полягає у визначенні характерних рис, притаманних комедійним та трагедійним творам письменника, а також зосередженні на доборі та аналізі стилістичних засобів у творах Оскара Вайлда. Методи дослідження – лінгвокультурологічний аналіз; метод суцільної вибірки, дефінітивний метод; загальнонаукові методи спостереження, опис, систематизація, індукція, дедукція; емпірико-теоретичні методи аналізу й синтезу та ін.Item Художня рецепція і проблеми семіотики (на матеріалі перекладів романів Джейн Остін українською мовою)(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Дзюман, Аліна ВолодимирівнаUKR: В роботі досліджуються художня рецепція і проблеми семіотики на матеріалі оригіналів та перекладів романів Дж. Остін «Чуття і чутливість» й «Гордість та упередження» В. Горбатьком, Г. Пехник та Г. Лелів українською мовою. Розкривається проблематика семіотики та художньої рецепції у сучасних теоріях зарубіжних і українських лінгвістів, а також феноменолого-герменевтичний та екзистенційний характер їх передачі при перекладі художньої літератури. Проводиться компаративний аналіз передачі семіотики та художньої рецепції у контексті відтворення бінарних опозицій концептів українською мовою, а саме «чуття-чутливість», «джентельменство-зарозумілість», «гордість-упередження» і «чесноти-марнославство». В результаті дослідження підводяться підсумки щодо успішності відтворення концептів з огляду на проблематику семіотики та художню рецепцію у перекладах українською мовою.Item Екофікшн і літературний процес: художні засоби актуалізації проблем навколишнього середовища у сучасному англійськомовному романі (на матеріалі саги Майкла Крісті «Грінвуд»)(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Мокрянська, Анастасія ЄвгеніївнаUKR: Роботу присвячено аналізу еко-апокаліптичної сімейної саги «Грінвуд» (2019) Майкла Крісті крізь призму екокритичного підходу, оскільки роман є одним із найсимптоматичніших «зелених» (кліматичних) романів сьогодення, що проникає у суть еко-проблематики. Мета дослідження полягає у визначенні тих художніх засобів увиразнення актуальних проблем навколишнього середовища, що моделюють художній простір «Грінвуд» як знакового твору англійськомовної екофікшн. Об’єктом дослідження постає сам роман у річищі сучасного літературного процесу, предметом – засоби репрезентації проблем навколишнього середовища у єдності їх художнього й соціоекологічного вимірів. Методологія дослідження спирається на ідеї міждисциплінарного підходу крізь призму екокритичного пізнання художнього тексту, зокрема на методи літературознавства й лінгвістики (герменевтичний, культурно-історичний, лінгвостилістичний), екософії (діалектичний), антропології і культурології, а також на засади соціосеміотичного підходу до перекладу оригінального художнього тексту. Одним із потужних інструментів вираження авторських інтенцій у романі «Грінвуд» закономірно постають лінгвостилістичні засоби репрезентації проблем навколишнього середовища, зокрема алітерація, асонанс, епітет, алюзія, паралелізм, гіпербола, порівняння, анафора, персоніфікація, риторичне питання, капіталізація тощо. За їх допомогою Крісті поєднує у романі особисте й глобальне, світ людей і світ природи, минуле й майбутнє. Застосований нами соціосеміотичний підхід, що стосується всіх аспектів перекладу художньої літератури і відповідно смислотворення, засвідчив свою продуктивність для перекладу англійськомовної літератури екофікшн.Item Афоризми як «малий жанр»: Текст і контекст у перекладі афоризмів Оскара Вайлда українською мовою(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Гринюк, Юлія ВіталіївнаUKR: Афоризм як мовно-літературний феномен завжди викликав інтерес дослідників у різних галузях, зокрема філософії, літературознавстві, лінгвістиці. Величезний спектр тлумачень ознак цього явища пояснює різні підходи до його вивчення, зокрема структурно-функційний, лінгвостилістичний, прагматичний, когнітивний, інтертекстуальний тощо. Проте і до сьогодні лінгвістичний статус афоризмів, їх категоріальні ознаки, критерії відбору і класифікації викликають дискусії. Деякі вчені розглядають їх як фразеологізми, інші вважають афоризми елементами пареміології, але переважна більшість вивчає афористику як специфічний розділ мовознавства. Особливого акценту набувають дослідження афоризму як ідіолектної одиниці окремого письменника. У цьому контексті афористичне словосполучення може використовуватися для визначення індивідуально сформульованих авторських значень і сенсів, які образно-художньо передають суб’єктивне бачення світу і надають додаткову інформацію щодо інтерпретаційних потенцій цього мовно-літературного феномену.Item Фразеологія західного соціо-політичного дискурсу та проблеми української інтерлінгвістики(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Савицька, Таїсія МиколаївнаUKR: Магістерська дипломна робота виконана на 228 сторінках, містить 126 використаних джерела. Результати цієї магістерської роботи можуть служити основою для подальших досліджень у галузі фразеології та перекладу політичних текстів, сприяючи подальшому розвитку цієї академічної області. Вивчення фразеології західного соціополітичного дискурсу та її впливу на українську мову відкриває нові можливості для покращення міжнародного спілкування та сприяє поглибленню розуміння мовних та культурних аспектів сучасного світу. Засвоєння методології дослідження та практичних навичок аналізу фразеологічних одиниць у політичному контексті може бути корисним для студентів та науковців, що спеціалізуються у галузі лінгвістики, перекладу, та політології. Робота відкриває можливість для поглиблення знань та розуміння важливості мовних процесів у політичному та суспільному житті, сприяючи розвитку критичного мислення та аналітичних навичок. Наступні дослідження в цій галузі можуть допомогти розширити нашу наукову базу та розуміння впливу мови на суспільні та політичні процеси в Україні та за її межами, сприяти подальшому вдосконаленню мовної політики, а також формуванню ефективних комунікативних стратегій в умовах глобалізації та міжкультурної взаємодії.Item Лексико-семантичне поле негативних емоцій у літературному жанрі хоррор (на матеріалі роману Стівена Кінга «Інститут»)(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Ревединська, Марія ОлександрівнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 116 сторінках, з них основного тексту – 94 сторінки. Список використаної літератури охоплює 89 позицій (у тому числі 49 іноземними мовами). У дисертації здійснено спробу аналізу засобів вираження лексико-семантичного поля негативних емоцій у романі Стівена Кінга «Інститут». Мета дослідження – визначити особливості функціонування конституентів лексико-семантичного поля негативних емоцій у романі Стівена Кінга «Інститут». Об’єктом дослідження є репрезентація лексико-семантичного поля негативних емоцій у жанрі хоррор. Методи дослідження – метод суцільної вибірки; компонентний аналіз, аналіз словникових дефініцій, контекстологічний аналіз; описовий метод; стилістичний аналіз; герменевтичний аналіз; метод кількісного аналізу; загальнонаукові методи синтезу, аналізу, дедукції та індукції.Item Мовна характеристика персонажів у новелах О. Генрі: лексико-семантичний аналіз(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Моргуль, Анастасія АндріївнаUKR: У дисертації досліджується своєрідність художнього стилю О. Генрі, який оприявнюється за допомогою вміщених морфологічних особливостей та лексико-стилістичних засобів, зокрема у прямій мові головних та другорядних персонажів. Матеріалом дослідження слугують вісім коротких оповідань О. Генрі: «Дари волхвів», «Кімната на горищі», «З любові до мистецтва», «Фараон і хорал», «Приворотне зілля Айкі Шоенштайна», «Золото і кохання», «Роман біржового маклера», «Двадцять років потому». Мета дослідження – за допомогою вивчення вживання морфем та аналізу лексико-семантичних особливостей мовлення, схарактеризувати образи головних та другорядних персонажів новел О. Генрі з його збірки The Four Million (1906). Об’єктом дослідження є новелістика американського письменника О. Генрі. Методи дослідження – метод суцільної вибірки, дефінітивний метод, описовий метод у комбінації з прийомами спостереження та узагальнення, метод стилістичного аналізу, метод кількісного аналізу, загальнонаукові методи: спостереження, опис, систематизація, індукція, дедукція та емпірико-теоретичні: аналіз, синтез.Item Художня репрезентація соціокультурних мутацій сучасності в антиутопії Вільяма Ґолдінґа «Володар мух»(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Лукашенко, Владислава ВолодимирівнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 95 сторінках, містить 102 використаних джерела. Роботу присвячено аналізу роману-параболи В. Ґолдінґа «Володар мух» – своєрідної антиробінзонади з типовими елементами антиутопії, що яскраво демонструє моральну деградацію світового суспільства на прикладі ізольованої групи хлопчиків, які живуть і діють на острові так само, як це роблять дорослі на «великій землі». Мета дослідження полягає у реактуалізації соціокультурної проблематики, зумовленої трансформаціями сучасного людства, та акцентуації способів її художньої репрезентації у «Володарі мух». Об’єктом дослідження постає роман В. Ґолдінґа, предметом – специфіка репрезентації у його художній тканині соціокультурних мутацій сучасності як своєрідного тла постгуманічничного світобачення і трансформацій антиутопійної ідентичності. Для студіювання зазначеної сентенції у міждисциплінарній парадигмі обґрунтованим є звернення до феноменологічного підходу, методів концептуалізації і герменевтичної інтерпретації, інтертекстуального аналізу, культурологічного і лінгвостилістичного підходів. «Володар мух» постає потужною алегорією темряви, яка закладена у людській природі. Використовуючи символіку, конфлікти і аналітичний підхід, Ґолдінґ створює захоплюючу і спонукальну до роздумів історію, яка досліджує найактуальніші теми у динаміці. Соціокультурні мутації дітей на острові змушують нас зіткнутися з жорстокою правдою про те, що темряву у людині стримує лише тонка оболонка цивілізації.Item Семантика образу головного героя у романі Маркуса Зусака «Глиняний міст»(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Одушенко, Майя ДмитрівнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 103 сторінках, з них основного тексту – 81 сторінка. Список використаної літератури охоплює 71 позицію (у тому числі 56 іноземними мовами). У дисертації досліджуються образ головного героя у романі Маркуса Зусака «Глиняний міст», його семантичне наповнення, еволюцію та репрезентацію у контексті сюжетних подій. Мета дослідження – комплексний аналіз особливостей відображення семантики образу головного героя у романі Маркуса Зусака «Глиняний міст». Окрему увагу звернено на специфіку використання різноманітних стилістичних засобів для створення художніх образів, адже такий підхід дозволяє зрозуміти, за допомогою яких засобів автору вдається досягти найбільшого впливу на читача. Методи дослідження – метод суцільної вибірки, описовий метод у комбінації з прийомами спостереження та узагальнення, метод стилістичного аналізу, загальнонаукові методи: спостереження, опис, систематизація, індукція, дедукція та емпірико-теоретичні: аналіз, синтез.Item Типологізація словотвірних патернів інноваційної лексики та її перекладність в англомовному масмедійному дискурсі(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Косогор, Ольга ВікторівнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 92 сторінках, містить 118 використаних джерел. Робота присвячена дослідженню процесів словотворення неолексики в англійськомовних масмедійних текстах, що постають одним із найрепрезентативніших джерел неологізмів. Мета дослідження полягає у розкритті специфіки функціонування неологічних одиниць в англійськомовному масмедійному дискурсі та визначенні найпродуктивніших типологічних патернів їх виникнення, а також способів відтворення українською мовою. Об’єкт дослідження – неолексика, вилучена з медіатекстів. Предмет – типологічна характеристика словотвірних патернів морфологічних неологізмів у масмедійному дискурсі. Методи дослідження – описовий, типологічний, кількісно-статистичний, емпіричний, структурно-функціональний та перекладацький аналіз. Виявлено, що найпродуктивнішим способом утворення неологізмів в англійськомовному масмедійному дискурсі є афіксація (≈ 31 %) і словоскладання (≈ 24 %), найменш продуктивними – конверсія (≈ 18 %) і абревіація (≈ 11 %). Серед окреслених у роботі прийомів перекладу таких неологізмів українською мовою – калькування, транскодування, пряме перенесення і описовий переклад (експлікація). Визначена семантична характеристика неологічних одиниць у медіатекстах найрізноманітніша: від сучасних технологій і медіа, наукових відкриттів і соціокультурних подій до політики й економіки, закону і порядку та захисту навколишнього середовища, що свідчить про активність цього прошарку лексику у формуванні цілісної лінгвістичної картини світу.