Статті КФУ
Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/12802
ENG: Articles
Browse
Item Вакцинація від COVID-19 в Україні: передісторія та початок процесу(ЧП Ёлнать, Минск, совместно с институтом «ISE&E», 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович; Накашидзе, Ірина СергіївнаUKR: У роботі розглядається питання вакцинації від COVID-19 в Україні. Акцент робиться на актуальності, що випливає з передісторії розповсюдження коронавірусної інфекції. Подано огляд наявних на сьогодні вакцин та ситуацію з процесом вакцинування в Європі. Основну увагу приділено початку вакцинації в Україні, яка розпочалась 24 лютого 2021 р. Одразу темпи були визначені як незадовільні, адже більшість населення почали відмовлятись від щеплення. Автори статті намагаються окреслити та визначити причини перешкод, з якими зустрілась система охорони здоров’я. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується. Тому питання вакцинації є як ніколи актуальним.Item Викладання гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах воєнного часу: форми і методи(ВГ Наукові перспективи, Київ, 2023) Кривчик, Геннадій Георгійович; Лагдан, Світлана ПетрівнаUKR: В умовах воєнного часу, ракетних обстрілів, вимикань світла та інтернету всі освітні заклади в Україні змушені вносити суттєві зміни в організацію навчального процесу. Головне – це перехід на дистанційну освіту, використання інтернету в навчальному процесі, проведення онлайн-занять на різних інтернет-платформах. В умовах, що склалися, наступним етапом має стати більш широке використання у викладанні навчальних дисциплін, зокрема гуманітарних, різноманітних письмових завдань і творчих робіт. Завдання – це передусім складання хронологічних, змістовно-хронологічних таблиць, заповнення таблиць порівняльного характеру, а також розгадування дидактичних головоломок: кросвордів, ребусів, шарад. Такі завдання мають бути індивідуальними, цікавими, відповідати програмі дисципліни, а їх виконання – стимулювати інтелектуальну діяльність, сприяти доброму засвоєнню матеріалу. Творчі письмові роботи – це написання навчальних тематичних, автобіографічних та бібліографічних рефератів, есе, тез-проєктів, тез-звітів, тез-міністатей та наукових статей, зокрема у співавторстві з викладачами. Зазначені форми отримання знань роблять процес навчання цікавим і привабливим, їх використовували в закладах вищої освіти завжди й у нормальних умовах. Однак нині їх роль значно підвищилася. Навіть більше – може статися так, що без їх запровадження навчання студентів буде взагалі неможливою справою. У цій розвідці аргументовано переваги указаних форм навчання у викладанні гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах війни. Для розкриття теми використано низку дослідницьких методів, з-поміж яких аналітичний, описовий, логічний, а джерелами слугували передусім власний досвід викладання гуманітарних дисциплін, спостереження, анкетування та опитування студентів, а також матеріали ЗМІ та інтернет-ресурсів.Item Децентралізація влади в Україні на тлі пандемії COVID-19(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2021) Кривчик, Геннадій ГеоргійовичUK: Децентралізація і коронавірус – ось два слова, які останнім часом найбільш часто вживаються в інформаційному просторі України. Тож актуальність теми даної статті є подвійною, адже вона випливає з двох актуальних соціальних і політичних проблем, що розглядаються у статті, – проблеми організації боротьби з падемією COVID-19 і доленосної для України реформи децентралізації влади. Метою статті є об’єктивний аналіз процесу децентралізації влади в умовах серйозного виклику, що повстав перед українською державою через пандемію коронавірусу. Для цього застосована методологія історичної науки. Дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, конкретності, системності; при написанні статті використані діалектичний, аналітичний, описовий методи. Розглянуто події завершального етапу реформи децентралізації влади (2020 р.), коли роз’язувалися завдання укрупнення районів, формування нового адміністративно-теритріального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. При цьому все це здійснювалося в умовах економічної кризи, пандемії COVID-19, зниження життєвого рівня більшості людей, падіння довіри до усіх гілок влади. Важливою проблемою децентралізації влади стало дотримання балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і місцевими елітами, мерами великих міст, роль яких підвищилася у зв’язку з антивірусними заходами. Показником цього став успішний виступ на місцевих виборах регіональних партій і особисто чинних мерів. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше розглянуто проведення реформи децентралізації державного управління в умовах небаченої раніше пандемії, яка поставила під загрозу виживання великих мас людей, економіку, суспільний устрій України. Як і в більшості країн світу.Item Децентралізація української влади в проблемно-хронологічному ракурсі(D. A. Tsenov Academy of Economics, Svishtov, Bulgaria, 2023) Кривчик, Геннадій ГеоргійовичUKR: Розглянуто передумови децентралізації влади, хід подій, завдання, досягнення, труднощі й проблеми на шляху централізації влади, реформи, яка розпочалася в 2014 р. і була призупинена в лютому 2022 р. у зв’язку з уведенням в країні воєнного стану після вторгнення російських військ на Україну. На першому етапі децентралізації вирішувалося насамперед завдання створення об’єднаних територіальних громад як основної ланки місцевого самоврядування; на другому відбувалося укрупнення районів, формування нового адміністративно-територіального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. Важливими проблемами децентралізації влади стали забезпечення балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і органами місцевого самоврядування, забезпечення населення якісними адміністративними, побутовими й культурними послугами.Item Децентралізація української влади в проблемно-хронологічному ракурсі(D.A. Tsenov Academy of Economics, Svishtov, Bulgaria, 2023) Кривчик, Геннадій ГеоргійовичUKR: Розглянуто передумови децентралізації влади, хід подій, завдання, досягнення, труднощі й проблеми на шляху централізації влади, реформи, яка розпочалася в 2014 р. і була призупинена в лютому 2022 р. у зв’язку з уведенням в країні воєнного стану після вторгнення російських військ на Україну. На першому етапі децентралізації вирішувалося насамперед завдання створення об’єднаних територіальних громад як основної ланки місцевого самоврядування; на другому відбувалося укрупнення районів, формування нового адміністративно-територіального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. Важливими проблемами децентралізації влади стали забезпечення балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і органами місцевого самоврядування, забезпечення населення якісними адміністративними, побутовими й культурними послугами.Item Дистанційне навчання: вимушена необхідність чи нагода для вдосконалення навчального процесу?(ГО «Європейська наукова платформа», м. Вінниця, Україна, 2022) Кривчик, Геннадій Георгійович; Лагдан, Світлана ПетрівнаUKR: У статті йдеться про труднощі та гострі проблеми педагогічного процесу в умовах дистанційного навчання. Автори наводять приклади зі свого досвіду роботи, подають рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, наголошують на необхідності неформального ставлення викладачів закладів вищої освіти до своєї роботи в складних умовах, оцінювання знань студентів.Item Доброчесність у гуманітарних студіях з огляду на християнську мораль(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2022) Кривчик, Геннадій Георгійович; Ляшенко (Накашидзе), Ірина СергіївнаUKR: Мета роботи – визначити якості гуманітарних наук, що забезпечують їх продуктивність і корисність для суспільства, сприяють покращенню життя людей, їх вдосконаленню. Теоретичний базис. Філософська проблема співвідношення науки і моралі у статті розглянута в нових ракурсах: по-перше, виділена царина гуманітарних наук, які мають певні сутнісні відмінності від фізико-математичних, технічних, природознавчих та інших «точних» наук; по-друге, продуктивність гуманітарних досліджень пов'язується з моральними аспектами, передусім з дотриманням норм Закону Божого. Для цього здійснено аналіз не тільки наукової літератури, але введено в науковий обіг (у даному контексті) низку біблейських оповідань зі Старого й Нового завітів. Наукова новизна. Здійснено спробу розпочати наукову дискусію щодо ролі гуманітарних наук в житті суспільства, ієрархії основних чеснот, яких зобов'язані дотримуватися вчені гуманітарного профілю й всі науковці загалом. Побіжно автори висловлюють власну думку щодо боротьби з академічним плагіатом, розмова про який останніми роками стала мейнстримом у науковому співтоваристві. Для обґрунтування предмету наукової розвідки подані у авторському трактуванні такі поняття, як мораль, християнська мораль, гуманітарні науки тощо. Висновки. Головне призначення гуманітарних наук – це формування чеснот, сумлінне служіння країні, працелюбність, дотримання конституції та законів держави, поважання прав і інтересів кожної людини, віра у верховенство права, в перемогу справедливості й добра над злом. З моральної точки зору в гуманітарній науці насамперед важливі чесність ученого, вміння протистояти спокусі підлаштовуватися проти своєї совісті під загальноприйнятий тренд або під волю влади заради вигоди і комфорту.Item Дотримання принципу балансу державних і громадських інтересів як запорука запобігання соціальних конфліктів(ДРІДУ НАДУ при Президентові України, Дніпро, 2020) Кривчик, Геннадій Георгійович; Євсєєва, Галина ПетрівнаUK: В умовах нового етапу децентралізації влади, який розпочався з 2019 року і передбачає насамперед законодавче забезпечення сучасних демократичних процесів в місцевому самоврядуванні, особливого значення набуває дотримання принципу балансу державних та громадських інтересів. Очевидно, що негативні для центральної влади результати виборів допоможуть центральній владі правильно вибудувати свої відносини з місцевим самоврядуванням. Щодо органів місцевого самоврядування й місцевих еліт, які значною мірою підтримують політику громад, то вони мусять усвідомити, що конфронтація з центром ні до чого хорошого не принесе ані державі, ані самим регіонам і місцевим громадам.Item Значення, проблеми і ризики децентралізації влади в Україні(Scientific Publishing Center, Kyiv, 2021) Кривчик, Геннадій ГеоргійовичUK: Однією з доленосних реформ в Українській державі є реформа децентралізації влади, що почалася у 2014 р. і триває донині. Реформа доленосна – адже вона неминуче тягне за собою трансформації форми держави, тобто, політичного режиму, державного устрою, організації влади. Головним критерієм успішності реформи децентралізації влади, як і кожної реформи, має стати насамперед розширення політичних прав громадян, збільшення матеріальних і соціальних благ людей.Item Коронавірус і політична «турбулентність» в Україні у 2020 році(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2021) Кривчик, Геннадій ГеоргійовичUKR: Мета статті: визначення впливу пандемії COVID-19 на суспільно-політичне життя в Україні. Методи дослідження: діалектичний, аналітичний, описовий, системно-структурний. Оригінальність: документальною основою дослідження є великий масив інформаційних і публіцистичних публікацій, присвячених окремим епізодам і явищам боротьби з пандемією та її наслідками. Крім наукового інтересу, автора даної статті спонукали до її написання особисті спостереження й враження від лікування від COVID-19 в одній з лікарень міста Дніпро, де він отримав нагоду відчути на собі велику небезпеку страшної хвороби та побачити на власні очі і незадовільний матеріально-технічний стан наших лікарень, і надзвичайну мужність лікарів, усіх медичних працівників, які сумлінно виконували свої обов’язки, боролися за життя й здоров’я – моє і кожного пацієнта. Велике спасибі їм за це! Наукова новизна: вперше комплексно показано соціально-політичний розвиток країни у зв’язку з пандемією дуже небезпечної хвороби, яка виявила чимало гострих проблем українського суспільства. Хворого не тільки в медичному, але й соціальному, економічному, політичному сенсі. Результати дослідження: показано недостатню компетентність державного апарату, неготовність держави дати адекватну відповідь на серйозний виклик. Медичні заклади, у тому числі лікарні, були неспроможні прийняти велику кількість пацієнтів, надати їм належне лікування через застаріле обладнання, нестачу кваліфікованого персоналу, низьку зарплату медичних працівників тощо. Через “реформу” імені У. Супрун, яка виконувала обов’язки Міністра охорони здоров’я України протягом 2016–2019 рр., було зруйновано стару систему охорони здоров’я. Нова система, яку було створено “в турборежимі” за принципом “Гроші ходитимуть за пацієнтом”, виявилася неефективною у вітчизняних реаліях і фактично мала антисоціальний характер, оскільки основні медичні послуги стали недоступними для великої кількості українських громадян. З іншого боку, центральна влада часто-густо провокувала регіони та громади на непокору, породжуючи конфлікти, зокрема, коли проводила не продумані до кінця карантинні заходи, скомпроментувала себе подвійними стандартами під час карантину. Все це призвело до політичної турбулентності в політичному житті України, тобто до соціально-політичного явища, схожого з рухом літака, який через зустрічні бурхливі повітряні хвилі починає здригатися і втрачає керованість.Item Політичний вимір вакцинації проти COVID-19 по-українськи("ГРАН/", Дніпро, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович; Накашидзе, Ірина Сергіївна; Радкевич, Тетяна ОлексіївнаUKR: Мета роботи – показати вплив політичного чинника на процес вакцинації українського населення як важливого засобу виживання української нації й окремих людей в умовах світової смертельної пандемії COVID-19. Розглядається проблема вакцинації від COVID-19 як головного напряму боротьби з пандемією, що охопила весь світ, призвела до високої смертності, падіння економіки, зростання соціальної напруги, докорінної зміни суспільного буття. Методологія полягає у дотриманні принципів історичної науки, насамперед, принципів об’єктивності та конкретності, використання аналітичного й описового методів. У статті подано огляд наявних на сьогодні вакцин та ситуацію з процесом вакцинації у світі й Україні. Характеризуються плюси й мінуси різних вакцин, які мали врятувати людей від хвороби і смерті. Наукова новизна. Основну увагу приділено початку вакцинації в Україні, яка розпочалась 24 лютого 2021 р. Акцент робиться на впливі політичних чинників на зазначений процес. Показані дії української влади у боротьби з пандемією, починаючи від вибору вакцини і закінчуючи організацією щеплення людей. Висновки. Стверджується, що влада керувалася при цьому не тільки медико-санітарними, але й політичними мотивами; виявився також непрофесіоналізм багатьох чиновників, які мали забезпечити належні темпи і якість вакцинації населення. Усе це призвело до загострення епідеміологічної ситуації в країні, великого числа жертв пандемії. Українська влада, на жаль, виявилася неготовою для подолання третьої хвилі пандемії, як до цього виявила безпорадність під час першої й другої хвиль, коли існував дефіцит медичних масок, ліжок у лікарнях, засобів захисту, кисню, ПЛР-тестів для визначення хвороби тощо. Певну негативну роль у цьому відіграв також недостатньо високий авторитет влади, недовіра багатьох людей до неї, серед них – і лікарів. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується, й «світла в тунелі» цьому поки не видно. Здійснено спробу окреслити та визначити причини проблем, з якими зустрілась вітчизняна система охорони здоров’я. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується. Тому питання вакцинації є як ніколи актуальним.Item Україна в умовах розгортання світової енергетичної кризи на початку 2020-х рр(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2022) Кривчик, Геннадій ГеоргійовичUKR: Одним з найбільших викликів, з яким зіткнулися світ і Україна після Другої світової війни, стала енергетична криза, що почалася у 2021 р. і триває донині. Вона зумовила необхідність концентрації усіх зусиль з боку влади і всього суспільства, переоцінки багатьох цінностей, відмови від багатьох зручностей, які, як здавалося, будуть вічними. З позицій історизму і об'єктивності, в роботі розглянуті причини і наслідки світової енергетичної кризи як для світу, так і для України. Для України ці випробування стали особливо важкими, адже вони співпали ще з одним викликом – російською агресію і війною, втратою великої території, яка в попередні роки давала країні більшу частку енергетичних ресурсів. Матеріали статті свідчать, що і українська влада, і українське суспільство загалом достойно реагували на обидва виклики. Попри допущені помилки, прорахунки, відсутність належного досвіду, влада зуміла втримати ситуацію під контролем, забезпечити людей принаймні елементарними зручностями. Зі свого боку, переважна більшість українців стійко й мужньо переносили всі труднощі, іноді ведучи боротьбу за виживання в умовах, коли в їхніх домівках годинами могло одночасно не бути світла, тепла, води, зв'язку. Тому, крім аналізу причин і наслідків енергетичної кризи в світі та Україні, в даній роботі йдеться й про деякі особливості повсякденного життя людей в умовах кризи, для чого використовуються такі методи історичного дослідження, як порівняльний і художньо-описовий, без якого неможливо передати суспільно-психологічну атмосферу певного часу, що є надзавданням для історика.